УДК 378.147

Василенко М.Є.,

викладач кафедри юридичних дисциплін Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ

 

 

Вихідні положення критеріально-оцінювального апарату вивчення готовності майбутніх правників до консультативної юридичної праці

 

У статті обґрунтовано основні вихідні положення розроблення критеріїв оцінювання готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності,  розкрито їх зміст та рівні прояву у навчально-виховному процесі.

 

Ключові слова: готовність студентів до юридичної праці, пізнавальна спрямованість, консультативний досвід, професійно важливі якості майбутніх консультантів у юридичній праці.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливим науковими чи практичними завданнями. Підвищення якості фахової підготовки студентів повинне спрямовуватись на формування у майбутніх спеціалістів перспективного світогляду, культури, діловитості, здатності аналізувати виробничу ситуацію.

Однією з нагальних проблем юридичної освіти відповідно до зазначених вище вимог є підготовка студентів до консультативної діяльності, постійне здійснення якої передбачено функціональними обов’язками багатьох юридичних професій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання порушеної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Проблема оцінювання готовності студентів до професійної праці знайшла досить широке відображення у вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці. Проте питання вивчення готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності представлене обмеженою кількістю теоретичних і практичних досліджень. Саме тому актуальною є проблема обґрунтування вихідних положень критеріально-оцінювального апарату визначення готовності студентів до консультативної діяльності у майбутній юридичній праці.

Дослідження Д.О.Александрова, В.Г.Андросюка, Ю.Ю.Бойко, В.Л.Васильєва, Л.І.Казміренко, Є.М.Мойсеєва присвячені проблемам змістових і структурних особливостей готовності майбутніх юристів до професійної діяльності. Авторами обґрунтовано основні структурні компоненти готовності до професійної діяльності майбутніх юристів: мотиваційний (професійні нахили, професійна спрямованість, задоволеність професією, мотиви навчання у вищому навчальному закладі); операційний (креативність, інтелектуальна лабільність, комунікативні вміння); емоційно-вольовий (саморегуляція, локус контролю, психічних станів); особистісний (самовпевненість, самоприйняття, професійна самооцінка) [4; 7 та ін.].

Культурологічному виміру готовності студентів до юридичної праці особливу увагу приділяють вітчизняні дослідники Ж.М. Алексєєва, В.П. Барковський, І.В. Бризгалов, С.П. Добрянський, Ю.М.Занік, С.С.Сливка, Г.О.Цирфа. Серед домінантних структурних компонентів готовності майбутніх юристів до професійної діяльності вчені називають правову, моральну, психологічну, інтелектуальну, інформаційну культуру [6-7].

Невід'ємною складовою готовності до юридичної праці, на думку Т.І.Анісімової, О.В.Каверіна, І.П.Марчука, є професійна свідомість, яка відображає соціально-етичні якості, самосвідомість та самооцінку особистості. Активізація професійної самосвідомості збагачує і поглиблює особистісну обґрунтованість юридичного досвіду. Професійні ідеали, інтереси, мотиви, знання та вміння завжди знаходяться у стані постійного динамічного взаємовпливу. Формуючись і розвиваючись паралельно з інтересами й мотивами, професійний ідеал реалізується в результаті оволодіння професією і впливає на якість здобуття юридичних знань та умінь як у процесі професійного навчання студента, так і подальшому професійному його розвитку як юриста-практика [4; 6].

У більшості наукових і навчальних робіт визначено п’ять основних груп професійних знань та вмінь, необхідних майбутньому юристові: пов'язані із розумінням законодавчої бази, яка складає основний зміст юридичної професії (О.М.Бандурка, С.О.Кубіцький, О.Ф.Скакун); ті, що відображають особливості застосування юридичних знань на практиці (Ю.Ю.Бойко, С.Д.Гусарєв, О.Д.Тихомиров); ті, що склались раніше та актуалізувались в умовах безпосередньої взаємодії із професією (С.С.Сливка, Г.О.Цирфа); які включають особливості взаємодії з суб’єктами юридичного процесу – переконання у наявності необхідного творчого потенціалу, правильності обраного шляху професійної освіти та професійної кар'єри (В.П.Барковський, Ю.М.Заніка, В.М.Савіщенко); у яких відбиваються зовнішні, об'єктивно суттєві атрибути юридичної професії – екстравагантність, форма одягу тощо (А.М.Бражникова, О.В.Каверін).

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Ураховуючи актуальність окресленої проблеми та її недостатню розробленість у теорії та практиці юридичної освіти, метою статті визначено обґрунтування і розроблення критеріально-оцінювального апарату готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності.

Наукова робота передбачає такі дослідницькі завдання:

аналіз наукових робіт щодо готовності студентів до юридичної праці та консультативної діяльності у ній;

обґрунтування основних положень розроблення критеріально-оцінювального апарату готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності;

характеристика змісту та рівнів прояву готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності у навчально-виховному процесі.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Аналіз останніх публікацій показав, що незважаючи на певні успіхи у вивченні розглядуваної проблеми, лишаються відкритими питання розроблення критеріально-оцінювального апарату готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності у майбутній правовій роботі. Тому доцільно звернутись до наукових джерел із питань підготовки майбутніх фахівців до консультативної діяльності в інших, окрім юридичної, виробничих сферах.

Суттєву частину наукових праць становлять дослідження з проблеми готовності до консультативної діяльності психологів, соціальних працівників і педагогів.

Простежується також прагнення оптимального поєднання вимог до консультативних знань та умінь із професійно важливими якостями спеціаліста. Цей напрям розроблявся такими вченими, як Г.С.Абрамова, Р.Нельсон-Джоунс, Р.М.Ткач, Г.О.Хомич, Г.П.Чернявська (у психології), О.В.Балагурові, С.О.Борисик, А.Й.Капська (у соціальній педагогіці та соціальній роботі), Г.І.Клімов, Є.І.Сахапова, І.О.Седляр, М.С.Янцур (у педагогіці). Дослідниками визначено основні вимоги консультативної діяльності до освітньої підготовки майбутніх консультантів, установлено необхідні для консультативної роботи стрижневі риси фахівця: спрямованість на людину, повага до її індивідуальності, орієнтованість на гуманістичні цінності та духовне самовдосконалення, необхідність поєднання науково-пошукових і практичних вмінь, творчість і комунікативність.

Співвідношення між основними компонентами у структурних моделях готовності до консультативної діяльності розглядається з позиції їх залежності від кінцевого результату наданої фахівцем допомоги у межах конкретної життєвої ситуації клієнта. На думку М.В.Бадалової, Н.В.Гаркавенко, І.І.Солійчук, Я.В.Чапрака, структура готовності до професійного консультування повинна концентруватись навколо стрижневої ідеї про залежність його успішності від індивідуального стилю діяльності консультанта, на що, у свою чергу, впливають набуті професійна освіта та досвід практичної роботи [2; 5].

Спробу теоретико-методологічного обґрунтування структурних компонентів готовності студентів до консультативної роботи з урахуванням здобутих професійних знань та набутих умінь залежно від пізнавальних можливостей та спеціальних професійних здібностей здійснено іншими дослідниками. Відповідно до цього підходу в готовності до консультативної діяльності виокремлено ціннісно-смисловий блок (позитивне ціннісно-смислове ставлення до професійної діяльності, самовдосконалення, збереження індивідуальності, духовного задоволення, креативності); блок професійної спрямованості (інтерес до своєї професії, задоволеність професійним вибором, бажання працювати за спеціальністю, наявність професійних цілей і позитивних очікувань щодо професійної самореалізації); блок навчально-професійної мотивації (мотиви перетворення, досягнення та комунікації, внутрішня мотивація оволодіння професією) [2-3; 5; 9; 10].

М.К.Богданова, Н.В.Гаркавенко, І.І.Комарова, І.І.Солійчук, Я.В.Чаплак щодо диференціації спеціальних здібностей консультативної роботи як стрижневі (ключові) розглядають комунікативні, організаційні, аналітичні здібності, оскільки комунікативні здібності забезпечують успішність професійного контакту консультанта із клієнтом на всіх етапах консультативного процесу; організаційні – сприяють чіткій організації роботи консультанта з клієнтом і, зрештою, аналітичні здібності дозволяють реально зважувати позитивні та негативні наслідки консультативної допомоги [1-5].

Теоретичні та методичні положення щодо діагностики готовності студентів до консультативної роботи у професійній сфері знайшли своє відображення в наукових пошуках Т.Ю.Андрущенко, О.Б.Бєлінської, Л.В.Волинської, Р.Кочюнаса, О.Б.Мельничук, В.І.Мусієнко-Репської, О.Ю.Райкової, Н.Г.Храмової. Варто зазначити, що у згаданих дослідженнях чільне місце відводиться також диференційованому підходу до вивчення готовності студентів до консультативної діяльності. У працях розроблено питання з’ясування рівня готовності до консультативної роботи, який вважають за доцільне визначати в аспекті оптимізації способів і засобів професійної підготовки майбутніх консультантів. В основу оптимального співвідношення засобів діагностики готовності студентів до консультативної діяльності покладено необхідність виявлення результативності навчальних, розвивальних і виховних завдань фахової підготовки майбутніх консультантів [3; 8-9].

Проаналізований теоретичний і практичний досвід було використано для обґрунтування компонентів і критеріїв готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності. Запропонований нами критеріально-оцінювальний апарат вивчення готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності ґрунтується на таких вихідних положеннях:

1. Професійна освітня підготовка студентів передбачає певний арсенал навчально-виховних засобів формування у них готовності до майбутньої юридичної праці. Використання цих педагогічних засобів забезпечує формування тільки окремих компонентів готовності майбутніх юристів саме до консультативної діяльності.

2. Структурні компоненти готовності студентів до консультативної діяльності у юридичній професії повинні відображати знання та уміння здійснювати таку діяльність у правовому полі, емоційне ставлення до консультативної підготовки і наявність психофізіологічних якостей, що визначають придатність до цієї діяльності.

3. Знання та вміння консультативної діяльності становлять частину професійного досвіду майбутніх юристів. Вони набуваються у процесі фахової підготовки студентів і визначають навчальну мету педагогічного процесу.

4. Цілеспрямоване набуття консультативних знань та умінь сприяє розвитку певних психофізіологічних якостей майбутніх юристів. Це якості (спеціальні здібності та властивості пізнавальних процесів), що забезпечують успішність консультативної діяльності в майбутній юридичній праці. Здібності і психічні процеси визначають розвивальну мету в навчанні студентів консультативній діяльності.

5. На інтенсивність цього процесу впливає розуміння значущості спеціальної консультативної підготовки для подальшої юридичної роботи, тому важливим є формування позитивного ставлення студентів до набуття консультативного досвіду в навчанні. Таке ставлення є складовою професійної спрямованості майбутніх юристів і визначає виховну мету фахової підготовки до консультативної діяльності.

Висновки із представленого дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку. Таким чином, на основі проведеного дослідження доходимо певних висновків:

1. Правничі професії мають специфічні особливості, що передбачає високі вимоги до фахової підготовки студентів. Важливою складовою видів діяльності юридичних професій є консультативна діяльність. Якісна підготовка майбутніх юристів до такої діяльності потребує своєчасної діагностики її результатів у навчально-виховному процесі.

2. Готовність майбутніх юристів до консультативної діяльності може розглядатися як важлива складова загальної готовності до юридичної праці, що поєднує особистісно-психологічну, діяльнісну і соціальну підготовленість до майбутньої професійної діяльності.

3. Урахування емоційного ставлення студентів до консультативної підготовки акцентує увагу на формуванні їхньої пізнавальної спрямованості у ході реалізації навчальної та виховної мети педагогічного процесу.

4. Словесно-логічне мислення, комунікативні та аналітичні здібності, які забезпечують успішність консультативної діяльності в майбутній юридичній праці, є професійно важливими. Здібності і психічні процеси визначають розвивальну мету в навчанні студентів консультативній діяльності. Наявність дієвого механізму оцінювання рівня готовності майбутніх юристів до консультативної діяльності є основою для обґрунтування та розроблення оптимальних способів їх освітньої підготовки до такої фахової роботи.

 

Список використаних джерел

1. Андрющенко В.П. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / В.П.Андрющенко. – Одеса : Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д. Ушинського, 2000. – 20 с.

2. Бадалова М.В. Формування в майбутніх психологів інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 "Педагогічна та вікова психологія" / М.В.Бадалова. – К., 2004. – 18 с.

3. Балагурова О.В. Формирование профессиональной готовности студентов технического вуза к социальной работе : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Балагурова Ольга Владимировна. – Чита, 2004. – 187 c.

4. Бойко Ю.Ю. Формування психологічної готовності майбутніх юристів до професійної діяльності : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Бойко Юлія Юріївна. – К. : Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2008. – 262 с.

5. Гаркавенко Н.В. Формування готовності психолога-практика до консультативної взаємодії на основі особистісно-акмеосинергетичного підходу / Гаркавенко Н.В., Солійчук І.І., Чаплак Я.В. // Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць /  КПНУ ім. Івана Огієнка, Інститут психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – 2011. – Вип. 12. – С. 210-221.

6. Занік Ю.М. Інтелектуальна культура юриста : філософсько-правовий аспект : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.12 / Занік Юрій Мирославович. – К. : Київський національний університет внутрішніх справ, 2006. – 178 с.

7. Каверін О.В. Формування психологічної готовності до охорони громадського порядку курсантів вищих навчальних закладів МВС України : дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.06 "Юридична психологія" / Каверін Олександр Васильович. – К. : Київський національний університет внутрішніх справ, 2009. – 218 с.

8. Клемантович И.П. Формирование профессиональной культуры социального педагога в процессе вузовского образования : дис. ... докт. пед. наук : 13.001, 13.00.08 / Клемантович Ирина Павловна. – М., 2000. – 450 c.

9. Комарова І.І. Формування у майбутніх учителів культури педагогічного спілкування : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Комарова Інна Іванівна. – Вінниця, 2000. – 189 с.

10. Чернов А.Ю. Профессиональная подготовка социальных работников к консультированию : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Чернов Александр Юрьевич. – Волгоград, 1997. – 179 c.

 

Василенко М.Е. Исходные положения критериально-оценочного аппарата изучения готовности будущих правовиков к консультативному юридическому труду

В статье обоснованы основные исходные положения разработки критериев оценивания готовности будущих юристов к консультативной деятельности, раскрыто их содержание и уровни проявления в учебно-воспитательном процессе.

 

Ключевые слова: готовность студентов к юридическому труду, познавательная направленность, консультативный опыт, профессионально важные качества будущих консультантов в юридической работе.

 

Vasilenko, M.E. The Initial Patterns of Criterion-Evaluative Apparatus of the Future Lawyers to Consultative  Legal Work

This article is about the basic patterns of the initial development of the criteria of evaluation readiness of future lawyers that are based on consultative activity. Their structure and levels of display are presented in education and educational processes.

 

Key words: students` readiness to legal work, cognitive orientation, consultative experience, professionally important qualities of future consultants in legal work.