Автор програми: Цимбалюк В.І.,
кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України, заступник директора з наукової роботи
Сквирського ліцею Київської області
Пояснювальна записка
Спецкурс "Мова як генетичний код народу" пропонується для гуманітарних ліцеїв та гімназій. Він може використовуватись і для факультативних занять у класах з поглибленим вивчанням української мови та літератури у звичайних загальноосвітніх школах,
Спецкурс побудований на нетрадиційному підході до вивчення мови у школі. Мова тут розглядається у широкому, космічному масштабі як спеціальний знак, генетичний код людства., як джерело важливої інформації, що несе в собі знання про історію, особливості народу.
Основними формами роботи з учнями є лекція, семінар,, конференція, творча дискусія з використанням найновішої літератури. До кожної теми програми розроблені завдання для самостійної роботи, за якими можна пропонувати учням готувати повідомлення, реферати, а також ставити ці питання для обговорення в класі.
Сучасні програми майже не пропонують знання; на рівні передбачень, гіпотез, У цьому спецкурсі такі знання даються через організацію творчої, дослідницької роботи учнів. Найважливіші теми програми опрацьовуються на семінарських заняттях, В кінці спецкурсу проводиться підсумкова учнівська конференція, на основі якої учитель виставляє залік.
У програмі подано орієнтовний розподіл годин на теми. У разі потреби учитель може вносити зміни до цього розподілу.
Вступ (1 год.)
Мова – найдивовижніше явище в світі, створене людством. Нетрадиційний космічний підхід до вивчення мовних явищ через етимологію.
Українська мова як одна з найстародавніших гілок індоєвропейської мовної сім'ї, одна з найбагатших і наймилозвучніших мов світу. Засоби милозвучності в нашій мові.
Наші предки - сонцепоклонники, відображення цього явища в українській мові (походження слів "коло", "колесо", "калита", "колодязь", "калач", "коровай" та ін.).
Сучасна українська літературна мова — державна мова незалежної суверенної України.
Рідна мова в житті людини (З год.)
Висловлювання відомих культурних діячів про рідне слово.
З історії боротьби українського народу за утвердження права існування рідної мови за її державність (зіставлення з іншими мовами).
Функції мови в суспільстві (засіб спілкування, засіб пізнання, мислительна, комунікативна, емоційна, символічна). Форми ввічливості, привітання й прощання в українців та в інших народів. Етимологія звертання "пан" в українській та інших мовах.
Чому зникають окремі мови? Так звані "мертві мови" (латина, санскрит). Штучні мови (есперанто).
Мова як складова частина культури людини. Роль доброго слова в житті. Молитва, замовляння. Так звані "словесні бур'яни". Дбаймо про культур}' рідного слова, яке передамо своїм нащадкам.
Практикум (завдання для самостійної роботи.
Слово як символ (4 год.)
Слово як символ, як знак, як початковий умовний сигнал для передачі думок. Первісні умовні позначення небесних світил, пір року, різних подій для запам'ятовування. Рослини-символи та тварини-тотеми у наших предків (верба калина,, дуб, тополя, лелека, зозуля., орел). Магічна сила слова Етимологія слів "зарубай на носі", "намотай на вус".
Мова як генетичний код народу. У слові - подих історії, це "гул століть" і "шум віків". З історії слів "каторга", "щерба". Відображення первісних уявлень про світ у нашій мові ("хоровод",, "яровина", "орачі", "берегиня", "Коляда").
Пояснення назв - етнонімів: Україна, Росія, Вірменія, Іран, Ірландія; Угорщина, Данія, сколоти, галли, гелони, савари, поляни, древляни.
Практикум (завдання для самостійної роботи).
Число як символічний знак (4 год.)
Число, як і слово, - символічний знак, його зв'язок з космосом. Як раніше люди лічили. Запис чисел через букви. Арабська і римська система запису чисел. Етимологія слів "за тридев'ять земель".
Як виникла віра в магічну силу слова. Найвідоміші магічні і "священні" числа сім, три, дев'ять, дванадцять. Крилаті вислови та прислів'я з цими числами (тричі кланятись, сім чудес світу, дванадцять апостолів). Нещасливі числа - тринадцять, шістсот шістдесят шість. Етимологія слова "сорок", його похідне - "сорочка". Вживання цього слова в побуті, обрядах народу (сорок святих,, поминання небіжчика на сороковий день).
Назви днів тижня та місяців, їх народні наклички (зіставлення цих назв у російській, українській та одній з західноєвропейських мов). Етимологія слів "середа", "субота", "січень", "червень" та ін.
Практикум (завдання для самостійної роботи).
Походження мов (4 год.)
Кількість мов у світі (більше трьох тисяч). Основні мовні сім’ї (індоєвропейська, семітохамітська, кавказька, уральська, алтайська, дравідійська тощо).
Індоєвропейська сім'я мов (слов'янські, романські, германські, албанська, вірменська, іранські, індійські трупи мов), місце в ній української.
Походження германської, романської та слов'янської групи мов (на прикладі англійської, французької та української мов). Найновіші гіпотези про походження української мови (у зіставленні з російською та білоруською). Мова найдавніших українських колядок та веснянок. Відокремлення з груп слов'янських мов її східнослов'янської гілки і формування діалектів української, російської та білоруської мов. Співвідношення між писемною та усною мовами в різні часи, зокрема в період Київської Русі. Роль склавинського та антського діалектів у формуванні слов'янських мов. Більший вплив церковнослов'янської мови на російську мову. Близькість білоруської мови до литовської. Дослідження М.Красуського та А.Кримського про близькість української мови до санскриту.
Перші українські слова, зафіксовані у писемних пам'ятках ("страва", "кава", "мед" у працях візантійського історика Пріска Палійського в 5 ст. н.е.). Широке вживання українізмів у "Повісті минулих літ" та "Слові о полку Ігоревім" у період Київської Русі.
Руська (українська) мова як державна у Великому князівстві Литовському (14 ст.). Сприятливі умови для розвитку староукраїнської мови у 16-17 ст. Становлення української літературної мови у 19 ст. Роль І.Котляревського, М.Шашкевича, Т. Шевченка у цьому процесі.
Практикум (завдання для самостійної роботи).
Походження письма (4 год.)
Умовні знаки первісних людей як зародки письма (типу автодорожніх знаків). Зарубки на предметах, в оселі. Предметне, вузликове письмо. Лист скіфів до перського царя Дарія (5 ст. до н.е.). Піктографічне (малюнкове) письмо. Єгипетські ієрогліфи, їх розшифрування Ж.-Ф.Шампольйоном. Китайські та японські ієрогліфи ("китайська грамота"). Клинописне письмо шумерів. Критське лінійне письмо. Фінікійський алфавіт. Поява звукобуквеного письма. Відкриття В.Даниленком та М.Суслопаровим звукобуквеного письма на Придніпров’ї (4 тис. до н.е.). Давньогрецький і латинський алфавіти. Письмо загадкових етрусків та пелазгів. Стародавня літературна мова індійських племен ( санскрит), пам'ятки, написані нею ("Рігведа", "Рамаяна", "Магабхарата").
З історії слов'янського письма (давнє рунічне письмо, "черти" та "різи", "велесиця"). Творці слов'янської азбуки Кирило та Мефодій. Кирилиця та глаголиця. Берестяні грамоти. Пряслиця. Види письма в період Київської Русі: устав, напівустав, скоропис. Перші рукописні книги ("Остромирове Євангеліє", 11 ст.). Початки книгодрукування. Українські першодрукарі (С.Фіоль, "Псалтир", "Часословець", 1492 р.). Перші друковані книги в Україні (Ї.Федоров, "Апостол", 1574 р.; "Острозька Біблія", 1581 р.). Перші книги, написані українською мовою ("Пересопницьке Євангеліє", 1561 р.). Гражданський шрифт, його реформа після 1917 року.
Практикум (завдання для самостійної роботи).
З історії назв (4 год.)
Семінарське заняття: Побутові назви - найдавніші у нашій мові. З історії назв "стіл", "піч", "вікно", "рогачі", "веретено", "покуть", "соняшник", "півень", "ведмідь", "жито", "пролісок", "лелека". Порівняльний аналіз санскритського "кран" та німецького "кран", що означають "журавель", із українськими словами "кран" (будівельний) та "криниця" (із жердиною), що схожі на журавля.
Слова за походженням із власних назв (вулкан, фортуна, флора, криниця). Астрономічні назви (Венера, Марс, Юпітер, Чумацький Шлях, Віз).
З історії крилатих виразів, фразеологізмів ("за часів Адама", "вогонь Прометея", "ні пуху ні пера", "товкти воду в ступі", "вивести на чисту воду"). Приспів "я із чоловічими та жіночими іменами ("До Дмитра дівка хитра", "Касян гляне - серце в'яне", "Наум наведе на ум").
З історії імен в українській мові: імена слов'янського походження (Володимир, Святослав, Людмила), грецького походження (Петро, Оксана, Ірина, Олена, Юрій), латинського походження (Віктор, Сергій, Максим, Наталія, Марина), скандинавського (Олег, Ігор, Ольга), західноєвропейського (Альберт, Артур, Еліна, Едуард) походження. Патроніми (імена по батькові). Вуличні клички. Пестливі форми української мови.
Коли виникають прізвища? Українські прізвища (Коваленко, Ковальчук), російські (Іванов), німецькі (Йогансон, Петерс), грузинські (Гурамштілі), вірменські (Оганесян), шотландські (Мак-Дуглас) із афіксами "син". Прізвища за професіями (Швець, Колісник; Кобзар), за етносом (Литовченко, Турчин, Чех), вуличні прізвиська (Шокало, Шумило, Гарбуз, Вовк), козацькі прізвища (Затушивітер, Непийвода, Перебийніс). Імена-невидимки (псевдоніми).
Порівняльний аналіз імен та прізвищ, що мають спільне походження (Іван, Ян, Жан, Джон, Хуан, Ясько, Ященко, Іщук).
З історії топонімів та гідронімів (4 год.)
Що таке топоніми і мікротопоніми? Мандрівка містами України (з історії назв обласних центрів України). Етимологія районних центрів та інших міст України (Біла Церква, Фастів, Узин, Сквира, Бровари, Гребінки, Звенигородка, Корсунь, Васильків, Бердичів та ін.).
Дослідження назви свого населеного пункту. Назви сільських населених пунктів (Самгородок, Селезенівка, Пищики, Ватажополовецьке, Безугляки, ГоробІшка). Збирання легенд та переказів про походження назв поселень та їх кутків у своєму регіоні. Походження старих назв вулиць.
Що таке гідроніми? Етимологія назв найстародавніших річок (Буг, Дніпро, Дунай, Дністер, Дон, Йордан, Волга-Ра). Легенди і перекази, пов'язані з назвами місцевих річок.
Практикум (завдання для самостійної роботи).
У слові - подих історії (4 год.)
Підсумкова конференція: Походження назви "Україна". Магічні числа в нашій мові. Сонячні божества слов'янської міфології в українській мові. Прізвища та імена моїх однокласників. Українські прислів'я з чоловічими та жіночими іменами. З історії назв обласних центрів України. З історії назв країн Європи та їхніх столиць. Форми ввічливості та привітань в українців та інших народів. З історії назв сіл району. З історії назв річок України. Тотемічні назви рослин, тварин, птахів у нашій мові. Наш край у літописах. Найновіші дослідження про походження української мови.
Підсумки (2 год.)
Підсумки проведених занять. Визначення кращих досліджень. Підсумкова - узагальнююча вікторина Залік.
Учні повинні знати:
· визначення понять: мова - символічний знак; генетичний код, магічна сила слова і числа, тотемічні назви, етимологія, етнонім, ононім, патронім, топонім, гідронім, афоризм;
· найвідоміші гіпотези про походження української та інших споріднених з нею мов;
· місце української мови серед мов світу;
· походження слов'янської писемності;
· форми ввічливості, привітання та прощання в українській мові.
Учні повинні вміти:
· пояснювати походження побутових назв, крилатих висловів, назв населених пунктів та річок, імен та прізвищ людей;
· робити порівняльний аналіз слів однакового змісту в різних (споріднених) мовах.
Вихованець І.Р. Таїна слова. – К., 1990.
Драчук В. Дорогами тисячоліть. – К., 1978.
Железняк І.М. Рось і етнолінгвістичні процеси Середньонаддніпрянського Правобережжя. – К., 987.
Знойко О. Міфи землі Київської та події стародавні. – К., 1989.
Карпенко О.П. Назви річок Нижньої Правобережної Наддніпрянщини. – К., 1989.
Коваль А. Пригоди слова. - К., 1984.
Коваль А. Слово про слова. – К., 1986.
Коптілов В. У світі крилатих слів. – К., 1968.
Космос Древньої України. – К., 1992.
Кримський А. Українська мова Звідки вона взялась і як розвивалася: Твори. У 5 т. – К., 1973. - Т. 3.
Кругляк Ю. Ім'я вашого міста. – К., 1978.
Масенко Л. Українські імена та прізвища. – К., 1990.
Медведєв Ф. Українська фразеологія: чому ми так говоримо. - К., 1982.
Мовчан О. Мова – явище космічне. – К., 1994.
Олійник О. Світ українського слова. – К., 1995.
Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К., 1993.
Русанівський В. Мова в нашому житті. - К, 1989.
Скуратівський М. Місяцелік: український народний календар. - К, 1993.
Стрижак О. Назви розповідають._ К, 1097.
Утевська П Невмирущі знаки. - К, 1969.
Чак Є. Таємниці слова - К, 1991.