Зародження першого почуття кохання в новелі Григора Тютюнника "Зав’язь" (7 клас)
Баранова В.А., вчитель української мови і літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 м. Білої Церкви
Мета: проблемно-діалогічний пошук оптимальних способів розв’язання сукупності навчальних завдань щодо:
- змісту новели "Зав’язь";
- майстерної передачі автором настроїв людини;
- багатства образної мови новели;
- характеристики героїв твору;
- значення образу-символу "зав’язі";
- ролі художньої деталі.
Основні завдання розвивальної взаємодії:
- актуалізація опорних знань і встановлення їх зв’язків із новими;
- стимулювання учнів до успіхів у діяльності;
- розвиток пошукової пізнавальної активності і самостійності учнів;
- забезпечення відчуття учнем власної компетентності.
Цілі заняття:
Проведення навчального заняття спрямоване на
формування в учнів знань про:
- назви 2-3 творів письменника;
- зміст новели "Зав’язь";
- тему, ідею, проблематику твору;
- зміст понять "новела", "символ";
- зміст і значення символу "зав’язі";
- прийоми зображення героїв у художньому творі;
- характеристику персонажів новели (Соні, Миколки, діда Лавріна);
формування вмінь:
- логічно висловлювати враження від прочитаного;
- за допомогою засобів виразного читання відтворювати внутрішній стан персонажів;
- визначати тему, ідею, порушені у творі проблеми;
- розкривати значення символів у новелі;
- висловлювати власне ставлення до прочитаного;
- розкрити символічну назву твору;
- прокоментувати окремі вислови Григора Тютюнника, вислови героїв новели.
Методи: виразне читання тексту, словесне малювання, ілюстрування, евристична бесіда, проблемний виклад, дискусія.
Обладнання: портрет Григора Тютюнника, тексти творів, 4 ватмани, роздатковий матеріал (цілі уроку), вислови Григора Тютюнника, маркери.
Випереджувальні завдання: прочитати новелу "Зав’язь", ознайомитися з короткою біографією Григора Тютюнника, яку подає підручник; знайти спогади сучасників митця, які розкривають особистість письменника.
Оформлення дошки:
· У центрі – портрет Григора Тютюнника, запис теми заняття, етап змістового модуля, план заняття; вислови Григора Тютюнника:
- "Талант – крапля здібностей і море праці";
- "Написати мистецький твір – означає: в чомусь вичерпати себе";
- "Я люблю стареньких і малих – і тих, і тих за мудрість і доброту";
- "Жінка в печалі – як береза в жовтому листі";
- "Між сумнівом і впевненістю мусить бути гармонія і рівновага";
- "Іноді я відчуваю людину, як рана - сіль";
- "Про людей, як і про зерно, суди не з пригорщі, а з купи";
- "Людина, що знехтувала добро інших, зневажила його в собі";
- "Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові";
- "Щоб шанувати, треба мати талант;
Щоб заздрити, таланту не треба".
· ліворуч – визначення понять:
- новела – невеликий за обсягом твір, в якому автор висвітлює якесь соціальне (політичне) питання і при цьому засобами художнього слова глибоко розкриває психологію персонажів, їх поведінку, настрої, почуття, переживання;
- символ – конкретний художній образ, який несе в собі багатозначний зміст.
І. Мотиваційний етап.
ІІ. Цілевизначення та планування діяльності.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Портрет письменника ("З любові і муки народжується письменник...")
2. Бесіда за змістом новели "Зав’язь".
3. Аналіз символічної назви твору, образів-символів новели (робота із блок-схемою).
4. Робота в групах (ілюстрування).
IV. Рефлексія навчальної діяльності.
V. Домашнє завдання.
І. Мотиваційний етап.
1. З’ясування емоційного стану школярів ("Кольорова рефлексія").
2. Актуалізація суб’єктного досвіду.
Технологія "Незакінчене речення".
Григір Тютюнник – який він? (зробити висновки, аналізуючи цитати самого автора, які розміщені на дошці).
ІІ. Цілевизначення.
- Чи є в когось доповнення і зміни до цілей і плану заняття? (Відповіді учнів, коригування й уточнення цілей та плану роботи).
Слово вчителя.
"Життя дає страждання і щастя, мрія – мрія приносить Нуль, якщо за неї не боротися, якщо її не зробити життям... Кожен письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу його життєвому досвідові – і неодмінно – своєму ідеалові Людини в тому часі, в якому живе. Найдорожчою темою, а, отже, й Ідеалом для мене завжди були і залишаються Доброта, Самовідданість і Милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах". Це слова з останнього інтерв’ю Григора Тютюнника – відомого українського письменника, лауреата премії імені Лесі Українки та державної премії України імені Тараса Шевченка.
Наріжним каменем творчості Григора Тютюнника є ідея людяності й добра. Створені письменником образи є носіями українського національного характеру, втілюють у собі найкращі його риси: працьовитість, закоханість у красу природи, мрійливість, оптимізм, щирість, доброзичливість, дотепність, милосердя, ласкавість, доброту.
Але який же був сам Григір Тютюнник! Яким згадують митця його сучасники?
Відповіді дітей.
"... Таким полишився в пам’яті: вище середнього зросту, худорлявий. Половецька засмага. Трохи суворі брови, з-під яких зорили карі аж гарячі очі. Вороняче крило чуприни норовливо спадало на чоло". (Борис Олійник)
"Поставний, виразно енергійний у ході, завжди з вільно розгорнутими грудьми, тримав голову з якоюсь вродженою, невимушеною незалежністю, буйночуба голова подекуди якось аж завалювалась назад, немов розкошуючи на міцних незграбних плечах..." (Євген Гуцало)
"... Він мені нагадував шахтаря, який щойно повернувся з вибою і несе на собі знак небуденної глибини. Трохи сутулиться, відчуваючи над собою незриму стелю, обличчя наче припорошене, а очі зблискують антрацитовою чорнотою. В тих очах було не завзяття. Трохи втоми, всерозуміння і – великий сум. Але сум не такий собі романтично-сентиментальний, "красивий". Ні. Важкуватий, застиглий... Очі його дивилися в саму душу – глибоко-глибоко..." (Іван Дзюба)
"Чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості, від чого сам не раз потерпав... Безмежно талановитий, він умів словесно, експромтом накидати таку виразну життєву картину, що тільки запису – і до друку. А працював непоквапом, інколи – важко, нещадно правлячи себе, до літератури ставився зі святинною шанобою, з цнотливою ніжністю, як до матері..." (Борис Олійник)
"Григір Тютюнник мав гаряче серце, сповнене великої любові до людей, великого бажання допомогти їм жити... Не кривив душею, не ображав людей. Він завжди був схожий сам на себе... Йому властиве почуття власної вини". (Галина Гриненко)
"Може, то й був природний стан його душі – боліти й вболівати за інших? ... саме боліти й страждати, а не бути в стані самовдоволеного спокою?
З роками цей біль не вгамувався, а виростав, як виростав і письменницький талант. І як він міг угамуватися, коли біль був природним станом душі?" (Євген Гуцало)
"Він увесь із життя... Він любив товариство, любив людей мужніх, веселих, і сам був таким, внутрішня мужність його, здавалось, не має меж, та, мабуть, тільки сам він знав, як легко його ранити, яка буває незахищена перед болем ця нібито нічому й не піддатна душа.
А ще він любив слово... любив його, як голос рідної землі, як поклик материзни..." (Олесь Гончар)
- Таким ми бачимо Григора Тютюнника у спогадах його сучасників. Але, мабуть, найповніше розкривається авторське "Я" саме у творчості митця, у створених ним образах – персонажах.
3. Бесіда за змістом новели "Зав’язь".
- Образи дітей зустрічаємо в багатьох оповіданнях письменника: "Зав’язь", "На згарищі", "Дивак", "Климко", "Вогник далеко в степу" та ін. У цих творах із надзвичайною проникливістю розкрито душу маленької людини, її найпотаємніші почуття і мрії.
Новела "Зав’язь" – це своєрідний психологічний портрет маленької людини, яка вже здатна і серцем відчути, і розумом, хоч і своєрідно, та усвідомити те, що відбувається навколо, відрізнити добро від зла.
- Яким постає перед нами головний герой новели Миколка? Доберіть епітети, які б характеризували хлопчика. (Миколка – юний, закоханий, ніжний, наївний, чистий, сміливий, працьовитий...).
- Що є головною думкою твору? (Зародження першого кохання, перше побачення, початок дорослого відповідального життя).
- Як відомо, одним із найважливіших засобів характеристики дійових осіб є портрет. Однак, поданий очима іншої людини, він може багато розповісти про того, хто змальовує. Як характеризує Миколку поданий через його сприйняття портрет діда? З якою метою автор вживає форму непрямих дієслів: "питають", "прикахикують", "сміються"? Прочитайте цитату і прокоментуйте її.
- Дід Лаврін – мудрий старий, який підказує, наставляє онука. Знайдіть цитату, в якій дід Лаврін застерігаєє Миколку жартома від шлюбу, і як старий говорить про Соню? ("... бо то дівка з тієї куряви, що чорти на дорогах крутять!" – фразеологізм та інші).
- Як змінюється настрій Миколки, почуття, переживання під час побачення? ("Голосу не стає" – нерішучість, сором’язливість. Хлопець усвідомлює або відчуває, "чує" себе("белькочу шепеляво й противно"), але нічого вдіяти не може).
- А Соня? ("туркоче", як туркочуть закохані голуби).
- Автор використовує психологічну деталь – очі, коли описує Соню. Знайдіть ці цитати. ("Вони якісь дивні: наче й злякані трохи, й сміються", "... сухі вимогливі очі": дівчина хоче переконатися у правильності вибору свого коханого).
- Поміркуйте, чому Соня сміється "якось покірно, лагідно", тобто незвично. Хлопець ще не чув такого її сміху?
- Як ви розумієте цю цитату? "... деручись на кручу, він упирається у землю твердіше, ніж треба" (Миколка прагне до самоствердження)
- "Я прожогом кидаюсь у садок..." (бажання Миколки здійснити подвиг).
- Поміркуйте, чому Миколка розкладає вогонь аж на межі, "щоб дим тягло аж на Сонин садок"?
- Як ви розумієте народну мудрість "буде в людей – буде і в нас"? (Це своєрідна заповідь автора. Прагнення Миколки особистого щастя, достатку, уміння творити добро)
- Простежте, скільки разів автор вводить читача у пейзаж заграви. Що прагнув відтворити письменник за допомогою конкретних пейзажних малюнків у тексті?
4. Аналіз символічної назви твору.
- Користуючись блок-схемою, поясніть символічну назву новели.
- Які ще образи, крім зав’язі та квітучого саду як всеперемагаючої сили життя, з’являються в новелі? (Мара, грязюка, заграва, сніг, холод – знаки майбутніх випробувань підлітка).
5. Робота у групах.
- Автор порівнює перше кохання з молодою, свіжою, зеленою зав’яззю. Намалюйте або схематично зобразіть, яким ви бачите перше кохання (5 хв). Прокоментуйте, поясніть свій малюнок (по 1 хв для кожної групи).
IV. Рефлексія навчальної діяльності (5 хв).
Бесіда з учнями.
- Що ви дізналися нового на сьогоднішньому уроці?
- Що було найцікавішим?
- Що вам здалося найважливішим?
- Чи справилися ми з поставленими на початку уроку завданнями? Що нам у цьому допомогло?
- Чи є ще запитання, які залишилися без відповіді?
V. Домашнє завдання.
Прочитати повість Григора Тютюнника "Климко", вибрати цитати, які характеризують головного героя. Знайти автобіографічні риси в образі Климка.