Торган М. М.,

аспірантка кафедри  управління освітніми закладами та державної служби Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені  К.Д. Ушинського"

 

 

Формування функціональної компетентності менеджерів освіти щодо здійснення контрольно-діагностичних функцій у загальноосвітній школі

 

У статті представлено педагогічні умови, аналіз спецкурсу з формування функціональної компетентності менеджерів освіти щодо здійснення контрольно-діагностичних функцій у загальноосвітній школі.

 

Ключові слова: педагогічні умови, функціональна компетентність, менеджер освіти, контрольно-діагностичні функції.

 

Постановка проблеми. Специфічність досліджуваного феномена – функціональної компетентності менеджерів внутрішкільного управління, відсутність наукових розробок з проблеми формування зазначеної здатності особистості передбачають визначення педагогічних умов для ефективного формування функціональної компетентності менеджерів освіти щодо здійснення контрольно-діагностичних функцій у загальноосвітній школі.

Аналіз актуальних досліджень. Аналіз наукової літератури показав, що  існують різні підходи до питання визначення педагогічних умов формування професійної компетентності фахівця, що, вважаємо, залежить від досліджуваних видів професійної компетентності: компетентність учителя іноземних мов (В. Баркасі [1]), компетентність викладачів спеціальних дисциплін вищих технічних закладів (С. Демченко [2]), компетентність учителя загальноосвітньої школи (Л. Карпова [3]), інформативна компетентність учителя початкових класів  (Л. Пєтухова [4]). Професійна компетентність менеджерів освіти взагалі не була предметом спеціальних педагогічних досліджень.

Мета статті – представлення педагогічних умов формування функціональної компетентності менеджерів освіти щодо здійснення контрольно-діагностичних функцій у загальноосвітній школі.

Виклад основного матеріалу. Формування функціональної компетентності менеджерів освіти зі здійснення контрольно-діагностичних функцій у навчальному закладі відбувалося відповідно до визначених педагогічних умов, а саме:

– відображення знань, необхідних менеджерам внутрішкільного управління для здійснення контрольно-діагностичних функцій, у змісті їхньої професійної підготовки;

– цілеспрямоване формування вмінь і навичок, необхідних для здійснення контрольно-діагностичних функцій, засобами ситуаційного навчання;

– формування знань, умінь і навичок зі здійснення контрольно-діагностичних функцій не тільки в ситуаціях аудиторного навчання, а й в  реальній управлінській діяльності.

Формувальний експеримент започаткованого дослідження передбачав три етапи і був реалізований на основі включення у процес професійної підготовки менеджерів освіти та навчання менеджерів освіти в системі післядипломної освіти за програмою  спеціально розробленого спецкурсу "Контрольно-діагностичні функції в управлінні загальноосвітньою школою". Зазначений спецкурс передбачав 2 кредити навчального часу (72 години).

У межах першого модуля – "Теоретичні засади виконання контрольно-діагностичних функцій в управлінні загальноосвітньою школою" – було заплановано 6 годин лекційних занять та 30 годин – самостійної роботи. У другому модулі  "Реалізація контрольно-діагностичних функцій в управлінні загальноосвітньою школою" – лекційних занять не передбачено, заплановано 28 годин практичних занять, 6 – самостійної роботи та 2 години заліку.

Зазначаємо, що  навчально-методичний супровід модулів складався з навчального посібника "Контрольно-діагностичні функції в управлінні загальноосвітньою школою", в якому представлено лекції-презентації, інформаційно-довідкові матеріали до практичних занять, завдання для самостійного опрацювання. 

Метою першого етапу формувального експерименту було узагальнення та систематизація знань менеджерів освіти щодо здійснення контрольно-діагностичних функцій. У межах першого модуля "Теоретичні засади виконання контрольно-діагностичних функцій в управлінні загальноосвітньою школою" було передбачено вирішення насамперед таких навчальних цілей: систематизації знань із функцій внутрішкільного управління, розвиток компетентності менеджерів освіти; формування обізнаності слухачів щодо видів, типів і методів контролю, інструментарію, що може бути використаний у процесі проведення діагностики тощо.

Реалізації першої педагогічної умови, згідно з якою, знання, необхідні менеджерам внутрішкільного управління для здійснення контрольно-діагностичних функцій, мають бути відображені у змісті їхньої професійної підготовки, спецкурсом було передбачено 6 годин лекційних занять, що відповідало першому етапу формувального експерименту. Було проведено лекційні заняття з таких тем: "Управлінська діяльність менеджерів освіти",  "Контроль і діагностика в управлінні загальноосвітньою школою", "Моніторинг в управлінні загальноосвітньою школою".

Так, навчальними цілями лекційного заняття "Управлінська діяльність менеджерів освіти" були такі:

визначення сутності понять "управління", "керування", "менеджмент", "функція управління",  "функціональна компетентність";

ознайомлення зі структурою функціональної компетентності менеджерів освіти;

удосконалення знань із виконання професійних функцій менеджерів внутрішкільного управління.

На зазначеній лекції було розкрито специфіку професійної діяльності сучасного менеджера освіти, різні підходи щодо трактування понять "ключові компетентності", "компетентності менеджера освіти". Бесіда у процесі викладання  лекційного  матеріалу  забезпечила  не лише безпосереднє спілкування лектора зі слухачами, а сприяла з’ясуванню особистісного розуміння і відношення слухачів до внутрішкільного управління, його особливостей, що дозволяло лектору одразу апелювати, мотивувати (стимулювати) слухачів до здійснення контрольно-діагностичних функцій, привертати їхню увагу до найбільш важливих питань теми, визначити зміст і темп викладу навчального матеріалу з урахуванням особливостей аудиторії.

Навчальними цілями другого лекційного заняття "Контроль і діагностика в управлінні загальноосвітньою школою" були такі:

визначення сутності понять "контроль", "діагностика";

ознайомлення з основами діагностування в загальноосвітній школі, його видами, типами, методами, етапами контролю;

удосконалення знань, умінь і навичок щодо здійснення контрольно-діагностичних функцій управління закладом освіти.

На цій лекції як метод перевірки знань та спосіб удосконалення знань з означеного предмета використовували бесіду. Окрім цього, для досягнення навчальних цілей заняття були використані відкриті запитання для стимулювання мислення і бажання підтримувати дискусію, а також закриті – щоб встановити факти чи підтвердити висновки. Так, запитання "Що?", "Де?", "Коли?" дозволяли викладачеві встановити рівень знань слухачів з основ контролю і діагностики та отримати інформацію від аудиторії. Запитання на розмірковування, як-от: "Як це…?", "Чому це…?", "Яким це чином …?" –використовувалися з тим, щоб відшукати відповідь відповідно до певної логіки. Досліджувальні запитання – "Що спонукає вас казати…?", "Наприклад…?", "Де ще може…?" – використовувалися для встановлення причинно-наслідкових зв'язків, що сприяло підвищенню розуміння предмета обговорення, а також розвитку аналітичного та критичного мислення. Запитання для дискусії – "Які досягнення та недоліки…?", "Яка основна причина для чи проти…?", "Чому ви підтримуєте?" – використовувалися для того, щоб спростовувати припущення аудиторії, запропонувати альтернативні погляди, розвивати судження та розуміння.

Навчальними цілями третього лекційного заняття "Моніторинг в управлінні загальноосвітньою школою" були такі:

визначення сутності понять "моніторинг", "освітній моніторинг";

ознайомлення з видами, функціями, напрямами, етапами та особливостями проведення моніторингу в загальноосвітній школі;

формування вмінь розробляти моніторингові дослідження в навчальному закладі.

На цій лекції було розкрито особливості проведення моніторингу в загальноосвітній школі, його види тощо. Використана бесіда у процесі викладання лекційного матеріалу сприяла  спілкуванню лектора зі слухачами, встановленню ставлення слухачів до моніторингу, рівня їхніх знань щодо його здійснення в закладі освіти.

Реалізації другої педагогічної умови, згідно з якою формування вмінь і навичок, необхідних для здійснення контрольно-діагностичних функцій, має відбуватись цілеспрямовано засобами ситуаційного навчання, – відповідав другий етап формувального експерименту – в межах практичних занять.

Під час проведення занять другого модулю "Реалізація контрольно-діагностичних функцій в управлінні загальноосвітньою школою" увагу було зосереджено на вирішенні таких навчальних цілей: удосконалення вмінь здійснювати контрольно-діагностичні функції в управління загальноосвітньою школою, а саме: формування вмінь здійснювати контроль за напрямами внутрішкільного контролю, проводити діагностику та моніторинг в навчальному закладі тощо.

Спецкурсом передбачено 12 практичних занять з таких тем: "Самоконтроль як умова розвитку професійно важливих якостей менеджерів освіти", "Прогностичні якості менеджерів освіти", "Організація контролю за діяльністю підлеглих", "Діагностична функція в управлінні загальноосвітньою школою", "Організація контролю за методичною роботою в закладі освіти", "Контроль за результативністю роботи педагогічних кадрів", "Внутрішкільний моніторинг рівня навчальних досягнень учнів", "Моніторинг якості навчальних досягнень учнів", "Технологія проведення моніторингу якості освіти з базових дисциплін", "План проведення управлінського педагогічного моніторингу", "Організація проведення моніторингових досліджень", "Контроль за якістю уроків в загальноосвітній школі". Зазначені практичні заняття проводились у формі брейн-стормінгу (синтезу думок), ділових ігор, дискусій та аналізу конкретних ситуацій.

Практичні заняття були спрямовані на розвиток професійно важливих якостей у слухачів (заняття 1-2) ; формування вмінь організовувати контроль за діяльністю підлеглих (заняття 3); проводити діагностування в загальноосвітній школі (заняття 4); здійснювати контроль за навчально-методичною роботою в навчальному закладі, виконанням програм і планів, використанням часу варіативної частини навчального плану (заняття 5-6); здійснювати контроль за рівнем знань, умінь, навичок учнів та організацією індивідуального навчання школярів (заняття 7-9), виховною роботою в школі та відвідуванням учнями навчального закладу  (заняття 10), роботою класних керівників (заняття 11), якістю уроків у закладі освіти (заняття 12).

Так, метою першого практичного заняття "Самоконтроль як умова розвитку професійно важливих якостей менеджерів освіти", що проводилось у формі аналізу конкретної ситуації, було виявлення рівня володіння слухачами контрольно-діагностичними функціями та складання плану їх подальшого вдосконалення. 

На цьому занятті слухачам було запропоновано методику В. Звєрєвої для  оцінювання їхньої власної управлінської діяльності за контрольно-діагностичною групою функцій, зокрема: ефективність контролю в організації та стан і результативність системи діагностики.

На практичному занятті слухачі виконували вправу "Колесо балансу", що дозволяло їм розкрити власні потенційні можливості щодо виконання контрольно-діагностичних функцій. Завдяки отриманим результатам вони з’ясували, на що потрібно звернути увагу під час підготовки до здійснення контрольно-діагностичних функцій.

Інше практичне заняття – "Прогностичні якості менеджерів освіти" – проводилось у формі брейн-стормінгу і сприяло розвитку у слухачів прогностичних якостей, необхідних для здійснення контрольно-діагностичних функцій у загальноосвітній школі. Брейн-стормінг передбачав співпрацю  підгруп і мав на меті пошук та виявлення нових оригінальних рішень теоретичних і практичних проблем управління. Так, слухачам пропонувалося взяти участь в обговоренні теми "Прогностичні якості менеджерів освіти", для чого був обраний такий різновид брейн-стормінгу, як синтез думок, що забезпечило набуття слухачами практичних умінь і навичок  аналізувати ситуацію, аргументувати висунуті твержження, прогнозувати та спостерігати результати подальших дій тощо.

Перед початком проведення брейн-стормінгу учасникам було запропоновано відповісти на такі запитання: "Чи заслуговує запропонована проблема уваги?",  "Чому сприятиме її розв’язання?", "Кому і навіщо це потрібно?", "Що відбудеться, якщо нічого не змінювати?", "Що відбудеться, якщо я не висуну жодної ідеї?". Такі запитання сприяли активізації слухачів на початку заняття.

Потім були запропоновані ситуації, на основі яких слухачі аналізували складні професійні обставини, прогнозували подальші дії та спостерігали за ходом вирішення проблеми. Аналіз та обговорення запропонованих ситуацій сприяли розвитку в учасників прогностичних якостей, оскільки для вирішення будь-якої ситуації необхідно спочатку проаналізувати всі умови, обставини та, спостерігаючи за ходом вирішення проблеми, спрогнозувати подальші дії щодо вирішення ситуації.

Під час проведення цього заняття використовувалися вправи, що потребувало від слухачів постійного вияву прогностичних якостей та їх активізації, а також ті, що спрямовані на розвиток здатності передбачати дії іншої людини на основі її поведінки. Вважаємо, що така навчальна діяльність забезпечила формування вмінь передбачити поведінку людини в конкретній ситуації, співвідносити прогнозовану поведінку з реальною поведінкою іншої людини та перевірку правильності наявних когнітивних схем сприймання тощо.

Практичне заняття "Організація контролю за діяльністю підлеглих" (як і лекція "Контроль і діагностика в управлінні загальноосвітньою школою") було проведене у формі дискусії і спрямоване на ознайомлення з типами неідеальних працівників, особливостями здійснення контролю за їх діяльністю, формування вмінь контролювати й  аналізувати особистий спосіб поведінки у роботі з підлеглими певного типу, оволодіння комунікативними навичками взаємодії з ними. Дискусія дозволяла не лише краще запам’ятати матеріал, але й перетворити пасивно отриману інформацію в дію, що є найефективнішим способом здобуття знань. Завдяки дискусії слухачі дізнавалися, що хотів сказати викладач, як сприйняті думки і твердження, до яких змін призводить сприйняття та перетворення нової інформації.

Для досягнення мети заняття слухачі детально знайомилися з типами неідеальних працівників за Т.Фарнсвортем (одержимий, панікер, пугач, пацифіст, пустельник, дилетант, самостійно опрацьовували характеристику кожного типу і до кожного з них формулювали рекомендації з організації контролю за діяльністю співробітника та щодо поведінки керівника з такими підлеглими. Слухачі не тільки розробляли  рекомендації контролю, мотивації, стимулювання зазначених робітників, але й розподіляли громадські обов’язки між ними.

Метою іншого практичного заняття – "Організація контролю за методичною роботою в загальноосвітній школі" – було:

– ознайомлення з різними структурами методичної роботи в навчальному закладі;

– формування вмінь аналізувати різні структури загальноосвітньої школи, складати відповідний план методичної роботи;

– визначення видів та методів контролю для кожної структури;

– розвиток умінь щодо надання рекомендацій з контролю та діагностики методичної роботи в закладі освіти.

Для проведення цього заняття було обрано ділову гру. На початку ділової гри викладач поставив завдання і пояснив його вихідні умови учасникам. Усіх слухачів було поділено на п’ять груп, кожна з яких отримала аркуш із зображенням структури методичної роботи в загальноосвітній школі.  Слухачам необхідно було проаналізувати запропоновані структури методичної роботи різних навчальних закладів (наприклад, структуру науково-методичної роботи Рівненської класичної гімназії – навчально-виховного комплексу "Престиж", Мавковицького навчально-виховного комплексу, Хмельницької загальноосвітньої школи № 20, Хмельницької загальноосвітньої школи № 29, Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хмельницької області) і розробити план контролю за методичною роботою в навчальному закладі. Кожній групі потрібно було визначити, які види та методи контролю необхідно застосувати відповідно до зазначеної структури та складеного плану. Після групового обговорення один із членів групи (ситуаційний лідер) доповідав і, за потреби, обґрунтовував результат роботи групи. За регламентом, передбаченим умовами проведення гри, учасникам було надано 15 хвилин для індивідуальних розробок, 30 – для укладення колективних рішень груп; для підбиття підсумків та оголошення результатів гри відводилося 25 хвилин. 

Така ділова гра дозволила слухачам відтворити в навчальних умовах реальну педагогічну ді­яльність, в активній взаємодії приймати самостійні рішення, набувати  конкретних професійних умінь та досвіду  мов­леннєвого спілкування, а викладачеві – з’ясувати ставлення, особистісні характеристики мовлення слухачів, рівень розвитку їхніх професійно важливих якостей тощо. 

Зазначена ділова гра допомогла закріпити здобуті теоретичні знання, вдосконалити вміння обговорю­вати, аналізувати і раціонально використовувати інформацію, критично оцінювати різні бачення,  формулювати і приймати рішення, аналізувати помилки, робити ви­сновки.

Варто зазначити, що практичні заняття спецкурсу сприяли формуванню у слухачів професійно-важливих якостей, конструктивних стратегій розвитку підлеглих, організації режиму саморозвитку та самокорекції, самовдосконалення. Зосередження у ході практичних занять на питаннях, що виникають перед менеджерами освіти у практичній професійній діяльності, на розвитку як управлінського, так й аналітичного бачення ситуації сприяли вдосконаленню аналітичних та оцінних умінь, здатності вирішувати проблеми.  Практичні заняття були спрямовані також на формування у слухачів здатності адаптуватися, пристосовуватися до ситуації, діяти відповідно до норм посадових обов’язків.

Передбачені спецкурсом завдання для самостійної роботи були спрямовані на закріплення здобутих знань, удосконалення вмінь діяти оперативно, переносити здобуті знання у практику тощо. 

Так, наприклад, слухачам необхідно було самостійно опрацювати такі тестові методики: методику з виявлення професійних нахилів особистості Л. Йовайши, за результатами якої слухачі виявляли схильність до роботи з людьми, розумових видів діяльності, роботи з людьми на виробництві,  естетики та мистецтва, до рухових видів діяльності, планово-економічних, що передбачають задоволення матеріальних потреб; тест "Управлінська ситуація і спрямованість керівника", спрямований на виявлення чотирьох типів нахилів (орієнтація на інтереси справи, психологічний клімат і взаємовідношення в колективі, самого себе, офіційну субординацію, дотримання інструкції); тест "Чи вмієте Ви себе контролювати?", що передбачає виявлення рівня комунікативного контролю. За результатами зазначених методик слухачі визначали, які особистісні якості і властивості їм потрібно вдосконалити для покращення власної управлінської діяльності. Також слухачам було запропоновано серію кейсів, спрямованих на самостійне закріплення здобутих теоретичних знань, їх використання у практичній діяльності, розвиток прогностичних якостей тощо.

На реалізацію третьої педагогічної умови, згідно з якою у процесі підготовки менеджерів внутрішкільного управління застосування знань, умінь і навичок здійснення контрольно-діагностичних функцій має відбуватись не лише в ситуаціях аудиторного навчання, але і в практичній управлінській діяльності, було спрямовано третій етап формувального експерименту. Цей етап здійснювався під час проходження управлінської практики, коли слухачі мали можливість здобуті знання, набуті вміння використати в умовах реального управління закладом освіти.

Зауважимо, що під час управлінської практики слухачі аналізували зміст і організацію навчально-виховного процесу, ведення відповідної документації, знайомилися з графіками здійснення контрольно-діагностичних функцій загальноосвітньої школи за різними напрямами роботи, відвідували  уроки, наради та інші заходи для виявлення методів, видів, типів контролю, діагностики та моніторингу, що найчастіше використовуються у навчальних закладах. Результати проведеного слухачами аналізу здійснення контрольно-діагностичних функцій представлено у звітах про управлінську практику, рекомендаціях щодо вдосконалення основних напрямів роботи установи або структурного підрозділу (власна модель).

Висновки. Запропоновані педагогічні умови, реалізовані в межах підготовки менеджерів освіти на основі впровадження спецкурсу "Контрольно-діагностичні функції в управління загальноосвітньою школою", проведення управлінської практики сприяли формуванню функціональної компетентності менеджерів освіти щодо здійснення контрольно-діагностичних функцій, про що свідчать результати проведеного діагностування.

 

Список використаних джерел  

1. Баркасі В.В. Формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04  "Теорія і методика професійної освіти" / В.В. Баркасі. – Одеса, 2004. – 20 с.

2. Демченко С.О. Розвиток професійно-педагогічної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих технічних закладів освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / С.О. Демченко. – Кіровоград, 2005. – 20 с.

3. Карпова Л.Г. Формування професійної компетентності вчителя загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец.  13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти"  / Л.Г. Карпова. – Харків, 2004. – 20 с.

4. Пєтухова Л.Є. Теоретико-методичні засади формування інформативних компетентностей майбутніх учителів початкових класів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец.  13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти / Л.Є.Пєтухова. – Одеса, 2009. – 40 с.

 

Торган М.Н. Формирование функциональной компетентности менеджеров образования с выполнения контрольно-диагностических функций

В статье представлены педагогические условия, анализ спецкурса по формированию функциональной компетентности менеджеров образования с выполнения контрольно-диагностических функций в общеобразовательной школе.

 

Ключевые слова: педагогические условия, функциональная компетентность, менеджер образования, контрольно-диагностические функции.

 

Torgan, M.M. Forming of functional competence of educational managers for execution of control and diagnostic functions in the school

            There is presented pedagogical conditions, analysis of the special course about forming of functional competence of educational managers for execution of control and diagnostic functions in the school in this article.

           

Key words: pedagogical conditions, functional competence, educational manager, control and diagnostic functions.