УДК 378+Т1-071+371.8+153.35

Гузалова О. В.,

аспірантка кафедри педагогіки Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського

 

 

Організація творчої діяльності студентів та її специфіка в закладах вищої технічної освіти

 

У статті розглянуто проблему організації творчої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів, що відповідає сучасним вимогам до системи освіти. Залучення студентів до творчої діяльності сприяє формуванню кожного з них як творчої особистості.

Ключові слова: організація творчої діяльності студентів, структура творчої діяльності студентів, специфіка організації творчої діяльності студентів у ВТНЗ.

 

Постановка проблеми організації творчої діяльності студентства обумовлена соціальними та ідеологічними перетвореннями, що відбуваються в Україні і викликають необхідність виховання творчої особистості, переосмислення сформованої системи навчання і виховання (державна національна програма “Освіта” (Україна у ХХІ ст.). Досягти світових рівнів продуктивності праці, опанувати новітні технології неможливо без формування і розвитку у майбутніх членів суспільства таких якостей, як активності, інтелектуальності, технологічності та здатності використовувати великі обсяги інформації. Проблема дослідження і організації творчої діяльності студентської молоді в аспекті зазначеного постає досить гостро.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, пов’язаних із проблемою організації творчої діяльності студентів, що неможлива без розвитку їхнього творчого мислення, свідчить про те, що формування творчої особистості – важливе завдання нової української школи. В цьому контексті творче мислення є одним із формувальних факторів творчої особистості. Водночас варто зазначити, що робота з організації творчої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів (ВТНЗ) ведеться недостатньо. Тому метою статті є визначення структури творчої діяльності, сутності поняття “організація творчої діяльності студентів ВТНЗ”, а також розкриття специфіки організації творчої діяльності студентів у закладах вищої технічної освіти.

Організація творчої діяльності студентів має велике значення, оскільки, по-перше, кількість інформації, яку сучасний студент повинен засвоїти навіть упродовж всього дня, є значною за обсягом; по-друге, до сучасного молодого спеціаліста висуваються вимоги, відповідно до яких він повинен вільно орієнтуватися у навколишньому середовищі, що постійно змінюється; по-третє, майбутній фахівець має володіти певною гнучкістю мислення, що дозволяє винаходити найбільш ефективні способи розв’язання проблем, які виникають, проводити пошуково-дослідницьку роботу в тій чи іншій галузі виробництва спочатку під керуванням кваліфікованого спеціаліста, а потім самостійно, аналізувати, вдосконалювати, модернізувати, критично мислити, швидко перенавчатися, проявляти творчу ініціативу, бути комунікативним, застосовувати і реалізовувати наукові і культурні досягнення, вміти оцінювати сучасні процеси і проблеми в суспільно-політичному житті держави тощо, що забезпечить сучасному студентові вищого технічного навчального закладу його становлення як кваліфікованого працівника.

З огляду на зазначене, можемо стверджувати, що людина буде відповідати вимогам сучасності, зможе самореалізуватися і самоздійснитися в тому випадку, якщо вона буде особистістю творчою, здатною самостійно розвиватися і постійно вдосконалюватися.       

Проблему творчості досліджували багато науковців. Для прикладу, у працях Г.С.Костюка розкрито питання механізму творчості. Основна ідея проекту, розробленого колективом Інституту психології ім. Г.С.Костюка, ґрунтується на таких положеннях:

механізм творчості не є елітарним явищем: він притаманний кожній здоровій людині; ніщо в людині не може з’явитися зненацька, якщо воно не існувало на початку життя; процес творчості є єдністю мислення, почуттів, уяви, психомоторики та енергопотенціалу;

механізм творчості немає віку: на 6-му році життя особистості здатність творити переходить із потенційного стану до активного і поступово за певних умов може набирати потужності впродовж усього життя;

механізм творчості перебуває у різних станах: може існувати у “сплячому режимі” до старості, а потім прокидатися; може почати працювати в 13-річному віці; втрачати активність через втому і перевтому;

механізм творчості починає діяти, коли всі його складові пропорційно розвинені та взаємно підсилюють одна одну;

механізм творчості розвивається у процесах самоподолання, самореалізації людини;

механізм творчості – універсальний; йому байдуже, який матеріал особистість перетворює: учора – математику, сьогодні – літературу, завтра – біологію;

вищу насолоду, натхнення діями людина переживає не від результату роботи, а від творчого процесу, в якому народжується матеріальний предмет чи знакова система: наукова думка, художній образ тощо [5]

У різних джерелах поняття “творчість” має різні трактування. На думку В.А.Роменця, саме у творчості простежуються можливі вияви індивідуальності людини. Творчість невід’ємно пов’язана з творчим продуктом, що є складовою творчого процесу. Л.С.Виготський розглядав творчість як створення нового. С.Л.Рубінштейн визначав творчість як діяльність, в результаті якої створюється дещо нове, оригінальне, що потім входить в історію розвитку не тільки самого творця, але й науки, мистецтва тощо. А.В.Брушлинський у творчості виділяв відкриття невідомого, створення нового, подолання стереотипів і шаблонів. Наукові пошуки О.К.Тихомирова у цій сфері пов’язуються із закономірностями мислення. А.Г.Маслоу вважає, що істина творчість проявляється у людини і в повсякденному реальному житті, щоденному виборі життєвих ситуацій, в різних формах самовираження. Для Я.О.Пономарьова визначним у творчості особистості є її розвиток, виникнення нових структур, нового знання, нових способів діяльності.  М.В.Гамезо та І.А.Домашенко розглядають творчість як певну діяльність людини або колективу людей, спрямовану на створення нових, суспільно значущих цінностей.

Провівши аналіз наукової літератури з питання творчості, виокремили таке визначення цього поняття: творчість є фундаментальною властивістю людини – здатністю створення нового – і вона є вищим рівнем пізнання і пристосування людини до навколишнього середовища [11];  це продуктивна форма активності і самостійності людини, її результатом є наукові відкриття, винаходи, створення нових музикальних, художніх витворів, розв’язання нових завдань у праці лікаря, вчителя, художника, інженера і т. ін. [4].

А.Г.Маслоу вважав, що кожний має здатність до творчості. Посередня особистість – це повноцінна людська істота з пригніченими здатностями та обдарованостями. Приєднуємося до цієї думки і наголошуємо на тому, що здібності до творчості має кожний, але не кожний виявляє їх протягом життя.

Провівши аналіз літератури щодо визначення поняття "творчі здібності", або, інакше кажучи, "креативність" (cretio – від лат. “створювати”), виокремлюємо таке її визначення: креативність – комплекс інтелектуальних і ціннісних особливостей індивіда, які сприяють самостійному розв’язанню  проблем, генеруванню великої кількості ідей [9]; вона виражається чуттєвістю до проблем, відкритістю до нових ідей і схильністю руйнувати або змінювати стереотипи з метою створення нового, отримання нетривіальних, неочікуваних і незвичних рішень життєвих проблем    [7].

Творчій людині, безперечно, притаманне творче мислення. Здатністю до нього певною мірою володіє, напевно, кожний. У зрілому віці ця здатність, зазвичай, сприяє вирішенню прикладних завдань різного рівня (від повсякденних до науково-технічних).

Виділяють чотири стадії (етапи) творчого мислення, які дозволяють певним чином прослідкувати, як відбувається творчий процес. Англійський дослідник Г.Уолесс запропонував такий опис послідовності етапів творчого мислення: підготовка – формулювання завдання; спроба його розв’язання; інкубація – тимчасове відволікання від завдання; натхнення – поява інтуїтивного рішення; перевірка істинності – випробування і/або реалізація рішення. Ці етапи взаємопереходять один в одного і не є чітко визначеними.

Узагальнюючи дані, отримані з різних наукових джерел щодо поняття “творче мислення”, виокремлюємо таке його визначення: творче мислення – такий тип мислення, результатом якого є відкриття принципово нового рішення тієї чи іншої проблеми або його вдосконалення, що призводить до суттєвих змін у самому процесі або підході до розв’язання проблеми.

Творче мислення студентів вищих технічних навчальних закладів розглядаємо як такий тип мислення, завдяки якому можливе виникнення нових ідей для вирішення нестандартних проблем, розв’язання незвичайних ситуацій технічного спрямування.

Процес творчої діяльності особистості супроводжується не тільки процесом творчого мислення, але й діями, що мають творчий характер.

Дії – процес взаємодії з яким-небудь предметом, який характеризується тим, що в ньому досягається заздалегідь визначена мета. С.Л.Рубінштейн зазначав, що дія, яку здійснює людина, не є абсолютно ізольованим актом, оскільки вона стає складовою більш широкого цілого діяльності певної особистості і лише у зв’язку з нею може бути зрозумілою [10].

Б.Б.Айсмонтас виокремлює чотири види дій: матеріальна дія (реальне перетворення об’єкта з метою встановлення його властивостей; здійснюється за допомогою знаково-символічних засобів: схем, діаграм, креслень тощо), рецептивна дія (ідеальне перетворення реальних або знаково-символьних об’єктів у плані сприйняття), мовна дія (здійснюється як голосна промова або зовнішня промова про себе, які відрізняються за своєю функцією: повідомлення дечого іншому або собі), розумова дія (дія у внутрішньому плані, що здійснюється без опори на які-небудь зовнішні засоби) [1].

Творча діяльність як основа розвитку творчих здібностей має визначену структуру і зміст. У педагогіці творча діяльність визначається як свідома, активна діяльність людини, спрямована на пізнання та перетворення дійсності, на створення нових оригінальних предметів, що виражається у пошуках найбільш результативних методів навчання і виховання учнів, у створенні навчальних посібників, постійному поповненні знань, перегляді застарілих педагогічних поглядів, рішень. Головним структурним елементом творчої діяльності є мета діяльності, однак у процесі навчання вона повинна обов’язково трансформуватися у спонукання самого учня, його внутрішнє спрямування – мотиви. Мотив (від лат. рухати, штовхати) – внутрішній побудник діяльності, який надає їй особистісного змісту. Таким чином, підвищення ефективності діяльності студентів передусім пов’язано з розвитком їхніх соціально цінних мотивів відповідно до вимог навчання у ВНЗ, зокрема у  ВТНЗ, і майбутньої професії. У процесі навчання відбувається змінення та ускладнення змісту мотивів діяльності студентів [3]. Мотив – це не лише спонука до діяльності, а й суб’єктивна підстава для її здійснення. Творча діяльність зумовлена в основному внутрішніми силами – бажанням, прагненням, пристрасним пориванням тощо [6].

Розрізняють такі мотиви навчальної діяльності: соціальні (бажання бути корисним народу, державі; прагнення бути освіченим членом суспільства; відповідальність, обов’язок перед колективом, суспільством, батьками), інтелектуальні (пізнавальні інтереси; розуміння важливості знань; потреба в самоосвіті, невдоволеність рівнем своїх знань; бажання і прагнення самостійно розв’язати проблему; почуття радості і задоволення від процесу розумової праці), перспективного спонукання (інтерес до певного виду діяльності; корисність для оволодіння майбутньою професією; бажання заслужити схвалення товаришів, колективу, батьків; прагнення бути лідером), негативного спонукання (страх перед учителем, батьками, можливістю отримати незадовільну оцінку, вияви самолюбства і честолюбства та інше) [2]. Одним з мотивів перспективного спонукання є мотив до творчої діяльності. Але мотив може залишатися лише бажанням або прагненням досягти деякої мети і не більше, якщо він не має стійкого характеру, не є усталеним.

Існують такі мотиваційні стани, як настанови, потяги, інтереси, бажання, прагнення. Розглянемо сутність мотиваційної настанови.

       Мотиваційна настанова – готовність, схильність суб’єкта до сприйняття майбутніх подій і дій у певному напрямі; забезпечує стійкий характер протікання відповідної діяльності, служить основою доцільної вибіркової активності людини  [1]. Таким чином, мотиваційна настанова до творчої діяльності забезпечує стійкий характер протікання цього виду діяльності.

Підсумовуючи, визначаємо таку структуру творчої діяльності: її основу складає мотиваційна настанова до творчої діяльності, творчі здібності (креативність), творче мислення у поєднанні з евристичною діяльністю та творчі дії особистості. Узагальнені вміння розв’язувати нестандартні завдання технічного спрямування, наявність досвіду, вмінь і знань у галузі техніки підвищують успішність творчої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів. Все зазначене потрібно формувати у студентів ВТНЗ – майбутніх фахівців технічних спеціальностей.

Працюючи зі студентами, викладач повинен знати вимоги до випускника ВТНЗ для того, щоб його робота відповідала цілям, що ставляться Міністерством освіти і науки України до майбутніх фахівців, які представлені в ОКХ (освітньо-кваліфікаційній характеристиці). Зважаючи на основні положення ОКХ, визначаємо специфіку організації творчої діяльності студентів ВТНЗ, що передбачає таке:

– спрямованість студентів технічних спеціальностей до майбутньої професії;

– формування зацікавленості студентів ВТНЗ у виконанні винахідницьких завдань технічного характеру;

– усвідомлення необхідності розвитку і саморозвитку студентом для розширення власного політехнічного кругозору;

– створення мотиваційної настанови до творчої діяльності студентів.

Специфіка організації творчої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів, як можна впевнитись, передбачає створення мотиваційної настанови до творчої діяльності. У цьому аспекті приєднуємось до думки О.О.Моткова, який стверджував, що для формування у студентів відповідної настанови необхідно забезпечити таке:

– створити атмосферу емоційного підйому, залучити студентів до творчої діяльності;

– розкрити значення конструктивно-технічних умінь у майбутній професійній діяльності студента ВТНЗ;

– розкрити значення і роль техніки в житті людей, у створенні матеріально-технічної бази суспільства [8].

Наступне, що, на нашу думку, потребує розгляду, це питання організації творчої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів, яку розуміємо як сукупність процесів співробітництва і співтворчості зі студентами, спрямованих на виникнення нових ідей і створення способів дій для вирішення проблеми технічного характеру, яка виникає з умов дійсності.

Висновками представленого дослідження вважаємо такі:

проблема організації творчої діяльності студентства, обумовлена соціальними та ідеологічними перетвореннями в Україні, що викликають необхідність виховання творчої особистості, переосмислення сформованої системи навчання і виховання, постає досить гостро, однак робота в цьому напрямі проводиться не на достатньому рівні;

структура творчої діяльності є такою: мотиваційна настанова до творчої діяльності, творчі здібності (креативність), творче мислення у поєднанні з евристичною діяльністю та творчі дії особистості;

організацію творчої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів розуміємо як сукупність процесів співробітництва та співтворчості зі студентами, спрямованих на створення нових ідей і способів дій щодо вирішення проблеми технічного характеру, яка виникає з умов дійсності;

для успішної організації творчої діяльності студентів ВТНЗ необхідно враховувати специфіку цього процесу в закладах вищої технічної освіти.

Подальші розвідки в цьому напрямі будуть полягати в пошуку педагогічних умов організації творчої діяльності студентів ВТНЗ, добиранні методів і методик організації такого виду діяльності, а також відповідних винахідницьких завдань технічного характеру.

 

Список використаних джерел

1. Айсмонтас Б. Б. Общая психология : схемы / Айсмонтас Б. Б. – М. : Изд-во ВЛАДОС  – ПРЕСС, 2003. – 288 с.

2. Аннєнкова І.П. Педагогіка : історія та теорія : навчальний посібник / І.П.Аннєнкова, М.А.Байдан, О.А.Горчакова. – Одеса : Optimum, 2009. – 450 с.

3. Большой психологический словарь / сост. и общ. ред. Б.Г.Мещерякова, В.П.Зинченко. – СПб. : ПРАЙМ – ЕВРОЗНАК, 2003. – 672 с.

4. Дьяченко М. И. Краткий психологический словарь : Личность, образование, самообразование, профессия / М.И.Дьяченко, Л.А.Кандыбович. – Минск : Хэлтон, 1998. – 399 с.

5. Клименко В. В. Механізм творчості. Функціональні дефекти / В.В.Клименко // Психолог. – 2002.  № 17.   С. 11 – 14.

6. Кучерявий І.Т. Творчість – основа розвитку потенційних джерел особистості : навчальний посібник / І.Т.Кучерявий, О.І.Клепіков. – К. : Вища школа, 2000. – 288 с.

7. Морозов А.В. Креативная педагогика и психология : учебное пособие / А.В.Морозов, Д.В.Чернилевский. – М. : Академический проект, 2004. – 2-е изд., испр. и дополн. – 560 с. – (“Gaudeamus”).

8. Мотков А.А. Обучение техническому творчеству в педвузе / А.А.Мотков. – К. : Вища школа, 1981. – 112 с.

9. Наумов Е.Б. Организационно-педагогические условия формирования коммуникативных способностей подростков в процессе внешкольной деятельности : автореф. дис. на соискание научн. ступени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / Е.Б.Наумов. – Курган, 2000. – 20 с.

10. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л.Рубинштейн . – СПб. : Питер, 2007. – 713 с.

11. Формирование творческих способностей : методические указания / под ред. Г.А.Халемского. – Ленинград : ДТТ и ПРФ, 1989. –  38 с.

           

 

Гузалова О.В. Организация творческой деятельности студентов и её специфика в высших технических учебных заведениях

В статье рассматривается проблема организации творческой деяльности студентов высших технических учебных заведений, что соответствует современным требованиям к образовательной системе. Вовлечение студентов в творческую деятельность способствует формированию каждого из них как творческой личности. 

 

Ключевые слова: организация творческой деятельности студентов, структура творческой деятельности студентов, специфика организации творческой деятельности студентов в ВТУЗ.

 

Huzalova O.V. Organization of Creative Activity of Students from Higher Technical Educational Institutions

In article the problem of organization of creative activity of students from higher technical educational institutions is considered.  That is meeting the requirements of modem system of education. Drawing students in creative activity promotes formation of the creative person.

Key words: organization of creative activity of students, structure of creative activity of students, specific of creative activity of students learners in high technical educational institutions.