УДК 378:372.891(556)

Чудіна О.Л.,

асистент кафедри фізичної і економічної географії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

 

Методика відбору понять для формування океанологічних знань відповідно до загальних завдань вищої географічної освіти

 

У сучасності важливими рисами майбутніх фахівців є здатність до самоосвіти, вміння здобувати потрібні знання в інформаційному просторі, вільно орієнтуватися в певній предметній галузі. Автором запропоновано модель відбору і формування системи наукових понять на основі застосування елементів теорії графів і тезаурусу, яку пропонує покласти в основу навчання певної дисципліни. Ефективність застосування моделі перевіряється на прикладі навчальної дисципліни "Основи океанології" циклу професійної і практичної підготовки географів.

 

Ключові слова: знання, поняття, "дерево" океанологічних понять, тезаурус, засвоєння понять.

 

Постановка проблеми.  Методологічними основами цілепокладання вищої освіти є соціальні і державні замовлення, освітні стандарти і результати маркетингових досліджень потреб у фахівцях з вищою освітою.

На практиці конкретні цілі навчання реалізуються насамперед викладачами. Найбільш продуктивним підходом до цілепокладання натепер є  дослідний, за якого повинна бути вивчена майбутня професійна діяльність випускників вищого навчального закладу в три-, п’ятирічній перспективі; на цій основі мають бути визначені діагностичні цілі навчання.

Усе це ставить нові завдання перед викладачами, а саме – не лише сформувати у студентів розуміння основних категорій наук, а й навчити здобувати нові знання і застосовувати їх у своїй професійній діяльності.

Отже, перед сучасною вищою школою постає проблема відбору тих понять, які можуть слугувати основою для подальшого професійного зростання випускників. Особливо це стосується суміжних наукових дисциплін, прикладом якої як географічної дисципліни може бути океанологія. 

Аналіз актуальних досліджень. Питанню формування у студентів системи наукових понять – засвоєння знань про її найважливіші елементи  – присвячено наукові роботи Г.О.Атанова, Л.С.Виготського, Є.К.Войшвілло, П.Я.Гальперіна, Д.Дьюї, Є.Т.Коробова, А.Р.Лурії, Н.У.Найссера, І.Н.Пустиннікової, І.В.Распопова, Ф.Тализіної, А.В.Усової та інших. Однак особливості відбору наукових понять для дисциплін вищої школи залишаються розкритими недостатньо.

Формулювання цілей статті. Основною метою представленого дослідження є розроблення методики відбору понять наукової дисципліни (на прикладі дисципліни "Основи океанології") у процесі підготовки фахівця.

Основна частина. Загалом термін "знання" означає поняття і систему понять, що відображають реальний світ з його предметами, процесами, їх властивостями і зв'язками. Звичайним критерієм наявності знань служить відтворення їх студентами, критерієм наявності умінь – вирішення практичних завдань. Відповідно до цього будується програма курсу певної дисципліни у ВНЗ та укладаються запитання для контролю знань.

Поставити цілі навчання з навчальної дисципліни – значить виявити і сформувати систему знань і умінь, якими повинні оволодіти студенти.

У розробленні конкретних цілей засвоєння навчальної дисципліни потрібно керуватися вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця. На основі цілей навчання розробляється зміст навчальної дисципліни. Підставою для розроблення змісту фахових навчальних дисциплін повинне слугувати "дерево" (категоріальне поле) основних понять цієї науки, "початкові гілки" якого відповідають найвищому рангу понять – це категорії цієї науки, які повинні стати основою змісту основних тем курсу. В подальшому наповнення курсу повинно відбуватися з урахуванням понять нижчих рангів та міжпредметних зв’язків.

Саме такий підхід забезпечить відображення в навчальних курсах основних напрямів і тенденцій конкретних наук на сучасному етапі розвитку людства.

Пропонуємо модель відбору системи понять конкретної навчальної дисципліни – "Основи океанології" (рис. 1).

 

 

Етап Діяльність Результат Приклад (фрагменти)
І Відбір

Аналіз літератури:

 навчальної: підручників, посібників, довідників, рекомендованих МОН України;

 наукової: монографії, спеціалізована періодика

"Дерево" понять

* індекс відповідає рангу (рівню) поняття

ІІ Визначення Складання тезаурусу для відібраних понять Тезаурус Шельф (материкова обмілина) – найбільш мілководна частина океанів і морів, яка безпосередньо примикає до материка, складена материковою корою і є слабонахиленою, зануреною під рівень океану прибережною рівниною.

. . . . . . . .

ІІІ Взаємозв’язки Побудова графу з відображенням підпорядкованих, супідрядних понять та тих, що дозволяють розкрити ознаки і зв’язки з іншими поняттями Граф

 

 

Рис. 1. Формування системи понять навчальної дисципліни (на прикладі "Основ океанології")

 

На першому етапі  на основі аналізу літературних і інформаційних джерел пропонується виявити науково-теоретичні поняття, складені і загальноприйняті на певному етапі розвитку науки. Аналіз сучасних наукових монографій, спеціалізованої періодики дозволяє виявити нові поняття і тенденції в розвитку науки, яка розглядається. Це особливо важливо враховувати у розробленні змісту дисциплін, які викладаються у ВНЗ. Студенти повинні засвоювати не тільки фундаментальні основи наук, а й орієнтуватись у сучасних напрямах наукових досліджень і розробок. Вища освіта повинна розкривати сучасні наукові досягнення, орієнтуватись на них.

З відібраних понять формується "дерево" понять. При цьому перші три рівні від "кореня дерева" є базовими, фундаментальними поняттями. Їх формування повинне відбуватися в повному обсязі, не можна "загубити" окремі "гілки". Формування понять саме цього рівня забезпечує зміст наукової картини конкретної галузі. Формування понять нижчих рангів ("гілок") становить повноту (ґрунтовність) розуміння цієї науки. При цьому особливу увагу потрібно приділити саме тим темам, у яких розкриваються сучасні провідні наукові тенденції.

На другому етапі для відібраних понять складається тезаурус. Його якість значною мірою залежить від виявлення дескрипторів понять, на що, у свою чергу, впливає кваліфікація і особистий тезаурус викладача [1]. Отже, оптимальним варіантом, на наш погляд, було б залучення до складання та редагування тезаурусу науковців певної сфери. Це забезпечило б якісне наповнення "дерева" змістом і, як результат, отримання систематизованого матеріалу для організації процесу навчання певної дисципліни.

На третьому етапі у процесі пояснення матеріалу для візуалізації системи понять пропонується застосовувати графи. При цьому особлива увага звертається на види понять та типи зв’язків між ними.

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара на географічному факультеті у 2009-2010 н. р. було проведено педагогічний експеримент, в якому взяли участь 38 студентів другого курсу. В контрольній групі океанологічні знання формувалися за традиційною схемою, структура матеріалу, основні поняття відповідали змісту рекомендованого МОН України підручника з "Основ океанології" для вищої школи [3]. В експериментальній групі відбір і формування океанологічних понять відбувалися за наведеною вище моделлю. При цьому на аудиторних заняттях основна увага приділялася формуванню тезаурусу студентів з основних категорій океанологічної науки (поняття перших трьох рангів "дерева" океанологічних понять); для самостійного опрацювання пропонувалися поняття нижчих рангів. Результати експерименту за такими показниками засвоєння понять, як коефіцієнти об’єму, змісту та взаємозв’язків [2], які є середньоарифметичними характеристиками навчальних груп, показують, яка частка об’єму, змісту та взаємозв’язків понять була засвоєна студентами. Вони представлені на рис. 2.

Рис. 2. Значення коефіцієнтів сформованості змісту (Кзм), об’єму (Ко), зв’язків і співвідношень (Кзв) океанологічних понять у контрольній та експериментальній групах

Висновки. Застосування представленої моделі формування у студентів системи понять певної дисципліни дозволяє сформувати цілісну систему понять конкретної науки та ефективно організувати навчальний процес, а також сприяє підготовці фахівця, адаптованого до діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства.

 

Список використаних джерел

1. Гурье Л. И.  Проектирование педагогических систем  / Л. И. Гурье. – Казань : Казан. гос. технол. ун-т, 2004. – 212 с.

2. Усова А. В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения / А. В.  Усова. – М. : Педагогика, 1986. – 176 с.

3. Хільчевський В.К. Основи океанології : [підруч. для студ. геогр. фак. вузів] / В.К. Хільчевський, С.С. Дубняк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К. : Вид.-полігр. центр "Київ. ун-т", 2001. – 241 с.

4. Шищенко П. Г. Концепція стандарту вищої базової географічної освіти / П. Г. Шищенко, Я. Б. Олійник, О. Ю. Дмитрук. – К. : Тандем, 2000. – 588 с.

 

 

Чудина О. Л. Методика отбора понятий для формирования океанологических знаний в соответствии с общими задачами высшего географического образования

В современности важными чертами будущих специалистов является способность к самообразованию, умения приобретать нужные знания в информационном пространстве, свободно ориентироваться в определенной предметной области. Автором предложено модель отбора и формирования системы научных понятий на основе применения элементов теории графов и тезауруса, которую предлагает положить в основу обучения определенному учебному курсу. Эффективность применения модели проверяется на примере учебной дисциплины "Основы океанологии" цикла профессиональной и практической подготовки географов.

 

Ключевые слова: знание, понятие, "дерево" океанологических понятий, тезаурус, усвоение понятий.

 

Chudina, O. Methodology of selection of concepts for forming of oceanological knowledge in accordance with the general tasks of higher geographical education

Modern society puts new tasks before higher school. The important traits of future specialists is an ability for a self-education, to acquire necessary knowledge in informative space and to freely orient in certain subject domain. An author offers the model of selection and forming of the scientific concepts system on the basis of application of elements of graphs theory and thesaurus, which author suggests putting in basis of teaching the certain educational course. Efficiency of application of model is checked up on the example of educational discipline of "Fundamentals of Oceanology" of cycle professional and practical preparation of geographers.

 

Key words: knowledge, concept, "tree" of oceanological concepts, thesaurus, learning of concepts.