Карташова Л. А.,

докторант Київського національного лінгвістичного університету,  кандидат педагогічних наук, доцент

 

Методологічні основи створення та застосування інформаційно-технологічної системи навчання студентів суспільно-гуманітарних спеціальностей у вищих педагогічних навчальних закладах України

 

У статті обґрунтовано розроблення, визначено умови впровадження системи навчання інформаційних технологій майбутніх учителів суспільно-гуманітарних спеціальностей. Як один зі способів до формування системи запропоновано  готовністно орієнтований підхід.

 

Ключові слова: інформаційні технології, система, майбутні вчителі суспільно-гуманітарних спеціальностей, учитель, навчання, комп’ютер, учні.

 

Постановка проблеми. Використання інформаційних технологій (ІТ) у навчанні  − одна з найважливіших умов переходу до оновлення змісту освіти, що передбачає відповідні зміни  форм, методів і засобів навчання. В Україні швидкість подолання суперечностей між вимогами інформаційного суспільства до якісних характеристик сучасного вчителя суспільно-гуманітарних спеціальностей (далі – вчителя) та його готовністю до впровадження інновацій у професійну діяльність, стримується тим, що:

вищі педагогічні навчальні заклади (ВПНЗ) не володіють єдиною методологією проектування та впровадження ІТ в педагогічну практику;

розроблення науково-педагогічних та методичних основ системи інформатизації відстає від розвитку ІТ;

професорсько-викладацький склад ВПНЗ недостатньо підготовлений до використання ІТ;

застосовування ІТ не орієнтоване на створення цілісних ІТ-систем, які б всебічно забезпечували навчально-виховний процес;

немає цілісного системного технологічного підходу в навчанні: спостерігається спрямованість на досягнення "вузьких" цілей – прискорення засвоєння навчального матеріалу, моніторинг навчально-виховного процесу  тощо;

спостерігається недостатній рівень розвитку координації та співробітництва ВПНЗ у розробленні програмного та методичного забезпечення процесу інформатизації навчання;

має місце різнотипність і недостатня кількість оргтехніки у ВПНЗ (персональних комп’ютерів, сенсорних дошок, відеопроекторів, засобів сканування та роздрукування тощо).

Тому нині необхідне реформування системи навчання ІТ студентів суспільно-гуманітарних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів (ВПНЗ) (розроблення інформаційно-технологічної системи навчання (ІТСН) з метою забезпечення широких можливостей для розвитку, навчання та виховання творчої особистості майбутнього вчителя, за яких він буде підготовлений до повноцінної та ефективної професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства.

Безумовно, розроблення ІТСН має ґрунтуватися на врахуванні позитивних традиційних надбань вищої педагогічної школи та водночас передбачати суттєві зміни, зумовлені сучасними тенденціями розвитку інформаційного суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання модернізації змісту освіти досліджують інститути НАПН України на чолі з Міністерством освіти, науки, молоді та спорту, окремі науковці та практики. Водночас багато питань ще лишаються не розв’язаними. Впровадження ІТ у навчально-виховний процес ВПНЗ деякою мірою орієнтує на перегляд традиційних форм навчання, які склалися натепер; надає можливості для збільшення обсягу навчальних завдань творчого, пошукового та дослідницького характеру, переструктурування системи та змісту позааудиторних самостійних занять, а також на попередній перегляд національних стандартів комп'ютерної грамотності.

Формулювання мети статті (постановка завдання). Результати аналізу систем навчання майбутніх учителів у ВПНЗ України та інших країн сприяють усвідомленню проблеми розроблення і впровадження ІТСН майбутніх учителів, що забезпечуватиме формування їхньої готовності до впровадження інформаційних технологій - ІТ-готовності. Як зазначають науковці, "одним із визначальних напрямів розв'язання проблеми підвищення якості освіти є розвиток педагогічних систем, які здійснюють головний функціональний компонент освітньої системи, забезпечують досягнення на цій основі нового вищого рівня навчально-виховного процесу" [1, с. 5].

Якість ІТСН, як і традиційної системи навчання, визначається дидактичною та методичною розробленістю процесу навчання, що засновані на теоретичному аналізі педагогічної діяльності, яка розглядається в її динаміці, в реальному практичному здійсненні, а головне - в єдності трьох функцій навчання: навчальної, виховної та розвивальної [4].

Ґрунтуючись на виокремлених основних ознаках сучасних педагогічних систем, означимо основні якості ІТСН [6]:

- концептуальність;

- змістовність навчання: а) мета навчання; б) зміст навчального матеріалу;

- технологічність: а) організація навчально-виховного процесу; б) методи і форми навчальної діяльності студентів; в) методи і форми діяльності викладачів; г) управління процесом засвоєння матеріалу викладачами; д) діагностика навчально-виховного процесу.

Авторська концепція впровадження інформаційно-технологічної системи навчання майбутніх учителів суспільно-гуманітарних спеціальностей ВПНЗ  базується на таких основних положеннях:

інтенсифікація інформаційних процесів, розвиток технічних засобів пошуку, накопичення, опрацювання та передавання інформації зробили інформаційно-комунікаційні технології значущими для вчителів суспільно-гуманітарних спеціальностей, тому їх упровадження у систему навчання  ВПНЗ варто розглядати як соціально зумовлене та прогресивне явище;

натепер недоліком професійної підготовки студентів ВПНЗ залишається недостатній рівень розвитку вміння вільно використовувати сучасні досягнення науки та техніки, зокрема в галузі ІТ;

створення умов, сприятливих для ефективного навчання учнів у школі, стає можливим, коли вчитель на основі професійної педагогічної рефлексії ("Я- концепції"), яка є чинником його самоосвіти, готовий до розуміння та сприйняття змін, ініційованих інформатизацією освіти;

особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного педагога на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності щодо використання нових засобів ІТ у професійній діяльності, зокрема, на активізацію здатності до самореалізації у професійній діяльності. Тому одним із завдань професійної підготовки майбутнього вчителя у ВПНЗ мають стати актуалізація свідомого оволодіння засобами ІТ, активізація педагогічної самоорганізації, самовдосконалення знань у галузі ІТ – формування готовності студентів до застосування ІТ у майбутній професійній діяльності тощо.

Технологічна і змістова частини пропонованої ІТСН мають бути взаємно погодженими, оскільки слугують реалізації однієї мети. Опосередкувальним компонентом може бути традиційний навчальний посібник, електронний посібник, лабораторний практикум, веб-ресурс, ЕЗНП тощо.

Виклад основного матеріалу дослідження. Пропонована ІТСН розглядається як сукупність таких взаємопов'язаних компонентів: мети, суб'єктів педагогічного процесу (викладач і студенти), змісту навчання, форм, методів, засобів навчання і виховання.

Методологія системи навчання розкривається за допомогою специфічних підходів чи принципів. Наукові розвідки, проведені у процесі пошуку методологічної основи ІТСН, дали можливість виокремити концептуальні орієнтири напрямів розвитку освіти, серед яких – особистісно зорієнтований, професійно зорієнтований та компетентнісно орієнтований підходи.

Особистісно орієнтоване навчання передбачає диференціацію в навчанні з урахуванням інтелектуального рівня кожного студента, ступеня його підготовки з дисципліни, яка вивчається, його особистісних здібностей та здатностей. Якщо за умов традиційного навчання головними джерелами знань були викладач і підручник, то за нової парадигми викладач насамперед є  компетентним консультантом, помічником та організатором самостійної активної пізнавальної діяльності студента.

Сутнісні характеристики і способи організації навчання активно досліджуються Ш.О.Амонашвілі, Є.В.Бондарєвською, Г.О.Баллом, І.Д.Бехом, С.Я.Савченко, О.В.Хуторським, І.С.Якиманською та іншими. Нині, як стверджують науковці, практично в усіх розвинених країнах світу усвідомлено необхідність реформування національних систем освіти з метою центрування особистості студента (учня) в начальному процесі, щоб його пізнавальна діяльність була в центрі уваги викладачів, розробників навчальних програм і засобів навчання.

Питання організації підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності розглядалися дослідниками у різних аспектах у працях А.М.Алексюка, І.А. Зязюна, В.К.Майбороди, О.М.Пехоти, О.І.Пометун, Н.Г.Ничкало, О.Я.Савченко, С.О.Сисоєвої та інших відомих науковців.

Професійна зорієнтованість на майбутню професійну діяльність є провідною ознакою процесу навчання у ВПНЗ. Завданнями професійної орієнтованості студентів є своєчасне встановлення їхніх інтересів,  особистісних здатностей і розроблення та впровадження на цій основі у навчально-виховний процес ВПНЗ педагогічних умов подальшого розвитку професійної зрілості майбутніх учителів. Зазначений підхід у процесі підготовки майбутніх учителів у ВПНЗ включає в себе загальний рівень освіченості, здатність та спроможність до роботи з людьми, усвідомлення та аргументованість вибору спеціальності, загально особистісну та професійну інформованість, індивідуальну компетентність, загальні організаційні здатності та нахили, мотиваційно-ціннісні орієнтації.

Останніми десятиліттями відомі міжнародні організації (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи та ін.), які функціонують у галузі освіти, вивчають проблеми, пов’язані з появою компетентнісно орієнтованого навчання. Поняття "компетентнісний підхід" відомі науковці (Н.М.Бібік, М.Є.Бершадский, Л.С.Ващенко, О.В.Співаковський, О.І.Локшина, О.В.Овчарук, О.І.Пометун, О.Я.Савченко) трактують як спрямованість навчально-виховного процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Щодо суті компетентнісного підходу в освіті, то він, як зазначає, В.І.Луговий, "передбачає описання освітніх цілей у вигляді результатів, сформульованих у термінах компетентностей. Зокрема, у вищій школі в такий спосіб мають бути  характеризовані кваліфікації кожного (бакалаврського, магістерського, докторського) циклу вищої освіти. У вищій школі з цією метою також використовують кредитний підхід на основі Європейської системи трансферу і накопичення кредитів (ЄСТНК, англ. ЕСТS), яка слугує визначенню навчального навантаження студентів, необхідного для досягнення запланованих освітніх результатів" [5, с. 9].

У своїх дослідженнях О.М.Спірін уточнює, що "компетентнісний підхід у проектуванні ступеневої підготовки вчителя інформатики насамперед вимагає покласти в основу розробки освітніх стандартів характеристики, що відображають якісні результати освітнього процесу в термінах професійних компетентностей. Компетентнісний підхід у навчанні вчителів інформатики має передбачати формування в студентів та набуття ними відповідних компетентностей. Компетенцію можна трактувати як "добру обізнаність" з певною галуззю, що визначається окремими нормами, потребами, запитами щодо підготовленості фахівця, тобто як відчужену від суб’єкта, наперед задану соціальну норму (вимогу) до освітньої підготовки, в свою чергу, компетентність на відміну від компетенції передбачає особистісну характеристику, ставлення до предмета діяльності, що формується під час навчання" [8].

Погоджуючись із визначеною науковцями важливістю зазначених підходів як методологічної основи ІТСН майбутніх учителів суспільно-гуманітарних спеціальностей, приймаємо за основу підхід, орієнтований на формування теоретичної бази знань у галузі ІТ, набуття практичних умінь, розвиток навичок та мотивації використання ІТ у навчанні та майбутній професійній діяльності  –  формування ІТ-культури та ІТ-компетентностей  – компонентів ІТ-готовності – підхід, який визначаємо як готовністно орієнтований та вважаємо за необхідне пошук концептуального підходу в організації ІТСН з метою формування якостей, що відповідають професіограмі вчителя, скоригованій з урахуванням готовністно орієнтованого підходу (рис. 1).

Можливості, які забезпечує ІТСН в цілому, мають бути значно ємнішими, ніж звичайне додавання можливостей складових її елементів. Ця властивість зумовлює ефект цілісності (емержентності), задля якого створюється більшість систем. Як організаційну основу проектування ІТСН було визначено композиційний підхід, який полягає в тому, що система є композицією двох компонентів: навчання ІТ як дисципліни та застосування ІТ як засобу навчання у процесі вивчення ІТ та суспільно-гуманітарних дисциплін у ВПНЗ. Кожен компонент, у свою чергу, стане складовою фундаментальних частин ІТСН. На основі тверджень учених припускаємо, що ІТСН насамперед має бути засобом розширення, поглиблення та зміцнення знань у тій предметній галузі, у якій спеціалізується вчитель, забезпечувати оптимальне розкриття його творчого потенціалу, пізнавальних здібностей, формування повноцінної наукової картини світу, сучасних уявлень про культуру і загальнолюдські цінності.

 

Рис. 1. Професіограма вчителя, скоригована за умови впровадження інформаційно-технологічної системи навчання

 

У процесі розроблення ІТСН майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін за умови реалізації готовністно орієнтованого підходу було виокремлено чотири етапи: детальне дослідження, аналіз та обговорення поняття ІТ-готовність майбутнього вчителя; планування організаційно-методичних заходів, спрямованих на близьку та далеку перспективи, особистісну мотивацію студентів; побудова змісту навчання ІТ майбутніх педагогів з метою формування ІТ-готовності; визначення рівня ІТ-готовності майбутнього вчителя.

Джерелами формування ІТСН було визначено соціальні трансформації та нове педагогічне мислення; сучасні досягнення науки (ІТ, педагогічної, психологічної, суспільно-гуманітарних наук); передовий педагогічний досвід; вітчизняний і зарубіжний досвід з розроблення проблеми.

Перший етап: дослідження, аналіз та обговорення поняття "ІТ-готовність" майбутнього вчителя. Проблема формування готовності студентів до майбутньої професійної діяльності пов’язана з особливостями особистості, які обумовлюють успішність професійної підготовки. Науковці розглядають готовність у безпосередньому зв'язку з формуванням, розвитком і вдосконаленням психічних процесів, станів, якостей особистості, необхідних для успішної діяльності. Психологію формування готовності до професійної діяльності вивчали українські дослідники, серед яких Г.О.Балл, В.О.Моляко, М.Л.Смульсон та інші. Автори досліджень зазначають, що готовність як передумова будь-якої діяльності є водночас і результатом діяльності в навчально-виховному середовищі, в якому суб'єкт зазнає цілеспрямованих навчально-виховних впливів.

Ґрунтуючись на дефініціях психологів, визначаємо основні компоненти ІТ-готовності:

психологічний (особистісно-мотиваційний: особистісні якості; прагнення до впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес);

теоретичний (система знань інформаційних технологій навчання, технології, способи та форми їх упровадження у професійну діяльність вчителя тощо);

практичний (сукупність умінь і навичок використання засобів інформаційних технологій навчання);

методичний (система спеціально-наукових, психологічних, педагогічних знань і вмінь з питань планування і здійснення навчально-виховного процесу певного предмета, що має яскраво виражений прикладний характер використання можливостей ІТ: розроблення навчальних матеріалів; удосконалення предметних компетентностей на основі застосування ІТ тощо).

ІТ-готовність учителя суспільно-гуманітарних дисциплін до виконання нових функцій виникає як нова якісна характеристика на межі перетину його психолого-педагогічної, методичної та інформаційно-технологічної підготовки. Це новоутворення формується за допомогою сучасних ІТ і розглядається нами як інтегративна якість особистості, що характеризується багатокомпонентною, багаторівневою структурою та визначає потенційну підготовленість особистості вчителя до виконання навчально-виховної діяльності в умовах інформаційного суспільства.

Другий етап: планування організаційно-методичних заходів, спрямованих на близьку та далеку перспективи, особистісну мотивацію студентів,  аналіз методів навчання. Із багатьох класифікацій методів навчання візьмемо класифікацію, запропоновану М.Н.Скаткіним, яка включає такі групи методів: пояснювально-ілюстративні або інформаційно-рецептивні; репродуктивні; проблемного викладу; частково-пошукові або евристичні; дослідницькі.

Основним призначенням пояснювально-ілюстративних методів є таке подання навчального матеріалу, яке стимулює його засвоєння, спонукає студентів до активного включення у навчально-пізнавальний процес.

Досвід показує, що використання технічних засобів та ІТ у застосуванні репродуктивних методів є найдоцільнішим, оскільки таким чином вдається створити нові види організації діяльності студентів, спрямованої на досягнення високого рівня засвоєння матеріалу.

Проблемний виклад дає змогу не лише передавати навчальний матеріал, а й демонструвати ймовірний спосіб пізнання, перебігу мислительного процесу у вирішенні проблеми.

Перехід до дослідницького методу відбувається поступово, за допомогою частково-пошукового (евристичного) методу. Зазначений метод  на основі проходження окремих етапів дослідницької діяльності наближує студентів до самостійного вирішення проблеми.  ІТ Застосовується з тим, щоб допомогти студентам усвідомити проблему, сформулювати її, знайти докази, зробити висновки та сформувати самостійні рішення, що визначає пошуковий характер їхньої діяльності. Забезпечити досягнення цієї мети сприяє використання ІТ викладачами у процесі вивчення ІТ та використання ІТ викладачами суспільно-гуманітарних дисциплін у своїй предметній діяльності (залежно від необхідності та можливостей ВПНЗ). Найкращим способом формування навичок використання майбутнім учителем ІТ у професійній діяльності вважаємо приклад викладачів. Звідси доходимо висновку, що навчання ІТ майбутніх учителів повинно мати професійно спрямований характер, включати вивчення ІТ як дисципліни, використання ІТ як інструментарію і, що важливо, як інструментарію (засобу навчання) у процесі вивчення суспільно-гуманітарних дисциплін у ВНЗ.

Основною проблемою, яку, на нашу думку, було розв’язано в результаті пошуку, стало професійне спрямування навчання на основі задіяння механізмів особистісного розвитку. Її було розв’язано у ході реалізації готовністно орієнтованого підходу з метою забезпечення можливості керування процесом власного навчання кожним студентом, створення умов для повноцінного використання ним навчальних ресурсів [3].

Третій етап: розроблення ІТСН майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін за реалізації готовністно орієнтованого підходу - побудова змісту навчання ІТ майбутніх учителів з метою формування ІТ-готовності.

Зміст навчання визначається на засадах принципів фундаменталізації, науковості та системності знань, їх цінності для соціального становлення людини, гуманізації та демократизації вищої освіти. У доборі змісту враховуються доступність; науковість; наступність; практичне значення; професійна спрямованість; можливості для загальнокультурного, наукового, технологічного розвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання.

Емерджентна властивість ІТСН полягає у тому, що одно­часне дотримання і врахування всіх зазначених принципів забезпечує таке цілеспрямоване функціонування системи, яка максимально забезпечує досягнення поставленої мети навчання. Основні критерії добору та побудови змісту навчання спрямовані на те, щоб студент мав можливість індивідуалізувати свою роботу, використовувати здобуті знання, набуті вміння і навички для вирішення завдань практичного характеру.

Четвертий етап: розроблення ІТСН майбутніх учителів суспільно-гуманітарних дисциплін  -  визначення рівнів ІТ-готовності майбутніх педагогів, що розкриває якість освіти. Нами було визначено чотири рівні ІТ-готовності майбутніх учителів суспільно-гуманітарних спеціальностей.

Низький рівень характеризується ситуативним інтересом, який найчастіше з появою труднощів зникає. Ситуативний інтерес спонукає студента до діяльності з використанням ПК для вирішення певної практичної проблеми. Мотиви стихійні. Студент має загальні уявлення про функціональні можливості, що забезпечують ІТ-навчання, але його знання несистематизовані, вміннями і навичками виконання професійних завдань із застосуванням інформаційно-комп'ютерних технологій він майже не володіє. Самостійно здійснювати професійну діяльність із застосуванням ІТ студент не може. Алгоритмічне і системне мислення не розвинені.

Середній рівень характеризується інтересом студента до ІТ, однак усвідомлення значущості ІТ як засобу професійної діяльності не виходить за межі навчального матеріалу. У нього сформовані основні вміння користувача-початківця. Застосування технологій для розвязання змістових і професійно орієнтованих завдань обмежені вже відомими зразками виконуваних завдань. У студента сформовані окремі елементи алгоритмічного мислення, системне мислення не розвинене.

Достатній рівень характеризується стійким інтересом до універсальних інформаційних технологій. Студент пов'язує професійні успіхи з використанням ІТ, уміє їх застосовувати для виконання навчально-виховних завдань, але знання про особливості використання ІТ і вміння використовувати їх у професійно-педагогічній діяльності недостатні, тому галузь застосування ІТ обмежена. У нього сформоване алгоритмічне мислення та окремі компоненти системного мислення.

Високий рівень характеризується усталеною потребою в самореалізації себе як учителя за умови впровадження ІТ. Студент повязує свої професійні успіхи з використанням засобів ІТ, уміє їх використовувати не тільки для вирішення особистих пізнавальних, професійно орієнтованих потреб, а й у навчально-виховному процесі, навчанні інших. Майбутній учитель здатен навчити учнів застосовувати ІТ; має сформоване алгоритмічне та системне мислення.

Зазначене дало можливість визначити умови успішного впровадження ІТСН: внутрішня впевненість у необхідності та корисності впровадження ІКТ на різних етапах навчально-виховного процесу; мотивація необхідності їх впровадження на різних етапах навчально-виховного процесу; технічне оснащення навчальних кабінетів (персональний комп’ютер, сенсорна дошка тощо); методичне забезпечення навчальних кабінетів; наявність професійно розробленого програмного забезпечення з відповідними методичними матеріалами (як у формі ЕЗНП локального застосовування і зберігання, так і в формі розподілених цифрових освітніх ресурсів і послуг); знання, вміння й навички викладачів у галузі ІТ; формування професійної готовності (всіх її складників: психологічної, мотиваційної, предметної) майбутніх учителів до впровадження ІКТ.

Висновки. У ході дослідження дійшли висновку, що в підготовці майбутніх учителів суспільно-гуманітарних спеціальностей у ВПНЗ важливим чинником є власне організація ІТСН, її якість, яка насамперед характеризується рівнем і актуальністю сформованих у студентів  знань, що відображають сучасні уявлення та головні тенденції розвитку науки і освіти.

1                    Список використаних джерел

1. Бойко Б.I. Структурний системний аналіз та його реалізація в  навчальних середовищах / Б.I.Бойко // Наук. зап. Нац. ун-ту "Києво-Могилянська академія". Т. 21.  Комп'ютерні науки. – К. : Академія, 2003. – 72 с.

2. Жалдак М. І. Формування інформаційної культури вчителя [Електронний ресурс] / М. І.Жалдак, О.А.Хомік. − Режим доступу : http://www.icfcst.kiev.ua/ symposium/proceedings/galdak.doc/ .

3. Карташова Л. А. Особистісно орієнтована система навчання основ інформаційних технологій у процесі підготовки майбутніх вчителів іноземних мов. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / Л.А.Карташова ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2004. – 20 с.

4. Краевский В.В. Основы обучения. Дидактика и методика : учебн. пособие [для студ. высш. учебн. заведений] / В.В.Краевский, А.В.Хуторской. - М. : Академия, 2007. - 352 с.

5. Луговий В. І. Компетентності та компетенції : поняттєво-термінологічний дискурс / В.І.Луговий // Вища освіта України. – 2009. – № 3 (дод. 1). Педагогіка ви­щої школи : методологія, теорія, технології. Темат. випуск. – С. 8-14.

6. Образовательные технологии : учеб.-метод. пособие [Электронный ресурс] / А.П.Чернявская, Л.В.Байбородова, Л.Н.Серебренников и др. − Ярославль: Изд-во ЯГПУ им. К.Д. Ушинского,  2009. − Режим доступа : http://cito-web.yspu.org/link1/metod/met49/met49.html/ .

7. Селевко Г. Сучасні освітні технології [Електронний ресурс] / Г. Селевко. − Режим доступу : http://osvita-ua.net/school/technol/358 .

8. Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні та інформатичні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики [Електронний ресурс] /  О.М.Спірін. − Режим доступу :  http://eprints.zu.edu.ua/3733/2/09somtio.htm/ .

 

Карташова Л.А. Методологические основы создания и применения информационно технологической системы обучения студентов общественно-гуманитарных специальностей в высших педагогических учебных заведениях Украины

В статье обоснована необходимость, определены условия разработки и внедрения системы обучения информационным технологиям будущих учителей общественно-гуманитарных специальностей. Как один из способов формирования системы предложен готовностно ориентированный  подход.

 

Ключевые слова: информационные технологии, система, будущие учителя общественно-гуманитарных специальностей, учитель, обучение, компьютер, ученики.

 

Kartashova, L. Мethodological bases of creation and application it teaching system of students publicly humanitarian specialties in higher pedagogical universities of Ukraine

Necessity of development and introduction of the IT-system of future teachers of publicly-humanitarian specialties teaching terms are certain in the article grounded. Readiness oriented way is offered as one of ways of forming of the system.

 

Key words: information technologies, system, teacher, teaching, a computer is students.