УДК 37.013.75

Климчук І.О.,

науковий співробітник лабораторії управління освітніми закладами Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук

 

Особливості формування економічної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу

 

У статті досліджується проблема формування економічної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу, аналізуються методи і технології поєднання наукової та інноваційної інтерпретації змісту різних наукових підходів до проблеми формування управлінської культури директора школи, а також наявні форми і  способи їх  впровадження.

Представлено  окремі етапи проведення педагогічного експерименту, обумовлені пріоритетністю формування економічної та фінансової грамотності менеджерської діяльності директора загальноосвітнього навчального закладу, тобто необхідністю формування сучасної економічної культури керівника школи.

 

Ключові слова: економічна культура, формування економічної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу, економічна та фінансова грамотність керівника загальноосвітнього навчального закладу.

 

 

Постановка проблеми. У сучасному суспільстві питання професійної культури управління керівника загальноосвітнього навчального закладу набуває значущості та вагомості як  компонент професійної освіти. У теорії і практиці управління немає чітко визначених вимог до управлінської культури керівника. Такі науки, як педагогіка, економіка, психологія, соціологія, культурологія внесли певні зміни у розроблення методів формування управлінської культури керівника, а також в оцінювання його професійних якостей. Однак система освіти в Україні, враховуючи сучасні тенденції розвитку  вітчизняної  і світової економіки, повинна сприяти формуванню нових державних,  громадських і недержавних об’єднань на базі сучасних ЗНЗ із подальшим удосконаленням механізмів залучення додаткового фінансування в освіту. Це передбачає, що керівники ЗНЗ  повинні мати як економічний  світогляд, так й економічний досвід з метою вдосконалення  механізмів стратегічного планування та розвитку ЗНЗ.

Аналіз останніх досліджень. Спочатку досить вузьке і специфічне за своїм значенням латинське поняття "culturа", що походило від слів "colo", "colere" (вирощування, виховання, розвиток) і означало способи обробляння землі, з XVIII ст. поширилось на сферу виховання людини в суспільстві, на різні прояви соціального життя людства.

В "Енциклопедичному словнику з культурології" дається таке визначення поняття "культура": культура – це іманентна характеристика або параметр суспільства. Те, що поза суспільством – не є культурою. Визнання  культури специфічним змістом суспільства становить сутність соціально-атрибутивного визначення культури [20]. Б. Малиновський називає культурою соціальне наслідування як ключове поняття культурної антропології, Х. Ортега- і Гасет – як соціальне спрямування, що його надає людство культивуванню індивідуальних біологічних потенцій, А. Флієр визначає культуру як соціальний досвід колективної життєдіяльності людей. 

О.Л. Шевнюк трактує поняття "культура" як "систему соціальних конвенцій колективного існування і взаємодії людей, що вирішує завдання консолідації та організації людей, нормування і регуляції практичних форм їхньої колективної життєдіяльності, накопичення та трансляції соціального досвіду суспільного життя, адаптації людей до реальних умов оточення, здійснення комунікації між людьми, соціальної репродукції спільноти як суспільної цілісності" [14, с. 61-62].

Існують різні точки зору, різні наукові підходи щодо типології культури. Обрання критерію для класифікації тієї чи іншої культури визначається конкретними завданнями певного дослідження. У дослідженні будемо виходити з  сучасних трактувань будови штучного існування людини, які ґрунтуються на концепції російських дослідників Е. Орлової та А. Флієра [14].  Науковцями визначено два рівні функціонування культури – спеціалізований і буденний. Буденна культура пов’язана із побутовою практикою людини, вона застосовується на рівні виховання і соціальних контактів; спеціалізована культура передбачає спеціальну освіту. Так, у межах другої із зазначених культури виокремлюється її кумулятивний і трансляційний компоненти; другий  із них реалізує процеси накопичення професійного соціокультурного досвіду, акумуляції цінностей суспільства. Відповідно, кумулятивний компонент складається з культури соціальної організації і регуляції, наприклад,  господарча, правова, політична культура – на спеціалізованому рівні; домашнє господарство, мораль і суспільна думка, міжособистісні стосунки і звичаї – на буденному рівні. На трансляційному рівні здійснюється взаємодія між кумулятивними і побутовими рівнями, відбувається обмін культурною інформацією. Він об’єднує культуру поколіннєву трансляцію соціального досвіду, культуру масової інформації, інформаційно-кумулятивну культуру, яку формують освіта, телебачення, преса, музеї, бібліотеки, домашнє виховання і народна педагогіка тощо [14]. 

Аналітичний огляд досліджень освітньої галузі у контексті культури дозволяє зробити висновок, що в основі культурологічних версій наявні такі концепції: діяльнісна (Е.С.Балєр, В.Є. Давидович, М.С. Каган); ціннісна (А.А. Зворикін, Г.Г.Карпов); структуралістична (К.Леві-Строс, Ю.М. Лотман); діалогічна (М.М.Бахтін, В.С.Біблер) та інші. Існує також низка культурологічних системних моделей, які використовуються для аналізу і вирішення проблем освітньої ситуації: "генетичний код" культури (Л.С.Виготський); модель  "культурної взаємодії" (І.А. Ракітов); чотирьохелементна схема "культурного існування" (А.Г. Бермус);  "функціональна культурно-освітня"  модель (А.Я. Флієр) та інші [15].

Аналізуючи питання шкільної культури, відзначаємо, що воно взаємопов’язане з таким поняттям, як "професійна субкультура педагога" і є окремим компонентом загальної культури школи. Основне призначення шкільної культури полягає в задоволенні потреб усіх учасників виховного процесу на рівні школи  – вчителів, учнів, батьків, держави, суспільства. Аналізуючи процес творення шкільної культури, констатуємо, що хоча  розглядуване явище розглядається як певний психічний, спонтанний, творчий компонент життя школи, культура має бути керованою. Культура створюється людьми, отже нею можна керувати, тобто з метою більш успішного функціонування навчального закладу шкільна культура повинна бути свідомо створена та професійно організована. Саме тому культура школи є практикою менеджменту, оскільки, за висловом теоретика організаційної культури Е. Шейна,  єдиною справді важливою справою, яку роблять керівники, і є створення культури та управління нею [15].

В енциклопедичному словнику наявне визначення поняття "економічна культура", яка  трактується як  сукупність економічних знань, виробничого досвіду і навичок, економічне мислення [20]. Складовими економічної культури є культура в межах окремих економічних підсистем – продуктивних сил, організаційно-економічних механізмів і техніко-економічних відносин, економічної власності та господарського механізму. Окремими елементами економічної культури в межах продуктивних сил є техніко-технологічна, трудова (культура праці), наукова, інформаційна, організаційна. Рівень економічної культури залежить від типу економічної системи, якості життя, прогресу технологічного і суспільного способів виробництва, який, у свою чергу, активно впливає на них.

Синтетичним вираженням економічної культури у межах окремого господарського механізму є культура управлінської праці. Її складові елементи – це складна система відповідних знань з різних наук (права, економіки, психології, соціології), а також світогляд людини, дотримання морально-етичних норм, загальна культура поведінки тощо.

На думку сучасних дослідників – Л.Даниленко, В.Болгаріної, Л.Калініної, В. Кременя, В. Мадзігона, Н.Островерхової, Ю.Палехи, Н. Побірченко, О.Савченко – європейська та світова інтеграція вносить значні корективи у стиль, технології, методи та засоби управління в українській освіті. Зокрема, ключовою фігурою в системі шкільного управління є її головний менеджер – директор, який створює можливості для творчого розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу. Тому одним з питань управлінської діяльності директора школи є питання формування  нової економічної культури керівника.

Метою статті є представлення методики проведення різних етапів дослідження –  костатувального та формувального етапів експерименту, – а також принципів, методів, форм і засобів формування економічної складової управлінської культури керівника загальноосвітнього навчального закладу, здійснення аналізу  ефективності проведених заходів.

Виклад основного матеріалу. Варто зазначити, що дослідження проводили, базуючись на загальновідомих філософських методах наукового пізнання дійсності,  методах  системного підходу,  методах кількісного та якісного аналізу і синтезу,  а також експериментальних методах. 

Перший загальновідомий метод наукового пізнання  – матеріалістичної діалектики, сутність якого полягає в пізнанні будь-яких явищ і процесів (в нашому випадку – економічної культури як певної складової управлінської діяльності з якісної організації навчально-виховного процесу) в їхньому загальному зв’язку і взаємозалежності, у стані безперервного розвитку, коли накопичення кількісних змін  (наприклад, економічних знань і певних навичок) призводить до зміни якісного стану (підвищення якості освіти) [3].

Другий метод дослідження – метод системного підходу. У зв’язку з дослідженням  проблеми формування економічної культури керівника ЗНЗ  зазначаємо, що елементи економічної свідомості, фінансово-економічної грамотності директора школи  є складовою категорії "управлінська культур", в якій в єдиній цілісності простежується взаємопов’язані та взаємосформовані компоненти, субкультури, що безпосередньо формують особистість керівника. Саме синтез та взаємообумовленість  різних субкультур, на нашу думку,  обумовлює механізм  формування  економічної культури керівника, що,  у свою чергу, активізує  механізми організації його діяльності.

Третій метод  – це метод аналізу і синтезу. Застосування цього методу, тобто аналізу як процесу мисленнєвого і/або фактичного розкладання цілого на складові частини з їх подальшим синтезом – об'єднанням  окремих елементів предмета дослідження (в нашому дослідженні – елементів управлінської діяльності керівника) в єдине ціле –   уможливило  більш детальне  вивчення  окремих аспектів  діяльності об’єкта дослідження (керівника), укладання висновків, визначення нових наукових понять і категорій [16].

Безперечно, важливою проблемою будь-якого дослідження є  поєднання кількісного та якісного аналізу. Його використання дало змогу  теоретично обґрунтувати і визначити нові наукові підходи до формування конкретних, практичних завдань для подальшого вдосконалення системи організації управлінської діяльності на рівні ЗНЗ. На практиці поєднання кількісного і якісного аналізу здійснювалося на основі математичних і статистичних методів оброблення отриманої інформації. Принцип єдності якісного і кількісного аналізу передбачав також чітке виявлення якісної визначеності процесу (в нашому випадку – процесу організації роботи керівника ЗНЗ)  з поступовим  виокремленням сторін-елементів, які досліджувалися та математично оброблялися.

Експеримент, що проводився у процесі  дослідження,   потребував  ретельної підготовки, безпосереднього проведення необхідних розрахунків, висновків та обґрунтувань. На етапі констатувального експерименту використовувалися такі методи наукового дослідження: діагностичні – спостереження у процесі експерименту; тестування у процесі спостереження; анкетування. Формувальний етап експерименту був розроблений і проведений за спеціальною (авторською)  експериментальною програмою. 

Охарактеризуємо предмет, об'єкт, завдання та основні результати дослідження.

Об’єкт дослідження – управлінська діяльність керівника ЗНЗ.

Предмет дослідження – процес формування економічної культури управлінської діяльності керівника ЗНЗ.

Мета дослідження – визначення, обґрунтування та експериментальна перевірка моделі формування економічної складової управлінської культури керівника ЗНЗ.

Завдання експерименту були такими:

– формування функціональної економічної грамотності керівника ЗНЗ;

– формування системи морально-етичних цінностей керівника ЗНЗ;

– формування усвідомлено-поміркованої здатності до раціональної економічної діяльності керівника ЗНЗ.

Робоча гіпотеза: визначення та наукове обґрунтування основних управлінських якостей сучасного керівника ЗНЗ, функцій і принципів сучасного керування з позицій економічного підходу, розроблення і впровадження нових, економічно обґрунтованих стилів та методів керування на рівні ЗНЗ безперечно допоможе керівнику ЗНЗ сформувати власний, відповідний сучасним світовим вимогам і тенденціям, стиль управління.

Підвищення рівня фінансово-економічної культури керівника ЗНЗ, на нашу думку,   можна досягти за певних умов [17]. По-перше, практично будь-який фахівець з вищою освітою є не тільки виконавцем, але й творцем задуманого: отже, він повинен вміти кваліфіковано, грамотно  і чітко практично втілити свої ідеї і задуми.

По-друге, дуже важливо вміти виокремлювати і/або  аналізувати та поєднувати економічні питання в тісному зв’язку з іншими проблемами  навчально-виховного виховного процесу.

По-третє, економічна практика на етапі фінансової кризи потребує  теоретичного обґрунтування з подальшою можливістю  практичного застосування.

По-четверте, необхідними є системне, безперервне вдосконалення управлінської діяльності керівника ЗНЗ (самоосвіта, самоменеджмент), а також  постійний  взаємозв'язок з громадськими, державними і недержавними структурами.

Результати дослідження.  На констатувальному етапі експерименту за допомогою анкет "Здатність встановлювати чіткі особисті цілі" та "Вивчення особистих якостей менеджера", а також тестів "Здатність до саморозвитку" та "Здатність бути гнучким", застосовуючи метод статистичного аналізу (формули середньої арифметичної зваженої X та середньозваженої R), а також за допомогою методу  ранжування було  проведено аналіз початкової готовності та визначення ступеня мотивації керівників ЗНЗ як головних менеджерів загальноосвітніх закладів до стимулювання особистого розвитку та поглиблення фінансово-економічної культури (грамотності) (рис.1, 2, 3).

 

Рис. 1. Результати анкетування "Вивчення особистих якостей менеджера"

У результаті проведеного анкетування було виявлено, що найбільш актуальними для менеджера є такі особисті якості: організаційні здібності (1-е місце), індивідуальність (2-е місце) та економічна грамотність (3-є місце). Саме ці якості обрали 12, 11 та 10 % респондентів. Що ж стосується нижчих позицій, то останні місця посіли такі якості, як властолюбство (1%), пристосованість (2%) і гнучкість (5%). Цікавим виявився той факт, що деякі позиції користуються рівною прихильністю респондентів, зокрема, "самоволодіння" та "підвищення фахової підготовки" набрали по 9%. 

 

Рис. 2.  Результати анкетування "Здатність бути гнучким"

У ході проведення тестування для виявлення здатності бути гнучким отримали такі результати:  найважливішими чинниками було визнано "здатність братися за важкі справи та постійно переглядати сьогодення" (11%); кореляцію з вищевказаними чинниками мають такі здатності, як "правильна оцінка інформації" та "одержання задоволення від подолання бар’єрів" (їх і склав  7,8 та 7,6 балів відповідно). Здатності "наявність сили переконання", "вміння викликати довіру і лояльність в інших" посіли 5-е місце у рейтингу.

 

Рис. 3.  Результати анкетування "Здатність до саморозвитку"

Результати визначення вмінь до саморозвитку показали, що найвагомішим фактором, що перешкоджає особистому розвитку керівників, є "недостатність ресурсів" (головним чином, фінансових), – цю позицію у своїх відповідях відмітили 23% респондентів. Серед інших перешкод варто відмітити "недостатність підтримки інших людей" та "необ’єктивну оцінку оточення" (в 6,2 та 4,6 балів). Найменш впливовим фактором виявився показник "власна інерція" –  лише 8 випадків вибору.

Основним завданням  формувального етапу експерименту було формування фінансово-економічної грамотності як складової економічної культури керівника ЗНЗ, а саме:

              перевірка теоретично розроблених складових моделі формування економічної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу (ФЕКК) – мети, завдань, компонентів (цільового, змістового, діяльнісного та результативного);

              експериментальна перевірка педагогічної технології формування економічної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу, зокрема до уваги керівників були запропоновані розроблений авторський довідник "Основи ринкової економіки в запитаннях і відповідях : тематичний довідник учителя" (І. О. Климчук, 2009), що містить інформацію про функціонування ринкової системи економіки, а  також сучасні  методи активного навчання (проблемні лекції та ділові ігри).

Наводимо результати оцінювання загального рівня фінансової освіченості керівників до початку проведення експерименту і після його завершення в експериментальній  групі (рис. 4).                                                                                                                          

Рис. 4. Рівні "фінансової грамотності" керівників ЗНЗ до початку та після проведеного експерименту

 Представлені діаграми показують динаміку зростання рівня фінансової освіченості (фінансової грамотності) керівників. Унаслідок цілеспрямованого впровадження запропонованої методики (з урахуванням застосованої технології)  кількість респондентів, які набули  досить високого рівня  фінансової грамотності в експериментальній групі зросла, відповідно, "дельта" (Δ) збільшилась на +17,6. Водночас  кількість керівників, що набули   достатнього рівня підготовленості,  теж збільшилась:  в експериментальній групі  "дельта (Δ) зросла  на  +2,2. Показник низького рівня мав тенденцію до зменшення: "дельта" (Δ) дорівнювала – - 18,6.

Таким чином, висновок про ефективність запропонованої методики з формування понять сучасної ринкової економіки в керівників загальноосвітніх навчальних закладів укладали з урахуванням набутого рівня зазначених критеріїв і рівнів оцінювання.

Щодо змісту процесу підвищення рівня фінансової-економічної культури, варто відмітити, що багато керівників  хотіли ознайомитися з прикладами  практичної роботи українських і зарубіжних освітніх установ, засвоїти більше інформації про співпрацю державних, недержавних і громадських організацій в Україні та за її межами, про приклади залучення інвестицій до  різних галузей  освіти, науки, культури, а також більш детально вивчити систему податків, основи банківської системи, фіскально-монетарної політики держави тощо.  Слухачів цікавили причини  "пробуксовування" реформ в Україні та питання, пов’язані з перспективним розвитком економіки, а також способи додаткового залучення фінансів в освітянську галузь.

Таким чином, з урахуванням результатів анкетувань, опитувань, а також бесід і спостережень, проведених серед директорів, можемо зробити висновок про необхідність загального  розуміння і/або визнання необхідності подальшого поглиблення економічної освіченості серед керівників та потребу її ефективного застосування  на практиці.

Висновки. Економічна свідомість передбачає здатність людини пізнавати, відображати й узагальнювати економічні явища і процеси, аналізувати їх, прогнозувати кінцевий результат і можливі наслідки. Основне завдання процесу формування економічної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу – це здатність мислити критично, що має стати навичкою, яку потрібно формувати і розвивати у процесі управлінської діяльності. Варто зазначити, що методологічною основою формування економічної складової управлінської культури керівника ЗНЗ була технологія, яка уможливила поєднання наукової та інноваційної інтерпретації змісту різних наукових підходів, а також методів, форм і засобів їх упровадження. Це дозволило синтезувати у слухачів знання з основ ринкової економіки та вміння їх використовувати  у практичній управлінській діяльності, що, у свою чергу, обумовило  вирішення окреслених  завдань та призвело до переосмислення управлінської діяльності керівника ЗНЗ з позиції активного суб'єкта на підставі сформованого досвіду, певного алгоритму дій. Констатуємо, що трансформаційний процес, що постійно відбувається у суспільстві, формує досить складну,  інтегровану модель управлінської культури керівника ЗНЗ, одним з елементів якої є фінансово-економічна культура.

   

 Рис. 5. Інтегрована модель управлінської культури керівника ЗНЗ 

 

 

Список використаних джерел

1. Абалкин Л. И. Новый тип экономического мышления  / Л. И. Абалкин. – М. : Экономика, 1987. – 191 с.

2. Ансофф Ф. Стратегическое управление / пер. с англ. / Ф. Ансофф. – М. : Экономика, 1999. – 173 с.

3. Антология эконономической классики : методическое пособие [для учителей экономики и учащихся старших классов] / В. Петти, А. Смит, Д. Рикардо и другие.  – М. : Эконов, 1993 – 473 с.

4. Арташкин Т. А. Генезис и структура целеполагания в системе деятельности высшей школы : автореф. дис. на соискание научн. степени докт.  пед. наук / Т.А. Арташкин. – Владивосток, 2007. – 22 с.

5. Васильев Ю. К. Педагогическое управление в школе : методология, теория, практика : методич. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] /  Ю.К. Васильев. – М. : Педагогика, 1990. – 139 с.

6. Вульфов Б. З. Профессиональная рефлексия : потребность, сущность, управление / Б. З. Вульфов. – М. : Магистр, 1996.  – №1. – С. 71-79.

7. Законодавство України про освіту : збірник законів. – К. : Парламент. вид-во, 2002. – 159 с.

8. Климчук І. О. Основи ринкової економіки в запитаннях і відповідях : тематичний довідник учителя / Климчук І. О. – К. : Аверс, 2002. – 152 с.

9. Краевский В. В. Моделирование в педагогическом исследовании : введение научное исследование по педагогике : пособие [для учителей] / В. В.   Краевский.  – М. : Просвещение, 1998. – 239 с.

10. Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности / Н. В. Кузьмина. – Л. : Изд-во Лениград.  ун-та, 1970. – 125 с.

11. Лернер И. Я. Процесс обучения и его закономерности / И. Я. Лернер. – М. : Знание, 1990. – 199 с.

12. Марченко І. Ф. Стратегічне планування. Поняття менеджменту : тексти лекцій / Марченко І. Ф.  – К. : КНЕУ, 2003. –  285 с.

13. Найн А. Я.  Методология и методика научного исследования : методическое пособие / А. Я. Найн, Л. А. Найн. – Челябинск, 1993. – 318 с.

14. Орлов А. А. Методологические основы обучения : метод. рекомендации / А. А. Орлов. – М. : Издат.  центр "Маркетинг", 2000. – 335 с.

15. Сапронов П. Культурология : курс лекций по теории и истории культуры : метод. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / П.  Сапронов. – СПб., 1998. – 357 с.

16. Скаткин М. Н. Методология  методика педагогических исследований : метод. пособ. [в помощь начинающему исследователю] / М. Н. Скаткин. – М. : Полииздат, 1986. – 338 с.

17. Управление – это наука и искусство / А. Файоль. Г. Эмерсон, Ф. Тэйлор,        Г. Форд / сост. Г. Л. Подвойский. – М. : Республика, 1992. –  215 с.

18. Шевнюк О. Л. Культурологія : навч. посіб. – 2-ге вид., стер. / О. Л. Шевнюк. – К. : Знання-Прес, 2005. – 353 с.

19. Шубин Н. Л. Внутришкольный контроль : пособ. [для учителей] / Н. Л. Шубин. – М. : Просвещение, 1997. – 144 с.

20. Энциклопедический словарь по культурологии / под ред. А. Радукина. – М. : Просвещение, 1997. – 255 с.

 

Климчук И.А. Особенности формирования экономической культуры руководителя общеобразовательного учреждения

 В статье исследуется проблема формирования экономической культуры руководителя общеобразовательного учебного заведения, анализируются методы и технологии объединения научной и инновационной интерпретации содержания разных научных подходов к проблеме формирования управленческой культуры директора школы, а  также существующие  формы и способы их внедрения.

Представлены отдельные этапы педагогического эксперимента,  проведенного в связи с необходимостью формирования современной экономической культуры руководителя школы.

 

Ключевые слова: экономическая культура, формирование экономической культуры руководителя общеобразовательного учебного заведения, экономическая и финансовая грамотность руководителя общеобразовательного учебного заведения.

 

Klimchuk, I.O. The Particularities of the General Profile School Manager’s  Economic Culture Formation

In the article there is discussed the problem of economic culture formation of common profile school manager, there are analyzed the methods and technologies of combination of scientific and innovative interpretation of the content of different scientific approaches toward the problem of formation the common profile school director’s managerial culture, forms and methods of their implementation.

Within the introduced article there are represented the particular stages of the pedagogical experiment conduction caused by the priority of economic and financial literacy formation the common profile school director’s managerial activity i.e. the necessity of formation the school manager’s modern economic culture.

 

Key words: economic culture, formation the common profile school manager’s modern economic culture, economic and financial literacy of the common profile school manager.