УДК 37.013:[613:316.62]

                                                                        Бабич В.І.,

                доцент кафедри фізичної реабілітації і валеології,  кандидат педагогічних наук

 

 

Зміст і структура  поняття "соціальне здоров’я підлітка"

 

Стаття присвячена актуальним питанням формування соціального здоров’я юного покоління. Розглянуто погляди вітчизняних та зарубіжних вчених на зміст поняття "соціальне здоров’я особистості". Запропоновано авторське визначення поняття "соціальне здоров’я підлітка", розкрито його зміст і структуру.  

 

Ключові слова: здоров’я, соціальне здоров’я, культура здоров’я, школярі, структура.

 

Вступ. Стрімкі соціально-економічні зміни, що відбуваються останнім часом в Україні, на жаль, не сприяли покращенню стану здоров’я її мешканців. Навпаки, останнім часом можна спостерігати негативні тенденції у цьому аспекті: збільшується кількість дітей, підлітків і студентів, у яких фіксуються ті чи інші захворювання, які нерідко ускладнюються хронічним перебігом. Проблема полягає не лише у погіршенні соматичного здоров’я, але й інших складових здоров’я – духовного, психічного і соціального.

Нині також можна спостерігати дезадаптацію дітей і підлітків у суспільстві, зниження в молоді прагнення до самореалізації,  збільшення правопорушень, здійснених підлітками, байдуже ставлення до людей з обмеженими можливостями, занепад статевої культури, зменшення кількості школярів, які ведуть здоровий спосіб життя тощо. Все це свідчить про зниження рівня соціального здоров’я юного покоління.        

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом вивчення проблеми соціального здоров’я взагалі та розкриття сутності поняття "соціальне здоров’я особистості" зокрема привертає все більше уваги вітчизняних і зарубіжних учених,  а саме: Т. Башкирева, Т. Большова, І. Васильєва, Л. Горяної, С. Кириленко, В. Колесова, Л. Колпіна, А. Мишиної, В. Мягких, Г. Нікіфорова, Е. Приступи,  Т. Сергєєва та інших. Разом з тим, дотепер проблема соціального здоров’я залишається не достатньо вивченою.  Приєднуємося до думки В. Мягких, яка вказує, що хоча категорія "соціальне здоров’я" нині використовується все частіше, однак питання щодо змісту поняття та його структури і показників залишаються дискусійними [1]. Подібні думки має В.І. Колесов, який зауважує, що з наявних аспектів здоров’я соціальне здоров’я дотепер є найменш вивченим і в той же час чи не найбільш перспективним елементом здоров’я [2].

 Вищезазначене сприяло визначенню мети статті, яка полягає в уточненні сутності поняття "соціальне здоров’я підлітка", розкритті його змісту і структури на основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених.

Виклад основного матеріалу дослідження. Останнім часом проблема соціального здоров’я юного покоління набула актуальності у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях. Водночас зазначаємо, що в Україні інтерес до цієї проблеми ще не достатньо великий, незважаючи на те, що питання формування соціального здоров’я сучасної української молоді є більш нагальним, ніж в інших країнах, для прикладу, в Російській Федерації. У цій країні розглядувана проблема, принаймні на теоретичному рівні, розроблена достатньо повно.

У сучасності поняття "соціальне здоров’я" розглядається як у контексті розуміння здоров’я населення в цілому (медичний аспект), так і щодо здоров’я конкретної особистості, тобто "індивідуального соціального здоров’я", яке частіше вивчається педагогами, психологами, соціологами та валеологами. Ураховуючи поставлену мету, зосередимо увагу на аналізі понять, наявних у розробленнях щодо  індивідуального соціального здоров’я особистості. Отже, вітчизняна вчена С.Свириденко визначає соціальне здоров’я як функціонування особистості в ролі повноправного члена суспільства, її безконфліктну взаємодію з навколишнім світом, доброзичливі взаємини у колективі однолітків, у сім’ї, суспільстві [3].

Близьким до зазначеного є розуміння сутності соціального здоров’я особистості підлітка, запропоноване вітчизняною вченою Л. Горяною, яка розглядає його як показник культури спілкування. На думку вченої, со­ціальне здоровя – це багатоаспектний і поліфункціональний чинник здорового способу життя, який є провідною ланкою в міжособистісних стосунках: особистості з суспільством, підлітка з батьками, під­літка з оточенням тощо [4]. 

Таким чином, Л.Горяна також розглядає соціальне здоров’я як чинник здорового способу життя. Така думка для нас є цікавою й достатньо цінною, оскільки подібний підхід уможливлює розгляд соціального здоров’я як такого, що спонукає молодь до зміцнення і збереження інших аспектів здоров’я. Ураховуючи те, що нині здоровий спосіб життя розглядають як такий, що забезпечує не тільки фізичне, але й психічне та духовне здоров’я, у такому контексті можна вважати соціальне здоров’я одним з найважливіших складових здоров’я, оскільки від нього певним чином залежить стан сформованості  інших складових здоров’я.

Достатньо ґрунтовно визначено критеріальні показники соціального здоров’я (соціального благополуччя) вітчизняною вченою С. Кириленко, яка зараховує до них такі: сформованість у школяра громадянської відповідальності, позитивно спрямовану комунікативність,  доброзичливість у ставленні до близького і далекого оточення, здатність до самоактуалізації у колективі, наявність правової свідомості та законослухняності,  активність та ініціативність у дотриманні вимог здорового способу життя, спрямування до самовиховання [5].  Зазначені вище критеріальні показники, на основі яких С.Кириленко розкриває сутність соціального здоров’я школярів, близькі до визначень попередньо зазначених дослідників, зокрема – в контексті характеристики взаємовідносин особистості з суспільством.

На думку Г.С.Нікіфорова, сутність соціального здоровя розкривається за допомогою таких характеристик, як адекватне сприйняття соціальної реальності, інтерес до навколишнього світу, адаптація до фізичної та суспільної сфер, спрямованість на суспільно корисну працю; альтруїзм, емпатія, культура споживання, відповідальність перед іншими, безкорисливість, демократизм у поведінці [2].  Отже, науковець як складові соціального здоров’я особистості розглядає важливі показники, які співвідносні до соціального та духовного аспектів здоров’я. Так, для прикладу, знаходимо певну схожість окремих складових соціального здоров’я з духовним здоров’ям, а саме: інтерес до навколишнього світу, альтруїзм, емпатія, відповідальність перед іншими тощо.

У дослідженні "Соціально-педагогічна профілактика девіацій соціального здоров’я школяра" російська вчена О.Н. Приступа соціальне здоров’я трактує як сформованість соціально проблемного, морально нормативного досвіду взаємодії дитини з соціумом, що проявляється в саморегуляції поведінки в умовах, що змінюються / що змінилися, з тим, щоб набути внутрішньої гармонії та інтегруватися в  соціум  [6]. Варто зазначити, що наведене визначення має деякі відмінності порівняно з попередніми. Так, науковець акцентує увагу на важливості набуття дитиною певного життєвого досвіду буття в суспільстві, а також прагнення школяра до  внутрішньої гармонії.

Водночас зазначаємо, що гармонійний внутрішній світ особистості, на нашу думку, більш доцільно розглядати як психічну, а не соціальну складову здоров’я. Переважно це обумовлено тим, що більш прийнятними в аспекті соціального здоров’я варто вважати оптимальні стосунки в суспільстві (з однокласниками,  школярами різного віку, учнівською молоддю, з тими,  хто поряд). Разом з тим зазначаємо, що представлене поняття відрізняється змістовністю, лаконічністю та є цінним для нашого дослідження.

Важливим вважаємо також розуміння сутності соціального здоров’я російським ученим В.І. Колєсовим. На його думку, в буденному житті соціальне здоров’я потрібно розуміти як сукупність нормативних уявлень про власну соціальну поведінку, про морально-духовну, соціокультурну поведінкову орієнтації, про спадковість і соціально-екологічні характеристики навколишнього середовища і суб’єктивних відчуттів, пов’язаних з ними  [2].

 Підсумовуючи наукові напрацювання у контексті визначення підходів до визначення соціального здоров’я особистості російський вчений В.І. Колєсов визначає такі його показники: соціокультурна активність; здатність до диференціації соціальних явищ за критеріями моральних норм; здатність до інтелектуалізації особистої діяльності; здатність до ідентифікації себе з елементами кумулятивної групи; здатність особистості відчувати свободу у спокої; здатність до самоорганізації і організації взаємодії з соціумом; здатність до критичного мислення; здатність до саморефлексії; здатність відчувати почуття довіри до людей [2].  При цьому, на думку науковця, доцільним є виділення двох основних критеріїв соціального здоров’я –  гармонійність відносин особистості  з соціальним оточенням та соціальна зрілість особистості, що виражається у відповідальності, терплячості, саморозвитку [2].

Складним є визначення розглядуваного поняття, запропоноване Л.В.Колпіною, яка розуміє його як детерміновані індивідуальними особливостями і соціальною ситуацією відносини соціального суб’єкта з соціальним середовищем на мікро-, мезо- і макрорівнях, що виражається в суб’єктивній і об’єктивній достатності його соціального статусу для асервативної реалізації власних потреб, цілей і цінностей відповідно до суспільних експектацій [7]. Учена зазначає, що соціальне здоров’я в загальному сенсі використовується як метафора, що визначає позитивність стану або ефективність функціонування соціального об’єкта [7]. Розкриваючи нормативну модель соціального здоров’я особистості,   Л.В.Колпіна вказує на те, що вона (модель) є сукупністю параметрів, що відображають актуальну здатність індивіда відтворювати своє буття за допомогою соціальних зв’язків і відносин (пасивна соціальна адаптація), розкривати в них себе (самореалізація), оптимізувати соціальний простір  відповідно до особистісних і суспільних імперативів (соціальна творчість), реалізувати завдання на основі усвідомлення  свого соціального призначення в різних соціальних сферах за допомогою відповідних аспектів соціального статусу [7].

На думку Е.І.Піднебесної, соціальне здоров’я підлітка – це стан особистості, яка формується, що визначається гармонійними взаємовідносинами з однолітками, іншими людьми, соціумом, суспільством, культурою, які сприяють її ефективному розвитку, а також позитивному впливу, який активна особистість  підлітка здійснює на однолітків, інших людей, соціум, суспільство і культуру в цілому [8].  Запропоноване визначення, на наш погляд, відображає лише один з аспектів соціального здоров’я особистості; в ньому зосереджено увагу на значущості гармонійних та доброзичливих взаємовідносин особистості з окремими людьми та соціумом.

 На основі аналізу визначень сутності поняття "соціальне здоров’я", термін "соціальне здоров’я підлітка" трактуємо як готовність підлітка до повної реалізації себе у суспільстві, спроможність до взаємодії з мікро-, мезо- та макросередовищем, сформованість у нього соціальної і правової відповідальності, а також спрямованість на розкриття власного потенціалу в усіх сферах соціального середовища. Таким чином, зазначене поняття є сукупністю взаємопов'язаних та взаємодоповнювальних структурних компонентів (рис. 1).

 

Рис. 1. Структура поняття "соціальне здоров’я підлітка"

 

Кожен із представлених на рисунку структурних компонентів передбачає наявність  змістовних частин, які, у свою чергу, розкривають сутність кожного окремого компонента соціального здоров’я підлітка.

Висновки. Підбиваючи підсумки, зазначаємо, що соціальне здоров’я підлітка – це складне за змістом і структурою поняття, яке є сукупністю структурних компонентів, що передбачають готовність учнів основної школи до дорослого життя, реалізації власного потенціалу в усіх сферах соціального середовища, вазаємодії з близькими та соціумом, правову відповідальність, прагнення до постійного удосконалення тощо.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в обґрунтуванні та розкритті структурних компонентів запропонованого визначення поняття "соціальне здоров’я підлітків".

 

Список використаних джерел

1. Мягких В.Б. Соціальне здоров’я молоді в умовах сучасного українського суспільства : дис. ... канд. соціол. наук : 22.00.04 [Електронний ресурс] / Мягких В.Б. / Дніпропетровський національний ун-т. Кафедра теорії і історії соціології. – Д., 2006. – 225 с. – Режим доступу : http://www.lib.ua.ru 14.06.2010.

2. Колесов В. И. Социальное здоровье студентов / В. И. Колесов // Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России.2009. № 2. (42). – С. 217-229.

3. Свириденко С. Навчаємо бути здоровими : позакласна робота : 5-9 кл. /  С.Свириденко. – К. : Шк. світ, 2007. – 128 с.

4. Горяна Л. Соціальне здоров’я людини як показник культури спілкування  / Лариса Горяна // Рідна школа. – 2009. – № 4. –  С. 36-41.

5. Кириленко С. В. Соціально-педагогічні умови формування культури здоров’я старшокласників : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.07 / Кириленко Світлана Володимирівна. – К., 2004. – 240 с.

6. Приступа ЕН. Социально-педагогическая профилактика девиаций социального здоровья школьника : автореф. дисс. на соискание научн. степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 "Теория и методика обучения и воспитания (социальное воспитание в разных образовательных областях и на всех уровнях системы образования)" / Елена Николаевна  Приступа. – М.,  2008 42 с.

7. Колпина Л. В. Социальное здоровье : нормативная модель и реальность / Л. В. Колпина // Среднерусский вестник общественных наук. – 2009. –  № 3. – С. 53-59.

8. Поднебесная Э. И. Педагогические аспекты развития и укрепления социального здоровья подростков средствами информационных и коммуникативных технологий / Э. И. Поднебесная // Вестник Тамбовского университета. Серия "Гуманитарные науки". – 2007. № 12-1. С. 218-221.

 

Бабич В. И. Содержание и структура понятия "социальное здоровье школьника"

 Статья посвящена актуальным вопросам формирования социального здоровья подрастающего поколения. Рассмотрено взгляды отечественных и зарубежных ученых на содержание понятия "социальное здоровье личности". Предложено авторское определенное понятия "социальное здоровье подростка", раскрыто его содержание и структуру.

 

Ключевые слова: здоровье, социальное здоровье, культура здоровья, школьники, структура.

 

Babich, V. I. Table of Сontents and Structure of Concept "Social Health of Schoolboys"

The article is devoted the pressing questions of forming of social health of rising generation. The looks of domestic and foreign scientists are considered to maintenance of concept of social health of personality. The author certain is given concepts "Social health of teenager", his maintenance and structure is exposed.

 

Key words: health, social health, culture of health, schoolboys, structure.