Дашевська І.М.,

старший викладач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Класичного приватного університету

Рецензент: Волкова С.С.,

доцент кафедри фізичної реабілітації Класичного приватного університету, кандидат педагогічних наук, професор

 

Теоретико-методологічні засади формування готовності майбутніх фахівців туристичної сфери до екскурсійної діяльності

           

У статті визначено і обґрунтовано теоретико-методологічні засади наукового дослідження процесу формування готовності до екскурсійної діяльності як професійної діяльності у сфері туризму на основі аналізу психолого-педагогічних досліджень готовності до діяльності, готовності до професійної діяльності, наукових праць та науково-методичної літератури з питань підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності, а також праць з теорії і практики екскурсійної справи.

 

Ключові слова: готовність до діяльності, готовність до професійної діяльності, туристична діяльність, екскурсійна діяльність, готовність до екскурсійної діяльності.

 

Постановка проблеми. Важлива роль у підготовці екскурсійних кадрів в Україні нині належить неперервній туристичній освіті. Рівень професійної підготовки майбутніх фахівців туристичної сфери до здійснення екскурсійної діяльності забезпечується рівнем сформованості їхньої готовності до цього виду туристичної діяльності.

Як складне багатоаспектне явище готовність до екскурсійної діяльності потребує, насамперед, теоретичного осмислення. Тому актуальним є визначення теоретико-методологічних засад його наукового дослідження, наукового обґрунтування процесу формування готовності до екскурсійної діяльності майбутніх фахівців сфери туризму в умовах вищого навчального закладу.

Аналіз актуальних досліджень. У процесі аналізу  наукової, науково-методичної, навчально-методичної літератури з психології, професійної педагогіки, педагогіки туризму, екскурсознавства (переважно українських і російських авторів) не було знайдено спеціальних праць, присвячених дослідженню теоретико-методологічних засад формування готовності до екскурсійної діяльності. Однак вихідним для визначення поняття "готовність до екскурсійної діяльності" можна розглядати загальне трактування поняття "готовність особистості", запропоноване психологами Г.Олпортом, Д.М.Узнадзе, О.М.Леонтьєвим, Л.С.Виготським, В.М.Мясищевим, В.А.Ядовим, а також наукові праці з проблем готовності до діяльності (М.А. Котик, Н.Д.Левітов, Л.С.Нерсесян, І.М.Пушкін, М.І.Дьяченко, Л.А.Кандибович, Н.І.Наєнко, В.А.Пономаренко), з питань формування професійної готовності (Л. І. Анциферов, О.О.Бодальов, А.О.Деркач, Е.Ф.Зеєр, Н.В.Кузьміна, А.К.Маркова, В.А.Семиченко, В.О.Сластьонін). Вагомим теоретико-методологічним підґрунтям вивчення готовності до екскурсійної діяльності є  праці вітчизняних і зарубіжних теоретиків і практиків туризму А.Х.Абукова, Є.О.Алілуйко, Т.І. Галицької, І.В.Зоріна, В.А. Кабачкова, В.О.Квартальнова, Л.Г.Лук’янової,  О.В.Мощняги, Л.І.Поважної, Ю.С.Путрика, М.Скрипник, В.К.Федорченка, Н.А.Фоменко, Г.В.Цехмістрової, а також наукові дослідження з питань професійної підготовки фахівців екскурсійної справи (Л.В. Курило, М.В. Черезова, Г.В.Матвєєва, О.І.Житнікова, О.Р.Красюк, Н.М.Хуусконен та інші). Як важливі у теоретико-методологічному обґрунтуванні готовності до екскурсійної діяльності розглядаємо екскурсознавчі праці Б.В.Ємельянова, В.К.Бабарицької, А.Я.Короткової, О. Ю.Малиновської, С. М. Голубничої, Г.П. Долженко та інших.

Формулювання цілей статті. Метою статті є визначення  теоретико-методологічних засад дослідження готовності до екскурсійної діяльності на основі аналізу психолого-педагогічних праць, наукових досліджень з питань професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму, екскурсознавчої літератури.

Виклад основного матеріалу. Питання формування готовності майбутніх фахівців з туризму до екскурсійної діяльності досліджується у професійній педагогіці. Однак початком та основою дослідження феномена готовності особистості до діяльності є його психологічне розуміння, в аспекті якого дослідниками розглядаються поняття "готовність особистості до діяльності", "готовність особистості до професійної діяльності".  У цілому ця властивість особистості трактується як складне, багаторівневе, різнопланове системне утворення особистісного спрямування, що передбачає наявність у фахівця відповідного рівня професійної майстерності і налаштування до певної діяльності.

Здійснений аналіз наукової літератури сприяв визначенню двох основних підходів у дослідженнях професійної готовності особистості: функціонального та особистісного. Останній передбачає розуміння  готовності як єдності особистісно значущих професійних властивостей; вони виконують інтегрувальну роль у формуванні професійної  готовності і здатності особистості  до продуктивної професійної діяльності [1].

За функціонального підходу поняття "професійна готовність" розглядається як категорія діяльності; одночасно це  і  налаштування на що-небудь, і результат підготовки; це певний функціональний стан, ставлення, що характеризують поведінку особистості. При цьому визначаються процесуальні якості, які є безпосередньо значущими для тієї або іншої професійної діяльності, а також сукупність професійно обумовлених вимог до особистості [2].

Для сучасної психолого-педагогічної науки характерне інтегрування цих двох підходів, поєднання діяльнісного та особистісного компонентів готовності особистості до професійної діяльності і розуміння її як складного інтегрованого утворення, яке  включає взаємопов’язані особливості та моральні якості особистості, соціально-ціннісні мотиви професійної діяльності, способи поведінки, спеціальні професійні знання, вміння і навички.

Професійна готовність до діяльності у туристичній сфері, до якої відноситься і екскурсійна діяльність, має виражений інтегративний характер, що простежується в наукових дослідженнях умов формування соціально-професійної компетентності фахівця з туризму, питань професійно значущих якостей  фахівця сфери туризму, які тією чи іншою мірою можна було б вважати дослідженнями певних аспектів проблеми професійної готовності у сфері туризму. Ці та інші важливі питання підготовки фахівців туристичної сфери в системі неперервної туристичної освіти розкрито, насамперед, у засадничих працях туристичної педагогіки В. К. Федорченка, Н. А. Фоменко, М. І. Скрипник, Г. С. Цехмістрової  та інших [3 та ін.].

 Незважаючи на значний інтерес науковців до питань професійної підготовки фахівців з туризму, проблема формування в них готовності до здійснення окремих видів туристичної діяльності, екскурсійної зокрема, як у теоретичному, так і практичному аспектах залишається недостатньо дослідженою.

Окремі питання формування  готовності майбутніх фахівців до екскурсійної діяльності знайшли висвітлення в педагогічних дослідженнях з теорії і методики підготовки екскурсійних кадрів (О.І.Житнікова, М.В. Черезова,  О.Р.Красюк, Л.В.Курило, Г.В.Матвєєва  [4; 5; 6; 7; 8 ] та інших).

Серед сучасних педагогічних досліджень з питань підготовки екскурсійних кадрів в умовах вищого навчального закладу заслуговує на увагу дисертаційна робота М.В. Черезової  "Формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму у навчально-виховному процесі коледжу" [5]. У праці професійне спілкування екскурсовода визначено як комунікативну взаємодію екскурсовода з екскурсантами, а також виокремлено особистісну інтегративну якість цього явища. Особистісно орієнтований, комунікативно-діяльнісний підходи трактуються науковцем як основні у дослідженні проблеми формування культури професійного спілкування.  Кожен з рівнів її сформованості розглядається в комунікативному аспекті; при цьому  на когнітивному рівні як важливі для майбутнього екскурсовода визначено психолого-педагогічні знання про сутність спілкування, культуру спілкування, особливості її прояву у сфері екскурсійної діяльності; на операційно-діяльнісному – комунікативні вміння й навички, культуру й техніку мовлення, вміння невербального спілкування; в особистісному – комунікабельність, емоційну стабільність, толерантність, ерудованість.

У дослідженні педагогічних ознак екскурсії М.В. Черезовою  встановлено педагогічні особливості екскурсії, які важливо враховувати у процесі формування культури професійного спілкування майбутніх екскурсоводів [5].  Таке ґрунтовне дослідження процесу формування комунікативної культури особистості майбутнього фахівця-екскурсовода  значно поглиблює розуміння комунікативно-психологічної складової готовності до екскурсійної діяльності.

Особистісний, психологічний підходи до науково-педагогічного дослідження процесів формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до екскурсійної діяльності  є пріоритетними в  дисертаційній роботі російської дослідниці Л.В. Курило "Підготовка екскурсоводів  у системі туристської  освіти" [7].  Це дослідження натепер вважаємо основною науковою працею, у якій достатньо ґрунтовно  розкрито питання формування готовності до екскурсійної діяльності.

На основі загальної теорії готовності до діяльності дослідниця розглядає готовність до екскурсійної діяльності як основу професійної підготовки екскурсоводів у системі неперервної туристичної освіти. На її думку, готовність до екскурсійної діяльності базується насамперед  на формуванні індивідуально-особистісних, психологічних, морально-етичних якостей майбутніх екскурсоводів.

У структурі  готовності до екскурсійної діяльності Л.В.Курило визначено психологічний, орієнтаційний, операційний компоненти та  метавміння; водночас психологічну складову дослідниця виділяє в якості провідної, розглядає її більш детально, поділяючи на мотиваційний, вольовий, оцінний та емоційний компоненти [7]. Науковець приділяє значну увагу психолого-педагогічній складовій готовності фахівця до екскурсійної діяльності, вважаючи, що від її ефективності залежить якість їхньої підготовки, а також  рівень готовності до екскурсійної діяльності.

У праці на основі загальної теорії готовності до професійної діяльності в напружених умовах дослідницею обґрунтовано необхідність формування психологічної готовності студентів до здійснення діяльності в різних ситуаціях, яка досягається в результаті застосування комплексу психолого-педагогічних впливів і навчання студентів прийомам саморегуляції стану готовності [7]. На думку автора, домінуючими у процесі формування готовності до екскурсійної діяльності студента є індивідуально-психологічні особливості його особистості, вмотивованість до цього виду діяльності як внутрішній чинник процесу формування готовності, а зміст і характер екскурсійної діяльності, вимоги сучасного туристичного розвитку є зовнішніми чинниками, що надають процесу підготовки динамічності.

Однак відсутність чітких, науково обґрунтованих вимог до особистості екскурсовода понижує ефективність педагогічних технологій, спрямованих на підвищення якості психолого-педагогічної підготовки фахівців-екскурсоводів.  Вирішення цієї актуальної проблеми дослідниця пропонує за допомогою педагогічного проектування, моделювання особистості майбутнього фахівця-екскурсовода, що можливо на основі емпіричного вивчення індивідуальних особливостей екскурсовода і теоретичної побудови набору узагальнених характеристик з урахуванням рівня і спрямованості соціального досвіду [7]. Особистісний підхід у навчанні майбутніх фахівців-екскурсоводів передбачає, на її думку, індивідуальне формування вмінь студентів, а культуротворчий характер екскурсійної діяльності  – широке застосування евристичних прийомів навчання, що забезпечує саморегуляцію, самоврядування, творчу діяльність студентів, підвищує якість навчання, забезпечує конкурентоспроможність майбутніх фахівців [7]. Як і в дослідженні М.В.Черезової, в роботі Л.В. Курило наголошено на такому важливому аспекті психолого-педагогічної складової готовності до екскурсійної діяльності: готовність до здійснення екскурсійної діяльності трактується як вид педагогічної діяльності. Дослідниця наголошує, що екскурсовод виконує ролі педагога, носія і ретранслятора певних знань у відношенні до екскурсантів, що рівень його готовності залежить від рівня педагогічної майстерності [7], однак більш детально цю складову автором не  досліджено.

На основі багаторівневої, ступеневої, особистісно орієнтованої моделі підготовки  майбутніх фахівців-екскурсоводів, що відповідає системі неперервної туристичної освіти, Л.В.Курило пропонує методику формування готовності  майбутніх фахівців до екскурсійної діяльності в умовах туристичного ВНЗ, яка передбачає застосування комплексу психолого-педагогічних впливів і методів навчання.

Таким чином, Л.В.Курило запропоновано достатньо ґрунтовне дослідження готовності до екскурсійної діяльності, яке в цілому залишається актуальним і сьогодні. Але, враховуючи, що воно здійснювалося в контексті більш узагальненого дослідження підготовки екскурсоводів у системі туристичної освіти,  в ньому надано перевагу окремим складовим процесу формування готовності, поставлено, але не до кінця вирішено низку важливих питань у розробленні цієї проблеми. 

Виходячи з недостатньої наукової обґрунтованості поняття "готовність  до екскурсійної діяльності" як виду професійної діяльності, її операційної складової, заслуговує на увагу, на наш погляд, пропозиція Г.В.Матвєєвої щодо функціонального підходу у професійній підготовці  екскурсознавця як фахівця екскурсійної справи та екскурсовода [8].  У  статті дослідницею розрізнено такі функції екскурсознавця: науково-дослідна, науково-пропагандистська, просвітницько-інформативна, виховна, пізнавально-розважальна, когнітивна (мислетворча), культурологічна, комунікативна, емотивна, оздоровча, розважальна, організаторська, – та обґрунтовано кожну з них; вибудовано функціональну структуру  цього виду діяльності, і на цій основі  запропоновано розглядати  порізно професію екскурсознавця та екскурсовода [8].

Окрім досліджень різних аспектів формування готовності  майбутніх фахівців з туризму до екскурсійної діяльності у педагогічній науці для вивчення цього явища  важливо залучити значний доробок  екскурсознавчих праць, у яких проаналізовано питання екскурсійної методики, професійної майстерності екскурсовода, формування  вмінь і навичок екскурсійної роботи, підготовки екскурсійних кадрів, насамперед, праці дослідників Б.В.Ємельянова, В.К.Бабарицької, А. Я.Короткової, О.Ю. Малиновської та інших [9; 10 та ін.].

Висновки. Таким чином, аналіз наукової літератури засвідчив, що  незважаючи на розроблену психолого-педагогічну парадигму готовності до професійної діяльності в цілому, а також на достатньо розвинену науково-педагогічну дослідженість питань підготовки екскурсійних кадрів, явище готовності  до екскурсійної діяльності як виду професійної діяльності є складним, багатоаспектним, але малодослідженим. Тому результати виявлення і обґрунтування теоретико-методологічних основ є важливими для подальшого теоретичного  дослідження особливостей формування готовності до екскурсійної діяльності.

 

Список використаних джерел

1. Бодалев А.А. Личность и общение. Избр. психол. труды  / А.А.  Бодалев. – М. : Международная педагогическая академия, 1995. – 328 с.

2. Педагогика / [Сластенин В.А., Исаев И.Ф., Мищенко А.И., Шиянов Е.Н.]. – М. : Школа-Пресс, 2000. – 512 с.

3. Педагогіка туризму : навч. посіб. // [Федорченко В. К., Фоменко Н. А., Скрипник М.І., Цехмістрова Г. С.]. – К. : Слово, 2004.  – 296 с.

4. Житникова Е. А. Творческая лаборатория-мастерская как средство профессиональной подготовки экскурсоводов со знанием английского языка в туристском вузе : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 "Теория и методика профессионального образования" /  Е. А. Житникова. – М., 2003. – 28 с.

5. Черезова М.В. Формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму у навчально-виховному процесі коледжу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти"  / М.В.Черезова. – Луганськ, 2010. – 20 с.

6. Красюк Е. Р. Профессиональная подготовка студентов туристского вуза в условиях экскурсионного бюро : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08  "Теория и методика профессионального образования" /  Е.Р. Красюк. – М., 2002. – 46 с.

7. Курило Л.В. Подготовка экскурсоводов  в системе туристского  образования : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 "Теория и методика профессионального образования" /  Л.В.Курило. – М., 1998. –  23 с. 

8. Матвеєєва Г.В. До визначення сутності професійної діяльності екскурсознавця  /  Г.В. Матвєєва  //  Гуманітарні науки. –  2007.  –  № 2.  –  С. 43-56.

9. Бабарицька В. Екскурсознавство і музеєзнавство : навч. посіб. / Бабарицька В.К., Короткова А.Я., Малиновська О.Ю. – К. : Альтерпрес, 2007. – 464 с.

10. Емельянов Б. В. Экскурсоведение : учеб. / Б. В. Емельянов – М. : Сов. спорт, 2000. – 224 с.

     

Дашевская И.Н. Теоретико-методологические основы  формирования готовности будущих  специалистов  туристической сферы к экскурсионной деятельности

  В статье определены и обоснованы теоретико-методологические основы научного исследования процесса формирования готовности к экскурсионной деятельности как профессиональной деятельности в сфере туризма на основе анализа психолого-педагогических исследований готовности к деятельности, готовности к профессиональной деятельности, научных трудов и научно-методической литературы по вопросам подготовки будущих специалистов сферы туризма к  экскурсионной деятельности, а также трудов по теории и практике экскурсионного дела.

 

Ключевые слова: готовность к деятельности, готовность к профессиональной деятельности, туристическая деятельность, экскурсионная деятельность, готовность к экскурсионной деятельности.

 

Dashevska, I.M. Theoretical and Methodological Principles of Formation Future Tourism Specialists’ Preparedness to Excursion Activities

The article identified and substantiated theoretical and methodological principles of researching the formation of preparedness to excursion activities as a profession in the field of tourism proceeding from  the analysis of psychological and pedagogical researches of  preparedness to activities, preparedness to professional activities, as well as the researches and methodical studies on training  future specialists in tourism to excursion activities and also theory and practice literature of excursion business.

 

Key words: preparedness to activities, preparedness to professional activities, tourism activities, excursion activities, preparedness to excursion activities.