УДК: 374+37.053.6+572.9

 

Фогель Т.М.,

аспірантка кафедри педагогіки ДЗ "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського"

 

Рецензент: О.І.Бартєнєва,

доцент кафедри педагогіки ДЗ "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського", кандидат педагогічних наук

 

Педагогічний аналіз результатів констатувального етапу дослідження культури міжетнічних стосунків підлітків у процесі позакласної роботи

    

  У статті представлено педагогічний аналіз результатів констатувального етапу дослідження рівня культури міжетнічних стосунків підлітків у процесі позакласної роботи. Обґрунтовано критерії та показники вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків. Наведено характеристику діагностувальних методик. 

    

Ключові слова: культура міжетнічних стосунків, рівень, критерії, показники вихованості культури міжетнічних стосунків.

    

Постановка проблеми. В умовах реалізації соціально-економічних, етнополітичних, світоглядних засад української держави, становлення сучасних демократичних відносин, пошуку оптимальних моделей трансформації українського суспільства особливого значення набувають ментально-психологічні, світоглядні, ціннісно-нормативні та інші духовні передумови його функціонування, об’єднувальною основою яких є культура і, зокрема, культура міжетнічних стосунків.

Культура міжетнічних стосунків – це, насамперед, духовно-моральна якість особистості, що сприяє ефективній реалізації взаємозалежних інтересів етносів, народностей у процесі економічного, політичного, соціального і духовного життя на принципах свободи, рівноправності, взаємодопомоги, миру, толерантності [1].

Виклад основного матеріалу. У ході експериментального дослідження з проблеми формування культури міжетнічних стосунків підлітків у процесі позакласної роботи було здійснено виявлення рівня вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків. До емпіричних методів дослідження зазначеної проблеми належали спостереження, анкетування, опитування, бесіда, інтерв'ю, метод експертної оцінки, самооцінювання власного досвіду, застосування психологічних тестів і методик, опитувальників тощо.

У констатувальному етапі експерименту взяли участь 206 учнів – підлітки Одеської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов Одеської міської ради Одеської області № 50 (104 підлітки) та навчально-виховного комплексу "Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 – ліцей ім. О.Гончара" (м. Балта) (102 підлітки).

Для визначення у підлітків рівня вихованості культури міжетнічних стосунків було визначено критерії та показники цих рівнів.

За думкою Б.Райзберга, Л.Лозовського, критерій – показник, ознака, на основі якої формується оцінка якості об’єкта, процесу, мірило такої оцінки [3]. Тотожним є визначення критерію у працях З. Курлянд.

Показники відображають особливості певного критерію. У словнику С.Ожегова поняття "показники" визначається як дані, за допомогою яких можливо зробити висновок про розвиток, хід, стан чого-небудь [2].

Нами виявлено критерії вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків, в основу яких покладено систему ціннісних ставлень підлітків до себе як представників певного етносу, до представників інших етносів та до довколишнього середовища.

Емоційно-настановчий критерій передбачав такі показники: готовність до толерантного сприйняття поглядів і думок представників різних етносів; готовність до толерантного сприйняття емоційного фону та настрою іншої людини як представника певного етносу; етноемпатія.

Гностично-орієнтувальний критерій визначався за такими показниками: усвідомлення власної приналежності до певного етносу; обізнаність із проявами культури різних етносів; знання характерних особливостей різних етносів.

  Комунікативно-конативний критерій передбачав діагностику за такими показниками: уміння налагоджувати доброзичливі стосунки із тими, хто оточує; наявність комунікативних здатностей ефективного спілкування із представниками різних етносів; уміння творчо використовувати культурний потенціал різних етносів.

Рівні вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків визначались за середнім значенням вияву показників визначених критеріїв.

Високий рівень вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків (4,5 – 5,0 балів) виявили підлітки, яким притаманна стійка етнічна ідентифікація. Вони добре або дуже добре володіють знаннями про культурні особливості та історію рідного етносу та мають бажання поширювати ці знання. Виявляють стійкий інтерес до культурних особливостей інших етносів. Їм притаманне позитивне ставлення до іншої культури; у них сформовано також позитивний образ іншої культури, при цьому збережено позитивне прийняття своєї власної. Їм властива високорозвинена здатність до емпатії та етноемпатії, що виявляється у здатності до співчуття іншим людям, проникненні в емоційний стан іншої людини, розумінні її емоцій, відчуттів і переживань. Ці учні демонструють високу здатність знаходити адекватні моделі поведінки, які сприяють підтриманню атмосфери взаємної згоди та довіри та усуненню нетерпимого ставлення до представників інших етносів.

До середнього рівня вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків (3,4 – 4,4 бала) віднесли підлітків, яким притаманна етнічна ідентифікація. Вони добре володіють знаннями про культурні особливості, традиції і звичаї рідного етносу, але не завжди готові їх поширювати. Такі учні демонструють наявність позитивного ставлення до іншої та своєї власної культури. Школярі готові до конструктивно-гуманної поведінки в ситуаціях міжетнічної напруженості, але вони дуже імпульсивні та легко піддаються провокаціям, що може ставати причиною конфліктів. Такі підлітки мають деякі уявлення про культурні та історичні особливості різних етносів, виявляють достатній інтерес до них. Їм характерні достатньо розвинені емпатичні здібності та етноемпатія, що проявляється у здатності до ціннісного резонансу із почуттями іншої людини як представником певного етносу.

Низький рівень вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків (0-3,4 бала) притаманний підліткам з низьким рівнем комунікативних здібностей. Їх властивий високий рівень тривожності та хибне уявлення про свою винятковість. Такі підлітки дуже важко знаходять спільну мову зі співрозмовником, оскільки здатність до емпатії у них розвинена недостатньо. Вони не відчувають емоційний стан іншої людини, уникають особистісних контактів. Учні з низьким рівнем вихованості культури міжетнічних стосунків дуже рідко виявляють толерантне ставлення до вибірково обраного індивіда в окремій ситуації, але частіше всього не проявляють толерантності у прийнятті поглядів і думок представників різних етносів та емоційного фону або настрою іншої людини як представника певного етносу. Їм не притаманна гнучкість у стосунках, вони тяжіють до конфліктних ситуацій. У таких підлітків достатньо розвинена етнічна ідентифікація. Вони мають деякі уявлення про культурні особливості та історію рідного етносу та, частіше за все, не мають бажання поширювати ці знання.

Охарактеризуємо діагностувальні методики, за якими здійснювалося вимірювання ступеня прояву кожного з показників культури міжетнічних стосунків підлітків на констатувальному етапі дослідно-експериментальної роботи.

 Для діагностики ступеня прояву показників "готовність до толерантного сприйняття поглядів та думок представників різних етносів " та " готовність до толерантного сприйняття емоційного фону та настрою іншої людини як представника певного етносу" скористалися орієнтовною анкетою "Діагностика рівня сформованості толерантності у підлітків", що дозволило виявити також рівні інтолерантності.

  До високого рівня інтолерантності було віднесено підлітків, які ніколи не проявляють толерантності, мають упереджене або вороже ставлення до представників інших культур і груп. У них доволі часто виявляється негативне емоційне оцінювання членів своєї або іншої групи. Вони схильні до створення конфліктних ситуацій.

  До середнього рівня інтолерантності було віднесено підлітків, які дуже рідко або ніколи не проявляють толерантності у ставленні до інших. Їхній поведінці притаманне упереджене ставлення до представників інших культур і груп. Діалог частіше всього супроводжується негативними емоціями. Гнучкість поведінки практично відсутня.

До низького рівня інтолерантності було віднесено підлітків, які виявляють толерантність до вибірково обраного індивіда в окремій ситуації, з яким готові здійснювати емоційний або діловий контакт. Діалог відбувається без негативних емоцій, але за певних умов позитивні емоції можуть змінитися на негативні, тому в стосунках може виникнути ситуативний або навіть затяжний конфлікт. Гнучкість слабо виражена.

Підлітки з низьким рівнем толерантності визнають потребу толерантного ставлення до інших, але виявляти його можуть не завжди, особливо під час дискусії. Вирізняються хибним уявленням про свою винятковість та високим рівнем тривожності. Конструктивність у діалозі не спостерігається.

Середній рівень сформованості толерантності свідчить про те, що підлітки розуміють важливість і значення толерантності у спілкуванні із членами своєї та інших груп, але не завжди готові до діалогу. Їхнім стосункам притаманне ситуативно-емоційне оцінювання. Конструктивність у діалозі виявляється в результативності роботи.

До високого рівня толерантності було віднесено підлітків, які характеризуються емоційно стійким ставленням до представників різних культур і груп. Вони завжди готові до діалогу, співпраці та позитивної взаємодії з ними. Учні не виявляють упередженості у процесі оцінювання ситуації або об’єкта. У діалозі спостерігається конструктивність і бажання продовжити розмову.

На основі аналізу одержаних результатів було зроблено висновок, що у процесі дослідно-експериментальної роботи потрібно ознайомити підлітків із сутністю понять "толерантність", "толерантна особистість", критеріями і соціальними виявами толерантності й нетерпимості, розкрити значення толерантної поведінки у взаємодії з людьми у різних життєвих сферах; навчити учасників конкретним прийомам, що допомагають розвинути в собі якості толерантної особистості; розвивати уяву, здатність до емпатії, співпереживання і співчуття, довіру, гідність і самопізнання як елементи толерантності в контексті взаємин із представниками інших етносів.

Для діагностики ступеня прояву показника "етноемпатія" (здатність до ціннісного резонансу із почуттями іншої людини як представника певного етносу) скористалися орієнтовними опитувальниками "Мої почуття, ставлення і поведінка у сфері міжетнічних стосунків", "Діагностика здатності до емпатії А.Мехрабієна, Н.Епштейна", методикою діагностики емпатичних здібностей підлітків В.Бойко.

Метою проведення опитування "Мої почуття, ставлення і поведінка у сфері міжетнічних стосунків" було виявлення рівня гуманності почуттів, ставлень і поведінкових намірів підлітків у сфері міжетнічних стосунків, що забезпечило також діагностику етноемпатії.

Діагностування ступеня розвитку етноемпатії неможливе без виявлення рівня розвитку емпатії взагалі. Здатність до співчуття – емпатія – емоційна чуйність, чутливість та увага до інших людей, їхніх проблем та успіхів. Емпатія проявляється у прагненні допомагати та підтримувати інших. Таке ставлення до людей припускає розвиток гуманістичних цінностей особистості, без чого неможлива її повна самореалізація. Тому розвиток емпатії супроводжує особистісне зростання та стає одним із його головних показників. Емпатія допомагає людині з’єднатися зі світом людей та не почуватися в ньому самотньо.

Під час проведення анкетування "Методика діагностики рівня емпатичних здібностей підлітків В.Бойко" дітям було запропоновано 36 варіантів поведінки в різних ситуаціях; відповіді учнів відповідали шести каналам емпатії: раціональному, емоційному, інтуїтивному, налаштуванням, які сприяють емпатії, здатності до емпатії, ідентифікації в емпатії.

Методика "Діагностика здатності до емпатії А.Мехрабієна, Н.Епштейна" сприяла виявленню рівня емпатичних тенденцій. Загальновідомо, що рівень емпатичних тенденцій у дівчаток у цілому вищий, ніж у хлопчиків. За характеристиками рівнів розвитку здатності до емпатії та етноемпатії у підлітків учасники експерименту спостерігали з метою виявлення у школярів відповідного рівня цієї здатності.

Підлітки з високим рівнем етноемпатії вирізняються високою етнічною ідентифікацією, вони готові до конструктивної поведінки та компромісу. Вважають за необхідне вибудовувати відносини з людьми – представниками інших етносів, – ураховуючи їхні етнічні особливості та почуття. Високий рівень емпатії характеризує особистість, здатну емоційно сприймати душевний стан людини, розуміти її емоції, відчуття та переживання. Така людина уважна до тих, хто її оточує, легко йде на контакт з незнайомими людьми. Високий рівень здатності до емпатії характеризує емоційних, відкритих підлітків, які здатні до точної інтерпретації емоційного стану іншої людини та завжди готові допомогти, заспокоїти і підтримати її. Вони почувають себе комфортно серед незнайомих людей. Страждання інших викликають в них почуття суму. У виборі професії передають перевагу професіям, які пов’язані зі спілкуванням з людьми.

Етнічна ідентифікація розвинена недостатньо у підлітків, які виявили середній рівень етноемпатії. Вони не завжди готові до конструктивної поведінки у критичній ситуації. Вважають за необхідне вибудовувати відносини з людьми – представниками інших етносів, – ураховуючи їхні етнічні особливості. Але вони не завжди готові йти на контакт та вважають недоречним виявляти цікавість до іншої особистості. Середній рівень здатності до емпатії характеризує підлітків емоційних, здатних до співчуття. Нещастя та страждання інших людей, особливо близьких, частіше всього викликають у них почуття суму, співпереживання. Водночас ці учні не завжди добре ставляться до несхожих на них людей. Такі підлітки неохоче відкрито проявляють свої емоції, а сильний прояв емоцій іншими людьми викликає у них негативну оцінку. Не завжди можуть контролювати свій настрій.

Низький рівень здатності до етноемпатії властивий підліткам, здатним співчувати іншим, але тільки після ретельного обмірковування проблеми. До несхожих на них людей ставляться більшою мірою нетерпимо. У виборі професії частіше обирають ті, які не пов’язані зі спілкуванням з іншими людьми. Етнічна ідентифікація розвинена слабко або відсутня. У критичних ситуаціях схильні до агресивної поведінки. Їх характеризує негативне ставлення до людей – представників інших етносів – та до їхньої культури. Низький рівень емпатії характеризує особистість, нездатну проникати в емоційний стан іншої людини. Вона, зазвичай, залишається байдужою до проблем та переживань навколишніх. Частіше всього уникає особистих контактів. Часто буває жорстокою до інших.

Діагностування результатів ступеня прояву показників за емоційно-настановчим критерієм уможливило виявлення рівня вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків, що відображено в таблиці 1 (ЕГ – експериментальна група, КГ – контрольна група).

Таблиця 1

Середньоарифметичні дані рівнів вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків за емоційно-настановчим критерієм (%)

 

Група Рівень
Високий Середній Низький
ЕГ 6,8 12,1 81,1
КГ 7,2 12,5 80,3

    

Таким чином, у значної більшості підлітків зафіксовано низький рівень вихованості культури міжетнічних стосунків (81,1% в учнів ЕГ та 80,3% КГ), середній рівень – у 12,1% підлітків ЕГ та 12,5% у КГ відповідно, високий рівень – 6,8% учнів ЕГ та 7,2% КГ.

  За допомогою бесід, орієнтовного опитувальника "Я – представник рідного етносу" виявили ступінь прояву показника "усвідомлення власної приналежності до певного етносу". Низький рівень вияву цього показника характерний підліткам, які дуже рідко або взагалі не ототожнюють себе зі своєю етнічною спільнотою. Вони інколи навіть заперечують власну етнічну ідентичність, віддаючи перевагу іншим групам та народам в якості референтних. Мають недостатні знання про культурну спадщину, історію, традиції, звичаї, релігію та народне мистецтво свого народу, а також не мають бажання ці знання отримувати. Мову своєї етнічної спільноти не вважають рідною, віддаючи перевагу мовам інших етнічних груп.

  До середнього рівня було віднесено підлітків, які ототожнюють себе зі своєю етнічною спільнотою, але не мають глибокого емоційного зв’язку з нею. Вони не завжди задоволені тим, що належать до цього етносу. Мають знання про культурні особливості, історію, традиції та звичаї своєї етнічної групи, але не завжди мають бажання ці знання поширювати.

  Високий рівень сформованості етнічної самосвідомості характеризує підлітків, які ототожнюють себе зі своєю етнічною спільнотою і відчувають глибокий емоційний зв'язок з нею. Вони задоволені тим, що належать до певного етносу та пишаються досягненнями свого народу. Діти мають глибокі знання про культуру, звичаї, традиції, релігію, історичну пам'ять, національний характер та народне мистецтво етнічної спільноти, з якою вони себе ототожнюють, та бажання ці знання поширювати. Рідною вважають мову своєї етнічної групи.

Для діагностики ступеня прояву показників "обізнаність із проявами культури різних етносів" та "знання характерних особливостей різних етносів" проводилися бесіди, інтерв'ю, а також скористалися анкетами "Особливості російського (грецького, молдавського, болгарського, єврейського, польського, німецького, румунського, гагаузького) етносу", що уможливило виявлення рівня обізнаності підлітків з проявами культури цих етносів. 

  Діагностування результатів ступеня прояву показників за гностично-орієнтувальним критерієм забезпечило визначення рівня вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків, що відображено в таблиці 2.

Таблиця 2

Середньоарифметичні дані рівнів вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків за гностично-орієнтувальним критерієм (%)

 

Група Рівень
Високий Середній Низький
ЕГ 8,8 10,8 80,4
КГ 7,6 11,8 80,6

   

 Отже, більшість підлітків виявила низький рівень вихованості культури міжетнічних стосунків (80,4% школярів ЕГ та 80,6% КГ), середній рівень – 10,8% учнів ЕГ та 11,8% КГ, високий рівень – 8,8% школярів ЕГ та 7,6% КГ. Отримані кількісні результати ще раз підтвердили нагальну потребу цілеспрямованої виховної роботи з виховання культури міжетнічних стосунків.

 Діагностика показника "вміння налагоджувати доброзичливі стосунки із довколишніми" здійснювалась за допомогою комплексу методик: "Діагностика доброзичливості", "Діагностика прийняття інших", "Діагностика рівня полікомунікативної емпатії", "Діагностика комунікативної толерантності" .

 Діагностика доброзичливості дозволила виявити, що респондентам властиві низький, середній і  високий показники доброзичливого ставлення до інших.

  Для діагностики рівня полікомунікативної емпатії скористалися відповідною методикою; водночас певною мірою змінили інтерпретацію отриманих результатів у зв'язку з необхідністю введення не більше трьох рівнів.

За методикою В.Бойко "Діагностика комунікативної толерантності" підліткам пропонувалось оцінити себе в ситуаціях взаємодії з іншими людьми. Наприклад, "Чи притаманні вам тенденції оцінювати людей, виходячи з власного "Я"?"; "Якою мірою категоричні чи незмінні ваші оцінки на адресу тих, хто вас оточує?"; "Якою мірою ви вмієте приховувати чи згладжувати неприємні враження в умовах взаємодії з некомунікабельними людьми?" тощо.

  У ході дослідження було застосовано також метод експертної оцінки. У ролі експертів виступали однокласники, вчителі, інколи батьки. Це дозволило підліткам по-новому, з точки зору інших людей сприйняти процес спілкування, наявність чи відсутність вміння доброзичливо ставитись до довколишніх як представників різних етносів.

 Безперечно, підлітковий вік характеризується підвищеною потребою у спілкуванні, у встановленні безконфліктних відносин з однолітками тощо. Відтак уміння проявляти доброзичливість у стосунках з людьми є дуже важливим саме у цей період розвитку особистості.

  Для діагностики показника "наявність комунікативних здатностей ефективного спілкування із представниками різних етносів" використали такі методики: КОС-2, методику визначення рівня комунікабельності, діагностику здатності до самоконтролю у спілкуванні, діагностику емоційних бар'єрів у міжособистісному спілкуванні.

  Ефективне спілкування неможливе без здатності самоконтролю у спілкуванні. Для виміру рівня цих якостей учнів застосовано спостереження за підлітками, а також відповідну методику. Низький рівень комунікативного контролю мають школярі, поведінка яких є стало неконтрольованою; вони не вважають за потрібне змінювати її залежно від ситуації. Якщо підлітки відверті, але нестримані у своїх емоційних проявах, вона мають середній рівень контролю у спілкуванні. Високий рівень притаманний учням, які легко входять у будь-яку роль, швидко реагують на зміну ситуації, добре відчувають і навіть прогнозують враження, яке справляють на інших.

 Діагностування емоційних бар'єрів у міжособистісному спілкуванні за допомогою самооцінювання дало змогу визначити головні бар'єри у встановленні емоційних контактів: невміння керувати емоціями, дозувати їх; неадекватний вияв емоцій; негнучкість, невиразність емоцій; небажання бути емоційно ближчими з людьми.

  Діагностика ступеня прояву показника "вміння творчо використовувати культурний потенціал різних етносів" базувалась на застосуванні методик "Визначення соціальної креативності особистості", "Самооцінка творчого потенціалу особистості", а також здійснювалась за допомогою спостереження як методу дослідження.

 Застосування методики "Визначення соціальної креативності особистості" сприяло виявленню рівня соціальної креативності підлітків на основі самооцінювання поведінки у нестандартних життєвих ситуаціях.

  Підлітки були залучені до групової та парної роботи, у ході якої їм пропонувались творчі вправи, у виконанні яких можливо було виявити вміння творчо використовувати культурний потенціал різних етносів у власній життєдіяльності.

 Діагностування результатів ступеня прояву показників за комунікативно-конативним критерієм дало змогу визначити рівень вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків, що представлено в таблиці 3.

Таблиця 3

Середньоарифметичні дані рівнів вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків за комунікативно-конативним  критерієм  (%)

 

Група Рівень
Високий Середній Низький
ЕГ 9,7 10,2 80,1
КГ 8,7 11,2 80,1

 

Отже, низький рівень виявлено в однакової кількості респондентів обох груп – контрольної та експериментальної – 80,1%. Високий рівень продемонстрували 9,7% підлітків ЕГ та 8,7%  КГ, а середній –  10,2% учнів ЕГ та 11,2% КГ.

Для визначення загального рівня вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків на констатувальному етапі експерименту результати вимірювання рівнів їх вихованості за означеними критеріями було розподілено у такий спосіб: до високого рівня вихованості культури міжетнічних стосунків було віднесено підлітків, у яких за емоційно-настановчим, гностично-орієнтувальним, комунікативно-конативним критеріями був наявний високий рівень прояву всіх показників. Аналогічно визначались середній і низький рівень культури міжетнічних стосунків підлітків, що відображено у таблиці 4.

Таблиця 4

Загальний рівень  вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків на констатувальному етапі експерименту (%)

 

Група Рівень
Високий Середній Низький
ЕГ 8,4 11,1 80,5
КГ 7,8 11,8 80,4

 

Отримані результати свідчать, що 80,5% респондентів ЕГ та 80,4% КГ мають низький рівень вихованості культури міжетнічних стосунків. Середній рівень притаманний 11,1% учнів ЕГ та 11,8% КГ. Високий рівень мають 8,4% підлітків ЕГ та 7,8% КГ.

Висновки. Відтак, за результатами констатувального етапу експерименту дійшли висновку про необхідність здійснення цілеспрямованої, спеціально організованої роботи з підвищення ефективності виховання культури міжетнічних стосунків підлітків у процесі позакласної роботи у ході формувального експерименту.

 

Список використаних джерел

1. Назаренко, Г.А. Виховання культури міжетнічних відносин старшокласників у позаурочній діяльності : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 / Назаренко Галина Анатоліївна. – К., 2007 – 243 с.

2. Нєдялкова, К.В. Педагогічні умови інтелектуального розвитку майбутніх учителів математики у процесі фахової підготовки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти " / К.В. Нєдялкова. – Одеса, 2003. – 21с.

3. Полторак, Г.М. Духовно-моральне виховання молоді і національне відродження України / Полторак Г.М., Ільницька Н.В., Пономарьова Л.Н. // Педагогіка толерантності. – 2007. – № 1. – С. 142-155.

  

Фогель, Т.М. Педагогический анализ результатов констатирующего этапа исследования культуры межэтнических отношений подростков в процессе внеклассной работы

   В статье представлен педагогический анализ результатов констатирующего этапа исследования уровня культуры межэтнических отношений подростков в процессе внеклассной работы. Обоснованы критерии и показатели воспитанности культуры межэтнических отношений подростков. Охарактеризированы диагностические методики.

  

Ключевые слова: культура межэтнических отношений, уровень, критерии, показатели воспитанности культуры межэтнических отношений.

 

Fogel, T. Pedagogical Analysis of the Results of Establishing Research of Interethnic Relations Culture of Teenagers During the Out-of-Class Work

   The article deals with the description of pedagogical analysis of the results of establishing research of the level of the interethnic relations culture of teenagers during the out-of-class work. Criteria and marks of breeding culture of interethnic relations of teenagers are justified. Testing methods are described.

 

Key words: interethnic relations culture, level, criteria and marks of breeding culture of interethnic relations.