ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Объект (от лат. objectum — предмет):

1. У філософії: філософська категорія, що виражає те, що протистоїть субъекту в його наочно-практичній і пізнавальній діяльності. У якості об'єкта може виступати і сам суб'єкт.

2. У мовознавстві: ім'я предмета або особи, на який спрямована дія, виражена дієсловом (протиставляється суб'єкту дії).

3. У інформаційних системах: ім'я "Об'єкти" може використовуватися як Найзагальніше Поняття  як вершина величезної ієрархічної мережі (Дерево пізнання) закінчується одиничними об'єктами.

Об'єкт — це те, на що спрямована дія. Так, наприклад, об'єкт пізнання — це те, що пізнається; об'єкт розповіді — те, про що розповідається.

Безліч стабільних значень змінних параметрів об'єкту в певний момент часу визначає стан об'єкту.

Педагог [<грец. paidagogos< pais (paidos) – дитина і  ago – веду, виховую]:

1) особа, яка навчає і виховує дітей та молодь, маючи спеціальну підготовку  для цього (учитель, вихователь тощо)

2) науковець, що розробляє теоретичні проблеми педагогіки (Л.О. Пустовіт та ін. Словник іншомовних слів. – К.: Довіра, 2000. – С.721.

Принцип (лат. principium начало, основа) - означає основне вихідне положення  будь-якої теорії, вчення, науки, світогляду, основне правило діяльності організації.