Люріна Т. І.,

професор кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, професор

 

Педагогічна практика як засіб залучення студентів до педагогічної творчості

 

У статті розглядається роль педагогічної практики як засобу залучення студентів до педагогічної творчості в умовах педагогічного вищого навчального закладу.

 

Ключові слова: професійна компетентність, педагогічна практика, майбутній учитель,  педагогічна творчість.

 

Актуальність дослідження обумовлена тим, що нині професійна підготовка вчителя спрямована на модернізацію вітчизняної педагогічної вищої школи, що збігається з очікуваннями всього світового співтовариства в галузі освіти. Сучасна епоха все настійніше висуває на перший план проблеми формування творчої особистості. До питання вивчення процесів творчості звертаються філософи, психологи, культурологи і, звичайно, педагоги.

Підвищений інтерес до проблем педагогічної творчості можна пояснити низкою причин. По-перше, відхід від авторитарної системи управління, монополізму марксистської ідеології, розширення демократичних свобод, усвідомлення значущості загальнолюдських цінностей сприяли значному зростанню активної діяльності і новаторства співвітчизників-педагогів. По-друге, подальший розвиток науки, запити практики, суспільства і держави вимагають серйозного ставлення до проблеми формування творчої особистості – справжнього суб’єкта діяльності, носія креативного начала.

Кризові явища в Україні нині зумовили завдання вдосконалення процесу підготовки студентів, пошуку, а іноді й перегляду наявних підходів до організації педагогічної практики, яка має бути творчою та особистісно зорієнтованою. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє більш ґрунтовна інтеграція теоретичних знань і педагогічної практики в різних типах освітніх установ.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що педагогічна теорія має багатий поняттєвий апарат: "педагогічна компетентність", "педагогічний професіоналізм", "педагогічна майстерність", "творчий педагогічний процес", "педагогічна творчість", "професійно значущі якості особистості" тощо.  У працях учених розроблено питання структури творчого педагогічного процесу (Г.С.Альтшуллер, В.І.Загвязинський, С.О.Сисоєва та інші), механізму управління, педагогічного спілкування (Ю.П.Азаров, Н.В.Кузьміна, Р.К.Серьожникова та інші). Теоретико-методологічні основи формування творчої особистості студента в системі педагогічної вищої освіти розкрито у працях С.І.Архангельського, Л.М.Ващенко, В.В.Краєвського, В.А.Семиченко та інших. Розроблено також системи діагностики і розвитку креативності студентів педагогічного вищого навчального закладу (О.А.Абдулліна, І.Д.Бех, І.А.Зязюн, Т.С.Полякова та інші).

Однак варто  зазначити, що натепер у зв’язку з переходом вищої школи до дворівневої системи підготовки кадрів (бакалаврат і магістрат) педагогічна наука і практика потребують більш ґрунтовного і детального науково-теоретичного дослідження і розроблення моделі професійної підготовки бакалаврів в умовах педагогічної практики у вищому навчальному закладі, її апробації.

Аналіз науково-методичних публікацій засвідчив, що методологічні основи професійної підготовки бакалаврів розроблено недостатньо. Це значно знижує можливості вищих навчальних закладів в організації педагогічної практики бакалаврів в загальноосвітніх навчальних закладах. У той же час неможливо здійснити особистісно орієнтований підхід у підготовці бакалавра, не усвідомлюючи педагогічних умов формування його особистості, специфіки його практичної діяльності в тих чи інших соціально-педагогічних умовах.

На основі проведеного аналізу констатуємо, що в сучасній теорії і практиці вищої школи виникли суттєві протиріччя, що наявні між:

необхідністю переходу вищої педагогічної освіти до дворівневої системи підготовки кадрів у зв’язку з сучасними вимогами і низьким рівнем теоретичного і методичного розроблення цієї проблеми в аспекті організації педагогічної практики в умовах педагогічного вищого навчального закладу;

вимогами сучасної школи до діяльнісно орієнтованої підготовки студентів і недостатнім зв’язком теорії і педагогічної практики в їхньому навчанні;

потенціалом педагогічної практики в розвитку професійної компетентності бакалаврів і недостатньою реалізацією інтегративного підходу у процесі їхньої професійної підготовки.

Необхідність подолання зазначених суперечностей зумовила актуальність теми дослідження.

Мета статті полягає у розкритті питання змісту педагогічної практики як засобу залучення студентів до педагогічної творчості в умовах педагогічного вищого навчального закладу.

Виклад основного матеріалу. Передумовою творчої діяльності є практичний розум, головною змогою якого є здатність до постійної рефлексійно-герметичної самоперебудови у проблемній ситуації, у яку потрапив її носій, відповідно до нових, раніше невідомих обставин, та з узгодженням дій із загальними цілями діяльності [1]. Важливою об’єктивною умовою творчості є вагомі зусилля та дії суб’єкта. Підкреслюючи підпорядкованість творчої рефлексії діалектичним законам, наголосимо на необхідності особистого розвитку кожною людиною власного досвіду, знань про себе та сферу професійної діяльності, уміння поповнювати їх, що забезпечує компетентність  творчого випередження дійсності. Цю здатність можна формувати.

Формування професійної компетентності майбутніх педагогів у ході педагогічної практики як засобу залучення студентів до педагогічної творчості розглядаємо як процес професійної практичної підготовки, спрямований на розвиток творчого потенціалу та спеціальних компетенцій, що сприяє прояву самостійності, активності і творчості студентів.

Мета і завдання педагогічної практики як обов’язкової складової навчального процесу педагогічних університетів передбачають таке: "1) навчити студентів творчо використовувати в педагогічній діяльності науково-теоретичні знання і практичні навички, набуті у процесі вивчення педагогіки, психології, окремих методик і спеціальних дисциплін та застосовувати їх на практиці;… 3) виховати у студентів інтерес до роботи, сформувати потребу систематично поповнювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній педагогічній діяльності" [2, с. 647].

Виробнича практика в системі вищої професійної освіти є видом навчальної діяльності, який надає можливість моделювати власне наукове дослідження, допомагає майбутнім педагогам розвивати нове, проблемне бачення системи освіти, а також освоювати технологію дослідних процедур. Такий підхід до педагогічної практики сприяє розвитку пізнавального інтересу, активності, виникненню бажання самореалізуватися в обраній професії.

У процесі педагогічної практики як особливого виду соціальної діяльності майбутнього вчителя є можливість певною мірою осмислити педагогічні явища і факти, закономірності у створених відповідних умовах "вживлення" в роботу навчально-виховного закладу: не тільки оволодіти професійними вміннями і досвідом практичної діяльності, а й залучитися до педагогічної творчості. Адже сучасний учитель у навчально-виховному процесі повинен виконувати різні ролі, зокрема – інформатора, творця, артиста тощо.

У Київському університеті імені Бориса Грінченка складено програми тренінгів із виявлення творчих задатків майбутніх педагогів, їх розвитку у процесі педагогічної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей студентів; розроблено методичні рекомендації з організації педагогічної практики на всіх курсах навчання у педагогічному вищому навчальному закладі. Однак  залучення студентів до педагогічної творчості під час педагогічної практики потребує урахування такого: майбутні вчителі не чітко уявляють складові та етапи творчого педагогічного процесу; у навчанні ще мало використовуються творчий підхід; недостатньо приділяється увага вивченню індивідуальних особливостей практикантів.

Для вдосконалення процесу практичної підготовки студентів у контексті проблеми дослідження нами розроблено модель підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності у процесі педагогічної практики як засобу залучення студентів до педагогічної творчості, складовими якої є мета – орієнтація на сучасні тенденції розвитку освіти; володіння основними методами наукових досліджень за одним із напрямів освіти; оволодіння професійною компетентністю, формування самостійності, активності, творчості; підходи – системний, інтегративний, компетентнісний, суб’єктний, діяльнісний та інші; принципи (загальні та специфічні) – різнорівневості, поетапності, самореалізації, особистісної перспективності, індивідуального загальнокультурного і гуманітарного розвитку, персонального консультування тощо; завдання – участь у дослідженнях із проблем розвитку освіти, створення освітнього середовища, реалізація заходів культурно-просвітницького характеру тощо; компоненти – науково-цільовий, предметно-інформаційний, діяльнісно-організаційний, комунікативний, предметно-просторовий та інші; фактори – актуальність, необхідність, динамічність; передбачуваний результат: сформованість професійної компетентності майбутніх учителів у процесі педагогічної практики як засобу залучення студентів до педагогічної творчості.

З точки зору дослідницьких завдань виділено такі особливості творчості: а) соціально-діяльнісні; б) еволюційно-перетворювальні; в) самобутньо-індивідуальні; г) духовно-емоційні.

Оскільки процес професійної підготовки майбутнього вчителя до навчально-дослідної та виробничої (педагогічної) діяльності реалізується як комплекс структур і механізмів, спрямованих на формування активності, самостійності, творчості, здатності до співпраці і відповідальності на основі інтегративного і компетентнісного підходів, то в ході педагогічної практики не тільки відбувається перевірка теоретичної та практичної підготовки студента до самостійної роботи, але і створюються можливості для збагачення творчого потенціалу особистості. Особливістю такої практики є те, що студенти включаються в коло реальних проблем професійної діяльності вчителя [3].

Перспективним є виявлення та вивчення особливостей педагогічної діяльності на основі наукового дослідження інших видів творчої діяльності людини: художньої, технічної, наукової, що сприяє формуванню у студентів професійної компетентності. "Професійна компетентність передбачає сформованість уміння міркувати й оцінювати професійні ситуації і проблеми; творчий характер мислення, прояви ініціативи у виконанні виробничих завдань; усвідомлення розуміння особистої відповідальності за результати праці" [4, с. 722]. Підготовка студентів до педагогічної діяльності має інтегративний результат: формування професійної компетентності майбутніх учителів у процесі практики в умовах ВНЗ розглядаємо як цілісне системне новоутворення, що забезпечує мотиваційну спрямованість і професійно-особистісне становлення студента.

Оскільки "компетентність" включає в себе, крім професійних знань і вмінь, такі особистісні якості, як активність, співробітництво, здатність працювати в групі, комунікативність, логічність мислення, вміння шукати і відбирати інформацію, в нашому дослідженні обґрунтовано формування професійної компетентності в педагогічній діяльності на практиці як засобу залучення студентів до педагогічної творчості в умовах педагогічного вищого навчального закладу як динамічне явище, спрямоване на послідовне засвоєння знань, умінь і вдосконалення професійних особистісних якостей студента як низки компетенцій: мотиваційної, когнітивної, діагностичної, проектувальної, дослідницької, організаторської, комунікативної, креативної прикладної і рефлексивної.

Критеріями оцінювання підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності у процесі педагогічної практики як засобу залучення студентів до педагогічної творчості визначено: мотиваційно-ціннісний, суб’єктно-діяльнісний і професійно-особистісний. Уточнені показники відображають таке: а) основні педагогічні налаштування та орієнтації особистості, б) дієво-поведінковий аспект, в) професійний аспект підготовленості до педагогічної діяльності, а також рівні сформованості професійних компетенцій у вигляді індивідуального особистісного розвитку студента (низький, середній, високий) у процесі педагогічної практики.

Досвід організації проведення педагогічної практики студентів, накопичений на кафедрі початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, показав доцільність включення у програму організації педагогічної практики студентів низку інтегрованих завдань, пов’язаних із реалізацією програми педагогічної практики студентів. Розроблений зміст і структура базової та спеціальної професійної підготовки студентів на основі інтегративного підходу спрямовані на залучення студентів до педагогічної творчості, на адаптацію майбутніх учителів і оволодіння ними проектно-дослідною, організаційно-виховною та професійно компетентнісною діяльністю, що уможливило забезпечення формування здатності самостійного перенесення знань, бачення проблем, комбінування відомих способів діяльності у процесі педагогічної практики в умовах педагогічного вищого навчального закладу.

Висновки. Отже, провідна роль у формуванні творчої особистості майбутнього вчителя в системі педагогічної освіти належить педагогічній практиці у школі як засобу залучення студентів до педагогічної творчості. Формування професійної компетентності студентів у процесі педагогічної практики в умовах педагогічного вищого навчального закладу буде успішним, якщо теоретично обґрунтовано формування професійної компетентності майбутніх учителів на основі інтегративного підходу в процесі педагогічної практики; розроблено і впроваджено педагогічну модель формування професійної компетентності студентів у процесі педагогічної практики на основі інтегративного підходу в умовах їхньої професійної підготовки в сучасній системі вищої педагогічної освіти.

Як ефективні організаційно-педагогічні умови професійної підготовки студента у процесі педагогічної практики як засобу залучення студентів до педагогічної творчості в умовах ВНЗ виявлено такі: внутрішні – модельне обґрунтування організації педагогічної практики, варіативні навчальні плани і програми практики, міждисциплінарна інтеграція, забезпечення системності розвитку науково-теоретичних і прикладних компетенцій у майбутніх учителів, а також їхнього особистісного творчого розвитку; зовнішні – створення умов для ефективного проходження всіх видів практики в науково-дослідних та освітніх установах та участь майбутніх учителів у конференціях, науково-практичних семінарах, майстер-класах, засіданнях круглих столів, проблемних груп на базі кафедрі тощо.

У процесі педагогічної практики, набувши від старших педагогів- наставників накопичений освітньо-культурний досвід, майбутній учитель на основі особистого творчого потенціалу розвивається, прагне самореалізуватися  в обраній професії.

Створені варіативні мобільні програми організації практики вносять певний вклад у подальший розвиток змісту і структури педагогічної практики як засобу залучення студентів до педагогічної творчості.

Для підвищення рівня професійної практичної підготовки педагогів в умовах ВНЗ необхідні подальші практичні розроблення для визначення проблем педагогічної практики студентів молодших курсів, методики створення ними творчих проектів, що сприяє активній діяльності, розвитку вміння системно і комплексно мислити, самостійно виявляти потреби в інформаційному забезпеченні діяльності, спрямованої на вдосконалення системи освіти.

 

 

 

Список використаних джерел

1. Білобровко Т. І. Практичний розум як передумова педагогічної творчості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03  "Соціальна філософія" / Тетяна Іванівна Білобровко. – К., 1995. – 14 с.

2. Євтух М. Б. Педагогічна практика / М. Б. Євтух // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головн. ред. В.Г.Кремень. – К. : Юрінком, 2008. – 1040 с.

3. Калініна Л.В. Педагогічна практика : традиції та інновації / Л.В.Калініна // Вища освіта і наука України : історія, сьогодення та перспективи розвитку. Житомирська область. – К. : Знання України, 2009. – С. 467-488.

4. Лозовецька В. Т. Професійна компетентність / В.Т.Лозовецька // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головн. ред. В.Г.Кремень. – К. : Юрінком, 2008. – 1040 с.

 

Люрина Т. И. Педагогическая практика как средство привлечения студентов к педагогическому творчеству

В статье рассматривается роль педагогической практики как средства привлечения студентов к педагогическому творчеству в условиях педагогического высшего учебного заведения.

 

Ключевые слова: профессиональная компетентность, педагогическая практика, будущий учитель, педагогическое творчество.

 

Lyurina, T. I. Pedagogical Practice as a Means of Attracting Students to Teaching Creativity

The article examines the role of teaching practice as a means of attracting students to the pedagogical work of teaching in higher education institutions.

 

Key words: professional competence, pedagogical practices, future teacher, teacher creativity.