Гириловська І.В.,

науковий співробітник лабораторії "Інформаційно-аналітичний центр ПТО" Інституту професійно-технічної освіти НАПН України

 

Методика моніторингових процедур оцінювання якості підготовки кваліфікованих робітників у контексті регіональних і галузевих потреб виробництва і сфери послуг

 

Необхідність дослідження якісних, а не лише кількісних показників підготовки кваліфікованої робочої сили спонукає до проведення моніторингу якості професійно-технічної освіти. Цей процес передбачає особливі підходи до методів оброблення і форм подавання отриманої інформації. Найбільш ефективним сьогодні є кваліметричний підхід у здійсненні вимірювань у моніторингових процедурах. Застосування факторно-критеріальної моделі забезпечує встановлення показників стану освітнього процесу, що розкривають  особливості його розвитку і корекції на всіх рівнях управлінської системи професійно-технічної освіти.

 

Ключові слова: моніторинг, кваліметричний підхід, факторно-критеріальна модель, оцінювання, якість.

 

Постановка проблеми. Одна з головних проблем сучасної професійної освіти пов’язана з неадекватністю рівня її якості та змісту стратегічній спрямованості розвитку світової і вітчизняної економіки. Сутність проблеми полягає в тому, що зміст і можливості освітньої системи професійно-технічних навчальних закладів суттєво відстають від реалій сучасного виробництва. Тому існує необхідність дослідження якісних, а не лише кількісних показників підготовки кваліфікованих робітників, підвищення гнучкості ринку освітніх послуг, його відкритості до впровадження нових педагогічних і виробничих технологій. У зв’язку з цим набуло актуальності моніторингове дослідження якості професійно-технічної освіти (ПТО).

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженню проблеми моніторингу якості освіти присвячені наукові праці Г.Г.Азгальдова, Е.П.Райхмана [1], Г.В.Гунти [2], Г.В.Єльникової [3], В.Н.Лоханової [4], Д.Уілмса [5], якими розкрито зміст понять, зокрема  – "якість освіти", запропоновано класифікацію і технологію освітнього моніторингу, розроблено кваліметричні еталони для процедур вимірювання. Наукових досліджень, які б розкривали технологію моніторингу якості професійно-технічної освіти досить мало. Саме цьому питанню і присвячена представлена стаття.

Мета статті – розглянути методику моніторингових процедур оцінювання якості підготовки кваліфікованих робітників у контексті регіональних і галузевих потреб виробництва і сфери послуг.

Виклад основного матеріалу. Поняття "моніторинг" означає постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату. Мета моніторингу – своєчасне виявлення якісних і кількісних змін об’єкта, тенденцій збільшення чи зменшення, локалізації або активізації процесів, які відбуваються. За допомогою освітнього моніторингу відстежується динаміка змін в освітній системі для спрямування її розвитку на досягнення прогнозованого результату. В основу моніторингу регіональних систем ПТО покладено збирання, оцінювання та аналіз якісних показників освіти на всіх рівнях функціонування з відповідним поширенням і доступом до цієї інформації громадськості та користувачів освітніх послуг. Проведення моніторингових досліджень неможливе без системи інформаційно-аналітичної підтримки. В межах проекту Європейського союзу "Підвищення ефективності управління професійно-технічною освітою на регіональному рівні в Україні" за підтримки департаменту ПТО Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України  було створено інформаційно-аналітичну систему управління професійно-технічною освітою "Профтех" (ІАС "Профтех"), яка є спеціальним інструментом збирання, оброблення, аналізу, зберігання і передавання інформації. Основними джерелами інформації, на яких базується інформаційно-аналітична система "Профтех", є широкий масив офіційних статистичних даних, результати соціологічних досліджень ринку праці, дані зовнішнього оцінювання якості ПТО працедавцями, випускниками ПТНЗ тощо.

Оскільки під моніторингом розуміється певний комплекс процедур – спостереження, поточне оцінювання перетворень керованого об’єкта, то, відповідно, необхідні й особливі підходи у методах оброблення і формах подавання моніторингової інформації. Найбільш ефективним сьогодні є кваліметричний підхід у здійсненні вимірювань у моніторингових процедурах, який забезпечує кількісну оцінку якості діяльності. Роль спеціального інструментарію відіграють кваліметричні моделі стану або процесу, що відстежуються, зокрема – факторно-критеріальні моделі діяльності, розроблені на основі кваліметричного підходу. Кваліметрична модель – це певна норма, зразок об’єкта з якісно-кількісними характеристиками. Ця норма-зразок задає основні унормовані орієнтири діяльності об’єктів у вигляді параметрів, факторів і критеріїв першого порядку.

Для оцінювання якості підготовки кваліфікованих робітників у контексті регіональних і галузевих потреб виробництва і сфери послуг було розроблено факторно-критеріальну модель відповідно до алгоритму побудови кваліметричних моделей, визначеного в роботі Г. В. Єльникової [3]. Зазначена модель розміщена у таблиці 1. В основі моделі лежить параметр "якість підготовки кваліфікованих робітників", позначений як Р з вагомістю М=1. Параметр характеризується факторами, роль яких відіграють індикатори ефективності діяльності професійно-технічного навчального закладу, що затверджені наказом МОН України №55 від 02.02.09 року [6]. Кожен фактор має власну вагомість mі, а всі вони мають свою оцінку (в частках одиниці). Для оцінки кожного фактора було розроблено критерії з вагомістю vі. Визначення вагомості факторів і критеріїв здійснювалося методом експертної оцінки. Ступінь прояву певного критерію в дослідній ситуації, позначений як коефіцієнт відповідності Кі, був взятий з даних ІАС "Профтех".

 

 

 

 

Таблиця 1

 

Факторно-критеріальна модель оцінювання якості підготовки кваліфікованих робітників у контексті регіональних і галузевих потреб виробництва і сфери послуг

 

Фактор – Fі Вагомість – mі Критерії Вагомість - vі Коефіцієнт відповідності – Кі Значення коефіцієнта відповідності Часткова оцінка критеріїв Часткова оцінка факторів
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Рівень працевлаш-тування випускників 0,15 1.1. Частка випускників,  працевлаштованих за отриманою професією 0,2 К1      
1.2. Частка випускників, працевлаштованих за отриманою професією відповідно до угод з працедавцями 0,2

К2

     
1.3. Частка випускників, які самостійно працевлаштувались 0,2 К3      
1.4. Частка випускників, які не були працевлаштовані і звернулись до служби зайнятості 0,2 К4      
1.5. Частка випускників, які закріпилися за робочими місцями після року роботи 0,2 К5      

2. Рівень           навчально-методичного забезпечення

освітнього процесу та забезпечення змісту ПТО

 

0,15 2.1. Частка предметів професійно-теоретичної підготовки (спецпредмети), що викладаються з використанням сучасного технологічного обладнання, ІКТ та ліцензованих педагогічних програмних засобів навчання 0,2 К6      
2.2. Частка годин професійно-практичної підготовки, що проводяться з використанням сучасного технологічного обладнання, матеріалів, новітніх технологій 0,3 К7      
2.3. Частка навчальних кабінетів і майстерень, оснащених ПК з доступом до мережі Інтернет 0,15 К8      
2.4. Частка учнів (від загальної кількості) на 1 ПК 0,1 К9      
2.5. Частка учнів (від загальної кількості) на 1 ПК з доступом до мережі Інтернет 0,1 К10      
2.6. Коефіцієнт забезпеченості предметів професійно-теоретичної підготовки сучасними підручниками (виданими за останні 5 років) 0,15 К11      
3. Рівень ефективності навчання 0,15 3.1. Частка випускників, які успішно закінчили навчання (отримали дипломи) 0,15 К12      
3.2. Частка випускників, які отримали дипломи з відзнакою 0,15 К13      
3.3. Частка учнів, які набули  технологічно складну професію 0,15 К14      
3.4. Частка учнів, які здобули інтегровану професію 0,15 К15      
3.5. Частка учнів, які відраховані протягом календарного року з різних причин 0,1 К16      
3.6. Частка учнів, які продовжили навчання у ВНЗ І-ІV рівнів акредитації 0,15 К17      
3.7. Частка працедавців, які вважають достатнім освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки випускників 0,15 К18      
4. Кадрове забезпечення ПТНЗ 0,15 4.1. Частка викладачів і майстрів виробничого навчання, які є авторами навчально-методичної літератури, програмових засобів навчання, схвалених  МОН України 0,2 К19      
4.2. Частка викладачів і майстрів виробничого навчання, які є авторами навчальної літератури і  програмових засобів навчання, що мають схвалення методичних комісій – регіональний рівень 0,2 К20      
4.3.  Частка майстрів виробничого навчання, учні яких є переможцями всеукраїнських конкурсів фахової майстерності 0,2 К21      
4.4.  Частка педагогічних працівників, які мають педагогічні звання "старший викладач", "викладач-методист", "майстер виробничого навчання" 1 та 2 категорій 0,2 К22      
4.5.  Частка учнів (від загальної кількості) на 1 майстра виробничого навчання 0,1 К23      
4.6. Частка учнів на 1 викладача спеціальних дисциплін 0,1 К24      
5. Рівень доступності професійно-технічної освіти 0,1 5.1. Частка осіб, які отримують первинну професійну підготовку 0,5 К25      
5.2. Частка осіб, які проходять перепідготовку і підвищують кваліфікацію з числа безробітних і найманих працівників 0,5 К26      
6. Рівень матеріально-технічного забезпечення ПТНЗ 0,15 6.1. Частка одиниць технологічного обладнання, яке відповідає вимогам сучасного виробництва і було придбане за останні 7 років за кошти державного бюджету, зокрема спецфонду 0,4 К27      
6.2. Частка одиниць технологічного обладнання, яке відповідає вимогам сучасного виробництва і було придбане за останні 7 років за кошти роботодавців, спонсорів тощо 0,4 К28      
6.3. Частка обладнання, термін використання якого понад 15 років 0,2 К29      
7. Рівень  фінансового забезпечення ПТНЗ 0,15 7.1. Частка фінансування ПТНЗ за рахунок програм регіонального розвитку, працедавців та інших джерел 0,5 К30      
7.2. Частка фінансування ПТНЗ за рахунок спеціальних коштів 0,5 К31      

 

Підрахунок бальної оцінки якості здійснюється за формулами:

P=m1 QUOTE  і+ m2 QUOTE  і+ m3 QUOTE  і+ m4 QUOTE  і+ +m5 QUOTE  і+ m6 QUOTE  і+m7 QUOTE  і

Для оцінювання можна скористатися такою шкалою:

якщо 0 < Р < 0,5 – рівень якості підготовки критичний;

якщо 0,5 ≤ Р < 0,75 – рівень якості підготовки відповідає нормі (допустимий);

якщо 0,75 ≤ Р ≤ 1 – рівень якості підготовки оптимальний.

Висновки. Формула кваліметричного показника якості підготовки є універсальною і відображає таке:

1) якість підготовки кваліфікованих робітників на рівні конкретного ПТНЗ;

2) якість підготовки кваліфікованих робітників у цілому в регіоні;

3) якість підготовки кваліфікованих робітників  у цілому в регіоні за галузевим спрямуванням.

Аналізуючи кваліметричний показник якості підготовки кваліфікованих робітників у контексті регіональних і галузевих потреб виробництва і сфери послуг, отримуємо інформацію про стан відповідності освітнього процесу прогнозованому результату.

Таким чином, використання факторно-критеріальних моделей як інструментарію освітнього моніторингу забезпечує встановлення показників стану освітнього процесу, що розкривають  особливості його розвитку і корекції на всіх рівнях управлінської системи професійно-технічної освіти.

 

 

 

Список використаних джерел

1. Азгальдов Г. Г. О квалиметрии / Г.Г.Азгальдов, Э.П.Райхман. – М. : Издательство стандартов, 1972. – 172 с.

2. Гунта Г.В. Педагогічна кваліметрія : навч.-метод. матеріали зі спецкурсу /  Г.В.Гунта. – Ужгород : Ужгородський національний університет, 2002. – 32 с.

3. Єльникова Г.В. Основи адаптивного управління : курс лекцій / Г.В.Єльникова. – К. : ЦІППО АПН України, 2003. – 133 с.

4. Наука управления на пороге ХХІ века : материалы Международной научной конференции. – М. : ГАУ, 1997. – 435 с.

5. Уилмс Д. Системы мониторинга и модель "Вход – выход" / Д.Уилмс // Директор школы. – 1995. – №1. – С. 36-43.

6. Наказ МОН України від 02.02.2009 №55 "Про затвердження індикаторів ефективної діяльності та методичних рекомендацій щодо їх впровадження" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://proftekhosvita.org.ua/uk/resources/documents/supply/?tags=&checkbox_4_21=on&date_day=&date_month=&date_year=2009  – Загол. з екрану.

 

 

Гириловская И.В. Методика мониторинговых процедур оценивания качества подготовки квалифицированных работников в контексте региональных и отраслевых потребностей производства и сферы услуг

Необходимость исследования качественных, а не только количественных показателей подготовки квалифицированной рабочей силы побуждает к проведению мониторинга качества профессионально-технического образования. Этот процесс предполагает особые подходы к методам обработки и форм представления полученной информации. Наиболее эффективным сегодня есть квалиметрический подход для выполнения измерений в мониторинговых процедурах. Применение факторно-критериальной модели обеспечивает выявление показателей состояния образовательного процесса, которые раскрывают особенности его развития и коррекции на всех уровнях управленческой системы профессионально-технического образования.

 

Ключевые слова: мониторинг, квалиметрический подход, факторно-критериальная модель, оценивание, качество.

 

Girilovskaya I.V. Method of evaluation quality procedures monitoring training qualified workers in the context of regional and industrial production needs and services

The need for qualitative research, not just the quantitative training of skilled labor leads to monitoring the quality of vocational education. This process requires a special approach to processing techniques and forms of presentation of the information received. The most effective today is qualimetric approach to perform measurements in the monitoring procedures. Application of a quotient-criterial model discussed in this article will provide all levels of management system of vocational education, the state of the educational process needed to identify inadequacies in its development and planning of correction.

 

Key words: monitoring, qualimetric approach, factor-criterion model, pricing, quality.