ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
У ВИХОВАННІ СОЦІАЛЬНО АКТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ
В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
У статті розглядається питання розвитку соціальної активності вихованців позашкільних навчальних закладів шляхом їх участі у телекомунікаційних проектах, наводяться особливості роботи за методом проектів.
Ключові слова: соціалізація особистості, соціальна активність, проект, навчальний телекомунікаційний проект, телекомунікаційна мережа.
У зв’язку із здійсненням широкої демократизації усіх сфер суспільного життя на перший план висунуті цілі, пов’язані з формуванням особистості, що володіє широким творчим потенціалом, моральною стійкістю та психологічною гнучкістю, цілісністю, психологічним здоров'ям високою культурою спілкування та проявляє соціальну активність у своєму повсякденному житті.
Соціалізація особистості – актуальна проблема сучасної психолого-педагогічної науки і практики. Тому у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття) одним із стратегічних завдань визначається створення оптимальних умов для соціального розвитку, соціального становлення, самореалізації та саморозвитку молодого покоління.
Активність підростаючого покоління продовжує бути у фокусі уваги педагогічної галузі. Адже активність учнівської молоді – це вже відповідний віковий етап розвитку активності в цілому. У підлітковому та юнацькому віці активність як природна здібність перетворюється в соціальну систему потреб та інтересів.
Соціальна активність - це діяльне ставлення людини та здатність здійснювати суттєві перетворення матеріального та духовного середовища на основі засвоєння суспільно-історичного досвіду людства, що виявляється у творчій діяльності, вольових актах, спілкуванні [8].
Соціальна активність – одна з найважливіших людських якостей, яка дає можливість людині розвиватися як особистості, оскільки активна людина виступає суб’єктом активної практичної діяльності.
Дослідження цієї проблеми і пошук оптимальних, діючих сучасних форм і методів виховання соціальної активності особистості ведуться безперервно. З огляду дана стаття має на меті обґрунтування використання методу телекомунікаційних проектів як одного з ефективних засобів виховання соціальної активності особистості.
У.Кільпатрик розглядав проект як будь-яку роботу, виконану «від щирого серця», яка має певну цільову настанову [7, 32].
На думку Ф.Бегьюлі, проект – це послідовність взаємопов’язаних подій, які відбуваються впродовж встановленого обмеженого проміжку часу та спрямовані на досягнення неповторного і водночас певного результату [2].
Метод проектів, в основі якого лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, творчих здібностей, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок мислення високого рівня передбачає певну сукупність навчально-методичних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій учнів з обов’язковим представлення отриманих результатів [4, 22].
Нагромаджений вже сьогодні в Україні та за кордоном досвід переконливо засвідчує, що метод проектів, як одна з інтерактивних форм навчання, сприяє інтенсифікації та оптимізації навчального процесу і дозволяє учням аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу, зробити засвоєння знань більш доступним, конструювати свої знання тощо.
У соціалізаційному аспекті участь у розробці та реалізації проектів дозволяє їх учасникам:
- виробити особистий погляд на події, навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати;
- усвідомити значення спільних зусиль, роботи в команді;
- знаходити спільне розв'язання проблеми;
- застосовувати свій суб’єктний досвід та узгоджувати його з науковим змістом проекту;
- моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації і переживання їх;
- самостійно оцінювати свою діяльність;
- вчитись будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу;
- розвивати здібності організовувати творчість інших [10, с.64-109].
Динамічний світ комп’ютерних технологій висуває сьогодні свої вимоги до навчання: здатність швидко засвоювати нові знання, здійснювати пошук необхідної інформації, критично її оцінювати тощо.
Розглядаючи особливості роботи за методом проектів у сучасному інформаційному суспільстві, можна відзначити, що зараз це здебільшого робота за допомогою телекомунікаційних мереж.
Досвід використання телекомунікацій в навчально-виховному процесі засвідчив, що цей вид технологій дозволяє об’єднати різні види діяльності вчителів та учнів різних навчальних закладів одного або кількох регіонів, а також різних країн [1, 15].
Зазначимо, що робота у телекомунікаційних мережах дозволяє використовувати розмаїття засобів і форм самостійної пізнавальної, науково-дослідницької і практично-творчої роботи і базується на багатогранному спілкуванні, на вільному обміні думками, ідеями, інформацією, на бажанні пізнати нове та розширити свій світогляд.
Навчальний телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, яка має спільну мету [10, 89].
Особливість телекомунікаційних проектів (Інтернет-проектів) полягає в тому, що за своєю суттю вони завжди є міжпредметними і діяльність в них розгортається як в урочний, так і в позаурочний час. Саме це дозволяє вдало використовувати цей метод у позашкільній навчально-виховній роботі.
Розглянемо телекомунікаційну діяльність учнів на прикладі роботи в Інтернет-проектах вихованців Центру творчості дітей та юнацтва «Соняшник» м. Білої Церкви Київської області.
Вже четвертий рік поспіль ЦТДЮ «Соняшник» є активним учасником програми I*EARN (International Education and Resource Network) – міжнародної освітньої та ресурсної мережі, яка працює в Україні з 1998 року. Зараз мережа об’єднує учасників зі 100 країн світу, які разом співпрацюють в екологічних, наукових, художніх та соціально значущих, громадянських проектах.
Національна мережа I*EARN налічує близько сотні навчальних закладів з різних регіонів України.
Під час роботи в програмі вихованці та педагоги ЦТДЮ «Соняшник» взяли і продовжують свою участь у міжнародних проектах «GTP» (Global Teenager project), «Laws of Life» (Закони життя), «Dream school» (Школа мрії) тощо; у національних – «Рось – колиска Русі», «Особливості національної мови», «Ми - ровесники», «По кому б’є дзвін або чи наша хата скраю?», «Життя довжиною в три слова», соціальний проект зі створення веб-сайтів для творчих дітей з обмеженими можливостями та ін. У минулому навчальному році педагоги Центру творчості «Соняшник» та їх вихованці були координаторами Інтернет-проекту «Двір мого дитинства».
Більш детально хотілося б розглянути зміст наступних проектів.
Global Teenager project - це міжнародний проект, в якому на початку роботи учні та вчителі розбиваються на інтернаціональні команди (класи) і, працюючи разом, підтримують один одного у групі для створення спільних міжнародних проектів за запропонованими учасниками темами.
GTP – це інтерактивний засіб викладання та навчання у спільному віртуальному середовищі. Кожен клас бере на себе зобов'язання внести свій вклад у проекти, які пропонуються іншими класами. Усі учасники беруть участь в спільній роботі для того, щоб забезпечити успіх усього проекту. Наприкінці роботи кожна група відбирає з усього загалу матеріалів, надісланих до проекту, тільки ті, які стосуються запропонованої нею теми, і редагує свою частину спільної публікації. Таким чином, кожен учасник вносить власний внесок в спільну роботу, отримуючи, в свою чергу, матеріали з усього світу з цікавої для нього теми.
Учні школи лінгвістики ЦТДЮ «Соняшник», які вже два роки беруть участь в осінніх та весняних сесіях проекту GTP, навчаються в реальній діяльності та рольовій грі, отримуючи позитивний зворотній зв’язок від учасників проекту з різних куточків світу, вдосконалюючи навички електронного листування, володіння іноземною мовою, комунікативні вміння тощо.
Робота у проекті є необтяжливою і водночас цікавою і захоплюючою: двічі на тиждень після шкільних уроків та занять у школі лінгвістики учасники збираються біля комп’ютера і разом пишуть листи-запитання, листи-відповіді своїм іноземним партнерам, беруть участь в учнівських чатах, шукають інформацію, використовуючи ресурси Інтернету для змістовних відповідей на запитання сесії.
Проект „Рось – колиска Русі” допомагає учасникам згадати своє слов’янське коріння і усвідомити роль Росі як колиски великої держави.
Програма проекту спрямована на виховання юних громадян України на засадах загальнолюдських цінностей, формування в них відповідальності за майбутнє, патріотизму, екологічної свідомості, національної гідності.
Основними завданнями проекту є такі дослідження екологічного стану Поросся, вивчення слов’янської культури, створення карти екологічного забруднення досліджуваних територій під час еколого-краєзнавчої експедиції берегами річки Рось. Учасниками експедиції від ЦТДЮ «Соняшник» стали вихованці туристського об'єднання та військово-патріотичного клубу «Лицарська звитяга», які за два роки участі в проекті дослідили територію Київської області, якоюй протікає річка Рось.
У проекті «Двір мого дитинства» учасникам пропонувалось пригадати, що ми родом з дитинства і подумати над тим, а де воно проходить? Вдома, в дитячому садку, в школі, в селі у бабусі, в рідному дворі? Які ж зараз наші двори? Чи затишні вони? Чи наповнені гомоном та сміхом дитячі майданчики? Чи ми бачимо розібрані пісочниці, зламані каруселі, заіржавілі гірки? Де гуляють мами з малюками у колясках? Де збираються дідусі грати в доміно? А де ховаються веселі хлопчаки, що грають у піжмурки?
Учасники проекту з 12-ти навчальних закладів різних міст України фотографували свої двори, спілкувалися з їх жителями, проводили опитування, збирали цікаві дворові історії, відомості про відомих людей, що жили і живуть у їхніх дворах. Учні мали змогу набути досвід спілкування і взаємодії з організаціями, органами місцевого самоврядування щодо покращення стану дитячих майданчиків та дворів міста.
Під час участі у проекті учасники навчилися складати анкети та проводити опитування, статистично обробляти та графічно представляти їх результати; оформлювати фотовиставки тощо.
У результаті проекту був випущений компакт-диск, до якого увійшли всі матеріали, зібрані учасниками, а головне – у багатьох містах було оновлено і створено дитячі дворові майданчики.
Отже, можливість участі у цікавій роботі всіх учнів як окремого гуртка або клубу, так і вихованців різних творчих об'єднань, підвищена відповідальність за результати своєї діяльності, швидкість обміну інформацією, творчість та можливість самовираження створюють потрібну мотивацію в учнів і вчителів для активної участі у проектній діяльності.
Робота в телекомунікаційних проектах спонукає учнів працювати над розвитком власної моралі, інтелекту, культурного рівня, вчитись самостійно здобувати нові знання і набувати вміння поряд з умінням реагувати на швидкозмінні умови навколишнього світу.
Вихованці поступово вчаться розуміти, що всі вони причетні до того, що відбувається у світі, що навіть одна людина здатна змінити світ на краще, а спільні зусилля та успішна командна робота можуть принести справді вагомий результат.
Метод Інтернет-проектів дозволяє всебічно використовувати сучасні інформаційні технології, водночас він сприяє тому, що навчання стає цікавим, захоплюючим, корисним.
Виходячи з цього, вважаємо доцільним використання методу телекомунікаційних проектів у вихованні соціальної активності вихованців. Проте варто зазначити, що на даний час немає навчальної програми для творчих об'єднань позашкільних навчальних закладів, яка б дозволяла учням опанувати метод Інтернет-проектів. Це зумовлює необхідність створення навчальної програми діяльності клубу телекомунікаційних проектів та залучення максимальної кількості дітей та підлітків до участі у проектах.
Література
1. Антологія адаптованого досвіду. Або для чого існують програми освітніх обмінів. – Рівне, 2004. – 388 с.
2. Бэгьюли Ф. Управление проектом. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 208 с.
3. Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 1999. - №4. – С.12-19.
4. Інтел® Навчання для майбутнього. – К.: Видавнича група BHV, 2004. – 416 с.
5. Лигоцький А.О. Проектування освітніх систем. – К., 1994. – 50 с.
6. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти // Сучасні шкільні технології. – Ч.2. – К., 2004.
7. Організація проектної діяльності учнів // Завуч. – 2006. - №19. – С.31-47.
8. Педагогический энциклопедический словарь. – М., 2003.
9. Підласий І. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. – К., 1998.
10. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 272 с.
11. Проектний аналіз / За ред. Москвіна С.О. та ін. – К.: Лібра, 1998. – 368 с.
Аносова А.В. Использование метода телекоммуникационных проектов в воспитании социально активной личности в условиях внешкольного учебного учреждения
В статье рассматривается вопрос развития социальной активности воспитанников внешкольных учебных заведений путем их участия в телекоммуникационных проектах, раскрываются особенности работы по методу проектов.
Ключевые слова: социализация личности, социальная активность, проект, учебный телекоммуникационный проект, телекоммуникационная сеть.
Anosova A. Using the method of telecommunicated projects for upbringing of personal social activity in out-of-school establishments.
There is the question of development of social activity of pupils of out-of-school educational establishments by their participation in telecommunication projects is described in the article, is brought features of work on the method of projects.
Keywords: socialization of personality, social activity, project, educational telecommunication project, telecommunication network.