Бутенко О. Г.,

старший викладач кафедри теорії та методик дошкільної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, кандидат педагогічних наук

 

 

Педагогічні умови виховання дітей у різновіковій групі

 

У статті обґрунтовано педагогічні умови, що впливають на ефективність процесу виховання дітей у різновіковій групі дошкільного навчального закладу, а саме: створення розвивального предметного середовища та сприятливого психологічного клімату в умовах різновікової групи; суб’єкт-суб’єктна зорієнтованість відносин у системах "дорослий-дитина" та "молодша дитини – старша дитина"; інтеграція сімейного та суспільного виховання.

 

Ключові слова: розвивальне предметне середовище, сприятливий психологічний клімат, суб’єкт-суб’єктна зорієнтованість відносин, інтеграція сімейного та суспільного виховання.

 

Постановка проблеми. У психолого-педагогічній науці та практиці завжди приділялася належна увага проблемі професійної підготовки педагога. Зокрема, досліджено питання загальної професійної підготовки майбутніх фахівців (А.Алексюк, В.Анищенко, А.Капська, І.Бех, І.Зязюн, Н.Кичук, Л.Кондрашова, В.Кузь, Н.Кузьміна, В.Луговий, В.Майборода, О.Михайличенко, Н.Ничкало, Д.Ніколенко, О.Олексюк, О.Савченко, В.Семиченко, Р.Скульський, О.Сухомлинська, Р.Хмелюк та інші).

Оскільки особистістю, від якої залежить виховання і навчання дітей, розвиток їхніх моральних переконань, є вихователь дошкільного навчального закладу, вбачаємо пряму залежність ефективності процесу виховання дошкільників від якості фахової підготовки спеціалістів дошкільної ланки освіти. Сучасні підходи до проблеми професійної підготовки кадрів для системи дошкільної освіти вивчають Л.Артемова, А.Богуш, Л.Загородня, А.Залізняк, І.Луценко, М.Машовець, О.Поліщук, Т.Поніманська, І.Рогальська та інші.

Незважаючи на численність наукових напрацювань із проблеми підготовки майбутніх фахівців дошкільного профілю, залишаються недостатньо вивченими особливості й основні напрями діяльності вищих навчальних закладів з підготовки студентів до роботи з різновіковим колективом дітей дошкільного навчального закладу.

Проблеми дитячого колективу та взаємовідносин дітей у групах завжди були в центрі уваги науковців. Так, питання виховних можливостей колективу розглянуто А.Макаренком, Л.Новіковою, В.Сухомлинським та іншими. Проблеми взаємодії особистості і колективу вивчали Т.Маркова, В.Нечаєва. Взаємовідносини дітей в умовах різновікового колективу відображено у працях Л.Артемової, Р.Жуковської, Д.Менджерицької. Як оптимальну модель середовища розвитку особистості дитини розглядали різновікову групу дошкільного навчального закладу В.Бутейко, В.Караковський, С.Кондратьєва, Л.Фоменко, С.Якобсон та інші. Ефективність впливу педагога на дошкільників за допомогою старших дітей вивчали А.Давидчук, І.Дьоміна. Переваги групи різновікових дітей над групою дітей-однолітків у процесі розвитку мовлення дітей з'ясували О.Тихеєва, О.Соловйова.

Однак, дотепер не розроблено сучасні методики, спрямовані на педагогічну підтримку педагогів у вихованні дітей змішаного віку в умовах дошкільного навчального закладу. Методичні рекомендації В.Аванесової і нині є чи не єдиними, що лягли в основу всіх пропонованих теоретиками і практичними працівниками розробок щодо роботи з дітьми в різновікових групах. Класичний підручник зазначено автора "Виховання і навчання дітей в різновіковій групі" (1979 р.) – єдиний, яким користуються студенти у педагогічних коледжах та вузах, здобуваючи фахову дошкільну освіту. У спеціальних періодичних виданнях "Дошкільне виховання", "Дошкольное воспитание" та інших робота в різновіковій групі розкривається лише на рівні представлення занять і дидактичних ігор, що є недостатнім для розв’язання проблем, що виникають у роботі вихователів дошкільних навчальних закладів з різновіковим складом дітей.

Вважаємо, що порушені проблеми мають вирішуватися у вищих навчальних закладах, у процесі навчання в яких майбутні фахівці мають здобути  знання про сучасні освітні завдання роботи в різновікових групах, особливості взаємовідносин дітей у групі, педагогічні умови, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу різновікової групи тощо.

Отже, беручи до уваги зазначене вище, мету публікації вбачаємо в розкритті педагогічних умов виховання дітей у різновіковій групі дошкільного навчального закладу.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до порушеної проблематики у визначенні оптимальних педагогічних умов процесу виховання дітей у різновіковій групі враховували наукові дослідження з дошкільної педагогіки та узагальнення досвіду роботи дошкільних навчальних закладів, що слугували базою дослідження.

У дошкільному навчальному закладі в умовах різновікової групи дитина вступає в різноманітні контакти з педагогами, однолітками, молодшими за себе та старшими дітьми. Однією із провідних характеристик колективу є його психологічний клімат, що впливає на моральну вихованість дитини в цілому, в основі якого – шанобливе ставлення до особистості, турбота про кожного, довірливі стосунки між дітьми, педагогами та дітьми, забезпечення взаємозв'язку складових особистості:  фізичного, психічного та соціального здоров'я та їх  розвитку.

Учені (А.Богуш, К.Журба, О.Кононко, Л.Повалій, О.Савченко) доводять, що на формування і розвиток особистості дитини впливає низка психолого-педагогічних чинників. Це, насамперед, комфортне розвивальне середовище в дошкільному навчальному закладі. Адже дитина, що не має відчуття базової захищеності в колі найближчого оточення, знаходиться в постійному нервовому напруженні та сприймає соціальне оточення як небезпечне, що має загрозливий, ворожий характер. Дошкільник потребує створення таких сприятливих умов у групі дошкільного навчального закладу, які б гарантували піклування про стан її фізичного, психічного та соціального здоров’я, забезпечували їй відчуття комфортності й захищеності. А.Богуш визначає зміст феномена дитяча комфортність таким чином: "це соціально-психологічні фактори, що визначають життєдіяльність дитини на позитивно-емоційному тлі… Створити для дитини комфортне середовище означає забезпечити для неї змістовне в усіх проявах, емоційно-насичене, позитивно забарвлене життя на всіх сходинках соціальних осередків: у сім’ї та дошкільному навчальному закладі" [3, с. 326].

Як тільки дитина починає взаємодіяти з іншими дітьми в дошкільному навчальному закладі, на неї вперше починають впливати не лише члени сім’ї. Тобто коли дитина входить у соціальну групу, її поведінка потрапляє під вплив членів цієї групи. Вона намагається отримувати підтримку і любов, і її поведінка буде приймати ті форми, які підкріплюються іншими дітьми. Вплив різновікового колективу на виховання дитини-дошкільника важко переоцінити. Особливу роль у розвитку особистості дитини відіграє педагог: саме він сприяє створенню найбільш сприятливого для навчально-виховного процесу мікросередовища, що сприяє психічному розвитку дошкільника і керує взаємовідносинами, що виникають у групі дітей змішаного віку.

Для дитини важливим чинником є розуміння та підтримка її почуттів і потреб вихователями, спокійне та довірливе ставлення до неї. Водночас розгніваний, дратівливий дорослий, що часто підвищує голос на дитину, пригнічує її природну активність, не задовольняє її потреби у спілкуванні, часто викликає в дошкільника почуття напруги та тривоги. В умовах позитивного емоційного відношення вихователя дитина ставиться до нього з довірою. Добродушність дорослого є умовою розвитку позитивних моральних якостей дитини, і, навпаки, роздратованість, відчуження і неувага дорослого призводять до розвитку у дитини негативних якостей: агресії, неправдивості, підлабузництва, покірності тощо [8].

Отже, атмосфера емоційного комфорту передбачає створення середовища, що характеризується взаємною довірою та повагою, відкритим і доброзичливим спілкуванням, відмовою від авторитарного стилю керування дитиною, забезпеченням почуття захищеності кожної дитини в умовах дошкільного навчального закладу. Факторами позитивного впливу на формування особистості, за О. Кононко, є такі: "створення в групі атмосфери спокою, радості, гарного настрою, поваги, довіри до дитини; наповнення життя дітей цікавими й приємними враженнями, змістовною діяльністю; уміння дорослих володіти собою, керувати власним настроєм, емоційними станами; попередження  емоційного дискомфорту та виникнення неприязних стосунків між дітьми; відмова від авторитарного способу керівництва дитячим колективом із застосуванням наказів, заборон, погроз; використання ігрової, образотворчої діяльності для підтримки стабільного емоційного стану та корекції негативних емоційних проявів; організація доцільного режиму дня для попередження перевтоми; намагання запобігти впливу на дітей негативних чинників соціального середовища: жорсткої регламентації буття, надмірної інтелектуалізації та надлишкових емоційних вражень, приниження гідності, некоректних впливів та емоційної неврівноваженості дорослих і однолітків" [5, с. 8].

В умовах авторитарної педагогіки діє схема "вимога дорослого – сприймання дитини – дія", яка не забезпечує належної активності дітей, оскільки вони є об’єктами виховання. Сучасна педагогіка розглядає дитину насамперед як суб’єкта виховного процесу в системі відносин "дорослий-дитина".

Основна ідея педагогічних досліджень В.Котирло, С.Кулачківської, Ю.Приходько, Т.Титаренко, С.Тищенко та інших вітчизняних психологів полягає у ствердженні суб’єкт-суб’єктних відносин і передбачає створення умов для саморозвитку і самовдосконалення особистості дитини, реалізації нею права морального вибору за допомогою засобів педагогічного впливу. Сучасна педагогічна наука розглядає процес виховання як "цілеспрямовану динамічну взаємодію (співробітництво, партнерство) вихователя та вихованця, в ході якої в різноманітних видах діяльності здійснюється самореалізація, самоствердження вихованця, формується його особистість" [7, с. 24].

Моральні цінності не можуть бути нав’язані дитині державою, політичними партіями, навіть визначними філософами, педагогами. Вони зумовлені гуманістичною сутністю самої людини, сформованими загальнолюдськими цінностями [6]. Тому, щоб успішно керувати процесом виховання дітей в умовах різновікового колективу, було обрано зміст, форми, методи і засоби виховання з позицій суб’єкт-суб’єктних відносин, що відповідає особистісно зорієнтованому вихованню, яке, на переконання І.Беха, є "новою освітньою філософією". Дослідниця дошкільного дитинства Л.Артемова та її послідовники реалізували ідею створення виховного середовища, в якому завдяки взаємовпливу в ході міжособистісного спілкування дитина виховується сама і виховує інших [1].

Ще одним вагомим чинником забезпечення ефективності процесу виховання дітей дошкільного віку є взаємний вплив, взаємопроникнення сімейного та суспільного виховання [4]. Відсутність єдності та наступності вимог до змісту виховання між дошкільним закладом і родиною є великою перешкодою у процесі виховання дітей. Необхідність взаємодії дошкільного і сімейного виховання ще у ХІХ ст. обґрунтував засновник дитячих садків, німецький педагог Ф.Фребель, який розглядав дитячий садок як продовжувача виховання дитини в родині.

Про необхідність взаємодії родинного і суспільного виховання  свідчать дослідження багатьох науковців (О.Коберника, П.Лесгафта, Н.Побірченко, В.Сухомлинського та інших), які наголошують, що спільна робота батьків і педагогічного колективу є важливою умовою засвоєння дитиною соціального досвіду поведінки. Особливої значущості це набуває в умовах різновікового колективу дітей.

Науковці (Л.Артемова, А.Богуш, О.Кононко та інші), акцентуючи увагу на взаємозалежності суспільного та родинного виховання, зосереджують увагу на тому, що сім’я та дошкільний навчальний заклад як соціальні інститути виконують специфічні виховні функції і не можуть бути взаємозамінними, а мають взаємодіяти задля повноцінного розвитку дитини-дошкільника.

Основними нормативними документами, якими сьогодні керуються у своїй роботі дошкільні навчальні заклади України, є Базовий компонент дошкільної освіти, у якому визначено вимоги до змісту та обсягу дошкільної освіти, а також затверджена Міністерством науки та освіти України Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі".

У програмі розкрито специфіку впливу різних соціальних інститутів на особистість дитини дошкільного віку; чільне місце у цьому процесі відведено сім’ї. Автори програми пропонують оновлені завдання, зміст співпраці педагогів і батьків, і також умови оптимізації цього процесу [2].

Ефективність взаємодії дошкільного закладу та сім’ї залежить від узгодженості виховних цілей, завдань, засобів і методів; позицій, побудованих за принципом єдності, поваги і вимог до дитини, розподілу обов’язків і відповідальності.

Висновки. Отже, успішність процесу виховання дошкільників у різновіковій групі залежить від реалізації таких педагогічних умов: створення розвивального предметного середовища та сприятливого психологічного клімату в умовах різновікової групи в дошкільному навчальному закладі; суб’єкт-суб’єктна зорієнтованості відносин у системах "дорослий-дитина" та "молодша дитини – старша дитина"; інтеграції сімейного та суспільного виховання у процесі виховання дітей різновікової групи дошкільного навчального закладу.

Подальшого розвитку потребує питання розроблення оптимальних, науково обґрунтованих педагогічних технологій виховання дітей різновікової групи дошкільного навчального закладу.

 

Список використаних джерел

1. Артемова, Л.В. Содержание и организация общения дошкольников как средство нравственного воспитания : автореф. дис. на соискание научн. степени д-ра. пед. наук  : спец. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Л.В.Артемова. – Тбилисси, 1985. – 51 с.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" / наук. ред. та упор. О.Л.Кононко. – 2-е вид., випр. – К. : Світич, 2008. – 430 с.

3. Богуш, А.М. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / А.М.Богуш, Н.В.Гавриш. – К. : Видавничий Дім "Слово", 2008. – 408 с.

4. Врочинська, Л.І. Виховання гуманної поведінки дітей старшого дошкільного віку у процесі взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.08 / Врочинська Л. І. – Рівне, 2008. – 233 с.

5. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / наук. ред. О. Л. Кононко. - К. : Ред. журналу "Дошкільне виховання", 2003. – 243 с.

6. Красовицький, М. Ю. На власні очі : Проблема морального виховання учнів у теорії і практиці вітчизняної та американської педагогіки / М. Ю. Красовицький. – К.; Нью-Йорк : Педагогічна думка, 1998. – 160 с.

7. Мойсеюк, Н. Є. Педагогіка : навч. посібник. 4-те вид., доп. / Н.Є.Мойсеюк. – К., 2003. – 615 с.

8. Мухина, В. С. Детская психология / В.С.Мухина. – М., 1985. – 178 с.

 

Бутенко О.Г. Педагогические условия воспитания детей в разновозрастной группе

В статье обосновываются педагогические условия, влияющие на эффективность процесса воспитания детей в разновозрастной группе дошкольного учебного заведения, а именно: создание развивающей предметной среды и благоприятного психологического климата в условиях разновозрастной группы; субъект-субъектная ориентация отношений в системах "взрослый-ребенок" и "младший ребенок – старший ребенок"; интеграция семейного и общественного воспитания.

Ключевые слова: развивающая предметная среда, благоприятный психологический климат, субъект-субъектная ориентация отношений, интеграция семейного и общественного воспитания.

 

Butenko, O. H. Teaching Conditions of Education of Children in Different Age Groups

The article substantiates pedagogical conditions that influence the efficiency of the education of children in mixed-age group of preschool educational institutions, namely the establishment of developmental environment and the subject of a favorable psychological climate in a mixed-age group, subject-subject relations in the systems orientation of "adult-child" and "Jr. children – the eldest child", the integration of family and social upbringing.

 

Key words: developing subject environment, favorable psychological climate, a subject-subject relations orientation, integration of family and social upbringing.