Оцінювання

Проблема оцінювання не втрачає своєї актуальності. Опрацьовуються й апробуються різноманітні методики, але це не розв’язує проблему, а ставить перед учителем ще більшу кількість запитань: чи необхідно оцінювати рівень здатності навчатися в учнів чи виконання тестових завдань може повною мірою перевірити рівень знань з літератури? тощо. Виходячи із сутності особистісно орієнтованого навчання, оцінюватися повинен рівень особистісного зростання школяра [33,c.9].

Важливою залишається і проблема тестових завдань, які мають на меті підготувати учнів до зовнішнього тестування, і разом з тим перевірити навченість дітей з предмета.

А.М.Фасоля пропонує об’єднувати тестові запитання різних рівнів складності у блоки, щоб мати окремі групи завдань за кожним рівнем [34,c.12]. Такий перелік запитань, а також час атестації потрібно обов’язково доводити до відома учнів на початку вивчення теми (розмістити у класі або роздати кожному). Бажано, щоб для кожного балу було запропоновано кілька запитань на вибір, щоб учні мали можливість вибрати.

Загалом же оволодіння навичками оцінювання й самооцінювання, участь у цьому процесі учнів, гласність оцінки допоможуть знизити конфліктність навчання, зменшити суб’єктивність оцінки, створять ситуацію успіху, допоможуть у формуванні позитивної Я-концепції особистості.