"Педагогіка за часів Я.А. Коменського по суті не змінювала власних теоретико-методологічних засад і відзначалася принциповою прихильністю до традицій.

Ці традиції завжди вважались еталоном для перевірки якості нового матеріалу, який час від часу вводився в систему освіти. Подібний підхід до побудови наукового предмета був дуже характерним для доби становлення раціонально-натуралістичної свідомості: Відродження, Просвіти, Класицизму. Хоча у XVII сторіччі роботи Яна Коменського призвели до революційних змін перетворень в аналізі та формуванні навчальної дійсності, сьогодні розвивати структуру системи освіти, дотримуючись такої класичної схеми, вже неможливо. Не тому, що дидактичні принципи, що їх сформулював видатний чеський теоретик, не вірні. Просто вони були спрямовані на подолання схоластичної спадщини середньовічного догматизму, як і філософські роботи Рене Декарта, методологічні принципи експериментальних досліджень та індуктивного аналізу, розроблені Галілео Галілеєм та Френсісом Беконом.

У тогочасній боротьбі, в зіткненні світоглядних позицій народжувався новий підхід до побудови теоретичних конструкцій, новий тип мислення – предметно-натуралістичний. Саме в межах цієї теоретико-пізнавальної парадигми стали актуальними проблемами суб’єктно-об’єктних дискурсів, домінування природничо-наукових дисциплін та вплив притаманних їм методів роботи на гуманітарну сферу, і, нарешті, як закономірний наслідок, розвиток цивілізації індустріально-техногенного характеру.

Саме тоді від соціального "тіла" освіти відділилися теоретична педагогіка, яка стала розглядати навчальний процес як окремий науковий предмет, тобто зробила його об’єктом спеціальних досліджень і, тим самим, стала виконувати функції суб’єкта: аналізувати записи суспільства, дидактично їх обробляти, визначити мету, зміст, методи та засоби навчання.

Сьогодні, як і у XVII сторіччі, зміна філософсько-теоретичної парадигми відбувається у формі чергової світоглядної революції. І, насамперед, це стосується зміни підходу до розвитку суспільства, а значить – і до підготовки майбутніх його членів".

(Черней С. Інноваційні засоби навчання як об'єкт проектно-методологічної роботи в педагогіці // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Збірник наукових праць / Ред. кол. Л.І.Даниленко та ін. – К.:Логос, 2000. – С. 196-197).