УДК 374.3.018:371.311.3/.314.6

 Аносова А.В.,

методист центру практичної психології та соціальної роботи Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

 

 

Інтернет як середовище прояву комунікативної культури старшокласників

 

У статті проаналізовано зміст та якість комунікацій старшокласників у мережі Інтернет як середовищі прояву їхньої комунікативної культури.

 

Ключові слова: комунікативна культура, культурний фон, Інтернет, медіа-освіта.

 

Актуальність дослідження. Сучасне інформаційне суспільство передбачає цілеспрямовану підготовку особистості до оптимального і безпечного використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема – ресурсів мережі Інтернет. Негативні інформаційні впливи на дітей і підлітків – проблема, що потребує оптимального розв’язання на загальнодержавному рівні.

Для сучасних молодих людей мережа Інтернет фактично стала інфраструктурою навчання та головним засобом задоволення потреби в розвагах, спілкуванні, творчості [8].  Проте неконтрольоване користування Інтернет-ресурсами, зокрема тими, зміст яких виходить за межі цензури, несе низку небезпек для  учня: руйнацію ментального імунітету особистості, спотворення уявлень про світ, формування негативної ціннісної орієнтації, зниження моральності, знецінення "живого" спілкування тощо.

Національною Академією педагогічних наук України у 2010 році розроблено і затверджено Концепцію впровадження медіа-освіти в Україні, головною метою якої визначено сприяння розбудові в державі ефективної системи медіа-освіти для забезпечення всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у них медіа-обізнаності, медіа-грамотності і медіа-компетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей [4].

Поняття "медіа-освіта" визначено в Концепції як частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіа-культури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

У сучасності перед молодою людиною постають вагомі виклики: їй необхідно володіти інформаційною та технологічною компетенціями, вміти критично та системно мислити, вирішувати творчі завдання, пристосовуватися до швидкозмінних умов навколишнього світу, самоспрямовуватись у навчанні, бути готовим працювати в команді – та водночас зміцнювати свої морально-духовні основи, щоб не набути статусу розумного циніка, який задля особистих досягнень не гребує застосуванням аморальних технологій [7; 10].

Мета представленого дослідження полягає у визначенні змісту та якості Інтернет-комунікацій старшокласників як показників сформованості їхньої комунікативної культури.

Для того, щоб визначитися щодо взаємовпливу мережі Інтернет та рівня комунікативної культури старшокласників, розглянемо зміст основних понять, які  використовуватимемо в дослідженні. У сучасному довідковому виданні пропонується таке тлумачення застосовуваних нами термінів:  "культура" – сукупність виробничих, суспільних і духовних досягнень людей;  "досягнення" – позитивний результат яких-небудь зусиль; "комунікація" – засіб зв’язку будь-яких об’єктів; опосередкована і доцільна взаємодія суб’єктів; "взаємодія" – взаємний зв'язок явищ; взаємна підтримка [5].  

У нашому дослідженні також використовуємо поняття "норми культурного фону". Отже, термін "норма" означає узаконене встановлення, визнаний обов’язковим порядок, устрій чого-небудь;  "фон" – загальні умови, обставини, у яких щось відбувається, оточення [5]. Зважаючи на зазначене, приєднуємося до думки Т.В.Черкашиної, що поняття "культурний фон" потрібно трактувати як загальні умови, що забезпечують високий ступінь суспільного, розумового, душевного, духовного розвитку суб’єкта педагогічного процесу, відображаючи рівень його життєвих досягнень [11];  нормою культурного фону вважаємо умовно прийняту нижню межу внутрішньої культури індивіда, що відображає ступінь його свободи від хибних явищ (використання нецензурних слів у спілкуванні, позитивне ставлення до інформації, яка виходить за межі цензури, до фактів насильства; неповага до авторської та особистої інформації інших) та передбачає критичне і відповідальне ставлення до інформації, достатні прояви миролюбства, правдивості, вдячності, відповідальності у взаєминах.

Виходячи з наведених визначень, у дослідженні поняття "комунікативна культура старшокласників" розглядаємо як динамічне, структурно-рівневе особистісне утворення, представлене досягненнями у пізнанні себе, внутрішніми цінностями індивіда, комунікативними знаннями, осмисленістю емоцій, комунікативно значущими якостями особистості, що обумовлює взаємодію з навколишнім світом, орієнтовану на загальноприйняту норму культурного фону сучасного соціокультурного середовища.

Методика та організація дослідження. З метою вивчення рівнів сформованості комунікативної культури старшокласників нами було розроблено анкету "Окремі складові комунікативної культури старшокласників", у структуру якої включено шість інформаційно-дослідницьких блоків. Перший блок – адресний; за його допомогою передбачено виявлення загальної інформації про респондента: стать, вік, соціальне походження. Другий – п’ятий блоки є функціональними і відображають зміст комунікативної культури респондента.

У дослідженні взяли участь 1036 старшокласників Київської та Черкаської областей (жовтень-грудень 2010 року). Виходячи з цілей дослідження, наводимо результати узагальнення відповідей частини учнів (256 осіб) на запитання третього, четвертого та п’ятого блоків, які розкривають зміст та характеризують якість комунікацій учнів в Інтернет-середовищі.

Результати дослідження. Третій блок анкети розкриває основні цілі респондента у використанні мережі Інтернет, Інтернет-сервісів, що залучаються ним у комунікативній взаємодії, зокрема, неформальному спілкуванні. Запитання блоку спрямовані на виявлення сформованості критичного ставлення до Інтернет як мережі інформаційних ресурсів, розуміння можливих небезпек для себе як користувача таких ресурсів, характеризують локацію та тривалість користування мережею, що під час узагальнення результатів дозволяє робити припущення щодо контрольованості цього процесу та наявності ознак аддиктивної поведінки в учнів.

Аналіз відповідей учнів дозволяє стверджувати, що в цілому з різною інтенсивністю мережею Інтернет користуються 95% респондентів, роблячи це найчастіше з метою пошуку інформації, необхідної для навчання (24,5%), спілкування з друзями (20%), пошуку і завантаження фільмів, музики, ігор, програм (7,8%). 36% опитаних не змогли визначити мету, з якою вони найчастіше користуються мережею.

 Для спілкування з друзями, знайомими старшокласники найбільше користуються такими Інтернет-сервісами: сайтом "Вконтакті" (69,3% респондентів), службою миттєвих повідомлень (5,3%). Не спілкуються з друзями, знайомими за допомогою мережі Інтернет лише 7,5% опитаних. "Вконтакті" – одна з найпопулярніших соціальних мереж пострадянського простору, яка дозволяє знайти своїх знайомих, друзів, однодумців, людей з однаковими інтересами та уподобаннями, переглядати файли, відео, фотографії інших користувачів, залишати коментарі, обмінюватися повідомленнями, що дозволяє урізноманітнити віртуальне спілкування і робить його привабливим для мільйонів людей. Проте є загроза значного витіснення віртуальним спілкуванням комунікації реальної, що особливо небезпечно для юного покоління. Учні зазначають, що для них неодноразове відвідування особистої сторінки "Вконтакті" – щоденний обряд, який проводиться з метою побачити якісь зміни, збільшити кількість "друзів" і займає невиправдану кількість особистого часу, а нововведення в мережі можуть викликати агресію і розчарування. Зміст Інтернет-публікацій користувачів соціальної мережі підліткового та юнацького віку нерідко виходить за межі цензури, а заявлене модерування (контроль за інформацією, що розміщується користувачами), зазвичай, є фіктивним чи недієвим.   

Окрім вищезазначених Веб-сервісів, старшокласники використовують також ВікіВікі (30,4%), відеосервіси (26,4%), торенти (21,6%), геосервіси (15,6%), фотосервіси (6%).

Критично ставляться до Інтернет як мережі інформаційних ресурсів 42% респондентів, стверджуючи, що в ній можна знайти багато, але не все. Розуміють можливі небезпеки (занадто захопитися і стати залежним, марно витрачати багато часу, потрапити у пастку злочинців) для себе як користувачів ресурсів мережі Інтернет 67% учнів. Найчастіше старшокласники користуються мережею вдома (82,5% опитаних) та в Інтернет-клубах (6,6%), витрачаючи на це до 14% часу протягом тижня  (майже 24 години на тиждень або 3,5 години в день). Отже, окрім значних часових затрат на перебування школярів в Інтернет-середовищі, занепокоєння викликає обмежений контроль дорослих за цим процесом.

Четвертий блок анкети дозволяє визначити суб’єктивне ставлення респондента до власного спілкування в мережі Інтернет та певні спонукальні мотиви до комунікативної взаємодії в Інтернет-середовищі. Запитання блоку дозволяють виявити внутрішні цінності та сформовані моральні якості опитаних на основі розкриття їх ставлення до інформації, яка виходить за межі цензури й фактів насильства.

Характеризуючи своє спілкування в мережі Інтернет, 59% учнів зазначили, що спілкуються в Інтернет так само, як і у реальному житті, характер Інтернет-комунікацій решти учнів відрізняється від "живого" спілкування. На думку 64% респондентів, в мережі Інтернет наявні інформація і ресурси, які необхідно видалити або на які необхідно встановити обмежений доступ (порнографічне фото, відео, відеоролики про насильство, Інтернет-шахрайство тощо). 30% старшокласників погодилися з думкою, що інформація може бути будь-якою, кожен має право обирати, що свідчить про сформованість у цих учнів поваги до інших та принципу свободи вибору. Вважають, що в мережі Інтернет немає інформації і ресурсів, які необхідно видалити або на які встановити обмежений доступ, 6% старшокласників.

Обираючи інформацію та ресурси Інтернет, які необхідно видалити чи на які встановити обмежений доступ (дозволялось обрати кілька варіантів), на перше місце старшокласники поставили порнографічне фото, відео (34,2% виборів), відеоролики про насильство (28,3%), Інтернет-шахрайство (18,2%), Інтернет-рекламу, що з'являється незалежно від дій користувача  (14,3%), он-лайн ігри (5%).

Негативні почуття (сором, роздратування, злість) така інформація викликає у 69% старшокласників, сприймають як норму наявність подібних ресурсів і цікавляться ними 17,5% учнів. 59,5% опитаних бачили в Інтернеті відеоролики, в яких б’ються учні.

Засуджують факт розміщення в мережі Інтернет відеофайлів, фото, які ілюструють бійки, жорстоке ставлення людей до тварин, один до одного, 27,7% респондентів; 45,2% вважають, що з цим потрібно боротися. Проте викликає занепокоєння той факт, що 16% старшокласників ставляться до означеної проблеми байдуже, а 2% це подобається.

Вивчаючи такі показники комунікативної культури опитуваних, як повага до особистого інформаційного середовища іншої людини, дотримання авторських прав щодо використаних інформаційних ресурсів, розуміння необхідності забезпечення захищеності особистої інформації, усвідомлення себе співучасником ресурсного наповнення мережі Інтернет та почуття відповідальності при цьому, наявність етики спілкування в Інтернет-середовищі (п'ятий блок анкети), інтенсивність використання ресурсів мережі Інтернет у навчальній діяльності респондента, з’ясували наступне.

У своїй навчальній діяльності використовують інформацію, знайдену у мережі Інтернет, 92% опитаних; з них лише 13% роблять посилання на використані ресурси та дотримуються правил цитування.  При цьому 19% учнів не розуміють, навіщо це робити, що свідчить про неповажливе ставлення до авторської інформації, незнання норм цитування.

Важливим показником наявності в учнів поваги до особистої інформації інших людей є розміщення фото, на яких є їхнє зображення, лише з дозволу цих людей. 46% респондентів запитують дозвіл на розміщення в Інтернет фото із зображенням інших людей, але 7% з них у разі відмови все одно його розміщують. Ніколи не замислювались над цим питанням 19,7% респондентів. Не розміщують фото з іншими людьми в мережі Інтернет 12,7% старшокласників.

Про дотримання учнями окремих правил ввічливості у комунікації в Інтернет-середовищі можемо робити висновки, проаналізувавши відповіді респондентів на запитання "Чи користуєтесь ви "зворотним зв’язком" сайтів, які переглядаєте?". 45,7% учнів дають "зворотний зв’язок" авторам сайту, якщо він був їм корисним або сподобався; 5,3% – якщо сайт не сподобався і вони хочуть висловити своє ставлення. Однак 33,8% респондентів вважають, що це марне витрачання їхнього часу; не розуміють, що таке "зворотний зв'язок" і навіщо він потрібний, 8,6% респондентів.

Вважають, що користувачі мережі Інтернет відповідальні насамперед за те, щоб інформація, яку вони розміщують, була достовірною, цікавою і корисною іншим, 48,5% старшокласників, що говорить про сформоване відповідальне ставлення до змісту матеріалів, які вони розміщують самостійно, і критичне ставлення до Інтернет-ресурсів. На думку решти учнів, користувачі відповідають за ввічливість спілкування один з одним (2,8%), за захищеність особистої інформації (10%), за нелегальне використання, розповсюдження авторської інформації (3,67%), за вибір сайтів, які відвідують (1,7%). На жаль, незначна частина старшокласників (5,7%) обрала відповідь  "В Інтернеті ніхто ні за що не відповідає. Це – великий смітник, де кожний робить все, що хоче".

Отже, проаналізувавши відповіді учнів, робимо висновок, що значному загалу старшокласників притаманні такі вади, як позитивне ставлення до інформації, яка виходить за межі цензури, до фактів насильства, неповага до особистої та авторської інформації інших, недостатньо критичне ставлення до інформаційних ресурсів, зухвалість та неповага у взаєминах. Суб’єктивне ставлення до власного спілкування в мережі Інтернет, яке продемонстрували старшокласники, потребує особливої уваги батьків, педагогів, практичних психологів до віртуального життя старшокласників та спільних зусиль щодо налагодження учнями взаємин з навколишнім світом, які  базувалися б на принципах миролюбства, правдивості, вдячності, відповідальності. Це передбачає також цілеспрямовану внутрішню роботу індивіда з розвитку власної культури емоцій, бажань, спонук, мислення. Динаміка змін свідомості як результат такої роботи наблизить особистість до так званої "норми" (або віддалить від неї в разі небажання пізнавати, а з часом – і вдосконалювати самого себе), укорінюючи в ній моральні принципи і ідеали,  просуваючи її духовний розвиток та формуючи новий світогляд. Допомогти учням, у яких сформована внутрішня спонука до опанування комунікативною культурою, може "педагог, який оволодів основами самопізнання, став надійним партнером, другом та охоронцем моральних засад для молодих людей" [11, с.  128].

Окрім того, освітянам варто врахувати необхідність поступової, але невпинної педагогізації Інтернет-середовища та активного залучення учнів саме до цього сектору комунікацій. Одним з ефективних методів такої взаємодії вважаємо метод телекомунікаційних проектів.

Висновки. На основі аналізу результатів дослідження було визначено зміст та якість Інтернет-комунікацій респондентів, конкретизовано негативні впливи Інтернет-середовища на особистість учня. Дослідження сприяло виявленню потреби розроблення сучасних форм і методів формування комунікативної культури старшокласників, установленню необхідності формування в них ментального імунітету, який розглядаємо як дієвий засіб протистояння соціально і морально шкідливій інформації, що впливає на внутрішній світ індивіда. На часі – відновлення втраченої рівноваги навчально-виховного процесу на основі широкого впровадження у діяльність дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів виховних освітніх програм, які мають формувати в учнів внутрішнє прагнення до власних перетворень [10]. Ресурсним забезпеченням такого важливого завдання має стати реалізація ідеї самопізнання як способу свідомого існування індивіда в сучасному соціокультурному просторі.

 

Список використаних джерел

1. Бех І.Д. Виховання особистості : підручник / І.Д.Бех. – К. : Либідь, 2008. – 848 с.

2. Евтух Н.Б. Культура взаимоотношений : учебник / Н.Б. Евтух,  Т.В. Черкашина. – Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2010. – 340 с.

3. Денисенко Л.М. Фактори негативного впливу ЗМІ на формування особистості дітей та підлітків у контексті попередження дитячої бездоглядності / Л.М.Денисенко // Постметодика.  – 2009. – № 2 (89). – С. 53-56.

4. Концепція впровадження медіа-освіти в Україні [Електронний ресурс] // Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України. – Режим доступу : http://www.ispp.org.ua/news_44.htm.

5. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка / С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. – 4-е изд., доп. – М. : ООО "ИТИ Технологии", 2007. – 944 с.

6. Оржеховська В. Концептуальні підходи до виховання в умовах сьогодення / В. Оржеховська, Г. Ковганич // Рідна школа. – 2009. – № 5-6. – С. 35-39.

7. Пушкарьова Т. Інформаційно-комунікаційна компетентність – важливий чинник формування світогляду учнів / Т.Пушкарьова // Рідна школа. – 2010. – № 9. – С. 9-12.

8. Слюсаревський М. Медіа-освіта : українська перспектива / М.Слюсаревський, Л.Найдьонова // Рідна школа. – 2010. – № 9. – С. 57.

9. Тернопільська В.І. Соціально-комунікативна культура школяра : шляхи сходження : монографія / В.І.Тернопільська. – Житомир : Вид-во ПП "Рута", 2008. – 303 с.

10. Черкашина Т.В. Самопізнання як усвідомлена потреба сьогодення / Т.В.Черкашина // Самопізнання і сучасність : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Фастів : Поліфаст, 2010. – С. 9-15.

11. Черкашина Т.В. Формування культури взаємин між викладачами і студентами у навчально-виховному процесі технікуму : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.07 / Черкашина Тетяна Вікторівна. – Черкаси, 2008. – 255 с.

 

Аносова А.В. Интернет как среда проявления коммуникативной культуры старшеклассников

В статье проанализировано содержание и качество коммуникаций старшеклассников в сети Интернет как среде проявления их коммуникативной культуры.

 

Ключевые слова: коммуникативная культура, культурный фон, Интернет, медиа-образование.

 

Anosova, A.V. Iinternet as Sphere of Manifestation  of Senior Pupils  Communicative Culture

The article analyzes the content and quality of senior communications on the Internet as a sphere, manifested their communicative culture.

 

Key words: communicative culture, ground of culture, Internet, media-education.