УДК  378.046.4:371.113

Василенко Н. В.,

доцент кафедри методології та управління освітою Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений учитель України

 

Компетентнісна модель системи розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівника профільного навчального закладу: теоретичне і практичне значення

 

У статті розглядається  значення компетентнісної моделі  системи розвитку професійної соціокомунікативної компетентності  керівника профільного навчального закладу для його якісної професійної управлінської комунікації.

 

Ключові слова: компетентність, компетенції, професійна соціокомунікативна компетентність, керівник профільного загальноосвітнього навчального закладу.

 

Постановка проблеми. У післядипломній педагогічній освіті триває процес переходу до ступеневої системи підготовки фахівців, розроблення і затвердження Державного стандарту вищої освіти, упровадження інноваційних технологій навчання. Водночас для виконання цієї функції система ППО  має не лише реагувати на швидкоплинні соціально-політичні та економічні суспільні зміни, а прогнозувати та випереджати їх. Це неможливо без усвідомлення її ролі, зміни та формування нової компетентнісної (яка має бути і функціональною)  моделі  розвитку базових компетенцій керівників ПЗНЗ.

Аналіз досліджень і публікацій. Наше дослідження ґрунтується на положенні, що процес розвитку професійної соціокомунікативної компетентності  керівників ПЗНЗ визначає їх підготовку до управлінської комунікації з персоналом і розглядається як саморозвиток особи управлінця від рівня фахівця до рівня професіонала в ході освоєння комунікативно-управлінського досвіду в спільній діяльності, яка моделюється ситуаціями курсового навчання.

Метою  статті є дослідження значення компетентнісної моделі  системи розвитку професійної соціокомунікативної компетентності  керівника ПЗНЗ для його якісної професійної управлінської комунікації.

Виклад основного матеріалу. На нашу думку, теоретична компетентнісна модель процесу підготовки керівників ПЗНЗ до управлінських комунікацій є послідовністю етапів і стадій їхнього перманентного (постійного) курсового навчання в умовах післядипломної освіти. Початковим пунктом кожної стадії цього процесу є комунікативна мета, яка конкретизується в системі навчальних завдань для розвитку комунікативно-управлінського досвіду з урахуванням результатів, досягнутих на попередній стадії, яка потім трансформується у відповідну складову системи розвитку професійної соціокомунікативної компетентності на основі поетапного освоєння змісту, методів, засобів і форм навчання на курсах підвищення кваліфікації в ОІППО під час компетентнісної взаємодії тренера-викладача і керівників ПЗНЗ [1; 3].

Теоретичне і практичне значення цієї моделі дослідники розуміють як основу для моделювання процесу підвищення компетентності керівників ПЗНЗ, трансформуючи її у педагогічні цілі, зміст, форми, методи й критерії профільного  процесу [2].

 Кінцевим результатом перманентного курсового навчання в умовах післядипломної освіти є вищий рівень (акмеологічний) професійної соціокомунікативної компетентності сучасного особистісно-орієнтованого керівника ПЗНЗ. Її значущість особливо зростає в період модернізації освіти, що передбачає системні зміни в галузі освіти як відповіді  на виклики цивілізованого розвитку, пов'язані із формуванням інформаційного суспільства, яке потребує  сучасної моделі випускника ПЗНЗ. Випускник ПЗНЗ  повинен мати ключові компетенції (предметні, надпредметні, метапредметні), бути компетентним у гармонійних стосунках  людини і світу, уміти встановлювати  діалогічні  взаємозв'язки та реалізуватися в суспільстві [4].

Компетентнісна функціональна модель системи розвитку професійних компетенцій керівників ПЗНЗ базується на основних її стратегічних функціях: аналітичній, прогностичній, інноваційній, рефлексивній.

Аналітична функція передбачає врахування реалії соціокультурного середовища регіону, що зумовлює необхідність відстеження перманентного навчання педагогів та всебічного аналізу ситуації в суспільстві та в освіті області. Новизною є створення єдиного регіонального інноваційного освітнього простору та використання Web-ресурсу в системі ППО інституту в курсовий і міжкурсовий періоди.

Проектування моделі перманентного менеджменту обласного інноваційного простору здійснюється для надання керівникам можливості вибирати із середовища та видів діяльності необхідне: удосконалювати свої знання, вміння і навички (компетентність), оптимально  використовувати їх на практиці.

Створення електронної аналітичної бази у дистанційній платформі ОІППО дає змогу визначати тенденції, вибудовувати стратегію розвитку базових професійних компетенцій керівників щодо бачення розвитку ПЗНЗ на перспективу, модернізувати зміст освіти, планувати та здійснювати наукові дослідження, удосконалювати (реформувати) елементи системи загальної середньої освіти  тощо.

Прогностична функція тісно пов’язана з аналітичною. Ця функція, як і попередня, є системоорганізаційною, домінантною, оскільки поєднує наукові й освітні компоненти ППО в розвитку базових професійних моніторингових компетенцій керівників. Організація навчального процесу  керівників ПЗНЗ у системі ППО спрямована на оволодіння новими пріоритетними напрямами, функціями, орієнтирами, технологіями  щодо забезпечення якості, доступності й ефективності освіти. Визначальним  є наукове підґрунтя процесу: консультування педагогів, наукова і методична підтримка створення навчального середовища ЗНЗ області тощо.

Важливе значення для розвитку базових професійних компетенцій керівників мають розробки прогностичних концепцій, підходів, принципів, освітніх моделей ЗНЗ, випереджальних педагогічних технологій, прогнозування стратегії та етапів розвитку системи ППО на певний, визначений на майбутнє (на перспективу) період, а також моніторинг верифікацій прогнозу щодо стану освітнього середовища школи в майбутньому. Актуальним також є врахування можливих ризиків і попереджень нових штучних проблем за допомогою  створення науково-методичних проектів.

Освітньою практикою системи ППО є педагогічна наука,  орієнтована на практичні запити ПЗНЗ (освітні інновації, які дають змогу вирішувати нові завдання та долати різноманітні професійні труднощі). У цьому контексті особливої уваги потребує школа, яка має бути профільно-компетентнісною. У таких навчальних закладах інновації повинні апробуватися  компетентними педагогами, що передбачає розширення спектра наукових досліджень разом із НАПН України. Наукові пошуки щодо вирішення певних проблем передбачають консолідацію зазначеної структури з кафедрами, відділами, кабінетами, науково-педагогічними творчими лабораторіями і педагогічною громадськістю.

Інноваційна функція забезпечує модернізацію освітньої галузі і відповідно зумовлює інноваційні зміни у змісті середньої освіти, сприяє формуванню базових професійних компетенцій керівників на основі розвитку управлінських комунікацій  у системі ППО. Новизною є те, що ІППО цілеспрямовано бере на себе функції координатора роботи методичних служб області всіх рівнів. Ідея нововведення – створення структурно-функціональної моделі стимулювання та розвитку креативності у творчості освітян, спрямованої на впровадження інноваційних форм, моделей під час міжкурсового підвищення кваліфікації педагогів у системі науково-методичної роботи.

При цьому вважаємо, що розвиток інноваційної активності керівників ПЗНЗ можливий  на основі застосування таких нестандартних форм, як динамічні творчі групи, фокусні групи тощо, результатами роботи яких є творчі розробки науково-педагогічних працівників інституту і педагогів області. Це забезпечить створення та постійне оновлення банку інноваційно активних шкіл області та передового перспективного досвіду творчих керівників і вчителів ПЗНЗ.

У ході дослідження були визначені новації, які потребують вирішення для  вдосконалення змісту ППО:

1. Компетентнісний підхід, тобто реалізація компетентнісного підходу у змісті післядипломної освіти. На відміну від терміна "кваліфікація", на якому зосереджують увагу в системі підвищення кваліфікації, поняття "компетенції" охоплює, окрім суто професійних знань і вмінь як однієї із характеристик кваліфікації, ще й такі якості, як ініціативність, здатність до співпраці, роботи в команді, комунікативні здібності, вміння вчитися та самостійно здобувати знання й оцінювати, креативно й творчо мислити, відбирати та використовувати інформацію.

2. Компетентнісний стандарт як розроблення перманентних  програм  підготовки педагогічних і керівних кадрів освіти, в основу яких закладено компетенції, що забезпечать єдиний підхід і якість підвищення кваліфікації. Компетентнісний стандарт можна розглядати як елемент менеджменту якості та концепції розвитку освітнього закладу.

3. Стажування. Обов'язковою складовою програми перманентного навчання керівників ПЗНЗ  має стати стажування на базі навчальних закладів, які працюють в інноваційному режимі, у яких упроваджують інноваційні освітні програми та технології, що має відповідне матеріально-технічне забезпечення. Однак не виключається можливість використання стажування як самостійного виду підвищення кваліфікації. Особливу значущість такий підхід має для викладацького персоналу системи ППО, який є "провідником" для педагогічних працівників усіх типів закладів і установ освіти щодо інновацій у педагогічній науці та освітній практиці в Україні і світовому освітньому просторі.

На жаль, нині проблемою є відсутність бази вітчизняних навчальних закладів такого рівня. Водночас варто зазначити, що організація стажування за програмами підвищення кваліфікації на базі навчальних закладів потребує створення нормативної бази, яка б визначала статус зазначеного типу закладів як суб’єктів системи ППО.

4. Перманентні  програми ППО. Ґрунтовність перетворень у галузі освіти в сучасності зумовлює зміни вимог до змісту та якості ППО. Віддзеркаленням цього має стати періодична, кожні 3 роки, переоцінка чинних програм підвищення кваліфікації та їхнє відповідне оновлення з урахуванням запитів і відгуків слухачів, керівництва навчальних закладів.

Рефлексивна функція передбачає здійснення постійного управління  якістю як безпосередньо неперервного особистісно-професійного розвитку керівних і педагогічних працівників, навчальних досягнень учнів,  так і розвитком середньої освіти й самої системи ППО. Новизною є створення  системи моніторингу особистісно-професійного розвитку керівників ПЗНЗ, яка включає показники не лише знань, а й компетенцій, усі форми професійного розвитку і творчих досягнень (авторські методики, програми тощо), зміни в практиці педагогічної діяльності, професійній кар’єрі та досягненнях учнів, а також відгуки адміністрації закладу освіти щодо ефективності професійної діяльності педагога як результату розвитку в післядипломній освіті. У зазначеній системі повинна функціонувати електронна база, яка б відтворювала всі етапи неперервного розвитку фахівців. Саме так, на нашу думку, можна забезпечити високий рівень якості професійного розвитку керівних і педагогічних кадрів та творчих  досягнень учнів. Тому ідеєю є створення портфоліо як пріоритетної технології науково-педагогічного супроводу перманентного навчання керівників ПЗНЗ у системі ППО. Зміст портфоліо  має демонструвати всі професійні та особистісні досягнення педагога, створювати "стимул зростання". Освітня практика при цьому передбачає створення різних типів портфоліо та розроблення механізмів визначення й оцінювання компетенцій внаслідок неформальної освіти.

Відтак важливим є розроблення критеріїв та індикаторів оцінки якості діяльності закладів освіти  та їх керівників, хоча певною мірою ця проблема могла бути вирішена у процесі їхньої атестації, яка нині не здійснюється.

Отже, у дослідженні визначено рівні розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників ПЗНЗ:

перший (технологічний);

другий (креативний);

третій (творчий);

четвертий (акмеологічний).

Критеріями для оцінювання є такі: мотиваційно-орієнтовані, соціально діяльнісні, предметно-особистісні, надпредметні показники.

Крім того, дослідження надало можливість  виявити найменш  розвинені  показники розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників ПЗНЗ та визначити  сучасні  методи розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників ПЗНЗ (табл. 1).

Таблиця 1

Упровадження сучасних методів навчання у процес розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників ПЗНЗ

 

Найменш  розвинені  показники розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників ПЗНЗ Сучасні  методи розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників ПЗНЗ
Мотиваційно-орієнтований критерій
– здатність приймати ефективне рішення у проблемних ситуаціях Тренінги "Розвиток особистості в умовах інноваційного профільного простору", "Соціокомунікативна компетентність керівників ПЗНЗ", ділова гра "Уроки мистецтва управління"
– уміння правильно визначати життєву цінність профільного навчання Лекції, круглий стіл, дискусія за участю науковців, методистів, керівників ЗНЗ
Соціально-діяльнісний критерій
– вміння розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях Ділова гра "Планування змісту ПЗНЗ", тренінг "Комунікативна компетентність керівників ПЗНЗ"
– здатність спільно визначати цілі діяльності та реалізувати їх Ділова гра "Уроки мистецтва управління", тренінг "Комунікативна компетентність керівників ПЗНЗ"
– здатність визначити мету комунікації Тренінг "Комунікативна компетентність керівників ПЗНЗ"
– здатність ефективно реалізувати лідерські права та обов’язки Ділова гра "Я – лідер"
– навички режиму управлінської праці та культурного відпочинку Круглий стіл (за участю методистів психологів, науковців)
Предметно-особистісний критерій
– готовність до інноваційної діяльності Круглий стіл "Використання інноваційних технологій в управлінні ПЗНЗ", управлінський аукціон
– знання та забезпечення реалізації змісту і структури базисного навчального плану Мозковий штурм "Модель сучасного керівника школи", тест-практикум
– створення специфічного інноваційно-профільного простору засобами інноваційних технологій Метод проектів
– постійна робота з періодикою, уміння знаходити інформацію та відбирати її Ділова гра "Уроки мистецтва управління", практикум за участю працівників наукової бібліотеки, викладачів ІКТ
Надпредметний критерій
– нестандартне мислення Ділова гра "Уроки мистецтва управління", мозковий штурм "Модель сучасного керівника ПЗНЗ", управлінський аукціон
– позитивне ставлення до себе, інших людей, до життєвих перспектив, володіння засобами саморегуляції, активна життєва позиція Тренінг "Розвиток особистості керівника ПЗНЗ", ділова гра "Планування змісту ПЗНЗ"
– здатність застосовувати ІКТ у навчанні й вихованні, управлінні та повсякденному житті Метод проектів

 

 Отже, нині нагальною є проблема створення педагогічних перманентних умов підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки керівних кадрів освіти. У цьому контексті у системі ППО створюється галузева перманентна програма навчання  керівників навчальних закладів усіх рівнів відповідно до сучасної проблеми "Управління змінами в навчальному закладі". Розроблення цієї програми потребує консолідації зусиль науковців і творчих педагогів. У науковому аспекті зазначена програма є важливим кроком у створенні національної школи управління освітою.

Завдяки таким підходам в ППО суттєво змінюється характер діяльності керівників ПЗНЗ області, здебільшого набуваючи ролі супроводу, тьюторської підтримки освітніх програм педагогічних працівників і навчальних проектів учнів. Неперервна професійна освіта ППО нині охоплює всі традиційні компоненти освітніх систем та неформальну освіту, самоосвіту, гармонійне поєднання яких забезпечує цілісність системи особистісно-професійного розвитку керівників ПЗНЗ.

Створення інноваційного освітнього простору області, який забезпечить насамперед можливість здобувати перманентну освіту впродовж усього життя, передбачає активне застосування  індивідуальних навчальних планів, пролонгованих або стиснених у часі, різноманітних за видами, формами і методами навчання, зручних для кожного учасника навчально-виховного процесу ПЗНЗ. Також це забезпечить механізми взаємодії ППО і методичних служб управлінь освіти та навчальних закладів, професійних об’єднань керівників і педагогів ЗНЗ (методичні об’єднання, семінари, клуби, лабораторії тощо) в умовах міжкурсового періоду. Система ППО повинна виконувати ролі координатора, організатора наукової, методичної, психологічної підтримки педагогічних працівників, що забезпечить особистісний і професійний розвиток та підготовку фахівців до якісних змін у суспільстві.

Висновки. Створена компетентнісна модель  системи розвитку професійної соціокомунікативної компетентності  керівника ПЗНЗ як його особистісно значущих компетенцій спрямована на досягнення прогнозованих результатів розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників ПЗНЗ. Вона є оригінальною освітньою компетентнісною функціональною моделлю з розбудови нових механізмів ППО, а саме: перманентного менеджменту системи ППО; педагогічного інноваційно-технологічного простору  ПЗНЗ; системи мережевого навчання всіх учасників освітнього процесу; науково-методичного супроводу різних типів інноваційних навчальних закладів, експериментальних майданчиків, освітніх програм.

 

Список використаних джерел

1. Клокар Н. І. Характеристика моделі підвищення кваліфікації педагогічних працівників на засадах диференційованого підходу / Н. І. Клокар // Педагогіка і психологія. – 2007. – № 4. – С. 53-61.

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : колективна монографія / [Бібік Н.М., Ващенко Л.С., Локшина О.І. та ін. ]; заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.

3. Петровская Л. А. Коммуникативность в общении / Л. А. Петровская. – М. : Наука, 1989. – 216 с.

4. Сафарян С. Творчість можна не тільки розвивати, а й навчатися їй / Світлана Сафарян // Всесвітня література в середніх начальних закладах України. – 2008. – № 1. – С. 3-4.

 

Василенко Н.В. Компетентностная модель системы развития профессиональной социокоммуникативной компетентности руководителя  профильного общеобразовательного учебного заведения

В статье рассматривается значение компетентностной модели системы развития профессиональной социокоммуникативной компетентности руководителя профильного учебного заведения для его качественной профессиональной управленческой коммуникации.

 

Ключевые слова: компетентность, компетентности, профессиональна социокомукативная компетентность,

 

 

Vasilenko, N.V. Competence Model of the Development of Professional Social and Communicative Competence of the Head of Profile General Educational Institutions

The article examines the role model of competence development of professional social and communicational competence of the heads of education institutions as its management of personal meaningful communication.

 

Key words: competence, jurisdictions, professional social and communicational competence, heads of general educational establishment.