Стрига Е.В.,

асистент кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського, аспірантка

 

 

Рефлексивна позиція особистості та її значення для формування професійного менталітету майбутніх учителів-гуманітаріїв

                                                                                          

У статті розглянуто питання рефлексивної позиції особистості, її значення у формуванні професійного менталітету майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. Визначено засоби, що забезпечують становлення такої позиції у контексті професійного менталітету.

 

Ключові слова: рефлексивна позиція, професійний менталітет майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

 

У контексті стратегічних перетворень сьогодення виникла потреба розвитку інтелекту у майбутніх учителів, підвищення їхньої загальної і професійної культури. Тому актуальним завданням вищої освіти є створення умов для більш повного прояву особистості майбутнього педагога, формування в нього спеціальних фахових якостей, однією з яких є професійний менталітет учителя.

Аналіз наукових джерел показав, що окремі аспекти проблеми професійного менталітету вчителя певною мірою досліджені. Так, філософський та соціальний аспект менталітету з’ясовано у працях К.Альбуханової-Славської, М.Блока, В.Візгіна, О.Донченко, Г.Джулай, І.Дубова, Б.Душкова, А.Гуревича, Л.Гумільова, М.Еліаде, Ю.Канигіна, О.Огурцова, О.Пантіна, Д.Чижевського, Л.Февра, Е.Фрома, В.Храмової та інших.

Дослідження Д.Богині, М.Семикіної, Е.Суіменко висвітлюють питання трудового менталітету; службового менталітету – Є.Рапацевича; професійного менталітету державних службовців – Т.Філіпової та інших.

Окремі психологічні чинники професійного менталітету вчителя досліджувались Н.В’язовою, Б.Гершунським, Є.Клімовим, Б.Мастєровим, Л.Мітіною, С.Панічевим, Є.Роговим, І.Смолярчук, В.Соніним, Н.Толстошеїною, А.Фурманом, Г.Цукерманом.

Наукові пошуки складових компонентів професійного менталітету майбутніх учителів представлено у роботах О.Зайцева, А.Маркової, О.Оганезової-Григоренко, О.Ребрової, З.Руженської та інших.

Менталітет з точки зору філософії, культурології та соціології – це феномен, в сутності та структурі якого розкривається специфіка індивідуальної та суспільної свідомості, механізми і зміст пізнавальних процесів, особливості світосприйняття людини і природа поведінкових стереотипів у світі культури. На відміну від ідеологічних та суспільних поглядів, які швидко змінюються, менталітет носить більш постійний характер, оскільки відображає стійкі звички і форми поведінки [6].

Психолого-педагогічний зміст менталітету полягає в особливому способі мислення, спрямованості думок, що народжуються у підсвідомості, але поступово вбирають у себе те спільне, що складається із природних даних і соціально зумовлених елементів і відображається в уявленні про професійну реальність. Професійний менталітет учителя – це інтегративна характеристика особистості, що відображає системно специфічні особливості психічного складу і світосприйняття людей педагогічної професії.

У межах дослідження професійного менталітету майбутніх учителів гуманітарних дисциплін приєднуємося до думки вченої О.Майкової про розвиток у студентів гуманітарного складу розуму або гуманітарного стилю мислення під час гуманітарного навчання [5]. Це дає підставу для визначення ознак професійного менталітету майбутніх учителів-гуманітаріїв, таких як: виникнення високого ступеня занурення у процес пізнання та усвідомлення дійсності, що сприятиме набуттю стійкої рефлексивної позиції; використання студентами гуманітарних дисциплін образної, метафоричної, збагаченої порівняннями та аналогіями мови спілкування; максимальне проникнення студента-гуманітарія в досліджуваний об’єкт (за якого той, хто пізнає, не звільняється від процесу, як у точних науках, а є присутнім у процесі пізнання); використання у роздумах понять, які існують на рівні внутрішнього, безсловесного розуміння (тоді як в точних дисциплінах не існує так званих «розмитих» понять); охоплення різноманітних нюансів смислів понять, явищ, структур тощо; вміння робити важливими і цінними не тільки об’єктивно наукові цілі, але й особистісні, що не допускає формалізації думок і веде до варіативності вирішення питань.

На основі аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури, провідного наукового досвіду професійний менталітет майбутніх учителів гуманітарних дисциплін трактуємо як інтегративну якість особистості, що визначається специфікою гуманітарного способу пізнання, цінностями, поглядами, нормами, стереотипами і формами поведінки, зумовленими професійною культурою на рівні постійної рефлексії [3].

Мета статті полягає у розкритті значення рефлексивної позиції особистості для формування професійного менталітету майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Відомо, що рефлексія розглядається як здатність людини до самоаналізу, самоосмислення та переосмислення, що стимулює процеси самосвідомості, є важливим механізмом формування професійного менталітету [1]. Універсальність дії механізму рефлексії представлена процесами самосвідомості, що забезпечує цілісність і динамізм внутрішнього духовного світу людини [8]. За допомогою рефлексії можна зрозуміти вирішення завдань іншою людиною, осмислити їх, внести певні корективи і стимулювати нові рішення [2].

Отже, рефлексія в педагогічній діяльності розглядається як процес мисленнєвого аналізу будь-якої професійної ситуації, в результаті якого виникає розуміння сутності проблеми і визначаються перспективи її вирішення. Вчитель, який володіє навичками рефлексії, завжди аналізує та досліджує свій професійний досвід. Рефлексивні процеси в контексті професійного менталітету майбутніх учителів гуманітарних дисциплін проявляються у процесі проектування та конструювання власної професійної діяльності, коли самооцінка є їх якісним показником. Самооцінку відносять до центральних утворювань особистості вчителя, її ядра. Самооцінка значною мірою визначає соціальну адаптацію майбутніх учителів та є регулятором їхньої поведінки і діяльності. Адекватне самооцінювання, що важливо, відбувається під час соціалізації, у процесі діяльності та міжособистісної взаємодії. Соціум суттєво впливає на формування самооцінки особистості. Ставлення людини до самої себе є більш пізнім утворенням у системі ставлень людини до світу. Але не дивлячись на це, у структурі ставлень особистості самооцінці належить особливе і важливе місце. У період професійної діяльності вона набуває різного характеру: адекватна – неадекватна, позитивна – негативна.

Адекватність і позитивна якість самооцінки забезпечується рефлексивною позицією особистості вчителя, спрямованою на самоконтроль і корекцію поведінки, розвиток професійно важливих якостей педагога, зокрема – гуманного ставлення до дітей, любові до професії, педагогічного такту, самокритичності, справедливості, відповідальності, самовладання тощо. Поділяємо думку, що така позиція педагога базується на вмінні осмислити власну діяльність, звернутися до її внутрішньої сутності з метою подальшого цілеспрямованого вдосконалення. Така позиція можлива тільки за умови наявності у вчителя здатності виходити за межі власного «Я». Рефлексивна позиція розглядається як настанова у ставленні до самого себе, власних можливостей, соціальної значущості; виражається у самоповазі, прагненні підвищити самооцінку і соціальний статус.

Для того, щоб набути рефлексивної позиції, освітянину необхідно навчитися усвідомлювати мету власної діяльності та дати відповіді на запитання: «Що я роблю?» (гармонійний внутрішній світ); «Як я це зроблю?» (виховання працелюбності); «Як зробити, щоб не нашкодити?» (толерантне ставлення до вихованців); «Як буде, якщо я ...?» (гнучкість професійної позиції); «Чому або навіщо я це роблю?» (смислотворча діяльність педагога) [7; 9]. Майбутній учитель, який намагається таким чином мислити або рефлексувати, завжди усвідомлює мету професійної діяльності, а також визначає ланцюжок послідовних завдань для виконання, що сприяють її досягненню.

Отже, рефлексивна позиція вчителя – це така якість педагога, яка проявляється у здібності особистості до самоаналізу, самоосмислення, переосмислення, стимулює процеси самосвідомості, збагачує «Я-концепцію» та є важливим фактором власного самовдосконалення. Вона сприяє цілісності та динамізму внутрішнього життя людини, допомагає стабілізувати і гармонізувати її емоційний світ, мобілізувати вольовий потенціал, гнучко керувати ним.

Вважаємо, що таку позицію у контексті формування професійного менталітету майбутніх педагогів-гуманітаріїв варто розглядати  як процес мисленнєвого аналізу професійної ситуації, на основі якого відбувається особистісне усвідомлення її сутності та визначаються способи і перспективи її вирішення. Вчитель, який має таку позицію, обмірковує, аналізує, досліджує, інтегрує, збагачує і передбачає власний професійний досвід. Необхідність наявності рефлексивної позиції у своїй діяльності визначається поліфункціональністю рефлексії: вона потрібна педагогу для аналізу власних дій та якостей і є механізмом взаємодії між ним і учнями та іншими учасниками навчально-виховного процесу.

Рефлексивна позиція в контексті формування професійного менталітету майбутніх учителів гуманітарних дисциплін має за мету аналіз ними власних професійних дій і якостей. На нашу думку, забезпечення цієї позиції відбуватиметься в період педагогічної практики, коли проводиться рефлексивний практикум, ведеться власне професійно-педагогічне портфоліо, та під час проведення тренінгу-семінару «Мій професійний імідж». Зрозуміло, що така позааудиторна робота  не є універсальним та єдиним способом, однак доцільність її застосування є високою з огляду на основні положення про сутність самосвідомості та рефлексії вчителя.

Так, самоаналіз професійних дій та якостей відбувається завдяки рефлексивному практикуму, завдання якого полягають у налаштуванні майбутніх педагогів на рефлексивно-оцінну роботу, надання їй характеру адекватності для подальшого конструктивного ставлення до результатів своєї педагогічної діяльності.

Наводимо приклади вправ, які застосовувалися у роботі зі студентами експериментальних груп («Розкажи про себе» ,  «Я і яким мене бачать» та ін.).

Вправа «Розкажи про себе» передбачає, що студенти повинні поспілкуватися віч-на-віч зі своїм партнером; потім вони представляють один одного. Щоб виконати вправу «Я і яким мене бачать», студентам експериментальних груп необхідно скласти два описи себе: перший вони пишуть власноруч, а другий пишеться одногрупниками. За умовою завдання учасники повинні правдиво описати себе, не вказуючи свого імені. Під час читання першого опису слухачі повинні здогадатися, хто є автором опису. Потім автор прочитує інший опис. Далі учасникам надається можливість співвіднести два описи для вияву адекватності ставлення та оцінювання своєї особистості кожним студентом (вправа за А.Ліненко) [4].

Для майбутніх учителів під час педагогічної практики та тренінгу-семінару пропонується самоспоглядання, діагностика – встановлення самооцінки, самокритичне визначення власних професійних якостей, дій і вчинків. Отримані дані фіксуються у спеціальному щоденнику або портфоліо, що дозволяє вести моніторинг власних досягнень та виявляти недоліки. Професійний імідж педагога складають не тільки внутрішні властивості, але й зовнішні прояви, як­-от: фізичний вигляд, мовлення, виразність рухів, міміки в поєднанні з естетичним оформленням, тобто одягом, зачіскою, макіяжем та іншими атрибутами зовнішності, над вдосконаленням яких студентам-гуманітаріям надавалась можливість працювати під час запропонованого тренінгу-семінару. Вагомим є те, що таке навчання обумовлює реалізацію взаємопов’язаних складових іміджу: внутрішньої (самооцінка, самоідентифікація і педагогічне мислення), зовнішньої (вербальний, кінетичний, матеріалістичний елементи) і процесуальної (комунікативність). Тому імідж майбутнього вчителя у нашому дослідженні є одним із показників сформованості його професійного менталітету, оскільки в ньому також в втілено модель очікуваної рольової поведінки, яка відображає потреби і вимоги часу.

Проміжний зріз, проведений для студентів гуманітарного профілю, показав, що їхня самооцінка набула зросту від 24% до 39,2%; самоідентифікація з ідеальним образом педагога збільшилась від 19% до 28%, а самооцінка іміджевих складових – від 26,7% до 34%. На основі отриманих даних зрізу можемо стверджувати, що обрані і застосовані способи забезпечення рефлексивної позиції студентів у контексті професійного менталітету є доцільними.

Висновки. Отже, формування професійного менталітету майбутніх учителів гуманітарних дисциплін за умови забезпечення рефлексивної позиції з метою аналізу своїх професійних дій і якостей характеризується реальним суб’єктивним баченням власного образу, яке виникає в результаті конкретних спостережень, порівнянь та ототожнень з образами інших людей, а також інтеріоризацією психологічних характеристик, які виникають у зв’язку з емоційними переживаннями студентами різноманітних професійних ситуацій з їх подальшою інтерпретацією.

 

Список використаних джерел

1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Роберт Бернс. – М. : Прогресс, 1986. – 422 с.

2. Кулюткин Ю.Н. Творческое мышление в профессиональной деятельности учителя / Ю.Н.Кулюткин // Вопросы психологии. – 1987. – №2. – С. 21-30. 

3. Ліненко А.Ф. Специфіка підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін в контексті професійного менталітету / А.Ф.Ліненко, Е.В.Стрига // Науковий вісник. – Одеса. – 2009. – №6. – С. 43-47.

4. Линенко А.Ф. Теория и практика формирования готовности студентов педагогических вузов к профессиональной деятельности : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01., 13.00.04 / Алла Францовна Линенко. – К., 1996. – 356 с.

5. Майкова О.И. Педагогические условия продуктивного усвоения точных и естественных наук учащимися с гуманитарным стилем мышления: автореф. дис. на соискание наук. ступени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / О.И.Майкова. – Тюмень, 2008. – 28 с.

6. Педагогический энциклопедический словарь / [гл. ред. Б.М.Бим-Бад]. – М. : Большая Российская Энциклопедия, 2002. – 528 с.

7. ССергеев И.С. Основы педагогической деятельности : учебное пособие / Игорь Станиславович Сергеев. – СПб. : Питер, 2004. – 316 с.

8. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание / Александр Георгиевич Спиркин. –  М. : Политиздат, 1972. – 303 с.

9. Чудновский В.Э. Смысл жизни и судьба / Вилен Эммануилович Чудновский. – М. : Ось-89, 1997. – 208 с.

 

 Стрига Э.В. Рефлексивная позиция личности и её значение для формирования профессионального менталитета будущих учителей – гуманитариев

В статье рассмотрен вопрос рефлексивной позиции личности, её значение в формировании профессионального менталитета будущих учителей гуманитарных дисциплин. Определены способы, обеспечивающие становление такой позиции в контексте профессионального менталитета.

 

Ключевые слова: рефлексивная позиция, профессиональный менталитет будущих учителей гуманитарных дисциплин.

 

Stryga E.V. Reflexive position of personality and its meaning for the profession mentality formation of future teachers’ of the humanities.

The article is devoted to the reflexive position consideration, its meaning for the profession mentality formation of future teachers’ of the humanities. The ways which provide the position in the profession mentality context are observed.

 

Key words: reflexive position, profession mentality formation of future teachers’ of the humanities.