ОЦІНЮВАННЯ

 

Одне з перших визначень поняття "оцінювання" належить Ралфу Тайлеру (1949): "процес виявлення того, наскільки вирішено освітні завдання"[ Вайс Керол Г. Оцінювання: методи дослідження програм і політики. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2000. – 601с.].

 Загальноприйнятим вважається визначення, яке належить С.Е.Бібі (1977): оцінювання освіти – це систематичне збирання і тлумачення фактів, за якими йде наступний етап – судження про їхню цінність і відповідне планування подальших дій.

Керол Г. Вайс, розглядаючи в якості об’єкта оцінювання програми розвитку системи, формулює таке визначення: "оцінюванням називається систематична оцінка операцій та/або результатів програми чи політики у порівнянні з комплексом явних та неявних стандартів, з метою вдосконалення програми чи політики" [Гопкінз Дейвід. Оцінювання для розвитку школи /Переклад з англ. Галини Вець. – Львів: Літопис, 2003. –  С.25].

Розрізняють власне оцінювання (evaluation) та педагогічне оцінювання (assessment). У розумінні "evaluation" передбачено винесення ціннісного судження про процес, предмет або явище, які піддаються вимірюванню. Функціями  такого оцінювання є: оцінювання для контролювання і звітування, оцінювання для розвитку, оцінювання для набуття знань і розуміння. Поняття "педагогічне оцінювання" є частиною оцінювання (evaluation) і означає низку процесів для визначення того, якою мірою окремі учні (студенти) досягли запланованих результатів навчання. Ці процеси тісно пов’язані з процесами навчання. [Основи педагогічного оцінювання. Частина 1. Теорія: Навчально-методичні та інформаційно-довідкові матеріали для педагогічних працівників/ За заг.ред. Ірини Булах. – К.: Майстер-клас, 2005.- 96с. ].