УДК 378.018.43

Гарбуза Т.В.,

аспірантка лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України

 

 

Використання  інформаційних технологій у дистанційному навчанні  іншомовного спілкування в університетах  Великої Британії

 

Актуальність матеріалу, викладеного у статті, обумовлена потребами у використанні інформаційно-комунікаційних технологій у дистанційному навчанні іноземних мов. У статті розглядаються основні методи, методики та зміст інформаційних засобів навчання іншомовного спілкування, які використовуються педагогами вищих навчальних закладів Великої Британії у системі дистанційної освіти.

 

Ключові слова: дистанційне навчання, інформаційні технології, тьютор, віртуальний клас, сервіси Інтернет.

 

Постановка проблеми. Розвиток освіти в сучасних умовах зумовлює значну кількість нових завдань, пов’язаних із підвищенням якості підготовки фахівців з вищою освітою. Важливе місце у цьому процесі має дистанційне навчання іншомовного спілкування.

В освітній галузі України відтворюються глобальні, світові тенденції перетворення вищої освіти з елітної в масову. Перехід до інформаційного суспільства веде до того, що вищу освіту здобуває більшість молодих людей, які закінчили середню школу.

Важливе значення натепер у здобутті вищої освіти має дистанційне навчання, яке  розглядаємо як нові можливості навчання на відстані за новими методами, методиками викладання, з новими засобами надання навчального матеріалу, за новими підходами у плануванні та організації навчального процесу. Таким чином, дистанційне навчання – це, насамперед, самонавчання на основі впровадження інформаційних технологій в освіті. Чи означає таке його розуміння відмову від традиційних засобів інформаційного обміну?

Окремі вчені та педагоги схиляються до думки, що нові технології навчання базуються на відомих методиках і нових технічних можливостях; інші стверджують, що необхідно розробляти та впроваджувати сучасні інформаційні технології у навчальний процес, виключаючи модель традиційного навчання [1]. На нашу думку, розглядаючи сучасні засоби інформаційної взаємодії, важливим є паритетне використання як традиційних засобів інформаційного обміну (пошта, телефон, факс), які використовуються в організації дистанційного навчання, так й інформаційні технології, такі, як електронна пошта, Web-сервери мережі Internet, телекомунікації, телеконференції, відеоконференції, мультимедіа тощо. Вважаємо також, що найбільш продуктивно така навчальна взаємодія спостерігається у Великій Британії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Велика Британія є провідною серед інших економічно розвинених країн Європи щодо дистанційної освіти, досвід і традиції якої можуть слугувати організаційними та науково-теоретичними засадами для активного впровадження дистанційного навчання в освітній простір України. Про це свідчать наукові праці вчених А.Кейа, Ю.Машбиця, Р.Мейзона, С.Ніппера, в яких розглядається роль нових інформаційних технологій у дистанційному навчанні та дидактичні властивості  засобів ІКТ. Варто зазначити, що фахівці Д.Раунтрі, Р.Мейзон, М.Хагі, Т.Андерсон, Б.Колліс, Р.Мелтон  та інші диференціюють медіазасоби навчання іншомовного спілкування на традиційні та високотехнологічні. Окремі фахівці дистанційного навчання (Д.Роджерс, А.Вульф та ін.) у своїх працях розглядають доцільність використання аудіо- та відеоконференцій. Л.Бланшфілд, І.Патрік, О.Сімпсон та інші визначають переваги та недоліки використання електронної пошти у дистанційному навчанні іншомовного спілкування. Практичне значення для організації та впровадження дистанційної освіти мають результати досліджень Д.Вердуіна, Т.Кларка, А.Макгреса, Р.Ховарда.

Потрібно наголосити, що нині проведено недостатньо досліджень, "які критично вивчають ефективність навчання та природу людського спілкування через комп'ютер у дистанційному навчанні іноземних мов" [7, с. 415]. Більшість дослідників аналізують цю проблему в аспекті впровадження технологій та майже не розглядають питання методики та психології навчання, результатів використання студентами комп'ютерів, способів навчання в асинхронному режимі дистанційного навчання іноземних мов.

Мета статті – розгляд та аналіз наукового досвіду англійських учених щодо методів, методик, змісту інформаційних засобів навчання іншомовного спілкування, які використовуються викладачами вищих навчальних закладів Великої Британії у дистанційному навчанні.

Основна частина. Успішна реалізація поставленої мети дистанційного навчання іншомовного спілкування (забезпечення системності і міцності знань, формування та автоматизація вмінь і навичок, застосування їх у практичній діяльності) забезпечується навчальними закладами Великої Британії завдяки використанню різноманітних технологічних ресурсів, які ілюструємо на рис. 1.

Рис. 1. Технологічні ресурси та засоби дистанційного навчання іноземної мови

Як уже зазначалось, медіазасоби навчання іншомовного спілкування  фахівці Д.Раунтрі, Р.Мейзон, М.Хагі, Т.Андерсон, Б.Колліс, Р.Мелтон та інші диференціюють на традиційні та високотехнологічні [2]. Друковані матеріали (підручники, навчальні посібники, робочі зошити, конспекти та кейс-курси – повний комплект друкованих навчальних матеріалів) залишаються основними засобами дистанційного навчання іншомовного спілкування, оскільки вони мають низку переваг: доступність, зручність у використанні, їх легко переносити, вони відносно дешеві тощо. Останнім часом великої популярності почав набувати новий, сучасний, модернізований тип друкованих матеріалів електронний підручник.

Електронний підручник – це сучасний засіб навчання, який значною мірою сприяє підвищенню якості навчання, розвитку творчих здібностей, інтуїтивного, образного мислення, вдосконаленню  вмінь і навичок самостійної роботи. Він не заміняє друкований підручник, а доповнює його та використовується разом з ним. Переваги електронного підручника полягають у такому:

збереженні великого обсягу інформації, що дає змогу без відриву працювати з навчальним матеріалом;

швидкому пошуку потрібного розділу, теми, словника;

мультимедійності, тобто одночасному використанні різних форм надання інформації та її опрацювання, можливості самоконтролю;

мобільності, що допомагає студентові раціонально використовувати час.

Аудіоконференції широко використовуються у дистанційному навчанні іншомовного спілкування з метою встановлення зв'язків між тьютором та групами студентів. Завдяки тотальному покриттю всієї території Великої Британії телефонними мережами проводити аудіоконференції відносно легко та дешево. Проте кількість студентів, які беруть участь у ній одночасно, є незначною. Це пояснюється тим, що тьютору важко охопити і стежити за більше, ніж 5 або 6 телефонними зв'язками під час конференції. До того ж окремі фахівці дистанційного навчання (Д.Роджерс, А.Вульф та ін.), маючи певний досвід, зазначають, що аудіоконференції не завжди є надійними і не настільки ґрунтовно розробленими, щоб задовольняти запити студентів і забезпечувати якісне навчання. Отже, ефективність і доцільність проведення конференцій знаходиться у процесі вивчення та дослідження [3].

На основі аналізу літератури з проблеми дослідження робимо висновок, що у навчальних закладах Великої Британії, зокрема у Відкритому Університеті, використання комп'ютерів у навчанні іншомовного спілкування вводилося досить обережно і поступово. Це пов'язано з тим, що у навчальних закладах не відмовляли студентам у навчанні лише тому, що вони не мали комп'ютерів або не володіли вміннями та навичками роботи з ними. Нині ситуація відчутно змінилася, оскільки натепер усі студенти мають доступ до комп'ютерів та мережі Інтернет. Відповідно – зросла і кількість курсів з іноземної мови, у вивченні яких пропонують використовувати ці засоби навчання. Студенти використовують комп'ютери для різних цілей, серед яких виокремлено такі: отримати доступ до мережі Інтернет, до програмного забезпечення курсу; отримати інформацію з мережі; для контакту з тьютором за допомогою електронної пошти; для комп'ютерної конференції з тьютором та іншими студентами тощо [2]. Отже, завдяки сучасним технологіям у дистанційному навчанні іншомовного спілкування широко застосовують високотехнологічні засоби електронного зв'язку, якими є електронна пошта, комп'ютерні конференції, відеоконференції, мультимедіа, Web-сервери Інтернет тощо.

Електронна пошта асинхронна форма зв'язку, головною перевагою якої є швидкість і низька вартість передавання, особливо для міжнародного зв'язку. Проте порівняно з телефоном електронна пошта має недоліки: не забезпечується можливість усного спілкування, доступ до комп'ютера більш обмежений, вартість обладнання (тобто комп'ютера) є набагато вищою порівняно з іншими засобами. Вона використовується як засіб забезпечення зворотного зв'язку студентів з викладачем. Як зазначають Л.Бланшфілд, І.Патрік, О.Сімпсон та інші, електронна пошта у дистанційному навчанні іншомовного спілкування використовується не для академічного дискурсу, а більшою мірою для того, щоб уникнути ізоляції студентів. Адже вона є важливим засобом підтримки і допомоги студентам, своєрідним "мотиваційним зв'язком" [4]. Короткі, своєчасні повідомлення тьютора сприяють успіху студентів. Проте в деяких курсах електронна пошта застосовується з практичною метою. Наприклад, у курсі іспанської мови (проміжний рівень) електронна пошта застосовується для асинхронної письмової діяльності, тобто для вдосконалення вмінь і навичок письма, оскільки письмо є обов'язковою складовою практичного володіння іноземною мовою. Для цього студентам пропонують такі види завдань: поставити запитання, написати коментарі, переказати, доповнити текст, виконати творчі роботи створити проекти,   написати твори, листівки, листи, заповнити анкети.

Комп'ютерна конференція або вебінар є новітнім засобом дистанційного навчання іншомовного спілкування. Вона використовується студентами для обміну інформацією та ідеями, для з'ясування непорозумінь, труднощів. Тьютор та студенти відправляють повідомлення, які одночасно можуть читати всі студенти групи. Отже, вона є оптимальним засобом спілкування, обміну думками між тьютором та студентами. Зазначаємо, що комп'ютерні конференції є досить зручними за умови, коли навчаються студенти з віддалених місць країни, тобто – контакт між тьютором і студентами групи обмежений. Однак цей засіб навчання має як позитиви, так і негативи: оскільки зв'язок у комп'ютерній конференції асинхронний, існує затримка у відправленні запитань та отриманні відповідей на них. Типовим для цього виду взаємодії є бесіда "у повільному режимі" (темпі), у якій повідомлення, запитання та відповіді на них можуть бути розділені декількома днями [5]. Саме тому комп'ютерні конференції у дистанційному навчанні іншомовного спілкування у Великій Британії застосовуються як допоміжний засіб навчання.

Комп'ютерна конференція має деякі ознаки аудиторної дискусії, проте є й відмінності: у комп'ютерній конференції студенти можуть брати участь у зручний для них час і можуть відвідувати дискусію стільки разів, скільки їм потрібно. У зв'язку з тим, що комп'ютерні конференції є найсучаснішим і новітнім засобом дистанційного навчання, натепер немає цільових досліджень і даних щодо їх результативності. Тому нам не вдалося з'ясувати, наскільки вони є ефективними як засіб навчання іншомовного спілкування на відстані у вищих навчальних закладах Великої Британії.

До категорії асинхронних засобів зв’язку відносяться форуми. Цей тип взаємодії тьютора і студента має також переваги та недоліки. Великим недоліком є повільній темп процесу взаємодії: на форумі не можна припустити, як скоро отримаєш відповідь на своє запитання. Перевагою форуму є те, що можна знайти декілька різних форумів зі схожою тематикою і відшукати там відповіді на свої запитання.

Інструментом проведення лекцій, семінарів, конференцій, групових форм роботи є віртуальний клас, у якому тьютор працює зі студентами на основі віртуального спілкування. До технологій віртуального класу можна віднести такі [6]:

Whiteboard – електронний аналог шкільної дошки; викладач керує доступом до неї: може працювати самостійно або зі студентами;

Breakout rooms – віртуальні кімнати для роботи в малих групах, оснащені технологіями для спільної роботи з текстовим і відеоматеріалом;

спільна робота з додатками – інструмент, коли викладач демонструє з екрана свого комп’ютера всім іншим;

інтерактивні опитування, що дозволяє швидко зібрати думки учасників навчання з певної теми;

веб-тури – спільний веб-серфінг. Технологія, що дозволяє спільно працювати у веб-сайтах;

спільна робота з Power Point – одноразова спільна робота над презентаціями в Power Point відразу декількох членів команди або робочої групи.

Крім засобів навчання існують засоби спілкування, які можуть бути використані і з метою навчання, і для надавання або отримання інформації. До них відносяться месенджери (ICQ, Skype, AOL, Google Talk, Kopete, meebo, Windows Live Messenger, Yahoo Messenger чати).

За допомогою інтерактивних бесід (chat) у встановлений час студентів запрошують взяти участь в "онлайновій" дискусії, тобто у спілкуванні в реальному часі. Бесіда проводиться на основі попередньо поставлених запитань, отже студенти мають можливість підготувати відповіді. Досвід навчальних закладів Великої Британії дозволяє стверджувати, що студентам із недостатньо розвиненими комунікативними навичками та вміннями бракує впевненості, а відтак вони побоюються інтерактивного спілкування. Тобто такий засіб навчання є позитивним з огляду на корисність та ефективність для студентів з більш високим рівнем володіння мовою, що відповідає достатньому (intermediate) та вищому (upper-intermediate) рівням [8] .

Термін "мультимедіа" використовують для позначення інформаційних технологій, що включають різні засоби відображення інформації: текст, звук, нерухомі зображення, відео, анімацію, тривимірне стереоскопічне зображення. Використання мультимедійних технологій у дистанційній освіті розширює педагогічні можливості викладачів навчального закладу, робить процес навчання більш наочним, забезпечує мотивацію студентів до вивчення матеріалу.

У розробленні навчальних матеріалів з використанням мультимедійних технологій виникає питання про їх доставляння студентам. Це пов'язано з тим, що мультимедійні фрагменти займають великий обсяг комп'ютерної пам'яті. Найкраще  пристосовані для збереження і транспортування мультимедійних навчальних програм лазерні диски, що сьогодні широко поширені і відомі як CD-ROM.

Компакт-диски є зручними і необхідними у дистанційному навчанні іншомовного спілкування, тому що на них можна зберігати велику кількість інформації у формі тексту, графіків, креслень, аудіо та відео. До того ж суттєвою їх перевагою є легке розповсюдження і використання. Разом з тим компакт-диски мають і недоліки: по-перше, використовуючи їх, неможливо підтримувати міжособистісний зв'язок; по-друге, їх застосування у дистанційному навчанні іншомовного спілкування є занадто складним і дорогим. Зрозуміло, що не всі навчальні заклади можуть використовувати компакт-диски у дистанційному навчанні. Розробляючи власні курси для дистанційного навчання іншомовного спілкування, навчальні заклади не завжди спроможні запросити фахівців для створення компакт-дисків: художників, музикантів, дизайнерів, акторів та інших. А тому їх розробки не можуть конкурувати з професійно розробленими CD-ROM-продуктами. У зв'язку з цим в останні роки у зарубіжних країнах, зокрема й у Великій Британії, спостерігається тенденція накопичення на певному освітньому сервері невеликих фрагментів мультимедіа навчальних курсів для того, щоб викладачі, створюючи власні курси, могли скористатися цими матеріалами в мережі. Нами з'ясовано, що у Великій Британії компакт-диски дуже широко й активно використовуються у вивченні іноземної мови дистанційно. Наприклад, студенти Відкритого Університету набагато частіше використовують їх як допоміжне джерело у навчанні порівняно з мережею Інтернет [9].

Інтернет також дуже широко застосовується у навчальних закладах Великої Британії, навіть частіше, ніж комп'ютерні конференції. Відомо, що Інтернет – це найбільша комп’ютерна мережа у світі. Сукупність Web-серверів цієї мережі утворює "всесвітню павутину" WWW (World Wіde Web), тобто універсальне інформаційне середовище зі світовими інформаційними ресурсами. Недаремно окремі вчені стверджують, що поєднання телекомунікацій, телебачення та комп'ютерів забезпечує сприятливе технологічне середовище для дистанційного навчання іншомовного спілкування, що є більш ефективним і оптимальним порівняно з поєднанням його складових. За умов правильної організації роботи щодо надавання та опрацювання навчальної інформації навчання стає активним і успішним. Нині розміри телепродукції збільшуються та стають більш технологічними завдяки розвиненим мережам телебачення, зокрема телебачення високої чіткості та інтерактивного.

Висновки. Таким чином, на основі аналізу літератури з проблеми дослідження можемо стверджувати, що застосування комп'ютерів у системі дистанційного навчання іншомовного спілкування має істотні переваги: навчання індивідуалізується; навчальний процес оптимізується, полегшується самостійне навчання, активізується самостійна робота тих, хто навчається, підвищується її ефективність та якість. Маючи необмежені можливості для отримання інформації, споживачі знань у процесі самостійної роботи можуть звернутися за інформацією до певного навчально-пізнавального джерела у будь-який зручний для них час. Завдяки комп'ютеру студенти вдосконалюють навички читання, письма, знання граматики. Окрім цього, засоби ІКТ забезпечують можливість постійно проводити самоконтроль у різних формах, що підвищує мотивацію, пізнавальний та творчий рівень навчальної роботи, тобто інформаційно-комунікаційні технології сприяють реалізації творчого освітнього потенціалу споживачів знань, розвитку в них уміння знаходити способи розв'язання проблем, що виникають у процесі роботи у мережі Інтернет. Використовуючи комп'ютерні технології, студент обирає оптимальний для себе режим, не турбуючись за повільність роботи та отримання негативної оцінки.

Залежно від засобів, які використовують, програми дистанційного навчання іноземних мов розподіляються на такі: програми, створені на основі традиційних друкованих навчальних матеріалів; комбіновані програми, у яких застосовують друковані матеріали та технічні засоби; програми, за допомогою яких здійснюється навчання в режимі "онлайн" зі значними можливостями для взаємодії, зворотного зв'язку викладача та студентів. Зазначаємо, що всі ці види програм широко використовуються у навчальних закладах Великої Британії і користуються попитом у студентів залежно від їхніх потреб.

Широкі технологічні можливості дистанційного навчання іншомовного спілкування у вищих навчальних закладах Великої Британії створюють нове, особливе навчально-пізнавальне середовище. Йому властиві певні характеристики, зокрема інтерактивність, тобто взаємодія всіх учасників навчання один із одним та з інформаційними ресурсами мережі, яка підтримується як на технічному, так і на методичному   рівнях.   Інформативність   забезпечується   насиченістю середовища інформацією, організованістю та зручністю використання інформаційного середовища безпосередньо за допомогою спеціальних технологічних прийомів. Відкритість забезпечується доступом до джерел інформації, інформаційних повідомлень у будь-який зручний для користувачів час, спілкування з іншими учасниками конференції. Оперативність досягається завдяки високій швидкості обміну інформацією, можливості контролювати процес навчання, підтримувати зворотний зв'язок із користувачами, регулярно оновлювати інформацію та швидко коригувати її за необхідності. Інтегративність полягає в інтеграції середовища з системою університетської освіти як на рівні змісту, так і на рівні організації, а ергономічність – у забезпеченні студентам індивідуального режиму, графіка і темпу навчання. Це свідчить, що дистанційне навчання іншомовного спілкування із застосуванням переважно комп'ютерних засобів відрізняється від традиційного за формами організації навчального процесу.

В останні роки в системі мовної освіти, зокрема дистанційного навчання іншомовного спілкування, великого поширення набув новий, перспективний засіб навчання мовний портфель [6]. Його визначають як пакет робочих матеріалів, які презентують досвід студента – результат його навчальної діяльності з оволодіння іноземною мовою. Це дає можливість як студенту, так і тьютору аналізувати та оцінювати обсяг виконаної роботи та рівень досягнень студента у вивченні іноземної мови і культури, динаміку оволодіння іноземною мовою в різних видах мовної та мовленнєвої діяльності, а також набутий досвід. Мовний портфель створює умови для підвищення мотивації та якості оволодіння іноземними мовами, розвитку автономії студента у вивченні мови і культури.

Водночас на основі аналізу джерел робимо висновок, що існують неузгодженості між навчальними закладами, які пропонують дистанційне навчання іншомовного спілкування, та студентами у визначенні переваг тих чи інших форм навчання та застосування медіазасобів. Навчальні заклади, які прагнуть відповідати сучасним вимогам до навчання,  пропонують  новітні,  найбільш сучасні засоби навчання, а студенти віддають перевагу традиційним формам і засобам навчання, про що свідчать дані Центру досліджень Інституту освітніх технологій.

Як зазначають учені та дослідники (Л.Бланшфілд, І.Патрік, О.Сімпсон та інші), засоби та форми навчання, які технічно та організаційно привабливі для навчального закладу, можуть зовсім інакше оцінюватися студентами [4]. Причина полягає у тому, що не всі новітні засоби чи форми навчання є ефективними для студента, а також доступними з огляду на їх вартість та час використання. Для навчального закладу, що пропонує дистанційне навчання іншомовного спілкування, елементи очного навчання мають високу навчальну цінність, а  для студентів – навпаки через їх недоступність. Тому окремі фахівці дистанційного навчання, зокрема Д.Роджерс, А.Вульф,  у виборі технологій для навчання іноземних мов дотримуються принципу "чим менше, тим краще",  усвідомлюючи, що з кожною додатковою навчальною діяльністю за допомогою комп'ютера, введеною у навчальний план, значно ускладнюється курс і зростає можливість виникнення проблем у навчанні [3]. Отже, найбільш раціональним є поєднання високотехнологічних засобів навчання з традиційними.

 

Список використаних джерел

1. Интернет-обучение : технологии педагогического дизайна / [Моисеева М.В., Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Нежурина М.И.]. – М. : Издательский дом "Камерон", 2004. – 224 с.

2. Melton R. F. Feedback on High Tech Issues (II) [Електронний ресурс] / R.Melton. – Milton Keynes : Student Research Centre, Open University, 2000. – Режим доступу : http://www.open.ac.uk/research/research-degrees/affiliated-research-centre-programme/ affiliated -research-centres.php.

3. Rogers D. El espanol .... a distancia! : Developing a technology-based distance education intermediate Spanish course / D. Rogers, A. Wolff // Journal of General Education. – 2000. – Vol. 49, №1. – P.44-52.

4. Blanchfield L. Computer conferencing for guidance and support  / L. Blanchfield, I. Patrick, O. Simpson  // British Journal of Educational Technology. – 1999. – № 31. – P.295-306.

5. Lamy M.N. "A Reflective Conversation" in the virtual language classroom / M.Lamy, R.Goodfellow  // Language Learning and Technology. – 1992. – №2. – P.43-61.

6. Скиба Е. Средства синхронного и асинхронного электронного обучения. [Электронный ресурс] / Е. Скиба. – Режим доступа : http//v-class.ru/db/vc/CF9084B03E2F0098C3257584002CEF24/doc.html.

7. Murray D. Protean communication : The language of computer-mediated communication  / D. Murray // TESOL Quarterly. – 2000. – Vol.34, №3. – P. 397-421.

8. Catterick D. An academic writing course in cyberspace. In Henrichsen, L.E. (ed.) Distance – learning programs / D. Catterick – Alexandria, Virginia: TESOL, 2001. – 265 p.

9. Student Research Centre, Open University. Courses Annual Survey. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.open.ac.uk/research/research-degrees/affiliated-research-centre-programme/affiliated-research-centres.php.

 

 

Гарбуза Т.В. Использование информационных технологий в дистанционном обучении иноязычному общению в университетах Великобритании

Актуальность материала, изложенного в статье, обусловлена потребностями в использовании информационно-коммуникационных технологий в дистанционном обучении иностранным языкам. В статье рассматриваются основные методы, методики и содержание информационных средств обучения иноязычному общению, которые используются педагогами высших учебных заведений Великобритании в системе дистанционного образования.

 

Ключевые слова: дистанционное обучение, информационные технологии, тьютор, виртуальный класс, сервисы Интернет.

 

Garbuza, T. Тhe use of information technologies in distance learning foreign language speaking in universities of great Вritain

Actuality of the material contained in the article, is caused by requirements for use of information and communication technologies in distance learning foreign languages. The article describes basic methods, techniques and the maintenance of information tools of learning foreign language speaking which are used by tutors of Great Britain universities in distance education.

 

Key words: distance education, information technologies, tutor, virtual classroom training, Internet services.