УДК 378:371.3(075)

Котенко О.В.,

завідувач кафедри іноземних мов і методик їх навчання Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук

 

Концептуальні засади формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи у змісті дисципліни "Методика викладання англійської мови"

 

Стаття присвячена дослідженню проблеми визначення структурних компонентів професійної компетентності майбутнього вчителя початкової школи з огляду на сучасні освітні тенденції. Зокрема, увага акцентується на необхідності формування іншомовної методичної компетенції майбутніх фахівців засобами навчальної дисципліни "Методика викладання англійської мови".

Ключові слова: майбутній учитель початкової школи, професійна компетентність, методична компетенція, іноземна мова, навчально-виховний процес у ВНЗ.

Постановка завдання в загальному вигляді. Глобалізація суспільних процесів у сучасній Україні, інтеграційні  міждержавні процеси у сфері освіти, що сприяють стиранню "кордонів" у великому інформаційному потоці світового досвіду і знань,  відкритий доступ до  якісної освіти за кордоном з кожним днем все більше загострюють проблему затребуваності у фахівцях різних галузей, які володіють загальновживаною  та/або професійно орієнтованою іноземною мовою (ІМ). Разом з тим не достатньо гнучка політика держави щодо фінансування освітньої галузі сьогодні спричинює відтік педагогічних кадрів з освіти, що ускладнює процес формування вторинної мовної особистості, здатної до продукування мовленнєвих дій в умовах автентичного спілкування з представниками інших культур  у різних сферах людської життєдіяльності, та, водночас, підвищує вимоги до якості підготовки педагогічних кадрів у системі вищої освіти, зданих ефективно виконувати функціональні обов'язки в сучасних освітніх реаліях.

Варто відзначити, що формування вторинної мовної особистості – це процес, відтермінований у часі, оскільки починається ще у дитинстві, у молодшому шкільному віці, коли закладаються основи володіння ІМ як засобом міжкультурного спілкування. Отже, особливої уваги, на наш погляд,  потребує гармонізація процесу підготовки фахівців, які засобами ІМ формують особистість молодших школярів.

 Вважаємо доцільним зауважити, що актуальними проблемами системи освіти України натепер є  модернізація освітньої діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ), забезпечення особистісно-професійного розвитку майбутнього педагога початкової ланки, удосконалення системи відбору молоді на педагогічні спеціальності "Початкова освіта", "Дошкільна освіта", приведення змісту формування професійної компетентності майбутнього фахівця  початкової школи (ПШ) у відповідність до сучасних запитів суспільства.

Звісно, у межах однієї статті важко дискутувати про способи вирішення всіх зазначених вище проблем, оскільки вони потребують злагоджених дій у всіх ланках освітнього простору. Метою статті  є актуалізація проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи за допомогою змісту навчальних  дисциплін, зокрема "Методики викладання англійської мови" як однієї з профільних дисциплін, визначення концептуальних засад її навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема професійної педагогічної компетентності є предметом різноаспектних досліджень, а також наукових дискусій, широкого обговорення у колі науковців. Водночас зазначаємо, що у психолого-педагогічній літературі ще не сформовано єдиного підходу до визначення сутності поняття "професійна компетентність учителя". У вітчизняній науковій літературі цій проблемі присвячені праці Н.Бібік, О.Пометун, О.Овчарук, М.Митник, А.Маркової, О.Садівник [7] та інших.

На думку В.Сластьоніна, І.Ісаєва, А.Міщенко та Є.Шиянова [8], професійна компетентність педагога виражає його теоретичну і практичну здатність здійснення педагогічної діяльності. Основу структури компетентності вчителя складають чисельні педагогічні вміння, які характеризують цю готовність.

Н.Гузій [4], Н.Волкова [2] та інші науковці визначають поняття "професійна компетентність вчителя" як сукупність професійно-педагогічних компетенцій, що детерміновані предметною галуззю, у якій функціонує педагог. Серед них у різних інтерпретаціях виокремлюють професійно-комунікативну, соціально-психологічну, особистісно-мотиваційну, спеціальна предметну (фахову), аутопсихологічну компетенції тощо. Разом з тим, науковці одностайні у думці, що професійна компетентність вчителя – це його інтегративна здатність, що включає знання, вміння, навички, зафіксовані у кваліфікаційних вимогах, та особистісні нахили й орієнтири щодо розвитку особистісної культури, поглиблення власного досвіду, здійснення інноваційної діяльності.

Проблеми теорії і практики формування професійної компетентності вчителів іноземних мов, лінгводидактичних засад навчання іноземної мови, методичні аспекти діяльності  майбутніх фахівців ІМ досліджували як українські, так і зарубіжні науковці: О.Бігич [1], Н.Бориско [5], Н.Гальскова [3], Н.Гез [3], Н.Москальова[6], С.Ніколаєва [5], О.Тарнопольський [9], А.Щукін [10] та ін.

            Виклад основного матеріалу. Дискутуючи  про професійну компетентність учителя ПШ, варто зауважити, що до педагога, який  викладання традиційний предмет та ІМ водночас, висувається низка вимог, зокрема до формування його методичної і фахової компетентцій.

Поняття "професійна компетентність вчителя ПШ" розуміємо як комплекс фахових знань, умінь, навичок та професійно значущих особистісних якостей, які педагог проявляє у професійній діяльності. Для досягнення певного рівня професіоналізму майбутньому вчителю ПШ необхідний комплекс не тільки теоретичних знань, а й практичних умінь та навичок реалізації психологічних, дидактичних і методичних положень у навчанні й вихованні на матеріалі іноземної мови зокрема. Професійна компетентність учителя ПШ – це інтегроване утворення його особистості, яке синтезує в собі необхідні компетентності (психолого-педагогічну, україномовну комунікативну, іншомовну комунікативну, методичну, особистісно-мотиваційну, інструментальну тощо), практичний вияв яких забезпечує ефективну педагогічну взаємодію у процесі формування  комунікативної компетентності учнів, зокрема й  іншомовної.

Нині орієнтація майбутніх учителів ПШ на викладання ІМ розширює межі їхніх професійних перспектив. Разом з тим загострюється проблема переорієнтації змісту професійної підготовки у ВНЗ, що зумовлює  необхідність активно впливати засобами навчальних дисциплін на рівень сформованості компетенцій, які повинні  забезпечити високий рівень якості діяльності педагога на уроках ІМ у початкових класах. Отже, у структурі професійної компетентності вчителя ПШ на етапі його професійної підготовки особливої уваги набуває, серед іншого, формування методичної компетенції, високий рівень сформованості якої сприятиме формуванню особистості молодшого школяра засобами ІМ.

Методична компетенція, передусім, передбачає формування професійно-методичних умінь учителя ІМ використовувати сучасні технології у навчанні ІМ, методи і прийоми навчання ІМ; раціонально планувати і реалізовувати різні форми організації навчально-виховного процесу з ІМ як в урочний, так і в позаурочний час; аналізувати і враховувати індивідуально-психологічні особливості учнів залежно від рівня володіння та етапу навчання ІМ; активно впроваджувати у процес навчання ІМ сучасні технології навчання; оцінювати рівень сформованості всіх складових іншомовної комунікативної компетенції учнів на основі засад партнерства у процесі навчальної взаємодії з ними.  

Навчання ІМ – це спільна діяльність вчителя й учня, що має на меті формування учня, здатного до адекватної соціалізації у багатокультурному соціумі, до діалогу культур, спроможного вирішувати проблеми взаємодії у соціокультурному просторі, застосовуючи досвід, набутий упродовж навчання. Ефективність формування особистості учня засобами ІМ залежить також і від уміння того, хто навчає, синтезувати загальний процес передавання іншомовних знань, умінь, навичок з навчанням певної мови відповідно до конкретних умов навчання. "Методика викладання іноземних мов" як наукова дисципліна сприяє оволодінню особистістю ІМ, а не лише  набуттю певного обсягу мовних знань. Це можливо реалізувати за допомогою змісту  навчальної дисципліни  "Методика викладання англійської мови", яка є однією з профільних дисциплін для студентів філологічних та педагогічних спеціальностей ВНЗ, основною метою якої є оволодіння основами методичної підготовки студентів до реалізації власних професійних функцій у процесі педагогічної діяльності, а саме:

навчання іноземної мови, що має на меті формування в учнів іншомовної комунікативної компетентності: формування здатності учнів до оволодіння різними видами компетенцій (мовної, мовленнєвої, дискурсивної, соціокультурної, полікультурної, лінгвокраїнознавчої, країнознавчої);

виховання засобами іноземної мови толерантного та поважливого ставлення учнів до представників інших мовних, культурних, релігійних уподобань; культури спілкування,  прийнятого у сучасному світі позитивного ставлення до іноземної мови як засобу міжкультурної комунікації, що сприяє формуванню здатності до діалогу культур;

розвиток умінь учнів застосовувати іншомовні знання, уміння й навички для комунікативного продукування власних думок, побудови висловлювання з точки зору логічності їх викладу, досягнення комунікативної мети – адекватного розуміння, сприйняття, і як наслідок – вербальної реакції на почуте.

Методика як навчальна дисципліна дає можливість майбутнім учителям опанувати  теоретичні та практичні основи формування іншомовної комунікативної компетенції учнів на основі ознайомлення з основними етапами розвитку методики навчання іноземної мови, сучасними тенденціями розвитку методичної науки як прикладної дисципліни, законодавчою базою, що супроводжує й регламентує процес навчання іноземних мов на різних етапах з урахуванням типу навчального закладу та умов навчання.

Важливе значення у процесі опанування "Методики викладання англійської мови" як навчальної дисципліни набуває вивчення базових методичних категорій, як-от: зміст, мета, принципи, методи, прийоми, форми, а також засоби та способи навчання й виховання на матеріалі іноземної мови, тлумачення таких методичних категорій, її поняттєвий апарат.  Саме такі теоретичні аспекти методики є важливими для майбутніх учителів ПШ, оскільки дозволяють формувати власну філософію викладання предмета, грамотно обґрунтовувати вибір тих чи інших підходів до процесу навчання ІМ, вибудовувати методично доцільну модель взаємодії між учасниками навчально-виховного процесу, використовувати різні способи мотивації, що сприяють ефективності засвоєння школярами іншомовного мовлення.

Метою курсу є ознайомлення студентів із теоретичними основами методики викладання іноземних мов як науки та навчальної дисципліни, а також формування умінь і навичок організації навчального процесу із засвоєння іноземної мови з огляду на  сучасні методичні підходи та провідний педагогічний досвід.

Завданнями курсу визначено такі:

− ознайомити студентів з теоретичними основами методики навчання іноземних мов;

− розвивати  навички та вміння навчальної роботи з формування комунікативної компетентності учнів на основі програми з ІМ, яка використовується в  загальноосвітньому навчальному закладі;

− навчати ефективно готуватись до уроку як основної форми навчального процесу з ІМ;

− формувати вміння здійснення контролю рівня сформованості знань, навичок і вмінь учнів;

− навчати ефективно застосовувати методи, прийоми, використовувати засоби навчання відповідно до етапу навчання;

− навчати раціонально планувати навчальний процес, зокрема урок як один із його компонентів;

− ознайомити із формами і видами позаурочної діяльності з ІМ, що сприяє успішному виконанню загальної мети навчання ІМ у школі;

− навчати творчо аналізувати чинні підручники з іноземних мов та формувати вміння ефективно їх використовувати у навчальному процесі.

Зміст навчальної дисципліни "Методика англійської мови" складається з трьох частин. Перша традиційно присвячена теоретичним основам методики навчання іноземних мов, тобто на заняттях розкриваються питання базових методичних категорій, підходів до навчання ІМ, змісту, принципів його відбору.

Друга складова висвітлює питання, пов’язані з формуванням в учнів мовних та мовленнєвих навичок і комунікативних умінь. У цій частині висвітлюються особливості формування мовної компетенції (навчання фонетики, граматики, лексики), а також формування мовленнєвої компетенції (навчання аудіювання, говоріння, читання, письма).

Третя частина окреслює питання щодо різних аспектів організації процесу навчання ІМ у навчальному закладі відповідно до його типу, профілю та умов навчання. Тому особлива увага у цій частині надається засвоєнню структури, особливостей, аналізу уроків ІМ, розкривається сутність, зміст і особливості планування у роботі вчителя, а також специфіка позакласної роботи з іноземної мови на відповідному ступені навчання.

Оскільки метою вивчення дисципліни "Методика викладання англійської мови" є формування професійно-методичних умінь формування іншомовної комунікативної компетентності учнів, вихідними концептуальними положеннями організації вивчення дисципліни такі підходи:

компетентнісний, відповідно до якого у студентів формується професійна методична компетенція;

− професійно-орієнтований, що передбачає формування іншомовної комунікативної  та методичної компетенцій як основи педагогічної діяльності вчителя на уроках ІМ у початковій школі;

− рефлексивно-діяльнісний, що означає практичну спрямованість аудиторних/позааудиторних занять у процесі визначення змістового контенту, відмову від посиленої академічності у подаванні навчального матеріалу; формування здатності майбутніх учителів ПШ до аналізу власної педагогічної діяльності, розвиток навичок самоосвітньої діяльності;

− студентоцентрований, що зумовлює організацію навчально-виховного процесу ВНЗ загалом, зокрема – і вивчення дисципліни, зорієнтованої до студента.

Стратегічною метою вивчення дисципліни "Методика викладання англійської мови" є розвиток професійної методичної компетенції майбутнього вчителя ПШ, здатного ефективно формувати вторинну мовну особистість на матеріалі іноземної мови, що вивчається.

Організація вивчення "Методики викладання англійської мови" для студентів спеціальності "Початкова освіта" відбувається згідно із загальнодидактичними принципами науковості, зв’язку теорії з практикою, особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів до навчання тощо.

Важливе значення також мають принципи організаційних засад навчання дисципліни, а саме:

принцип диференціації змісту навчання дисципліни "Методика викладання англійської мови", згідно з яким реалізуються засади практично-предметної спрямованості  процесу оволодіння студентами методичними знаннями, уміннями, навичками;

принцип професійної спрямованості змісту навчання дисципліни, основою якого є професійно-навчальне середовище ВНЗ, що сприяє всебічній професіоналізації особистості майбутнього фахівця за всіма напрямами діяльності ВНЗ: навчальним, науковим, соціально-гуманітарним;

принцип взаємопов’язаного навчання ІМ і методики її викладання, який передбачає інтеграцію у курсі "Методика викладання англійської мови" сформованих іншомовних умінь і навичок, набутих під час вивчення дисциплін практичного циклу  ("Практичний курс англійської мови", "Практика усного та писемного мовлення (іноземного)", "Іноземна мова", "Ділова іноземна мова" тощо) з метою підвищення рівня сформованості іншомовної комунікативної компетенції студентів.

Реалізація вищезгаданих принципів, досягнення стратегічної мети навчання дисципліни "Методика викладання англійської мови" також залежить від доцільно обраних організаційних форм навчання. На основі аналізу науково-педагогічної літератури та досвіду викладання цієї дисципліни як оптимальні для набуття практичних навичок організації навчально-виховного процесу з ІМ у ПШ було визначено такі: аудиторні (лекційні та семінарські, індивідуальні заняття, консультації), позааудиторні заняття, виробнича практика.

Лекційні заняття, як відомо,  призначені для засвоєння теоретичного матеріалу, семінарські – з метою органiзації дискусiї за попередньо визначеними темами, до якої студенти готують тези виступiв на основі опрацьованого раніше матеріалу та самостійно  виконаних реферативних. Проте, на наш погляд, застосування інноваційних освітніх технологій у вищій школі, пошуки альтернативних способів  передавання знань не можуть не впливати на перегляд підходів до проведення лекційно-семінарських форм організації занять. Натепер лекції також повинні мати проблемний характер, що мотивує студентів до пошуку ефективних способів вирішення педагогічних завдань, до аналізу сучасних тенденцій в освітній сфері загалом та у викладанні ІМ зокрема. На семінарських заняттях, на наш погляд, доречно трансформувати  діалогічні форми навчальної взаємодії викладача і студента у дискусійні з використанням інтерактивних форм: ділових ігор, тренінгів, диспутів. За наявності таких організаційних форм із дисциплін професійно-методичного спрямування студенти мають можливість  моделювати реальні педагогічні ситуації та намагатись вирішити їх, застосувавши здобуті методичні та лінгвістичні знання, набуті вміння і навички.

Окрім того, у межах проведення індивiдуальних занять з дисципліни "Методика викладання англійської мови" майбутні вчителі початкових класів мають можливість пiдвищити рiвень методичної підготовки, розкрити творчі здібності, наприклад, у розробленні конспектів уроків з англійської мови, складанні сценарію позакласного заходу. Під час консультацiй студент отримує вiдповiдi викладача на конкретнi запитання або пояснення щодо певних теоретичних положень з методики викладання іноземної мови чи аспектiв їх практичного застосування.

Безперечно важливими є також позааудиторні заняття, мета яких – удосконалення методичних умінь та навичок на основі виконання самостійних завдань у формі навчального проекту та його захисту. Окрім того, як показує досвід роботи, залучення студентів до розроблення сценаріїв  і проведення занять з ІМ для дітей молодшого шкільного віку в межах участі  ВНЗ у різних соціальних та благодійних акціях є потужним стимулом професійного самовизначення студентів, їх професіоналізації та експериментальним майданчиком для набуття професійно-методичних навичок.

Практична спрямованість змісту професійної підготовки майбутніх учителів ПШ зумовлює значимість виробничої практики студентів як складової навчально-виховного процесу. Вона спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами у процесі вивчення дисциплін методичного та фахового спрямування, набуття і вдосконалення практичних навичок і умінь за відповідною спеціальністю та забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх учителів з їх практичною діяльністю в педагогічному закладі. 

Виробнича практика з ІМ у початкових класах є проміжним етапом практичної підготовки майбутнього вчителя ПШ, під час якої інтенсифікується процес його професійного становлення, самоосвіта і самовиховання, здійснюється перевірка рівня професійної готовності до педагогічної діяльності, створюються умови для інтеграції суспільно-політичних, психолого-педагогічних і спеціальних знань.

Виробнича практика має низку функцій: навчальну, розвивальну, виховну, діагностичну. Навчальна функція передбачає актуалізацію, поглиблення і застосування теоретичних знань, формування різноманітних педагогічних умінь і навичок. Прерогативою розвивальної функції є розвиток пізнавальної і творчої активності майбутніх учителів, розвиток педагогічного мислення. Виховна функція забезпечує формування світогляду студентів, їх соціальної активності, професійно-педагогічних якостей. У зміст діагностичної функції входить перевірка рівня сформованості професійної компетентності майбутніх учителів ПШ. Специфіка виробничої педагогічної практики з іноземної мови полягає у її тісному зв’язку зі змістом відповідних академічних курсів, особливостями обраної спеціальності та в залученні студентів до активної педагогічної взаємодії з учителями й учнями ПШ.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Отже, знання методичних закономірностей навчання іноземної мови складає основу професійно-методичної майстерності майбутнього вчителя, його професійної компетентності, конкурентоздатності на ринку праці. Це означає, що вчитель ПШ спроможний досягти високого рівня якості власної педагогічної діяльності лише за умови обізнаності у питаннях теоретичних і прикладних основ навчання ІМ, раціонального та методично доцільного використання  цих знань на практиці, а також їх адаптації до умов навчання.

 Перспективою подальших наукових розвідок вважаємо визначення теоретико-практичних засад формування методичної культури майбутнього вчителя початкової школи як важливої складової його професійного зростання в умовах неперервної освіти.

 

Список використаних джерел

1. Бігич, О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземних мов в початковій школі / О.Б.Бігич. – К. : Ленвіт, 2006. – с.  132.

2. Волкова, Н.П. Педагогіка : навч. посіб. / Н.П.Волкова. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Академвидав, 2009. – 616 с.

3. Гальскова Н.Д. Теория обучения иностранным языкам. Лингводидактика и методика : учеб. пособие [для студ. лингв. ун-тов и фак. ин. яз. высш. пед. учеб. заведений] / Н.Д.Гальскова, Н.И.Гез. – 6-е изд., стер. – М. : Академия, 2009. – 336 с.

4. Гузій, Н.В. Педагогічний професіоналізм : історико-методологічні та теоретичні аспекти : монографія / Н.В.Гузій. – К. : НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. – 243 с.

5. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах : підручник; вид. 2-е, випр. і перероб. / кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К. : Ленвіт, 2002. – 328 с. 

6. Москалева, Н.С. Технология проффесионально-направленного обучения в подготовке учителя иностранного язика / Н.С.Москалева // Иностранные языки в школе. – 2007 – №7. – С. 78-82.

7. Пометун, О.І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн / О.І.Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : монографія / М-во освіти і науки України; [колектив авт. : Н.М.Бібік, Л.С.Ващенко, О.І.Локшина та ін.; під заг. ред. О.В.Овчарук]. – К., 2004. –266 с.

8. Сластенин, В.А. Педагогика : учеб. пособие [для студентов высш. пед. учеб. заведений] / В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, Е.М.Шиянов; под ред. В.А.Сластенина. – М. : Академия, 2002. – 576 с.

9. Тарнопольський, О.Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти : навчальний посібник / О.Б.Тарнопольський. – К. : ІНКОС, 2006. – 248 с.

10. Щукин, А.Н. Обучение иностранным языкам : Теория и практика :  учебное пособие [для преподавателей и студентов]; 3-е изд. / А.Н.Щукин. – М. : Филоматис, 2007. – 480 с.

 

Котенко, О. Концептуальные основы формирования профессиональной компетентности будущих учителей начальной школы в содержании дисциплины "Методика преподавания английского языка"

Статья посвящена исследованию проблемы определения структурных компонентов профессиональной компетентности будущего учителя начальной школы в контексте современных образовательных тенденций. В частности, внимание акцентируется на необходимости формирования иноязычной методической компетенции будущих специалистов посредством изучения дисциплины "Методика преподавания английского языка".

 

Ключевые слова: будущий учитель начальной школы, профессиональная компетентность, методическая компетенция, иностранный язык, учебно-воспитательный процесс в ВУЗ.

 

 

Kotenko, Olga. The Conceptual Bases of Future Primary School Teachers Professional Competence Formation in the Content of the Discipline "Methods of Teaching English"

The article is devoted to the investigation of the problem of future primary school teacher’s structural components detection according to the modern educational tendencies. In particular attention is paid to the need of future specialists` foreign methodological competence forming by the means of the course "Methods of teaching English".

 

Key words: future primary school teacher, professional competence, methodological competence, foreign language, higher educational establishment’s educational process.