УДК 37.017.4: 374     

 

Салтикова О.В.,

методист Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості, здобувач лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання НАПН України

 

Духовність особистості як основа виховання  громадянської відповідальності старшокласників

 

 

У статті розкрито сутнісні особливості громадянської відповідальності особистості, базові передумови ії формування. Розглянуто духовність як одну з передумов громадянської відповідальності особистості, представлено взаємозв’язки основних категорійних понять.

 

 

Ключові слова: духовність, духовна культура особистості, духовна культура суспільства, громадянська відповідальність особистості, виховання.

 

Розгляд питання виховання громадянської відповідальності старшокласників в умовах трансформаційних процесів українського державотворення зумовлює необхідність визначити духовність як внутрішньо-моральне підґрунтя виховання відповідального громадянина.

Проблема духовності була і є предметом уваги психолого-педагогічної науки і практики. Водночас на сучасному етапі суспільного розвитку морально-духовні цінності ще не мають належного значення у системі цінностей cучасного юного покоління. Аналіз педагогічної практики свідчить: в учнівському середовищі зростає злочинність, озлобленість, нігілістичне ставлення до принципів моралі, спостерігається крайній егоцентризм, низький рівень культури спілкування, небажання брати на себе відповідальність; стають нормою недостатня сформованість патріотизму, втрата життєвого оптимізму та інші негативні прояви.

Реальне життя суспільства переконує, що без культивування таких моральних цінностей, як добра, людяності, відповідальності, почуття власної гідності, толерантності тощо, навряд чи можна говорити про громадянську свідомість, культуру, компетентність, розраховувати на покращення ситуації у нашій країні найближчим часом. "Здавалось, життя України виходило на рівний шлях і український народ в порозумінні з центральним урядом і не українськими демократичними організаціями міг узятись до будування нового громадянського ладу. Але не так воно пішло і на дорозі своїй українство стріло нові перешкоди, нові намагання спинити його розвій," – писав М. Грушевський [4, с. 216]. Аналіз ситуації розвитку українського суспільства, проведений М.Грушевським, цілковито відповідає реаліям сьогодення і одночасно спонукає до пошуку способів подолання суспільних проблем у педагогічній площині.

Освіта основний чинник забезпечення культурного зрушення, невід’ємна передумова оновлення всіх сфер життєдіяльності суспільства. Будь-які глобальні проблеми, з якими стикається суспільство, соціум, цивілізація в цілому, обов’язково позначаються і на стані освітньої галузі [7]. Автори Концепції виховання гуманістичних цінностей учнів наголошують, що на часі – впровадження системи виховання, в основі якої знаходиться людина як центр історичного процесу, як соціально активна особистість, відкрита до сприйняття великих загальнолюдських норм духовної культури [3].

Аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить про значну увагу українських науковців до проблем духовно-морального розвитку особистості. Духовність у контексті завдань сучасного культурно-освітнього простору розкривається у працях І.Беха, О.Вишневського, І.Зязюна, О.Сухомлинської. Різноманітні аспекти розвитку духовності, соціально-педагогічних чинників становлення особистості дітей шкільного віку представлені у дисертаційних дослідженнях О.Олексюк, Т.Власової, К.Журби та інших.

Детальному аналізу педагогічних засад громадянської освіти та виховання у вітчизняній і зарубіжній шкільній практиці присвячено дослідження Г.Єгорова, Н. Косарєвої, Н. Лавриченко, М. Левківського, В. Оржеховської, І.Тараненко, П. Кендзьора.

Розгляду проблеми відповідальності присвячено значну кількість досліджень. Методологічні основи відповідальності вивчали С.Рубінштейн, Ж.Піаже, Ф.Хайдер, К.Хелкама та інші. Окремі аспекти виховання відповідальності особистості досліджували І.Бех, М.Боришевський, Т.Морозкіна та інші. У працях М.Левківського, М.Савчина, В.Сафін визначено складові, критерії відповідальності особистості; дані про розвиток відповідальості людини у різних видах діяльності представлено у працях Л.Коршунової, Н.Нечаєвої, А.Слободського, М.Сметанського та ін.

Водночас, незважаючи на значну увагу науковців до проблем морально-духовного розвитку особистості, аналіз духовності як основи виховання громадянської відповідальності старшокласників не був предметом спеціального дослідження.

Метою статті є подальше усвідомлення сутнісних особливостей громадянської відповідальності особистості, розгляд базових передумов ії формування; теоретичне обґрунтування зв’язку духовності особистості і її громадянської відповідальності, що дозволить ураховувати особливості формування громадянської відповідальності на певному віковому етапі ії розвитку, складе основу педагогічних методик з метою створення виховного середовища у педагогічній практиці.

На думку М.Стельмаховича, "духовність – це сукупність психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини" [6, с.183].

Включаючи в себе такі складові елементи, як свідомість, світогляд, духовність особистості при цьому, за визначенням В. Баранівського, "поєднує як загальнолюдські характеристики та якості, так і специфічні, які визначаються індивідуальними соціально-психічними особливостями, соціальним походженням, національною приналежністю, віросповіданням" [1, с.128].

Ураховуючи це твердження, припускаємо, що духовність і громадянська відповідальність особистості – аспекти взаємозалежні та динамічні. Тобто для духовної свободи особистості характерними є вищі ціннісні мотиви, серед яких – і відповідальність перед людьми (громадою).

У той же час розуміємо, що духовність – специфічна внутрішня діяльність людини, яка зберігає міру її людяності, поєднує дух і розум, спрямована на пошуки сенсу життя і вироблення світоглядних позицій. Така позиція доводить: духовність – необхідна передумова становлення відповідального громадянина. При цьому духовність є особливістю психічної організації індивіда, що виявляється у його чуттєво-емоційній сфері і є визначальною у формуванні особистісних якостей, світогляду, ціннісних орієнтацій людини, якими детермінуються ії життєві домагання, потреби, діяльнісна сфера [5].

Розвиток громадянської відповідальності у зв’язку із соціально-духовним становленням особистості представляємо у вигляді 6 сфер на рис. 1.

 

Рис. 1. Розвиток громадянської відповідальності у зв’язку із соціально-духовним становленням особистості

 

Кожна із представлених сфер має суб’єктивний і об’єктивний взаємопов’язані аспекти. Так, якщо особистість відповідає лише за саму себе (сфера "Я"), це свідчить про низький рівень причинності. Для людини в цьому випадку актуальним є власне благополуччя і виживання. Суб’єктивний аспект включає думки, прагнення, здібності, почуття, емоції особистості, характерні для цього рівня. В системі морально-духовних цінностей місце займають переважно нижчі вітальні мотиви чи мотиви утилітарної спрямованості. Ця сфера досить суспільно примітивної, суб’єктивно-дріб’язкової мотивації, яка не сприяє моральному розвитку особистості. Якщо особистість залишається на цьому рівні соціально-духовної зрілості, всі інші сфери стають для неї недосяжними.

Розгляд сфер "Людство", "Всесвіт" дозволяють говорити про створення життєвої цілісності особистості з усвідомленими духовно-моральними утвореннями.

Варто зауважити, що всі сфери громадянської відповідальності особистості залежать одна від іншої за принципом "відлуння". Для того, щоб особистість мала можливість здійснювати діяльність-вчинок у будь-якій сфері, насамперед необхідно розпочати ефективну вчинкову діяльність у споріднених сферах. В основі ідеї ціннісної значущості кожної сфери – ідея цілісного аналізу сутнісних проявів людини (мотиваційна сфера) А.Маслоу, відповідно до якої від першої до останньої сфери цінність прояву громадянської відповідальності особистості підвищується. Такий підхід пов’язаний з теорією І.Беха, який розглядає життя як розвивальну вчинкову систему. Представлена наукова позиція доводить особливий зв’язок між мотиваційною і результатуючою складовими вчинкової діяльності, а також доводить наявність зв’язку  між структурними елементами життя як цілісності, тобто зв’язки між вчинками суб’єкта [2].

Таким чином, морально-духовна зрілість особистості, яка  зростає, розуміється як певний ступінь її розвитку в умовах конкретної сфери (середовища), які, у свою чергу, утворюють простір розвитку особистості. Цей простір має функції формувального, розвивального, виховного впливу; він має містити всі цінності культури, соціальних, життєвих виборів особистості, яка самореалізується у різних середовищах; він повинен мати всі ознаки простору духовності. Якщо середовище, в якому розвивається особистість, є "обмеженим",  це зумовлює "звуження" простору відповідальності, духовна зрілість особистості залишається несформованою.

У формуванні духовності як способу життя особистості всі педагогічні зусилля мають спрямовуватися на створення умов, за яких "життя як вчинок базується на вищих ціннісних мотивах (безкорисливе служіння людям, відповідальність перед собою і перед людьми, особистісне самоствердження тощо), пов’язане з ціннісним змістом думок і має ознаки вчинкового мислення і переживання" [7, с. 8]. Підтримуючи наукову теорію академіка І.Беха, зазначаємо, що результатом реалізації такої освітньої концепції має бути вчинок, що спонукається усвідомленою повинністю, за допомогою якої і відбувається зв’язок особистості з суспільством – морально відповідальний вчинок [2]. Відповідно до життєвої позиції особистості на найвищому рівні така відповідальність набуває ознаки громадянської.

Отже, за результатами дослідження, поняття "громадянська відповідальність" є пов’язаним із такими категоріями, як "персональна відповідальность", "духовність особистості", "патріотичні почуття". Також прослідковуємо зв’язки рівня розвитку громадянської відповідальності старшокласників з певними соціальними настановами ззовні (об’єктивні чинники).

Так, у дослідженнях Ф.Хайдера відповідальність розглядається з позиції її вирішальної залежності від зовнішніх умов, за яких відбувається дія. Тобто особлива значущість надається врахуванню впливу зовнішніх обставин на результат вчинків і рівень прояву індивідом відповідальності.

Зовнішні чинники, які мають вплив на сферу громадянської відповідальності старшокласника, представлено на рис. 2.

 

 

Рис. 2. Зовнішні чинники, які мають вплив на сферу громадянської відповідальності старшокласника

 

Аналізуючи представлену систему, прослідковуємо належність переважної більшості зазначених чинників впливу до системи духовної культури суспільства, яку розуміємо як одну зі складових загальної культури людства, що має безліч функцій, є багатофакторною, такою, що не піддається одномірному визначенню.

Одним із аспектів сучасної культурної реальності в Україні є зростання впливу засобів масової інформації на формування морально-духовних засад юного покоління. Виходячи з даних дослідження "Духовні потреби дітей України", найбільш доступним засобом масової інформації для дітей залишається телебачення: 67% дітей, що взяли участь у дослідженні, відзначили, що дивляться телевізор кожного або майже кожного дня. Аналіз даних проведеного дослідження дозволяє виокремити основні функції телебачення для українського споживача,  серед яких визначено такі: інформування про події; задоволення пізнавальних потреб; розважання; формування попиту на певні товари та послуги; формування певних цінностей і моделей поведінки; сприяння глобалізації, зокрема проникненню в українську культуру американських та західноєвропейських уподобань і життєвих стандартів. Одним з основних висновків дослідження фахівців стало те, що телебачення втратило функцію формування духовної культури суспільства, виховання патріотизму і громадянської свідомості у дітей [5].

Складовими духовної культури є явища, пов’язані зі свідомістю, інтелектуальною, соціальною, а також з емоційно-психологічною діяльністю людини.

Результати опитування старшокласників експериментальних груп у процесі дослідження дозволили отримати додаткові дані, які допомогли окреслити загальну картину рівня духовної культури цієї респондентної групи. Проведений кількісний аналіз отриманих даних, їх співставлення з основними даними констатувального етапу зазначеної наукової розвідки актуалізував низку проблемних питань для подальшого розуміння сутності громадянської відповідальності особистості. Серед 148 опитаних старшокласників (вихованці позашкільних навчальних закладів Кіровоградської області) 57% переглядають телесеріали майже щодня; 48% – прихильники фільмів жахів; 14% орієнтуються на наукові, пізнавальні програми; 8% читають книги поза шкільною програмою; 2% мають постійний доступ до періодичних друкованих видань нерекламного змісту; 33% використовують мережу Інтернет для спілкування з однолітками; 27% користуються Всесвітньою мережею для пошуку інформації; 32% використовують комп’ютер як ігровий тренажер; 73% відвідують церкву на свята; віруючими себе вважають 38% респондентів; 76% взагалі не відвідували професійного театру для перегляду театральних постановок; 44% були глядачами сучасних концертних шоу-програм.

Дослідження проблеми духовності юних громадян не є провідною темою наукового дослідження автора. Водночас проведений аналіз наукової літератури, діагностичних матеріалів доводять взаємопов’язаність аспектів духовності і громадянської відповідальності особистості. Сформована духовна культура дитини є необхідною передумовою виховання громадянської відповідальності особистості.

Розглянутий взаємозв’язок і взаємовплив понять "духовна культура суспільства", "духовність", "громадянська відповідальність особистості" підтверджують доцільність реалізації процесу виховання в єдності всіх його складових.

Висновки. Таким чином, формування духовних потреб учнівської молоді забезпечує умови для розвитку моральних якостей особистості, сприяє самокорекції (за потреби) ціннісних орієнтацій. Стан душі, відкритий до прекрасного, доброго, сприяє підвищенню культурного рівня юного покоління. Відповідно розширяться межі світогляду юної особистості, життя набуває сенсу, забезпечується розуміння подій сьогодення. За таких умов закономірним стає набуття учнівською молоддю навичок відповідального мислення, переживань, вчинків, діяльності. Сформованість патріотичних почуттів як характеристики відносин особистості і держави спрямує процес виховання громадянської відповідальності старшокласника в напрямі забезпечення реального соціально-культурного змісту навчально-виховного процесу.

У статті не передбачено розгляд проблеми повною мірою. Представлений теоретико-експериментальний аналіз формування передумов громадянської відповідальності старшокласників є необхідним для організації виховної і корекційної діяльності в окресленому напрямі. Заслуговує на подальше дослідження проблема виховання громадянської відповідальності особистості; доцільним є розроблення системи відповідних форм і методів виховного впливу з метою виховання моральної, духовної людини, відповідального громадянина.

 

Список використаних джерел

1. Баранівський В.Ф. Духовність особистості в системі сучасних суспільних відносин / В.Ф.Баранівський. – К. : НВТ Правник – НАВСХ, 1998. – 19 с.

2. Бех І.Д. Виховання особистості : підручник / І.Д.Бех. – К. : Либідь, 2008. – 848 с.

3. Бех І.Д. Концепція виховання гуманістичних цінностей учнів / І.Д.Бех, Н.І.Ганнусенко, К.І.Чорна // Шкільний світ. – 2005. – № 45. – С. 4-11.

4. Грушевський М.С. Історія України / Михайло Сергійович Грушевський; [упорядник В.Сарбей]. – К. : Освіта, 1992.  – 270 с.

5. Духовні потреби дітей України : монографія / [О. М.Бабак, О.В.Безпалько, О.В.Биковська та ін. ]; під заг. ред. Ж.В.Петрочко. – К. : Видавничий дім "Калита", 2005. – 108 с.

6. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка / М.Г.Стельмахович.  – К. : ІСДО, 1996. – 288 с.

7. Тхагансоев Х.Г. О новой парадигме образования / Х.Г.Тхагансоев // Педагогіка. 1999. № 1. – С.103.

 

Салтикова О.В. Духовность личности как основа гражанской ответственности старшеклассников

В статье раскрыто существенные особенности гражданской ответственности личности, базовые предпосылки ее формирования. Рассмотрено духовность как одну из предпосылок гражданской ответственности личности, представлено взаимосвязи основных категорийных понятий.

 

Ключевые слова: духовность, духовная культура личности, духовная культура общества, гражданская ответственность личности, воспитание.

 

 

Saltikova, O. Spirituality is the individual as the basis for ensuing civil liability seniors.

Articles reveal the essential features of the civil responsibility of personality, the basic premise of its formation.The article examines spirituality as a precondition of civic responsibilitying personality, presented the relationship of basic categorical concepts.

 

   Key words: spirituality, spiritual culture of personality, spiritual culture of society, the civil liability of personality, education.