Гавриш Р. Л.,

доцент кафедри менеджменту освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського, кандидат історичних наук, доцент;

Водолазська Т. В.,

доцент кафедри менеджменту освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського

 

Портфоліо як інноваційна технологія підвищення кваліфікації педагогічних кадрів

 

Досліджуються можливості портфоліо як інноваційної технології підвищення кваліфікації та професійного розвитку педагогів для якісних змін в освіті.

 

Ключові слова: портфоліо, самооцінювання, знаннєвий менеджмент, організація, яка навчається.

 

Актуальність порушеної проблеми. Процеси розвитку інформаційного суспільства в Україні набувають пріоритетного значення [14]: характерною ознакою сучасної української освіти стає інноваційність, відкритість новому [11]. Педагогічні працівники на курсах підвищення кваліфікації орієнтуються не просто на здобуття сукупності знань-умінь, а на розвиток особистої, соціальної та професійної компетентності, тобто здатності самостійно знаходити, аналізувати й ефективно використовувати інформацію, продуктивно жити і працювати у світі, що швидко змінюється [18]. Навчальний процес у системі післядипломної педагогічної освіти перетворюється на діалогічну взаємодію всіх суб’єктів освітньої діяльності (керівників, викладачів, методистів, слухачів), що допомагає кожному сформувати траєкторію свого розвитку, чітко усвідомити, як збільшити свій внесок у підвищення якості освітніх послуг [15].

Нині ідея портфоліо як освітньої інновації дуже популярна у світі, про що свідчить поява великої кількості друкованих матеріалів, у яких подано розмаїття розуміння його сутності, методичні рекомендації щодо створення портфоліо, досвід роботи вчителів, шкіл, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти [3; 4; 5; 7; 12; 13; 19]. Портфоліо як поняття має множинне значення. Автори публікацій тлумачать його по-різному: папка індивідуальних досягнень, засіб зворотного зв’язку, інструмент самооцінювання, програма розвитку особистості, технологія управління якістю. Практики використовують різні його види: портфоліо школи, навчальне портфоліо педагога, портфоліо учня, портфоліо особистих досягнень слухачів курсів підвищення кваліфікації. Проте малодослідженими залишаються питання ролі портфоліо в управлінні знаннями та перетворенні інститутів післядипломної педагогічної освіти на організації, які навчаються.

Мета статті – дослідження можливостей та передбачення якісних змін у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників завдяки впровадженню технології портфоліо. Окреслена мета зумовила вирішення завдань: висвітлити пріоритети портфоліо як освітньої інновації; охарактеризувати структурну композицію "Портфоліо слухача курсів підвищення кваліфікації"; запропонувати більш високий рівень організації навчального процесу.

Виклад основного матеріалу. Технологія портфоліо концептуально пов’язана з новими завданнями модернізації освіти, новим розумінням суті навчання впродовж усього життя. Найбільш вагомими є так звані "портфоліо-процеси", які ілюструють насамперед спільні зусилля у процесі розвитку як окремого фахівця, педагогічного колективу, так і освітньої організації, суспільства в цілому [1].

Незалежно від змістовного наповнення поняття "портфоліо", його функція полягає в тому, щоб допомогти суб’єктам освітньої діяльності повірити у свої сили та можливості разом зробити світ кращим: здоровим, справедливим, багатим. Базовими завданнями роботи над портфоліо є навчитися системно мислити і діалогічно взаємодіяти для підвищення якості життя. Отже, портфоліо покликане, по-перше, донести громадськості інформацію про те, що насправді особистість вміє робити і якими здібностями володіє; по-друге, створити простір, у якому можна вільно висловлювати думки, ділитися враженнями, обговорювати проблеми; по-третє, оцінити себе, осмислити способи особистого вдосконалення. Окреслені пріоритети свідчать, що найважливішою є саме розвивальна роль портфоліо.

Виходячи з вищезазначеного, рекомендуємо слухачам курсів підвищення кваліфікації формувати портфоліо з матеріалів трьох рівнів.

Презентаційний (стартовий) рівень – портфоліо досвіду – виставка документів, що вміщує таке: резюме про себе; опис основних форм і напрямів навчальної і творчої діяльності, авторські програми і методики, презентації, перелік публікацій; звіти про громадську роботу. Пропонуємо відповідні назви рубрик – "Мій портрет", "Мої досягнення", "Мої доручення".

Кваліфікаційний (достатній) рівень – портфоліо зворотного зв’язку – банк рекомендацій, рецензій та відгуків на авторські здобутки, листування, письмовий аналіз власного відношення до своєї діяльності та її результатів, стандарти і критерії оцінювання, можливо, розроблені разом із викладачем, так званий "Щоденник успіху".

Компетентнісний (вищий) рівень – портфоліо ідей – зібрання роздумів, есе, місії та планів на майбутнє, програм розвитку, запитання, пропозиції, поради. Це своєрідна "Декларація самоцінності".

Зміст портфоліо визначається слухачем: у ньому враховуються його індивідуальні інтереси. Одне із завдань портфоліо – навчитися презентувати себе, демонструвати значущі професійні досягнення, такі, як реалізовані проекти, проведені педагогом дослідження, участь у семінарах, тренінгах тощо. Резюме про себе повинно бути правдивим, виключно позитивним, оригінально оформленим. Інформація має розміщуватися за розділами: заголовок (ім’я і прізвище); координати; освіта; досвід роботи; коло інтересів.

Критерієм саморозвитку є правильно організована діяльність, що включає усвідомлення мети, вибір способів і засобів її досягнення, оптимальне співвідношення предметних та символічних планів у навчанні, адекватну оцінку своїх можливостей, самоконтроль [2]. Самооцінювання – це вміння самостійно ухвалювати рішення у процесі пізнання, прогнозувати наслідки, проводити коригування поточних планів, спілкуватися (брати участь у дискусіях, аргументувати свою позицію, грамотно і лаконічно пояснювати матеріал). Формування навичок рефлексії розуміється вітчизняними і зарубіжними науковцями як важлива умова вдосконалення особистості та посилення мотивації до навчання впродовж усього життя. Розроблено чимало тестів, методик самопізнання, які вдало застосовуються на практиці [6]. Вважаємо, що саме застосування технології портфоліо на основі рефлексії та аналізу своєї діяльності сприятиме формуванню необхідних нині компетентнісних характеристик у слухачів курсів підвищення кваліфікації.

Портфоліо можна розглядати як технологію управління якістю навчання на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Завершенням роботи над портфоліо стає процедура його публічного захисту під час конференції з обміну досвідом. Слухачі представляють свої портфоліо, розповідають про здобутки, відповідають на запитання колег. Залікове заняття, у ході якого презентуються портфоліо, на противагу тестам, контрольним роботам, написанню рефератів передбачає безпосередню участь усіх у процесі обговорення досягнень, щоб осмислити здобуте знання і окреслити нові завдання. Відсутність балів у заліковому документі компенсується, з одного боку, розгалуженою співпрацею всіх зацікавлених сторін, з іншого, – зафіксованою в портфоліо самооцінкою, яка є важливою частиною реальної оцінки, спонукає слухача критично поставитися до успіхів, взяти відповідальність за якість результатів своєї роботи, тому така система оцінювання є об’єктивною і демократичною.

Технологія портфоліо ґрунтується на навчанні з урахуванням досвіду; її сутність характеризують дві важливі тези: попередній досвід цінується і використовується як ресурс для подальшої освіти; усвідомлене навчання сприяє більш ефективному застосуванню знань на практиці. Це особливо важливо, коли педагоги планують розвиватися, досягаючи професійного і життєвого успіху. Процес навчання за технологією портфоліо ґрунтується на взаємозалежності певних елементів; конкретний досвід залучає педагогів до самостійної діяльності; рефлексивне спостереження дозволяє проаналізувати події; абстрактна концептуалізація визначає необхідність осмислювати та узагальнювати нову інформацію; активне експериментування передбачає професійне впровадження здобутих знань, умінь і навичок [9]. Ця модель експериментального навчання забезпечує функціональну схему для систематичного свідомого вибору видів діяльності. Вона дає свободу особистості в дослідженні найширшого кола можливостей та виборі тих, які у процесі досягнення мети відповідають індивідуальним стильовим характеристикам [10]. Стиль навчання пояснює особливості реакцій суб’єктів освітньої діяльності під час виконання складних завдань у системі організаційної взаємодії.

Навчатися повинні не лише окремі співробітники, але й організації в цілому. Розрізняють індивідуальне і групове (командне або організаційне) навчання. Перше з них – основа всіх форм і процесів розвитку кожного педагога. За допомогою індивідуального навчання працівники змінюють свідомість і поведінку. Другий вид навчання заснований на конкретному досвіді і взаємодії всього колективу, завдяки чому відбуваються процеси якісних змін на організаційному рівні, тобто управління знаннями, коли знання кожного окремого співробітника стають доступними для всієї організації [16]. Знаннєвий менеджмент є складним процесом свідомого створення і поширення потрібної інформації в колективі, її систематизації та збереження, а також генерування нового знання [8]. Отже, технологія портфоліо навчає колектив думати і діяти як ціле, розвиває в ньому відчуття єдності, формує спільне бачення майбутнього.

На практиці ефективне управління можливе лише на основі координації знання, яке є інтелектуальним базисом для ухвалення рішень і розвитку якості. Установи, у яких практикується групове навчання, називаються організаціями, що навчаються [17]. Інститути післядипломної педагогічної освіти як організації, що навчаються, створюють сприятливі умови для заохочення всіх учасників відкрито висловлюватися, вдосконалювати свої навички, впроваджувати інновації, співпрацювати.

У системі управління знаннями з’являється нове завдання: бути об’єднувальною ланкою між абстрактним та орієнтованим назовні стратегічним баченням і практичним, сфокусованим усередину, баченням співробітників. Щоб управляти знаннями, необхідно відповісти на такі запитання: як знання створюються?; скільки коштують знання?; як забезпечується обмін знаннями?; які знання потрібні тепер і які знадобляться в майбутньому?

В організаціях, що навчаються, розрізняють два основні процеси навчання: одинарний, коли увага концентрується на вирішенні поточних проблем, коригуванні відхилень, а норми діяльності організації в цілому не змінюються; подвійний, коли організація критично аналізує результати і після цього змінює моделі діяльності. Другий із зазначених є ширшим інтегральним підходом до управління, оскільки на цій основі змінюється спосіб мислення співробітників, їх світогляд та поведінка.

Висновки. Портфоліо в післядипломній педагогічній освіті може використовуватися для проведення саморефлексії, оцінювання навчальних досягнень слухачів, управління якістю навчання, формування професійної програми розвитку. Застосування цієї технології дозволить слухачам глибше усвідомити теорію, зрозуміти особисті стильові характеристики, визначити свої можливості та спланувати дії з подолання труднощів у реалізації мети, краще вирішувати практичні проблеми, ефективно здійснювати професійну діяльність. Система управління знаннями зорієнтовується передусім на взаємодію в колективі, а вже потім – на результат. Визначальним є навчання бачити проблему, обмінюватися інформацією, разом будувати систему завдань і відпрацьовувати способи, що забезпечать знаходження рішення. Важливо, що портфоліо поєднує затребувані компетенції на сучасному ринку праці: вміння працювати в команді, навчатися впродовж усього життя та проектувати особистий розвиток.

 

Список використаних джерел

1. Амстронг М. Управление эффективностью роботы / М. Амстронг, А. Бэрон / перевод с англ. – М. : ГИППО, 2008. – 384 с.

2. Бояцис Р. Компетентный менеджер. Модель эффективной роботы / Р.Бояцис / перевод с англ. – М. : ГИППО, 2008. – 384 с.

3. Василенко Н.В. Портфоліо педагога й учня / Н.В.Василенко. – К. : Основа, 2010. – 63 с.

4. Васильченко Л. Технологія портфоліо в освіті / Л.Васильченко // Управління школою. – 2007. – №13. – С. 12-15.

5. Водолазська Т. Портфоліо особистих досягнень слухачів курсів підвищення кваліфікації / Т.Водолазська, Р.Гавриш // Освіта Полтавщини. – 2011. – №25/26. – С. 64-67.

6. Драйден Г. Революція в навчанні / Г. Драйден, Д. Вос / пер. з англ. М.Олійник. – Львів : Літопис, 2005. – 252 с.

7. Загвоздкин В.К. Портфель индивидуальных учебных достижений – нечто большее, чем просто альтернативний способ оценки [Електронний ресурс] / В.К. Загвоздкин. – Режим доступу : http://www.childpsy.ru.  

8. Клепко С.Ф. Травелог про репрезентацію знань в освіті Нідерландів / С.Ф. Клепко // Постметодика. – 2009. – №5/6. – С. 76-104.

9. Ковальчук В.І. Технологія навчання дорослих на основі особистісно орієнтованого підходу / В.І.Ковальчук. – К. : Шкільний світ, 2009. – С. 30-52.

10. Kolb D. Learning Style-Inventory Self-scoring Inventory and Interpretion Booklet / D. Kolb. – Boston, 1985.

11. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності : наказ МОНУ від 07 листопада 2010 № 522 [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.irpin.com/viddil/v5/d109.htm.

12. Портфоліо школи / упоряд. І.М. Рожнятовська. – К. : Шкільний світ, 2011. – 128 с.

13. Портфоліо як засіб підвищення якості освіти : методичний вісник / упоряд. Л.Скальська та ін. – Івано-Франківськ : Вид-во ОІППО, 2009. – Вип. 2. – 59 с.

14. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки : Закон України від 07 січня 2007 № 537-V // Відомості ВР України. – 2007. – №12. – С. 102.

15. Раймерз Ф. Компетентний діалог : використання досліджень для формування світової освітньої політики / Ф.Раймез, Н.Мак-Гінн. – Львів : Літопис, 2004. – 219 с.

16. Румизен М. К. Управление знаниями (Knowledge Managеment) / М. К.Румизен. – М. : ACT и Астрель, 2004. – С. 23-24.

17. Сендж П. П’ята дисципліна : Мистецтво і практика організації, що навчається / П.Сендж. – Харків, 2006. – 384 с.

18. Фуллан М. Сили змін. Вимірювання глибини освітніх реформ / М.Фуллан. – Львів : Літопис, 2000. – 272 с.

19. Фуллан М. Сили змін : продовження / М.Фуллан. –  Львів : Літопис, 2001. – 164 с.

20. Яковіна Т. Портфоліо в розвитку інноваційної особистості [Електроний ресурс] / Т.Яковіна. – Режим доступу : http://osvita-ua.net

 

 

Гавриш Р.Л., Водолазская Т.В. Портфолио как инновационная технология повышения квалификации педагогических кадров

Исследуются возможности портфолио как инновационной технологии повышения квалификации и профессионального развития педагогов для качественных изменений в образовании.

 

Ключевые слова: портфолио, самооценивание, управление знаниями, самообучающаяся организация.

 

Gavrysh, R.L., Vodolazska, Т.V. Portfolio as Innovative Technology In-plant of Pedagogical Shots Taining

Possibilities of portfolio are probed as innovative technology of the in-plant and professional development of teachers for high-quality changes in education.

 

Key words: portfolio, evaluation, knowledge management, learning organization.