К.В. Шилов класифікує інновації за такими показниками:

1. За значимістю в економічному розвитку: інтегруючі (комплексні), базисні, покращувальні.

2. За  направленістю результатів і за сферою застосувань: продуктові, ринкові, інновації-процеси.

3. За характером потреб, які вони задовольняють: ті, які зорієнтовані на існуючі проблеми, та ті, які мають на меті формування нових потреб.

4. За характером виникнення: реактивні, стратегічні.

5. За ступенем новизни: радикальні, інкрементальні.

6. За функціональним призначенням і сферою застосування: технічні, технологічні, організаційно-управлінські, інформаційні, соціальні" (Шилов К.В. Классификация инноваций//   Инновации в образовании. – 2007. – №3. – С 54-57).

В.М. Полонський розрізняє педагогічні інновації таким чином:

– залежно від специфіки і місця використання: технологічні, методичні, організаційні,  управлінські, економічні, соціальні, юридичні;

– за характером внеску в науку та практику: теоретичні та практичні інновації;

– за рівнем новизни: на рівні конкретизації, на рівні доповнення

 (Полонский В.М. Инновации в образовании (методологический анализ) // Инновации в образовании. – 2007. –№3. – С.4-12).

У дисертаційному дослідженні О.Козлової подаються декілька видів класифікацій педагогічних інновацій, зокрема: за типом (оперативний та стратегічні, завершені та незавершені, одиничні та масові, успішні й неуспішні, своєчасні та несвоєчасні); за обсягом перетворень (часткові, локальні, системні); за об’єктом (змістові, технологічні, організаційні); за соціальними наслідками; за інноваційним потенціалом (радикальні, комбінаторні, модифікаційні); за принципом ставлення до попереднього (заміщені, відмінюючі, зворотні). Всі наведені класифікаційні ознаки загалом характеризують педагогічні інновації.

(Буркова Л.В. Класифікація педагогічних інновацій як елемент механізму управління інноваційним процесом в освіті //   Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Збірник наукових праць / Ред. кол. Л.І.Даниленко та ін. – К.:Логос, 2000. – С. 232).