Опубліковано у Віснику післядипломної освіти

Збірник наукових праць. Випуск 3, 2006 С. 210-222

 

ЗМІСТ  ПІДГОТОВКИ  ПЕДАГОГІЧНИХ  КАДРІВ

ЩОДО  ПРОЕКТУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНО  ОРІЄНТОВАНИХ

ДИДАКТИЧНИХ  ЗАСОБІВ  ТА  ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ

ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  У  НАВЧАЛЬНОМУ  ПРОЦЕСІ

 

Шевченко В.Л.

Навчально-науковий центр професійно-технічної освіти

АПН України, м. Київ, Чапаєвське шосе, 98, тел.: (044) 259-41-58,

тел./факс: (044) 259-45-53, E-mail: anutik@kievweb.com.ua

 

 

У сучасній системі післядипломної освіти пропоновані різними інституціями програми підвищення кваліфікації педагогів щодо застосування дистанційної форми навчання більшою мірою орієнтовані на досконале вивчення програмно-інструментальних платформ, таких як: IBM Lotus Learning Space Forum, Redlab, "Прометей" та ін. У той же час вивченню дидактичних аспектів проектування контента дистанційних курсів та їх застосування у професійному навчальному процесі приділяється надто мало уваги. Науковцями Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти АПН України запропоновано програму підвищення кваліфікації педагогів, розраховану на 80 год., яка спрямована на засвоєння дидактичних аспектів проектування контента професійно орієнтованих дистанційних курсів.

Ключові слова: дистанційне навчання, програмно-інструментальна платформа, дидактично орієнтована програмно-інструментальна платформа, комп'ютерно орієнтовані дидактичні курси та програми, комп'ютерно орієнтовані методичні матеріали, комп'ютерне професійно орієнтоване  середовище.

 

Останні досягнення у сфері науково-технічного прогресу, його всезростаючий вплив на життя суспільства спричиняють суттєві зміни в системах освіти більшості країн світу. Насамперед, це стосується широкомасштабного запровадження дистанційної освіти. Поштовхом для цього, безумовно, є високий рівень попиту на ринку освітніх послуг.

Характерною ознакою століття, яке розпочалося, є визнання того, що повноцінність життя людини залежить не лише від задоволення її матеріальних потреб, а, що дуже важливо, й володіння нею достатнім освітнім рівнем. Для сучасної людини неперервне навчання стає нагальною потребою, тому першочерговою стала проблема постійного вдосконалення професійного рівня кожного, що є гарантом успішності кар'єри, утвердження статусу особистості в суспільстві та власного "Я".

За таких вимог задоволення попиту всіх бажаючих навчатися з використанням традиційних форм – денної, вечірньої і навіть заочної, – стає надто проблематичним як в організаційному плані, так і в навчально-методичному, матеріально-технічному, фінансовому та соціально-економічному. Такого навантаження не витримає жодна система освіти, навіть високорозвинених в економічному аспекті країн. Світова статистика засвідчує, що за останні десятиліття чисельність тих, хто навчається за сучасними нетрадиційними технологіями, зростає значно швидше, ніж тих, хто використовує традиційні форми.

Серед технологій, які користуються найбільшим попитом є дистанційне навчання. В Україні дистанційне навчання однозначно сприймається як новий прогресивний напрям освітньої діяльності, хоча воно потребує глибокого методологічного обгрунтування, розроблення науково виважених методик, форм і методів запровадження. Незважаючи на те, що в державі відсутнє повноцінне науково-методичне забезпечення дистанційного навчання, така форма швидкими темпами впроваджується значною кількістю закладів освіти України.

Вивчення досвіду комп'ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів нашої держави показало, що комплектація та поставлення типових комп'ютерних класів здійснюються фірмами, які виграли відповідний тендер, за єдиним, один раз складеним, техніко-економічним проектом. Склад і програмно-технічний рівень типового комп'ютерного класу більшою мірою орієнтовані на забезпечення денної форми навчання і вивчення навчальної дисципліни "Інформатика". В їх техніко-економічному обґрунтуванні відсутні такі складові, як: дидактичні вимоги до технічних засобів навчання такого класу, орієнтація технічних характеристик і програмно-математичного забезпечення на організацію та проведення дистанційного навчання з можливостями здійснення викладачами на місцях проектування дистанційних курсів і навчальних програм.

У дистанційному навчанні найбільшого поширення набули такі програмно-інструментальні платформи, як: "Прометей", Lotus Learning Space, Redlab та ін., проте й цими комплексами шкільні комп'ютерні кабінети не забезпечуються.

Відомо, що основою цих платформ є алгоритмічно організована взаємодія учасників дистанційного навчання: викладача-методиста як проектанта дистанційних курсів, організатора дистанційного навчання (тьютора), адміністрації закладу, що базується на використанні стандартних мультимедійних засобів.

Алгоритмічна організація використання мультимедійних засобів лише частково (за рахунок гіперпосилань та застосування динамічних графічних і звукових ефектів) дає проектанту дистанційних курсів можливість реалізувати дидактичний алгоритм. Тому для вирішення дидактичних завдань навчання проектанти часто вимушені самі створювати комп'ютерні програми.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 22.04.2005 року №248 "Про розширення педагогічного експерименту за програмою Intel@Навчання для майбутнього щодо навчання майбутніх учителів ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі" у закладах освіти держави реалізується програма Intel@Навчання для майбутнього, запропонована всесвітньо відомою корпорацією Intel, яка прозоро рекламує стандартні програмні продукти Microsoft як основу підвищення якості навчання за умови використання їх педагогами під час розроблення дидактичного забезпечення  навчальних занять.

Уважне вивчення змісту зазначеної програми дозволяє зробити висновок про те, що в ній не йдеться мова про дидактичні аспекти використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі [1].

Для більш глибокого розуміння проблеми порівняємо роль дидактичного середовища загальноосвітньої школи та професійно-технічного навчального закладу. Так, у дистанційному навчанні середнього загальноосвітнього закладу головну дидактичну функцію виконує навчальне середовище, змістом якого в основному є теоретична інформація. У професійно-технічній освіті таке навчальне середовище є лише базовою теоретичною основою створення умов переходу до виробничого навчання. У зв'язку з цим у дистанційному навчанні системи профтехосвіти з'являється ще одна – головна – компонента – інтерактивний навчально-виробничий процес, що вимагає не лише сформованого когнітивного, а й, що не менш важливо, процесуального компонента готовності випускника закладу до практичної діяльності.

Вивчення програмно-інструментальних платформ "Прометей", Lotus Learning Space та Redlab показало їхню недосконалість для проектування такого рівня навчально-виробничих завдань, тому що написання програм під кожну навчально-виробничу задачу є надто громіздкою роботою і вимагає поєднання в одній особі проектанта фахових знань з дидактики та програмування.

Вирішення проблеми може бути досягнено за допомогою створення більш універсальної програмно-інструментальної платформи, орієнтованої на моделювання навчально-виробничих задач. Такою платформою, найбільш придатною для виконання дидактичного моделювання, науковцями Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти АПН України обрано "УРОК" (російською мовою: Универсальный Редактор Обучающих Курсов). Особливістю цієї програмно-інструментальної платформи є наявність засобів математичного моделювання, за допомогою яких проектант може відтворювати процеси розбирання і складання агрегатів, їх функціонування та прояви несправностей. Програмно-інструментальна платформа "УРОК" дає можливість проектанту будувати лінійні, розгалужені й адаптивні дидактичні алгоритми як на основі міжпредметних зв'язків, так і на основі множини причинно-наслідкових зв'язків виникнення помилкових дій та пошуку правильних рішень тими, хто навчається [2].

Для наукових досліджень проблеми інформаційних технологій навчання останніх років характерним є акцент на можливостях мультимедійних засобів у реалізації дидактичних підходів до побудови навчального процесу. Безумовно, мультимедійні засоби дають змогу певною мірою реалізувати принципи дидактики, але ці можливості дуже обмежені. Беззаперечним є факт того, що за даних підходів досить ефективно вирішуються організаційні питання навчального процесу: надання доступу до навчальних ресурсів; інтерактивна взаємодія того, хто навчає, з тим, хто навчається; зняття кредитних обмежень щодо обсягів навчальних дисциплін, представлення навчального матеріалу як гіпертекстових аналогів друкованих видань.

Але перелічені можливості мультимедійних засобів використовуються ще не повною мірою. В методичних матеріалах, які використовуються в дистанційному навчанні, нечасто можна зустріти застосування 3D-графіки і 3D-звуку. Проте якщо й ці засоби знайдуть своє широке використання у дистанційному професійному навчанні, то не зайвим буде підкреслити, що їх розробка недостатньо орієнтована на вирішення дидактичних задач. Вони, насамперед, є засобами створення демонстраційних матеріалів.

Дидактика освітньо-професійного процесу значно складніша, оскільки включає в себе закони і закономірності організації та проведення навчання, визначення його змісту, форм, методів і дизайну представлення навчальної інформації, рівня оволодіння навчальним матеріалом. Мультимедійні засоби не цілком придатні для комплексного вирішення дидактичних завдань побудови навчального процесу. В зв'язку з цим для запровадження дистанційного навчання як повноцінної, дидактично виваженої форми навчання особливого значення набувають розроблення та впровадження дидактично орієнтованих програмно-інструментальних платформ, а також створення за їх допомогою комп'ютерно орієнтованих дидактичних курсів.

Термін "педагогічні програмно-інструментальні платформи" більшою мірою орієнтований на зміст та характер діяльності всіх учасників навчального процесу: тих, хто організовує навчання; тих, хто розробляє комп'ютерно орієнтовані матеріали; тих, хто проводить навчання за дистанційною формою; і тих, хто навчається за цією формою. Правомірним також є уведення в обіг терміна "комп'ютерно орієнтовані методичні матеріали". Насамперед, варто враховувати, що ці матеріали призначаються для читання з екрана. Ігнорування такого факту створює надто високий рівень дискомфорту в процесі роботи з ним. Окрім того, необхідна чітка дидактична організація роботи з навчально-методичним матеріалом суб'єктів навчального процесу. Тобто навчально-методичні матеріали, які використовуються у дистанційній формі навчання, повинні бути підпорядковані чіткій організаційно-методичній послідовності та відповідати основним принципам дидактики.

Таким чином, можемо стверджувати, що відмінною рисою методичних матеріалів, які використовуються у дистанційному навчанні, є їх побудова на базі дидактичного алгоритму. Аналіз розповсюджених у дистанційному навчанні гіпертекстових аналогів друкованих видань та інтерактивних комп'ютерних мультимедійних навчальних програм дозволив виявити відсутність дидактичного алгоритму як основи побудови самого процесу дистанційного навчання. У їх розробленні автори таких матеріалів не використовують теорію програмованого навчання як методологічну основу проектування комп'ютерно орієнтованого методичного забезпечення дистанційного навчання.

Експериментальна перевірка алгоритмічно побудованих методичних матеріалів, розроблених науковцями Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти АПН України, свідчить, що дистанційно організоване навчання може досягти своєї повної ефективності за умови, якщо буде функціонувати за двома взаємопов'язаними алгоритмами: дидактичним і програмно-математичним.

У свою чергу, аналіз змісту професійної підготовки керівного і педагогічного складу професійно-технічних навчальних закладів, підвищення їх кваліфікації у напрямі впровадження дистанційних форм професійного навчання дозволив виявити відсутність тематики, спрямованої на вивчення теорії програмованого навчання. Найслабшою ланкою цієї підготовки є оволодіння педагогами та майстрами технологіями формування комп'ютерно орієнтованого навчального і навчально-виробничого середовища та вивчення дидактичних аспектів організації і проведення дистанційного професійного навчання. Тому наявні комп'ютерно орієнтовані методичні матеріали мають дві негативні ознаки – їх контент або надто примітивний і наближається до рівня комп'ютерного лікбезу, або навпаки – надто академічний і відірваний від реалій, затеоретизований.

Таким чином, підготовка керівного складу професійно-технічних навчальних закладів, педагогів та майстрів з питань дидактики формування комп'ютерно орієнтованого навчального й навчально-виробничого середовища, організації і проведення дистанційного навчання стає вкрай актуальною проблемою, що вимагає системного підходу до її розв'язання.

В основу наших теоретичних досліджень були покладені методи лінійного (метод Скіннера), розгалуженого (метод Краудера) та адаптивного (метод Паска) дидактичного програмування. Це дозволило сформувати теоретико-методичні засади особистісно-орієнтованого дидактичного програмування і розробити навчально-тематичні плани та програми підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання до застосування програмно-інструментальних комплексів "УРОК" і "Прометей", а також методики дидактичного програмування дистанційних курсів та програм.

До змісту програми підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання з використанням програмно-інструментального комплексу "УРОК" включено такі теми:

Тема 1. Введення у курс. Функціональна структура програмно-інструментального комплексу "УРОК"; взаємодія його підсистем. Порядок формування інформаційних кадрів та елементів управління ними. Коригування параметрів окремих кадрів і курсу в цілому.

Тема 2. Проектування композиції кадрів навчального курсу. Основи технології розроблення кадрів навчального курсу. Ініціалізація кадрів. Завантаження графічних елементів у базу навчального курсу. Елементи управління в поточному кадрі. Копіювання об'єкт.

 Тема 3. Редактор сценаріїв. Принципи побудови дидактичного сценарію. Параметри дидактичного сценарію. Конвертор ВМР – Е66. Верхнє меню редактора. Меню інструментів. Інформаційний рядок. Типи рядків сценарію. Вікно списку рядків сценарію. Властивості списку рядків. Вікно перегляду та порядок редагування рядків. Візуальне настроювання. Команда "Завантаження файла". Запис дидактичного сценарію.

Тема 4. Екранні ефекти. Тип рядка – екранний ефект: Заміна. Висновок. Зрушення. Квадрат. Кут. Жалюзі. Стирання. Проявлення. Заливання. Віяло. Усередину. Назовні. Шторка. Щілина. Спіраль. Ланцюг. Рядок. Миготіння. Рух. Пробіг.

Тема 5. Керування у сценарії. Тип рядка – команди керування. Тип рядка – меню. Тип рядка – фонове керування. Властивості порожнього рядка.

Тема 6. Мультимедіа додатки. Тип рядка – запуск файла. Запуск файлів: "Відеокліп", "Multi GIF", "Autodesa флік", "Auto CAD слайд", "Програма", "Сценарій".

Тема 7. Функціональна структура графічного редактора CPEN-W. Інтерфейс графічного редактора CPEN-W. Головне меню редактора. Графічні формати редактора. Атрибути малюнка. Функціональна панель. Інструментальна панель. Блок функцій "Копіювати". Текст у графічному редакторі. Конвертування. Кластер.

Тема 8. Загальні відомості про редактор динамічних модулів. Математична модель динамічного модуля. Технологія створення динамічного модуля. Меню редактора динамічних модулів. Панель інструментів редактора. Робота з динамічним модулем. Порядок роботи з математичною моделлю. Графічна інтерпретація результатів моделювання. Керування. Контроль. Параметри динамічного модуля. Запуск модуля на виконання. Протокол. Об'єднання динамічних модулів. Сервісні можливості редактора.

Тема 9. Загальні дані про систему учня. Система організації навчального процесу. Адміністративно-навчальна структура навчального закладу. Перший запуск програми – реєстрація груп. Підсистема керування даними. Формування структури зв'язків. Реєстрація слухачів. Підсистема супроводження картотеки результатів. Підсистема запуску навчальних курсів.

Зміст програми підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання з використанням програми "Прометей" включає такі теми:

Введення в курс. Дистанційне навчання. Правові аспекти дистанційного навчання. Види дистанційного навчання. Організація навчання за дистанційною формою. Електронні системи дистанційного навчання (СДН) (Lotus Learning Space, Redlab, Прометей).

Тема 1. Структура СДН "Прометей". Організація навчального процесу. Управління навчальним процесом. Контроль за навчальним процесом. Модулі СДН "Прометей". Програма "Дизайнер курсів".

Тема 2. Структура СДН на базі Lotus Learning Space. Автоматизація управління процесом дистанційного навчання. Розроблення дистанційних курсів. Доступ до курсів. Форми контролю знань. Підтримка різних мов. Організація дискусій, форумів, чатів. Підтримка керування документообігом.

Тема 3. Система дистанційного тренінгу Redlab. Система віддаленого адміністрування. "Авторська система" створення контента. Організація роботи з навчальними матеріалами. Модуль тестування. Аналіз і контроль знань. Модуль он лайн-консультацій і спілкування.

До змісту програми підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання з дидактичного програмування комп'ютерно орієнтованого методичного забезпечення дистанційних та автоматизованих курсів включено такі тематичні модулі:

Введення до курсу. Концепції дистанційного навчання: Global Tutoring; Web-Courser; Hyper Cards; мульти-агентська взаємодія (тьютор). Комп'ютерні телекомунікаційні технології та мультимедійні засоби – ефективний механізм вирішення питань організації навчального процесу. Експертні системи навчання – чітка ієрархічна логіка формування знань, в основі якої – стратегія міжпредметних зв'язків.

Тема 1. Принципи дидактики – основа проектування комп'ютерно орієнтованого методичного забезпечення дистанційного професійного навчання.

 Визначення достатньої ґрунтовності та коректності викладення наукових знань – основа реалізації принципу науковості навчання в комп'ютерно орієнтованих методичних матеріалах.

Визначення складності і ґрунтовності вивчення навчального матеріалу зі співставленням вікових та індивідуальних особливостей тих, хто навчається, - основа реалізації принципу доступності у взаємозв'язку з принципом науковості.

Принцип проблемності навчання, що передбачає пошук різних варіантів і способів вирішення проблеми, обумовлений самою сутністю та характером дистанційного професійного навчання.

Реалізація принципу наочності в комп'ютерно орієнтованих навчальних матеріалах за допомогою демонстрації графіків, таблиць, технологічних карт, номограм, схем і малюнків у динаміці, моделювання та використання анімаційних ефектів. Підвищення ефективності принципу наочності на основі  демонстрації відеофрагментів за дидактичним алгоритмом, що відповідають виробничим процесам, які вивчаються.

Реалізація принципу активності та свідомості під час використання комп'ютерних педагогічних технологій, що базуються на традиційних та інноваційних прийомах, які застосовує педагог для мотивації тих, кого навчає.

Використання принципу системності та послідовності, що реалізується безпосередньо у структурі дидактичного алгоритму і має досить керований характер.

Принцип міцності знань. Алгоритмічна організація виявлення та усунення причин помилок і неправильних дій тих, хто навчається.

Реалізація принципу єдності навчальної, розвивальної і виховної функцій, що здійснюється на основі використання модульного підходу до побудови дидактичного алгоритму.

Тема 2. Методика формування комп'ютерно орієнтованих дидактичних матеріалів.

Класифікація та функціональне призначення дидактичних елементів комп'ютерного професійно орієнтованого середовища.

Етапи проектування комп'ютерного професійно орієнтованого середовища.

Дидактичне проектування комп'ютерного професійно орієнтованого середовища формування знань.

Дидактичне проектування комп'ютерного професійно орієнтованого середовища формування вмінь.

Дидактичне проектування комп'ютерного професійно орієнтованого середовища формування навичок.

Порядок нумерації дидактичних елементів комп'ютерного професійно орієнтованого середовища.

Тема 3. Методика дидактичного програмування дистанційних курсів і програм.

Лінійне дидактичне програмування за методом Скіннера. Розгалужене дидактичне програмування за методом Краудера. Адаптивне дидактичне програмування за методом Паска. Особистісно орієнтоване дидактичне програмування.

Тема 4. Психологічні аспекти формування комп'ютерно орієнтованого забезпечення дистанційного професійного навчання.

Особливості роботи з екранною інформацією. Загальні підходи до формування інформації на екрані. Психологічні аспекти сприйняття екранної текстової, цифрової та графічної інформації тим, хто навчається. Закономірності складання кольорових композицій.

Зазначена навчальна програма може бути реалізована на основі впровадження тематичного плану за видами занять (таблиця 1).

 

Таблиця 1

 

Навчально-тематичний план

підготовки педагогічних кадрів щодо проектування

комп'ютерно орієнтованих дидактичних засобів та використання

комп'ютерних педагогічних технологій у навчальному процесі

 

Назва теми

Види занять і кількість годин
Всього Лекція Семінар

Практичні

заняття

1 Система автора 4 2 2 -
2 Редактор дидактичного сценарію 4 2 - 2
3 Функціональна структура графічного редактора CPEN-W 4 2 - 2
4 Редактор динамічних модулів 4 2 - 2
5 Розробка дидактичних кадрів навчального курсу 8 2 - 6
6 Управління елементами дидактичного сценарію 4 - - 4
7 Мультимедійні додатки та робота з ними 2 - - 2
8 Система учня 4 2 2 -
  Залік 2      
  Всього 36 12 4 18
  Введення в курс 2 2 - -
1 Структура СДН "Прометей" 10 2 2 6
2 Структура СДН на базі Lotus Learning Space 8 2 2 4
3 Система дистанційного тренінгу Redlab 10 2 2 6
  Залік 2 - - -
  Всього 32 8 6 16
  Введення в курс 2 2 - -
1 Принципи дидактики – основа проектування комп'ютерно орієнтованого методичного забезпечення дистанційного професійного навчання 10 4 6 -
2 Методика формування комп'ютерно орієнтованих дидактичних матеріалів 16 4 - 12
3 Методика  дидактичного програмування дистанційних курсів і програм 28 4 - 24
4 Психологічні аспекти формування комп'ютерно орієнтованого забезпечення дистанційного професійного навчання 16 4 6 6
  Залік 8 - - 8
  Всього 80 18 12 50

 

Перші результати експериментальних досліджень проблеми запровадження дистанційного навчання у закладах професійно-технічної освіти з використанням професійно орієнтованих комп'ютерних педагогічних технологій дають змогу сформулювати наступні висновки:

1. Запропонований підхід до вирішення проблеми дистанційного професійного навчання є якісно новим та більш ефективним порівняно з  традиційними; це забезпечує реалізацію основних принципів дидактики та особистісно-орієнтованого підходу до навчання, передбачає індивідуальну траєкторію проходження навчального курсу кожним, хто за ним працює.

2. Реалізація завдань Державної програми інформатизації та комп'ютеризації професійно-технічних навчальних закладів на 2004 – 2007 рр. з напряму дистанційного професійного навчання вимагає проведення системного дослідження проблеми у закладах професійно-технічної освіти з використанням професійно орієнтованих комп'ютерних педагогічних технологій і відповідно, створення головної організації Міністерства освіти і науки України з питань дистанційного навчання системи профтехосвіти.

3. На часі організація і проведення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів і майстрів виробничого навчання з проблем застосування професійно орієнтованих програмно-педагогічних засобів.

4. Успішне вирішення завдань запровадження дистанційного навчання як однієї з найбільш оптимальних організаційних форм в умовах сьогодення вимагає перебудови навчального процесу закладів післядипломної педагогічної освіти, а саме: підготовки викладачів і методистів до проектування комп'ютерно орієнтованих дидактичних засобів та використання комп'ютерних педагогічних технологій у навчальному процесі, що дасть можливість успішно реалізувати запропоновані підходи у роботі з викладачами та майстрами системи професійно-технічної освіти.

 

Література

1. Intel@Навчання для майбутнього. – Видавнича група BHV, 2004. – 416 с.

2. Шевченко В.Л. Дистанційне навчання в контексті парадигм інформаційних технологій // Дидактика професійної школи. – Вип. 1. – Київ – Хмельницький, 2004. – С. 3 – 7.

 

Основные программы повышения квалификации педагогов относительно применения дистанционной формы обучения, которые предлагают сегодня разные институции, в большей степени ориентированы на доскональное изучение программно-инструментальных платформ, таких как: IBM Lotus Learning Space Forum, Redlab, "Прометей" и др. В то же время изучению дидактических аспектов проектирования контента дистанционных курсов и их применению в профессиональном учебном процессе уделяется значительно меньше внимания. Научными работниками Учебно-научного центра профессионально-технического образования АПН Украины предложена программа повышения квалификации педагогов, рассчитанная на 80 часов, направленная на освоение дидактических аспектов проектирования контента профессионально ориентированных дистанционных курсов.

Ключевые слова: дистанционное обучение, программно-инструментальная платформа, дидактически ориентированная программно-инструментальная платформа, компьютерно ориентированные дидактические курсы и программы, компьютерно ориентированные методические материалы, компьютерная профессионально ориентированная  среда.

 

The principal programs in the development of teachers’ skills whose suggested use as a distance form of education are mainly directed toward the improved learning of program-instrumental platforms such as: IBM Lotus Learning Space Forum, Redlab, “Prometheus” and others. At the same time not much attention has been paid to the learning of didactic aspects of the content planning of distance courses and their subsequent application in the professional educational process. The scientists from the Scientific educational  centre of professional technical education at the Academy of Pedagogical Science of Ukraine suggested a course, which is offered to improve the skills of professional teachers. It includes 80 hours, with a focus on mastering the didactic aspects of the content planning of the professionally directed distance courses.

Key words: distance education,  program-instrumental platform, didactically oriented program-instrumental platform, computer directed didactic courses and programs, computer-oriented methodical materials, computer professionally directed environment.