"Пропонуємо класифікації самостійної роботи учнів залежно від ступеня інтелектуальних можливостей і зусиль школярів.

Перший ступінь формування самостійності учня – самостійно-репродуктивний. На цій стадії учень тільки починає вчитися самостійно працювати. Виявляючи свої розумові сили і здібності, він робить перші кроки в набутті необхідних умінь, з різних джерел сприймає інформацію, відтворює її, осмислює й запам’ятовує.

Самостійність учня на даній стадії – це головними чином відтворення всього прочитаного, почутого чи побаченого.

Другий ступінь розвитку самостійності учня – репродуктивно-критичний. На цій стадії учень здобуває не лише міцні навички вільного володіння набутими знаннями й способи їх оперування, а й саму здатність дати відтворюваному критичну оцінку, робити відповідні висновки, пов’язувати виучуване з практикою…

Третій ступінь, котрий завершує формування самостійності учня, - критично-творчий. Тут учень має творчо застосовувати здобуті знання, вміння і навички, тобто створювати щось якісно нове. На цьому найвищому ступені самостійності учень навчається не тільки глибоко розуміти мету завдання і оволодіває методами його розв’язання, а й учиться видозмінювати ці методи відповідно до змісту й характеру завдання" (Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі. – К.: Рву Проза, 1995. – С.140-141).