Опубліковані Д.Райсом результати доводили ефективність тестування як методу контролю, але викликали хвилю критики на адресу тестування зі сторони педагогів-практиків. Водночас дослідження Д.Райса були помічені і підтримані іншими вченими. Інтерес наукової громадськості до тестових методів призвів до появи нового напряму в розвитку тестової діагностики – педагогічної діагностики.

Значна кількість американських учених почали розробляти тести для вимірювання різних аспектів шкільної діяльності: успішності учнів у засвоєнні предметів, діяльності вчителів, методів викладання та організації процесу навчання тощо. Запровадження тестів як важливого засобу педагогічних вимірювань у систему освіти пов’язане насамперед з Е.А.Торндайком (1874-1949), якого вважають основоположником педагогічних тестів.

   Застосування тестів в Україні і Росії, особливо у радянський період, має складну історію 9001 року в Санк-Петербурзі на базі Педагогічного музею військово-навчальних закладів було відкрито першу лабораторію з експериментальної педагогічної психології(А.П.Нечаєв). До 1917 року пропагандистом методу тестів у Російській імперії був відомий учений Г.І.Челпанов.

            У 1936 році в Радянському Союзі повністю заборонили застосування тестів шкільної успішності, а також психологічні, що активно застосовувалися у системі професійного відбору (Постанова ЦК ВКП (б) Про педологічні перекручення в системі Наркомпросу").

До тестового педагогічного вимірювання у нашій країні повернулися лише   наприкінці 50-х років минулого століття, в той час як у зарубіжних країнах тестологія увесь час успішно розвивалася, була визнаною, а використання тестів у різних галузях набуло масового поширення.

В Україні 1993 року було здійснено спробу (без будь-якої попередньої презентації та підготовки учнів до цього) тестування як форму проведення державних іспитів.

 

(За матеріалами видання:  Лукіна Т.О. Педагогічна діагностика: завдання, методи, інструменти : навчально-методичні матеріали до модуля / Т. О. Лукіна. – К. : Проект "Рівний доступ до якісної освіти в Україні", 2007. – 59 с.)