Яременко Н.В.,

старший викладач кафедри  педагогіки і психології Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

Боярчук О.І.,

викладач кафедри педагогіки і психології Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

 

 

Підготовка класних керівників до розвитку педагогічної культури батьків у системі післядипломної педагогічної освіти

           

У статті обґрунтовано необхідність підготовки класних керівників до організації роботи з батьками з метою розвитку їхньої педагогічної культури, а також створення системи роботи з батьками у навчальних закладах, що забезпечить формування відповідального батьківства.

 

Ключові слова: педагогічна культура батьків, відповідальне батьківство, робота з батьками, підготовка класних керівників.

 

Актуальність дослідження. Проблемі педагогічної освіти батьків у науковій і практичній діяльності українських дослідників приділяється значна увага. Видатні українські педагоги Г.Г.Ващенко, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський були глибоко переконані, що саме в сім’ї формуються найтонші грані людини як громадянина, трудівника, культурної особистості [4]. Так, Г.Г.Ващенко акцентував увагу на великому значенні живого прикладу батьків у родинному вихованні [1]. Такої думки дотримувався і А.С.Макаренко. Звертаючись до батьків, він писав, що їхня власна поведінка є найбільш вирішальною річчю: "Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її. Ви виховуєте її кожну мить Вашого життя, навіть тоді, коли Вас немає" [3, с. 315]. В.О.Сухомлинський відзначав, що необхідно вчити батьків мистецтва виховання як найблагороднішої, найлюдянішої, найвищої творчості, як виконання високого громадського обов’язку  [6]. Саме такий зміст, на нашу думку, визначає сутність поняття "педагогічна культура батьків".

Над проблемою розкриття сутності та структури феномена "формування педагогічної культури батьків" працювали науковці Т.Кравченко, О.Хромова [7]. Формування педагогічної культури сучасної молодої сім’ї досліджувала Т.Ф.Алексєєнко, зміст і структурні компоненти педагогічної культури – Ю.В.Грицкова [2]. Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя дітей та молоді вивчали О.О.Яременко, О.М.Балакірєва, Г.В.Бєлєнька [5]. Науковцями та практиками розроблено методичні рекомендації та матеріали щодо організації роботи з батьками [4; 7; 8]. Проблеми соціально орієнтованої підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками досліджувала Т.І. Шанскова [7]. Проте питання підготовки класних керівників основної та старшої школи до розвитку педагогічної культури батьків ще потребує ґрунтовного вивчення.

Педагогічна культура батьків розглядається як комплекс знань, умінь і потреб психолого-педагогічного характеру, що визначають систематичну діяльність батьків, спрямовану на виховання та розвиток дитини [2].

Формування педагогічної культури батьків науковці визначають як інструктаж, інформування і навчання батьків з метою надання їм допомоги в усвідомленні своєї ролі в розвитку сімейних взаємин, турботі про здоров'я та розвиток дитини [7].

Певний рівень педагогічної культури майбутніх батьків – культури розвитку, навчання й виховання дітей – традиційно формується у сім’ї, однак життєві цінності особистості, що розвиваються в родині, батьківський стиль виховання, ставлення до власних батьківських обов’язків, рівень батьківської відповідальності є різними, що зумовлено багатьма причинами, насамперед – соціально-економічними. Дефіцит батьківської любові, а значить – і уваги до дитини як однієї з її базових потреб – призводить до дитячої бездоглядності. Нівелювання дитячих бажань та інтересів, що закономірно виникають у той чи інший період онтогенезу, невміння задовольнити фундаментальні потреби дитини в сім’ї призводить до загострення вікових криз.

Аналіз стану підготовки особистості до виконання батьківських обов’язків на сучасному етапі показує, що Типовими навчальними планами у загальноосвітніх навчальних закладах не передбачено курсу з підготовки учнів до майбутнього подружнього (сімейного) життя. В окремих навчальних закладах підготовка до відповідального батьківства здійснюється під час факультативних, клубних та гурткових занять за авторськими програмами педагогічних працівників. Не у всіх педагогічних вищих навчальних закладах здійснювалась і здійснюється спеціальна підготовка майбутніх педагогічних працівників до викладання таких курсів та до роботи з батьками.

Відсутність системи підготовки особистості до подружнього життя та відповідального батьківства, майбутніх педагогів до роботи з батьками учнів зумовлює актуальність підготовки класних керівників до розвитку педагогічної культури батьків у системі післядипломної педагогічної освіти.

Результати емпіричного дослідження проблеми. Для здійснення емпіричного дослідження нами було обрано репрезентативну вибірку, що складалася з батьків різного віку, статі й статусу (118 осіб) та класних керівників (216 осіб).

У процесі емпіричного дослідження було з’ясовано, що більшість представників батьківської громадськості (89%) поверхово розуміють сутність самого поняття "педагогічна культура батьків", а значить – і своє батьківське призначення. Вони визначають педагогічну культуру батьків як "уміле використання педагогічних прийомів виховання", "вихованість батьків, вміння толерантно ставитися до дітей, спілкуватися, бути доброзичливим", "вміння гідно спілкуватися з дітьми, враховуючи вікові особливості, бути прикладом для дитини своєю особистою поведінкою, громадянською позицією", "вміння виховувати дитину", "вміння управляти собою", "знати, як правильно виховувати свою дитину", "розуміння необхідності займатися вихованням своєї дитини, формувати у неї добропорядність, любов до ближнього", "обізнаність у фізіологічному та психологічному розвитку дитини", "знати і розуміти проблеми дитини, особливості її розвитку,  вміти знаходити спільну мову, бути другом-наставником, а не диктатором" тощо. Є й такі окремі відповіді: "допомога дитині зрозуміти роботу вчителя", "орієнтація в сучасних педагогічних поняттях", "не знаю". Різні за змістом відповіді батьків підтверджують різний рівень розвитку  в них педагогічної культури, що відповідно впливає на результат виховання в родині. Отже, результати анкетування підтверджують необхідність організації навчання батьків із розвитку їхньої педагогічної культури, проведення з ними різноаспектної інформаційно-просвітницької роботи.

З-поміж актуальних питань, які респонденти бажають включити у систему роботи з батьками, названо понад тридцять, серед яких наявні такі: особливості виховання дитини у різні вікові періоди її розвитку, психологічний розвиток дитини, виховання дитини гармонійно здоровою, забезпечення різнобічної безпеки дитини, способи уникнення комп'ютерної залежності, покращення пам’яті, подолання бар’єру у взаєминах між дітьми і батьками, попередження суїцидальної поведінки, методи покарання дитини (карати дитину чи ні?), залучення дитини до роботи в гуртках і секціях, адаптація дитини в суспільстві, формування гендерної культури дітей, статеве виховання дитини, відмінність між дитячими  капризами і проблемами, дитячі страхи, взаємини з гіперактивними дітьми, правильне визначення дитини щодо майбутньої професії, виховання толерантного ставлення до інших людей, мотивація до суспільно-корисної діяльності та навчання тощо. Аналіз переліку питань, вирішення яких для батька чи матері є проблемним, підтверджує потребу поетапної, системної, планової інформаційно-просвітницької роботи з батьками учнів.  

Варто зазначити, що нині у загальноосвітніх навчальних закладах практикуються інтерактивні форми роботи з батьками (тренінги – 12%,  8% – круглі столи, 8% – родинні свята, 6% – анкетування, тестування), проте частина респондентів у відповідях стверджує, що одноманітні й монологічні форми такої роботи ще мають місце: 26% опитаних зазначили, що основною формою роботи з батьками є батьківські збори, не зазначивши форм їх проведення, 19% – бесіди, 21% – лекції, консультації (рис. 1).

Аналіз відповідей батьків показав, що співпраця школи і сім’ї здійснюється по-різному: у проведенні спільних заходів (16,9%), матеріальному забезпеченні батьками належних умов навчання дітей (6,8%), допомозі в організації дозвілля учнів (2,5%), вирішенні проблем сімей, які знаходяться у складних життєвих обставинах (0,8%), залученні батьків до гурткової роботи, у on-line спілкуванні (наявність Інтернет-ресурсу "Щоденник" – 0,8%). Мала місце й відповідь "ні в чому" (0,8%). Таким чином, одним із важливих завдань роботи в цьому напрямі є гуманізація взаємин школи і сім’ї, оптимальне й комплексне поєднання цікавих форм такої співпраці, що сприяло б створенню превентивного виховного простору, в якому перебуває дитина.

 

 

Рис. 1. Форми роботи з батьками у загальноосвітніх навчальних закладах

 

39% відповідей респондентів вказує на те, що роль  батьківської громади в організації діяльності загальноосвітніх навчальних закладів суттєво не змінилася (рис. 2).

 

Рис. 2. Роль батьківської громади в школі

 

Така ситуація показує, що має вияв пасивність і байдужість окремих батьків у вихованні власних дітей, небажання активно співпрацювати з класним керівником, адже основні вихователі дітей – їхні батьки, а школа – помічник сім’ї у навчанні й вихованні особистості дитини. Опитування класних керівників показало, що більшість із них не готові до організації ефективної співпраці школи й батьків, зокрема − до проведення інформаційно-просвітницької роботи з ними у формі тренінгу. Як причини такої становища визначено такі чинники: недостатній досвід роботи, відсутність спеціальної підготовки до професійної діяльності такого виду, формальний підхід до роботи з батьками, низький рівень оплати педагогічної праці.

Водночас 100% респондентів вважають доцільною організацію в загальноосвітніх навчальних закладах роботи з розвитку педагогічної культури батьків, що підтверджує необхідність підготовки класних керівників до такої професійної діяльності. Лише підготовлений фахівець може забезпечити ефективну співпрацю школи та сім’ї, гуманізацію взаємин соціальних інститутів виховання особистості.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження визначено створення оптимальних умов для якісної професійної підготовки класних керівників до формування в учнів сімейних цінностей та розвитку педагогічної культури батьків у системі післядипломної педагогічної освіти.

Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі завдання:

проаналізувати та узагальнити теоретичні надбання психологічної і педагогічної науки з питання формування в особистості батьківської відповідальності, розвитку у батьків педагогічної культури;

розробити методичний інструментарій для з’ясування рівня організації співпраці школи і сім’ї,

створити модель підготовки класних керівників до роботи з учнями  та їхніми батьками;

розробити навчально-методичне забезпечення ефективної підготовки класних керівників до виховної роботи з учнями та організації ефективної співпраці з батьками;

організувати підготовку класних керівників до виконання такої роботи;

здійснити аналіз та узагальнення результатів дослідження.

Методика і організація дослідження. Дослідження проводилося на базі Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів за двома напрямами: підготовка класних керівників і навчання представників батьківського активу загальноосвітніх навчальних закладів районів і міст області. Навчання було організовано відповідно до основних положень міжнародних та державних документів, що врегульовують організацію роботи з батьками.

Очікуваними результатами організованої діяльності визначено оволодіння педагогічними працівниками спеціальними знаннями та навичками з організації виховної роботи з учнями та їхніми батьками, сформованість у представників батьківської громадськості дієвої мотивації до усвідомлення сутності відповідального батьківства.

Навчання класних керівників здійснювалося у міжкурсовий і курсовий періоди за різними організаційними формами: семінари-практикуми, навчальні тренінги, моделювання, майстер-класи, конкурси педагогічної майстерності, індивідуальні консультації, проблемно-тематичні курси підвищення кваліфікації "Організаційно-педагогічні засади взаємодії загальноосвітнього навчального закладу та сім’ї" для педагогічних працівників, які організовують роботу з батьками, підготовка до друку видань навчально-методичного характеру. Зусилля спрямовувалися на вдосконалення спеціальних знань і вмінь педагогічних працівників з проблеми взаємодії загальноосвітнього навчального закладу та сім’ї, на розвиток та вдосконалення їхньої професійної компетентності, творчого потенціалу, інтелектуального та загальнокультурного рівнів.

Проведення навчального семінару "Формування у батьків педагогічної культури за програмою "Родинна твердиня"" (спільно із Всеукраїнською громадською організацією "Міжнародний шкільний проект") для методистів районних, міських методичних кабінетів, центрів, науково-методичних центрів, які координують виховну роботу, заступників директорів загальноосвітніх навчальних закладів з виховної роботи та класних керівників сприяло вдосконаленню їхніх знань про стилі батьківського виховання,  умінь із розроблення та оновлення стратегій сімейного виховання, технологій партнерської взаємодії сім’ї та навчального закладу, що передбачає вивчення та активізацію виховних можливостей сім’ї, здійснення цілеспрямованої педагогічної просвіти батьків, організацію спільної діяльності батьків і дітей. Важливим завданням  було визначено підготовку команди з кожного регіону області у складі методиста, заступника директора школи з виховної роботи, класного керівника, які могли б організувати аналогічне навчання педагогічних працівників у школах за місцем роботи, підготувати такі команди для кожного навчального закладу у районах та містах області. Координацію цієї роботи, її планування (проектування) й проведення, моніторинг якості навчання та вдосконалення його змісту і форм організації, вивчення й узагальнення перспективного досвіду роботи педагогічних працівників здійснював методист. Учасники навчання отримали електронний варіант навчально-методичного посібника "Родинна твердиня" для використання у процесі організації навчально-виховного процесу.

Організація безпосередньої роботи з представниками батьківської громадськості включала проведення консультацій для батьків, навчальних семінарів і тренінгів. За результатами вивчення запитів батьків необхідно було провести навчання з метою реалізації таких завдань: формування у батьків ціннісного ставлення до свого здоров'я та здоров'я дітей, відповідальності за виховання власних дітей, гендерної чутливості особистості,  виховання дітей без гендерних упереджень; ознайомлення зі структурою родини, віковими та індивідуальними особливостями дітей різного віку, формами і методами сімейного виховання, особливостями виникнення і перебігу процесу переживання страхів дітьми, видами, причинами і наслідками насильства над дітьми, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та методами формування у дітей культури користування мережею Інтернет; формування вміння попереджати виникнення дитячих страхів, жорстоке поводження з дітьми у родинному середовищі; з’ясування причин виникнення конфліктів у родині та способів їх подолання й запобігання; розширення знань батьків про професійне самовизначення дітей. Активною формою такого навчання батьків, під час якого реалізовано зазначені вище завдання,  було визначено тренінгове заняття.  Відповідно до плану роботи інституту упродовж шести років (двічі на рік) було проведено тренінги за такими темами:

"Формування культури здоров’я особистості дитини у сім’ї";

"Соціально-психологічні особливості родинного спілкування";

"Конфлікти у родині, способи їх вирішення";

"Урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини у процесі  сімейного виховання";

"Дитячі страхи, способи їх подолання";

"Насильство над дітьми: види, причини, наслідки";

"Формування у дітей ґендерної культури";

"Роль батьків у професійному самовизначенні дитини";

"Формування у дітей культури користування глобальною мережею Інтернет";

"Пріоритетна роль сім’ї у формуванні соціальної зрілості дитини";

"Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в загальноосвітньому навчальному закладі".

Навчання представників батьківського активу підтвердило необхідність цілеспрямованої роботи з батьками учнів кожного класу з урахуванням їхніх запитів. Після проведених занять батьки зробили висновок про "необхідність самоосвіти" та потребу "уникнення ситуативної, неспланованої, непродуманої роботи з батьками". Отже, робота з батьками повинна базуватися на результатах вивчення рівня готовності батьків до виховання власних дітей, моніторингу якості такого виховання, внесення на його основі коректив у зміст діяльності.

Проведене вихідне діагностування з класними керівниками та батьками учнів, з якими вони працюють, показало, що формування відповідального батьківства, тобто відповідальності кожної особистості за створення сім’ї, народження і виховання дітей, повинно здійснюватися поетапно у всіх соціальних інститутах виховання: сім’ї, дитячому садку, школі, вищому навчальному закладі.

Доцільною і необхідною, як показало дослідження, є підготовка педагогічних і керівних кадрів до організації та безпосередньої роботи з батьками у навчальному закладі. Це підтвердили й відповіді 96% опитаних педагогічних працівників, які відзначили, що  таку роботу "безперечно", "необхідно", "обов'язково" потрібно проводити. Вони обґрунтовують свої відповіді таким чином: "сім’я –головний чинник у становленні особистості", "щоб порозумітися з дитиною та її батьками", "щоб батьки навчилися правильно спілкуватися зі своєю дитиною", "сучасні батьки є педагогічно малосвідомими і вважають, що дітей має навчати та виховувати лише школа", "тому, що більшість батьків є тільки годувальниками у сім’ї, у кращому випадку "пасивними спостерігачами", "тому, що підготовленість батьків до виховання своєї дитини полегшить учительську роботу та сприятиме розвитку дитини без комплексів", "щоб досягти ефективності результатів навчально-виховної діяльності", "щоб діти відчували батьківську любов, свою потрібність" та інші.

Роблячи спроби визначити етапи підготовки особистості до відповідального батьківства, учасники навчання дійшли висновку про тісний взаємозв’язок і взаємозалежність рівня такої відповідальності, насамперед, від виховання саме в сім’ї, її складу і соціального статусу, рівня сформованості педагогічної культури батьків, багатьох інших факторів. Ціннісне ставлення до сім’ї може бути сформовано тільки в родині, що зумовлює надзвичайну важливість відповідального ставлення до виховання особистості всіх, хто причетний до цього процесу.

Отже, родинне виховання відіграє основну роль у підготовці особистості до відповідального батьківства. У навчальних закладах продовжується формування ціннісного ставлення до сім’ї, культури особистості у всіх її виявах, розвиток у дітей духовно-моральних якостей, почуття відповідальності, патріотизму. Державна підтримка сім’ї, засоби масової інформації, співпраця соціальних інститутів виховання з державними і громадськими організаціями, установами, закладами, службами – складові компоненти моделі підготовки до відповідального батьківства.

Результати дослідження. За результатами проведеного дослідження до програм освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів включено навчальний модуль "Інформаційно-просвітницька робота з батьками", а в міжкурсовий період практикується проведення навчальних семінарів, тренінгів, майстер-класів, круглих столів для педагогічних працівників з метою обміну перспективним досвідом роботи з цієї проблеми.

Дослідження показало, що навчальні тренінги, інші активні форми роботи необхідно проводити з батьками учнів кожного класу в загальноосвітніх навчальних закладах. Навчання батьків за розробленою програмою чи довгостроковим  проектом забезпечить поступове зростання рівня їхньої педагогічної культури, усвідомлення батьківських обов’язків, оптимальний вибір стилю родинного виховання. Окрім класних керівників, до роботи з батьківською громадськістю необхідно активно долучати практичних психологів, підготовлених педагогів-тренерів, представників громадських організацій, державних установ, закладів і самих батьків.

Висновки. Питання роботи з батьками багатоаспектне, а тому і малодосліджене. Скільки існуватиме інститут сім’ї, стільки існуватимуть і проблеми, пов’язані з батьківством: рівнем вихованості батьків, їхньої фізіологічної, психологічної та фінансово-матеріальної готовності до народження, плекання, навчання й розвитку власної повноцінної і здорової у всіх відношеннях дитини, рівень усвідомлення ними свого батьківського і водночас громадянського обов'язку.  Тому ці питання потребують ґрунтовного дослідження, оскільки від батьків і їхньої позиції більшою мірою залежить результат процесу формування особистості дитини, її фізичне, духовне, психічне і соціальне здоров’я, життєва спрямованість, переконання, ідеали, рівень життєтворчості. 

 

Список використаних джерел

1. Ващенко Г.Г. Праці з педагогіки та психології / Григорій Григорович Ващенко. – К. : Школяр – Фада ЛТД, 2000. – 415 с.

2. Грицкова Ю.В. Педагогічна культура батьків: зміст і структурні компоненти [Електронний ресурс] / Ю.В. Грицкова. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppmb/texts/2008-07/08gyvcsc.pdf

3. Макаренко А.С. Книга для батьків / А.С.Макаренко. – К. : Рад. школа, 1972. – 335 с.

4. Оржеховська В.М. Взаємодія навчального закладу і сім’ї : стратегії, технології, моделі : навчальний практико зорієнтований посібник / Оржеховська В.М., Кириченко В.І, Ковганич  Г.Г. – Харків : Точка, 2007. – 192 с.

5. Яременко О.О. Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя дітей та молоді / [Яременко О.О., Балакірєва О.М., Бєлєнька Г.В. та ін.]. – К. : Держ. ін-т проблем сім’ї та молоді,  Укр. ін-т соціальних досліджень, 2004. – Кн. 12. – 196 с.

6. Сухомлинський В.О. Вибрані твори : в 5 т. / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1976. – Т. 2. – 670 с.

7. Хромова О. Виховуємо батьків : методичні рекомендації для роботи з батьками учнів / О. Хромова, Т. Кравченко // Шкільний світ. – 2002. – №7. – Вкладка. – 16 с.

8. Хромова О. Організація роботи з батьками в сучасному закладі освіти : методичні рекомендації / Хромова О., Кравченко Т., Кулакова С. // Шкільний світ. – 2002. – №33.– Вкладка. – 8 с.

9. Шанскова Т.І. Соціально орієнтована підготовка майбутніх учителів початкової школи до роботи з батьками : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / Т.І. Шанскова / Ін-т педагогіки і психології профес. освіти АПН України. – К., 2002. – 20 с.

 

 

Яременко Н.В., Боярчук О.И. Подготовка классных руководителей к развитию педагогической культуры родителей в системе последипломного образования

В статье обоснована необходимость подготовки классных руководителей к организации работы с родителями с целью развития их педагогической культуры, а также создание системы работы с родителями в учебных заведениях, что обеспечит формирование ответственного отцовства.

 

Ключевые слова: педагогическая культура родителей, ответственное отцовство, работа с родителями, подготовка классных руководителей.

 

 

 

Yaremenko, N.М., Boyarchuk, O.I. Class Teachers Training for Developing Pedagogical Culture of Parents in the In-Service Teacher Training System

The article substantiates the necessity of training class teachers for work with parents to develop their pedagogical culture as well as forming the system of working with parents in educational institutions in order to provide formation of paternal responsibility.

 

Key words: pedagogical culture of parents, paternal responsibility, working with parents, training class teachers.