УДК 378.147+37.013.8+504     

 Стецюк К. В.,

доцент кафедри історії та українознавства Луганського національного аграрного університету, кандидат педагогічних наук

  

Міждисциплінарність як методологія розвитку екологічних знань

 

У статті подано методичну розробку практичного заняття, на якому  реалізується проблема екологізації соціально-гуманітарних дисциплін у вищих навчальних закладах. На матеріалі розробки зроблено спробу дослідити проблему екологічного виховання  та обґрунтувати  методику синтезуючих тенденцій та інтеграції здобутих знань із різних дисциплін.

 

Ключові слова: методологія міждисциплінарних знань, екологізація соціально-гуманітарних дисциплін, інтеграційно-пошукове дослідження, методи екологічного виховання.

 

 Актуальність проблеми. Специфіка методології міждисциплінарних  знань  полягає в перевазі інтегративних, синтезуючих тенденцій. Двоєдиність "природа – культура", яка відображає відкритість світу, містить у собі всі форми земного життя та може бути застосована до всіх елементів системи: і до молекули ДНК, і до світу природи, і до техносфери, і до єдиного культурного поля, підсистемою якого є освіта. На цю універсальність  вказували мудреці Давнього Сходу: "Все є все,  все є у всьому,  все є завжди,  все є навколо".

Однією з важливих особливостей сучасного знання є розгорнуте обговорення фундаментальних, світоглядних, філософських, пізнавальних і методологічних проблем  як необхідної умови формування нових ідей науки. Різні форми сприйняття світу (мистецтво, філософія та інші) дають можливість багатоаспектного бачення питань. Тому визначальною тенденцією пізнавального процесу є інтеграція.

Сьогодні у вищій школі, орієнтованій на предметне вивчення і блочну побудову дисциплін, у студентів важко сформувати сучасне цілісне уявлення про екологічну науку. Важливим способом вирішення цієї проблеми є екологізація соціально-гуманітарних дисциплін.

У процесі екологізації соціально-гуманітарних дисциплін студенти  пізнають природу знань, способи запам’ятовування, систематизації, структуру наукових теорій і, що важливо, набувають здатності системного мислення, осмислення екологічних знань і цінностей за зразком уже відомих структур наукових теорій.

Інтегративний тип екологічного пізнання формується у студентів на основі  поєднання безпосереднього особистого досвіду, системного мислення, нетрадиційного підходу до проблеми, виховання багатомірної цілісності особистості  зі сформованим творчим потенціалом.

Метою статті є представлення методичної розробки навчального заняття, в основі якого – методологія міждисциплінарності, що забезпечує  інтеграцію різних галузей знань, багатоаспектне засвоєння проблем і явищ, варіативність запропонованих курсів і методик, рефлексію у процесі пізнання, поєднання освіти й самоосвіти, можливість творчої свободи і самовираження всіх учасників освітнього процесу.

Наводимо приклад практичного  заняття  з теми:  "Міждисциплінарний  характер екологічного виховання на матеріалі української народної казки "Дідова дочка і бабина дочка": екологічний аспект" (з досвіду роботи). 

 1. Цілі заняття:

 навчальна: сприяти формуванню методичної та  психологічної готовності студентів змінити вид і характер екологічної доцільності у професійній  діяльності, роботи над міждисциплінарними проектами;

розвивальна: забезпечити самостійну систематизацію своїх знання з проблеми формування екологічної культури, добирання відповідного  ілюстративного матеріалу для підтвердження своїх  поглядів і висновків щодо поставленої викладачем і студентами проблеми, перевірку правильності чи помилковості висновків про доцільність міждисциплінарного  методу екологічного виховання, зроблених студентами у процесі  колективного обговорення;

виховна: виховання глибокої поваги та зацікавленості до теоретичної і практичної спадщини  у різних наукових напрямах;  формування особистісної і суспільно-ціннісної готовності до екологічної самоосвіти і   саморозвитку на основі морально-етичних норм, які регулюють суб’єкт-суб’єктні відносини (у процесі міжособистісних  комунікацій, включаючи  і процес освіти, та під час гармонійного та толерантного спілкування  з природою). 

 2. Методи і  форми організації практичного заняття:

а) розподіл на групи:

– експерти (головний експерт, педагоги, психологи, соціологи, екологи, філософи, культурологи, історики, правознавці, мовознавці);

– група "журналістів";

б) застосування дослідницького методу як випереджального дослідження проблеми із зосередженням уваги на змісті казки, теоретичних основах психології, педагогіки, філософії, правознавства, історії культури, історії України,  екології, ділового мовознавства;

в) застосування  здобутих раніше знань (на першому етапі – визначення залишкових знань, на другому – оновлення фактичного матеріалу за допомогою відповідної літератури, конспектів лекцій і практичних занять,  досвіду виробничої практики) за алгоритмом казки (репродуктивний метод);

г) постановка проблеми – міждисциплінарний характер екологічного  виховання  (проблемний метод викладу);

д) активізація творчої діяльності за допомогою змагання, розвитку  інтересу до комплексу дисциплін, що вивчаються, спрямованих на формування гармонійно  розвиненої особистості, здатної  враховувати етичні та правові норми у розробленні екологічних і соціальних проектів (дослідження, евристичний метод, спрямовані  на систематизацію знань, розвиток навичок ухвалення нестандартних  рішень).

3. Структура та основний зміст практичного заняття

3.1.  Ознайомлення з темою, цілями й завданням заняття.

3.2. Сутність поняття "інтеграція" та "міждисциплінарність" у контексті екологічного виховання.

3.3. Постановка проблеми: виховання толерантного й доброзичливого  ставлення до себе, до інших, до природи.  

 3.4. Інтегративно-пошукове дослідження проблеми екологічного виховання із використанням  змісту казки "Дідова дочка і  бабина дочка" на основі теоретичних знань (з педагогіки, психології, екології, соціології, філософії, правознавства, культурології,  української та іноземної мов, історії України, екології) за допомогою узагальнення на основі об’єднувальної ланки – розвитку  відносин у соціальному й природному середовищах  ("людина – людина", "людина – природа", "людина – суспільство").

 а) Запитання до "експерта" з педагогіки:

З точки зору педагогіки, які, на Ваш погляд, причини такого різного виховання  дідової дочки  і бабиної дочки?

Зробіть педагогічний аналіз ситуації фрагмента казки, коли бабина дочка  повернулася додому.

Якими педагогічними засобами можна впливати на екологічне виховання  бабиної дочки?

б) Запитання до "експертa" з  психології:

Дайте коротку психологічну характеристику персонажів казки.

Які причини  конфліктних ситуацій у сім'ї та у відносинах з господинею і  як їх можна усунути?

Яку пораду як психолог Ви дали б дідові і бабі для формування екологічної культури бабиної дочки?

в) Запитання до "експерта" із соціології:

Соціально-екологічна взаємодія та її основні характеристики.

Якби  бабина дочка вчилася у Вашій групі, які соціально-педагогічні прийоми і методи Ви застосували б для її становлення як екологічно грамотного фахівця?

г) Запитання до "експертa" з філософії:

Філософське тлумачення  боротьби добра і зла.

У чому сенс життя діда і баби, дідової дочки і бабиної дочки? 

Як на прикладі ставлення дідової дочки до людей і природи можна прокоментувати українську "філософію серця"?

д) Запитання до "експерта" з правознавства:

З точки зору права:  чи є кримінально карними дії бабиної дочки? 

Якби Ви були автором "Кримінального екологічного  кодексу", які статті Ви запропонували б до цього кодексу з урахуванням етично-моральної  поведінки бабиної дочки?

е) Запитання до "експерта"  з історії України:

На Ваш погляд, у кого з персонажів казки світогляд і  поведінка більше відповідають етнічному менталітету українського народу?

Обґрунтуйте роль етнічного менталітету в екологічному вихованні майбутніх фахівців.

ж) Запитання до "експерта" з історії культури:

Як відомо, наявні різні визначення функцій поняття "культура", зокрема  і такі: пізнавальна, інформативна, світоглядна,  комунікативна, регулятивна,  аксіологічна і виховна.  На матеріалі казки прокоментуйте можливі функції зазначеного поняття.

Як можна реалізувати виховну функцію культури  з метою  екологізації навчально-виховного процесу вищої школи?

з) Запитання до "експертa" з української мови за професійним спрямуванням:

Порівняйте культуру спілкування дідової дочки і бабиної дочки з людьми та навколишнім середовищем; висловіть свою думку, як такий стиль спілкування вплинув би на професійну діяльність  фахівця?

Методом рольової гри зімітуйте телефонну розмову з уявними доньками діда й баби і висловіть своє ставлення до їхньої поведінки щодо  людей та природи.

і) Запитання до "експерта" з  іноземної  мови: 

Візьміть інтерв’ю у "господині" (іноземною мовою) з метою з’ясування оцінки поведінки обох дочок. Яке майбутнє, на її думку, чекає на кожну з них?

к) Запитання до "експерта"  з екології:

Як можна використовувати висловлені в ході  заняття думки,  пропозиції у процесі екологічного виховання  в умовах університетського  освітнього простору? 

Наведемо декілька фрагментів суджень студентів, які вони висловили у процесі обговорення.

1. В українській народній казці "Дідова дочка й бабина дочка"   порівнюються два протилежні образи. Внутрішній світ дідової дочки побудований на пошані до старших (вона ніколи не суперечила волі мачухи; з жалістю ставилася до батька;  ввічливо розмовляла з жінкою, до якої найнялася на роботу), на любові до навколишнього середовища (дівчина привела в порядок яблуньку, вичистила криничку; доглянула   собаку; почистила і обмазала піч і навіть дбайливо поставилася до "гадюк, ящірок, жаб і всякого звіра"); вона не злопам'ятна (вона ніколи не відплачувала злом бабі та її дочці за заподіяні образи) і безкорислива.

 Бабина дочка завжди була чимось незадоволена, часто вступала в конфлікти з тими, хто був поряд з нею, була ледача, брехлива. Вона не шанувала навколишнє середовище (відмовилася допомогти яблуні, криничці, собаці, печі і попекла всіх звірів, яких повинна була годувати) і постійно наговорювала на дідову дочку.

 Аналізуючи особливості спілкування з людьми і навколишнім середовищем двох окремо взятих дівчат, можна прийти до висновку, що з дочки діда вийшов би висококваліфікований, добросовісний і відповідальний фахівець. Дочка баби або взагалі не стала б фахівцем, або була б таким "працівником", який гальмував би робочий процес (метод психологічного аналізу).

2. На наш погляд, етнічному менталітету українців  більше відповідають світогляд і поведінка  дочки діда і самого діда, бо їм притаманні доброта, чуйність, почуття вдячності, працьовитість, а також багато інших якостей, які властиві українському народу.

Менталітет нашого народу має жіночий образ, саме тому в національному характері українців можна виділити такі якості, як емоційність, чуттєвість, чуйність, доброзичливість, доброта, мрійливість, любов до дітей. Ментальність українця спрямована на внутрішній емоційно-чуттєвий світ. Це переконливо ілюструється на прикладі образу дідової дочки.

3. "Філософія серця" пов'язана з рисою української національної психології – емоційністю – наданням високої оцінки відчуттям, своєрідному баченню природи (так би мовити, злиттю з нею), своєрідному гумору  тощо. У цьому аспекті серце є способом емоційного життя.  З казки видно, що дочка діда все "пропускає через серце" – дуже добра, великодушна, чуйна. Не дивлячись ні на що, вона готова була прийти на допомогу будь-кому, завжди прагнула робити добрі вчинки, навіть і тоді, коли в цьому для неї не було ніякої особистої користі, без присутності інших людей, які могли б цей вчинок побачити і оцінити. Саме це свідчить про відтворення в казці  ідей української  "філософії серця".

4. Інтерв’ю:

 а) Розмова з дочкою діда (фрагмент):

Розкажіть мені, будь ласка, чому Ви погодилися допомогти яблуньці, криничці, собаці і печі. І чому так відповідально виконали прохання господині  погодувати плазунів?

Яблуньці, печі і криничці я допомогла тому, що мені не сподобалося, в якому вони знаходилися забрудненому стані. Собакою й іншими звірами я опікувалась, бо  дуже люблю тварин.

А знаєте, мені здається, що з Вас би вийшов хороший  фахівець-еколог. І я дуже позитивно оцінюю  Вашу поведінку у ставленні до всього, що Вас оточує. Так тримати!

б)  Розмова з дочкою баби ( фрагмент):

Дайте відповідь, будь ласка, чому Ви не прийшли на допомогу печі, яблуньці, криничці, не почистили від реп’яхів собаку?

Чому це? Дуже  це мені було потрібно! Чому саме я повинна це була робити?

І Вас взагалі не збентежило те, в якому стані вони всі знаходились?

Ні, це ж не моя провина!

А чому ж ви попекли звірів? Погодувати звірів відповідно до прохання господині звірів було Вашим  обов'язком?

Я ніби зробила все так, як мені і говорила господиня. Я не знаю, чому ця дивна худобина вивернулась.

5. Склад злочину в діяннях дочки баби підпадає під статтю 237 ч. 1 КК України, оскільки коли чарівні істоти зверталися до неї за допомогою, вона їм відмовляла. Тобто віднеслася безвідповідально до проблем забруднення довкілля і рятування тварин. Таким чином,  через безвідповідальну поведінку дочки баби могли настати згубні й незворотні для природного середовища наслідки.

6. Для формування екологічної культури бабиної дочки необхідно переконати її в тому, що відчуження від природи, ігнорування її законів, нещадна експлуатація і споживацьке ставлення до природних ресурсів, зрештою, приведуть до тяжких екологічних наслідків та глобальної катастрофи. І поки не буде усвідомлена спорідненість і взаємозв’язок із природним оточенням, яке є спільною домівкою для всіх живих істот, допоки вона не відмовиться від усталених стереотипів мислення: у цій  домівці все для неї, її не чекає нічого доброго. Їй потрібно позбавитися від безпечності і усвідомити відповідальність за долю всього живого, опанувати нову стратегію гармонійних взаємин з навколишнім світом.   

Основними ідеями у вихованні екологічної культури дочок діда і баби мають бути такі: а) ідея домівки (від свого будинку, малої батьківщини до розуміння глобального світосприймання "Земля –  наша спільна оселя"); б) ідея цілісності і загального взаємозв'язку ("Все є все,  все є у всьому,  все є завжди,  все є навкруги"); в)  ідея природодоцільної діяльності з відновлення і перетворення навколишнього середовища.

7. Усі питання,  які обговорювалися у ході заняття, можна використати для формування екологічної культури, бо всі думки під час обговорення казки з позицій міждисциплінарного зв’язку пов'язані з екологічним вихованням. Особливо цінною була думка, що такі якості особистості, як самоконтроль, уміння передбачати й прогнозувати найближчі і віддалені наслідки своїх дій у природному середовищі виховують критичне ставлення до дій відносно себе, інших, природи. Ми маємо дотримуватися моральних вимог екологічної етики, пов'язаних зі ставленням до природи, формувати переконаність у необхідності  природодоцільності в майбутній професійній діяльності, що сприятиме відновленню й урівноваженню екосистем. 

4. Можливості змісту практичного заняття для виникнення мотиву  екологічної самоосвіти і саморозвитку:

а) рекомендації до пошуку  літератури та Інтернет-джерел у режимі самостійності (у запропонованому  напряму пошуку);

б)  змагальність і оцінювання в аналізі різноманітних видів  людської діяльності як активізувальний механізм розвитку особистості;

в) спрямованість на науково-практичну діяльність, пов’язану з підготовкою та проведенням  заняття;

г) рефлексія (що нового ви дізналися про міждисциплінарний підхід до екологічного навчання й виховання?; чого навчає поведінка персонажів казки?; чи змінилося ваше ставлення  до себе, до інших, до природи?; якого досвіду набули у ході заняття, що зможете використати в подальшій  навчальній і професійній діяльності?; чи була досягнена мета практичного заняття?).

Висновки. Як бачимо,  у процесі обговорення студенти вдало оперували знаннями з різних предметів для екологічного виховання, хоч про поняття "екологічне виховання" в казці не йшлося. "Експерти"  використовували методи аналізу, спостереження, порівняння,  емпатії у формі досліджень,  інтерв’ю, доповіді, рефератів,  рольової гри тощо.

 

 

Список використаних джерел

1. Берулава, М. Интеграция содержания образования / М. Берулава. –   М. : Педагогика, 1993. – 172 с.

2. Хуторской,  А.В. Дидактическая эвристика : Теория и технология креативного обучения / А. В.Хуторской. – М. : Изд-во  МГУ, 2003. – 416 с.

 

  

 

Стецюк К.В. Междисциплинарность как методология развития экологических знаний

В статье представлена методическая разработка практического занятия, в процессе которого реализуется проблема экологизации социально-гуманитарных дисциплин в высших учебных заведениях. На материале разработки сделано попытку исследовать проблему экологического воспитания и обосновать методику  синтезирующих тенденций и интеграции  приобретенных знаний по разным дисциплинам.

 

Ключевые слова: методология междисциплинарных знаний,  экологизация социально-гуманитарных дисциплин, интеграционно-поисковое  исследование, методы экологического воспитания.

 

Stetsyuk, K.V. Interdisciplinarity as a Methodology of Ecological Knowledge Development

Methodical guide on the problems of introduction of social and humanistic disciplines ecologization in higher educational establishments is given in the article. As to the method of lessons preparation and conducting the measure is problem searching, as to the form it is a practical lesson. On the materials of research development an attempt to study the ecological education problem and to substantiate the methodics of synthesizing trends and acqreired knowledge integration in different disciplines is given.

 

Key words: interdisciplinary knowledge methodology, social and humanistic disciplines ecologization, integration and search study, ecological education methods.