Занепокоєння А.В.Луначарського так би й «кануло в Лету», якби не М. О. Булгаков. У винятковому за глибиною думки й сарказму романі «Собаче серце» він змальовує абсурдну ситуацію, коли домком на чолі зі Швондером вечорами співає революційних пісень, хоча навкруги все більше розквітає розруха. Але домкомівцям співати простіше й приємніше, ніж щось робити, щоб протистояти розрусі, хоча б у громадських туалетах...