Москальова Л.Ю.,

доцент кафедри соціальної педагогіки та початкової освіти МДПУ ім. Б.Хмельницького, кандидат педагогічних наук

 

Вплив професійної підготовки майбутніх учителів на виховання? морально-етичної культури: статистичний аналіз

 

У статті представлено статистичний аналіз даних анкетного опитування студентів щодо  визначення найважливішого завдання професійної діяльності педагога, професійних вмінь кращого педагога. Запропоновано оцінку отриманих даних суджень та установок сучасних студентів щодо майбутньої професійної діяльності, розкрито їхні цінності, особисті думки щодо власної готовності до виховання учнів.

 

Ключові слова: мораль, етика, культура, майбутній учитель, професійна підготовка.

 

Постановка проблеми. Докорінні зміни в економічній сфері, соціальному розвитку українського суспільства потребують якісної підготовки майбутніх учителів, які, окрім високої професійної компетентності, повинні мати сформовані моральні якості. Так, К.Левківський, розглядаючи напрями виховної роботи у вищих навчальних закладах, зазначає: «Зміцнити демократичну правову державу можуть громадяни, які люблять свій народ, готові самовіддано захищати й розбудовувати свою Батьківщину, мають людську гідність, національну самосвідомість, гуманістичну мораль, знають свої права і свободи та вміють відстояти їх, сприяючи громадянському миру, злагоді в суспільстві та дотримуючись законів» [2].

Аналіз останніх досліджень сучасних українських учених (І.Бех, В.Борисов, Г.Васянович, М.Євтух, Г.Шевченко та інші) свідчить, що виховання студентської молоді, котра у майбутньому формуватиме ядро української інтелігенції, повинне відбуватися на основі національної ідеї.

Реалізація цього стратегічного завдання зумовлюється змінами в системі вищої освіти, її інтеграцією в європейський освітній простір, що повинно розглядатися серед педагогічної спільноти як особлива можливість переходу на новий, більш високий рівень якості життя. Зрозуміло, що деякі процеси можуть відбуватися спонтанно, мати як позитивні, так і негативні відгуки адміністративних працівників, викладачів вищих навчальних закладів, студентів та їхніх батьків. Але натепер вже наявна законодавча база, концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти, проект Концепції національного виховання студентської молоді (від 8 квітня 2009 року) [1].

Зокрема, у зазначеному проекті представлено основні напрями національно-виховної діяльності, серед яких – національно-патріотичне, інтелектуально-духовне, громадянсько-правове, екологічне, художньо-естетичне, трудове, фізичне виховання та утвердження здорового способу життя, а також і морально-етичне виховання, що представляє для нас науковий інтерес.

Зазначаємо, що у багатьох дослідженнях невирішеним є питання визначення думки сучасного студентства про вплив професійної підготовки у педагогічному закладі на розвиток їхньої морально-етичної культури.

Отже, метою статті є аналіз даних, які були отримані під час анкетного опитування студентів за запитаннями із пропонованими відповідями, а саме: визначення найважливішого завдання професійної діяльності педагога, професійних умінь кращого педагога, оцінка суджень та установок щодо майбутньої професійної діяльності, цінностей студентів, їхніх особистих думок з приводу власної готовності до виховання учнів, найбільш впливової форми проведення кураторських годин з метою розвитку їхньої морально-етичної культури, а також визначення найтиповіших питань, які розглядаються на кураторських годинах в університеті тощо.

Виклад основного матеріалу дослідження. Представлене дослідження присвячене вирішенню питання впливу професійної підготовки на виховання морально-етичної культури майбутніх педагогів; воно проводилося на базі лабораторії соціологічних досліджень МДПУ імені Богдана Хмельницького. Придатною вибіркою послугував квотний відбір респондентів, який є цілеспрямованим формуванням вибіркової сукупності на основі наявних статистичних даних про структуру об’єкта (генеральної сукупності). Його сутність полягає в тому, що за основними параметрами вибіркова сукупність пропорційна генеральній, а для одиниць відбору визначається система квот. Для цього виду відбору важлива наявність статистичних даних про основні параметри генеральної сукупності, відповідно до яких складаються квоти для вибірки.

У дослідженні було використано багатоступеневу вибірку, яка включає декілька етапів: на кожному з них одиниця відбору міняється. Число характеристик, вибраних як квоти, не перевищує чотирьох; це такі показники, як факультет, курс, спеціальність, стать.

Обсяг вибірки становить 320 респондентів ІІІ, ІV, V курсів денної форми навчання хіміко-біологічного, природничо-географічного, соціально-гуманітарного, філологічного факультетів, факультету математики та інформатики та факультету мистецтв та художньої освіти, що складає 31,1% від загальної кількості студентів ІІІ-V курсів МДПУ, що забезпечує репрезентативність вибірки. Ймовірна похибка становить 3% .

Так, вибіркова сукупність на хіміко-біологічному факультеті складає 35,4% від загальної кількості студентів факультету, на природничо-географічному – 31,2%, на соціально-гуманітарному – 31,2%, на філологічному – 30,7%, на факультеті математики та інформатики – 29,1%, на факультеті мистецтв та художньої освіти – 29,1%.

Для оброблення й аналізу отриманих даних було застосовано пакет комп‘ютерних програм оброблення і аналізу соціологічних даних SPSS – Statistical Package for Social Science, версія 13.0. Цей пакет є базовим для більшості сучасних соціологічних досліджень. Під час аналізу отриманих даних застосовувалися відомі статистичні методи – табуляція (побудова і аналіз таблиць одновимірних і двовимірних розподілів ознак), обчислення мір центральної тенденції і варіації дискретних та неперервних змінних, побудова і аналіз графіків, перевірка статистичних гіпотез (значення середніх, відсотків, частот), ранжування, аналіз зв'язку між змінними, обчислення основних коефіцієнтів (ксі-квадрат, коефіцієнт спряженості Пірсона, коефіцієнт асоціації Крамера, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена), регресійний лінійний аналіз.

З метою визначення впливу професійної підготовки на формування морально-етичної культури майбутніх учителів студентам було запропоновано анкету, яка складається з 15 питань і паспортички. Зміст запитань в основному спрямовано на визначення якостей педагога, важливих завдань його професійної діяльності, готовності студентів до майбутньої педагогічної діяльності, а також визначення рівня впливу різних форм навчально-виховного процесу і предметів, що вивчаються, на підвищення рівня морально-етичної культури особистості.

У статті наводимо отримані дані за 8 запитаннями анкети.

На думку респондентів, найважливішими завданнями професійної діяльності педагога є навчання та виховання учнів (72,2%), виховання культури учасників навчально-виховного процесу (13,3%), самовиховання, самоосвіта (6,6%), і тільки 7,9% опитаних вважають важливими всі запропоновані завдання професійної діяльності педагога.

 

Таблиця 1

Визначте найважливіші, на Ваш погляд, завдання професійної діяльності педагога

 

Завдання професійної діяльності педагога N %
1. Навчання і виховання учнів 228 72,2
2. Самовиховання, самонавчання 21 6,6
3. Виховання культури учасників навчально-виховного процесу 42 13,3
4. Ваш варіант 25 7,9
  Всього 316 100,0

 

 

Кращим педагогом більшість респондентів (57,2%) вважають того, хто викликає зацікавлення предметом, завдяки чому учні із задоволенням поглиблюють власні знання з того чи іншого предмета. Значно нижчим є показник (18,1%) вибору відповіді "Здатність педагога створювати в учнівському колективі таку атмосферу, за якої ніхто не боїться висловлювати власну думку". 17,8% опитаних вважають кращим педагогом того, хто акцентує увагу на вихованні учнів, індивідуальному підході, а 6,9% респондентів вважають важливими всі вищеназвані якості педагога.

Кореляція відповідей респондентів на це запитання серед різних факультетів суттєвих розбіжностей не виявила.

Таблиця 2

На Ваш погляд, кращим педагогом є той, хто

 

Показник N %
1. Акцентує увагу на вихованні учнів (до кожного має індивідуальний підхід) 57 17,8
2. Викликає інтерес до предмета так, що учні із задоволенням поглиблюють свої знання з цього предмета 183 57,2
3. Створює в колективі таку атмосферу, за якої ніхто не боїться висловлювати власну думку 58 18,1
4. Ваш варіант 22 6,9
 

Всього

320 100,0

 

Респондентам за трибальною шкалою було запропоновано виявити, що для них особисто є найважливішим у навчальній діяльності. Відповіді розподілилися таким чином: найважливішим студенти вважають здобуття нових знань (66,8%), отримання диплома про вищу освіту (66,2%), підготовка до майбутньої професійної діяльності (62,7%), самовизначення та самоствердження (61,7%), спілкування з викладачами, друзями у групі, з цікавими людьми (53,7%), успіх у навчанні, високі оцінки (49,3%), підвищення рівня морально-етичної культури (47,5%).

Друге місце за рейтингом займають такі показники: самовираження творчих здібностей (52,6%), інтерес до науково-дослідної роботи (48,2%; разом з тим 31,9% опитаних не вважають цей показник важливим), престиж особистої участі в житті університету (48%, а 38,2% вважають це незначущим), підвищення рівня морально-етичної культури (44,3%). А от неважливим студенти вважають продовження сімейних традицій (60,9%), що може пояснюватися тим, що в сім’ях опитуваних респондентів батьки не працюють вчителями.

Відповідно до нашого дослідження кумулятивний валідний відсоток респондентів, які визначають важливим підвищення рівня морально-етичної культури, складає 91,8%.

 

Таблиця 3

Що в навчальній діяльності є важливим особисто для Вас?

(рейтинг середніх оцінок за трибальною шкалою)

 

Показник N Mean
1. Отримання нових знань 304 2,6480
2. Отримання диплома про вищу освіту 311 2,6463
3. Підготовка до майбутньої професійної діяльності 308 2,5909
4. Самовизначення, самоствердження 308 2,5747
5.  Успіхи в навчанні, високі оцінки 304 2,4572
6.  Спілкування з викладачами, з друзями у групі, з цікавими людьми 307 2,4397
7. Підвищення рівня морально-етичної культури 305 2,3934
8. Самовираження творчих здібностей 306 2,1732
9. Інтерес до науково-дослідної роботи 307 1,8795
10.  Престиж особистої участі в житті університету 306 1,7549
11. Продовження сімейних традицій 302 1,5331

 

Відповіді респондентів на запитання «Що Ви очікуєте від майбутньої професійної діяльності?» є такими: першу позицію як найбільш значущу займають кілька пропозицій, насамперед – "Самоствердження" (58,3%). Саме так вважають 61,5% студентів хіміко-біологічного, 55,1% – філологічного, 56,5% – природничо-географічного, 60,4% – соціально-гуманітарного факультетів, 66,7% – факультету мистецтв та художньої освіти, 33,3% – факультету інформатики та математики (незначущим цей показник є для 6,7% студентів філологічного, 7,5% соціально-гуманітарного факультетів). Матеріальне забезпечення, вміння заробляти гроші є найбільш важливим для 53,4% опитаних (59,3% респондентів хіміко-біологічного, 44,9% філологічного, 62,5% природничо-географічного, 43,4% соціально-гуманітарного факультетів, 88,9% факультету мистецтв та художньої освіти, 33,3% факультету інформатики та математики); несуттєвим цей показник є для 33,3% студентів факультету інформатики та математики, 21,3% філологічного, 15,1% соціально-гуманітарного, 6,6% хіміко-біологічного факультетів. Віддали перевагу професійній кар‘єрі (успіх, досягнення, визнання) 51,6% респондентів (60,4% – соціально-гуманітарного, 53,3% – хіміко-біологічного, 51,7% – філологічного, 43,8% – природничо-географічного, 55,6% – факультету мистецтв та художньої освіти, 66,7% – інформатики та математики). Незначущим цей показник вважають 33,3% респондентів факультету інформатики та математики, 15,7 % – філологічного, 13,2% – соціально-гуманітарного, 11,1% – факультету мистецтв та художньої освіти, 7,6% респондентів хіміко-біологічного та 6,3% – природничо-географічного факультетів. Високий соціальний статус (кар’єра, влада) важливим є для 41,4% респондентів (серед них 37% студентів хіміко-біологічного, 36% – філологічного, 52,4% – природничо-географічного, 41,2% – соціально-гуманітарного факультетів, 66,7% – факультету мистецтв та художньої освіти, 33,3% – факультету інформатики та математики; меншовартісним є цей індикатор для 33,3% студентів факультету інформатики та математики, 22,5% – філологічного, 25,5% – соціально-гуманітарного, 17,5% – природничо-географічного факультетів.

Другу за значимістю позицію займають такі показники: зайняти активну позицію в житті громадянського суспільства сподіваються 53,8% респондентів, (23,6% студентів хіміко-біологічного, 27% – філологічного, 24,6% – природничо-географічного, 28% – соціально-гуманітарного факультетів, 44,4% – факультету мистецтв та художньої освіти, 33,3% – факультету інформатики та математики; а от активна позиція не є показовою для 29,2% студентів філологічного, 15,7% – хіміко-біологічного, 19,7% – природничо-географічного, 16% – соціально-гуманітарного факультетів). Важливою визначають відповідальність під час виконання обов’язків учителя й вихователя 52% респондентів (35,2% студентів хіміко-біологічного, 41,3% – природничо-географічного, 31,4% – соціально-гуманітарного факультетів, 33,3% – факультету мистецтв та художньої освіти, 37,1% – філологічного факультету), незначущим цей показник є для 66,7% студентів факультету інформатики та математики, 16,5% – хіміко-біологічного, 11,2% – філологічного та 13,7% – соціально-гуманітарного факультетів.

І хоча одиницями відбору цього дослідження є студенти педагогічного ВНЗ, незначущим для них, на жаль, – 27,8% респондентів – є бажання працювати вчителем і вихователем.

Таблиця 4

Що Ви очікуєте від майбутньої професійної діяльності?

(рейтинг середніх оцінок за трибальною шкалою)

 

Показник N Mean
1. Самоствердження 307 2,5505
2. Матеріальне забезпечення, вміння заробляти гроші 309 2,4110
3. Професійна кар'єра (успіх, досягнення, визнання) 310 2,4065
4. Відповідальність під час виконання обов‘язків учителя і вихователя 306 2,2386
5.  Високий соціальний статус 307 2,2378
6.  Активна позиція в житті громадянського суспільства 301 2,0631
7. Бажання працювати вчителем і вихователем 309 1,9644

 

Респондентам було запропоновано обрати не більше п‘яти варіантів відповідей щодо їхнього бачення найбільш цінного у житті. Так,  значимим у власному житті респонденти вважають таке: сім‘ю (15,7%), здоров‘я (15,5%), впевненість у собі (12,5%), матеріальну забезпеченість (10,2%), кар‘єру (8%). Найменш вагомими для них є такі індикатори: практицизм (0,5%), скромність (0,7%), альтруїзм (0,9%), інтелігентність (1%), терпимість до поглядів інших, вміння пробачати та організованість (1,4%).

Таблиця 5

Що є найціннішим у Вашому житті?

 

Показник N %
1. Родина 240 15,7
2. Здоров'я 236 15,5
3. Впевненість у собі 190 12,5
4. Матеріальна забезпеченість 155 10,2
5.  Кар'єра 122 8,0
6.  Самостійність 103 6,8
7. Пошана оточення 77 5,0
8. Свобода 63 4,1
9. Чесність 62 4,1
10.  Порядність 57 3,7
11. Відповідальність 48 3,1
12. Доброта, милосердя 34 2,2
  13. Влада 25 1,6
14. Доброзичливість 23 1,5
15. Організованість 22 1,4
16.  Терпимість 21 1,4
17.  Інтелігентність 16 1,0
18.  Альтруїзм 13 ,9
19. Скромність 10 ,7
20.   Практицизм 8 ,5
 

Всього

1525 100,0

* – частоти, наведені відповідно до кількості виборів відповідного варіанта.

 

За факультетами відповіді були такими: найбільш цінними в житті студентів хіміко-біологічного факультету є впевненість у собі (59,3%), матеріальна забезпеченість (24,2%); природничо-географічного – впевненість у собі (68,2%), матеріальна забезпеченість (13,6%) та кар‘єра (12,1%); соціально-гуманітарного – впевненість у собі (49,1%), матеріальна забезпеченість (24,5%) та здоров‘я (17%); філологічного – впевненість у собі (65,2%), матеріальна забезпеченість (20,2%); факультет інформатики та математики – впевненість у собі (50%), матеріальна забезпеченість (50%), факультет мистецтв та художньої освіти – впевненість у собі (55,6%), матеріальна забезпеченість (22,2%) та кар‘єра (22,2%).

Більша частина респондентів (69,2%) вважають, що вони готові виховувати учнів у навчальних закладах, однак 16,3% майбутніх вчителів ще не замислювалися над цим питанням.

Таблиця 6

Чи готові Ви виховувати учнів в навчальних закладах?

 

Варіант відповіді N %
1. Так 216 69,0
2. Ні 46 14,7
3. Не замислювався 50 16,3
 

Всього

313 100,0

 

Серед форм проведення кураторських годин, які найбільше впливають на виховання морально-етичної культури майбутніх вчителів, респонденти називають такі, як зустрічі з цікавими особистостями (35%), проведення круглих столів (23,9%), екскурсії (19,6%), лекції-повчання (12%). Крім того, респонденти вказують і на таку форму проведення кураторських годин, як зустрічі у неформальних обставинах. Однак, на думку студентів, проведення кураторських годин досить часто зводиться лише до аналізу успішності (48,6%) (про що свідчать відповіді респондентів на запитання „Які питання Ви найчастіше розглядаєте на кураторських годинах?”) і, на жаль, взаємовідносини в групі (19,6%), проведення виховних заходів (13,4%); обговорення поведінки студентів (6,5%) і механізми управління виховним процесом на факультеті (6,2%) розглядаються, як свідчать дані, досить рідко.

 

Таблиця 7

Яка форма проведення кураторських годин більш всього впливає на виховання морально-етичної культури майбутніх вчителів?

 

Форма N %
1. Лекція-повчання 39 12,0
2. Тематична лекція 16 5,2
3. Екскурсія 64 19,6
4. Зустріч з цікавими людьми 114 35,0
5.  Проведення круглих столів 76 23,9
6.  Ваш варіант 11 4,3
 

Всього

320

100,0

 

 

Таблиця 8

Які питання найчастіше Ви розглядаєте на кураторських годинах? *

 

Питання N %
1. Учбова успішність 196 48,6
2. Взаємостосунки у групі 79 19,6
3. Вимоги викладачів ВНЗ до поведінки студентів 26 6,5
4. Механізми управління процесом виховання на факультеті 25 6,2
5.  Проведення виховних заходів 54 13,4
6.  Ваш варіант 23 5,7
 

Всього

403

100,0

* - у процесі оброблення результатів враховувалися всі варіанти відповідей, наведених респондентами.

 

Порівняльний аналіз відповідей на запитання «Яка форма проведення кураторських годин найбільш впливає на виховання морально-етичної культури майбутніх вчителів?» та «Вкажіть, які види занять найбільш впливають на підвищення рівня моральної вихованості?» дозволяє зробити висновок, що найбільш ефективною формою підвищення морально-етичного рівня майбутніх вчителів є виховний захід, зорієнтований на зустріч з цікавою людиною, на що вказує більше третини опитаних (34,2%).

Висновки дослідження.  Отже, проведений аналіз анкет свідчить, що найважливішим завданням професійної діяльності педагога, на думку сучасних студентів, є навчання та виховання учнів. Серед професійних умінь кращого педагога, відповідно до отриманих даних, визначено вміння викликати зацікавлення предметом. Найважливішим у навчальній діяльності студенти вважають здобуття нових знань та (з невеликою різницею у 0,2%) отримання диплома про вищу освіту, підготовку до майбутньої професійної діяльності, самовизначення та самоствердження, спілкування з викладачами, друзями у групі, з цікавими особистостями. Важливим також для майбутніх педагогів є успіх у навчанні і високі оцінки, підвищення рівня морально-етичної культури. Серед найважливіших цінностей у власному житті студенти визначають сім’ю та (з невеликою різницею у 0,2 %) здоров’я. Більшість респондентів вважають, що вони готові до виховання учнів у навчальних закладах.

Серед форм проведення кураторських годин, які найбільше впливають на виховання морально-етичної культури майбутніх учителів, респонденти віддають перевагу зустрічам з цікавими людьми, у той час як найтиповішим питанням, яке розглядаються на кураторських годинах, студенти називають аналіз успішності їхнього навчання.

Перспективою подальших розвідок в окресленому напрямі є розроблення практичних матеріалів для підвищення рівня морально-етичної культури майбутніх учителів з урахуванням отриманих статистичних результатів.

 

Список використаної літератури

1. Концепція національного виховання студентської молоді (Проект від 8 квітня 2009 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.mon.gov.ua/main.php?query=gr.

2. Левківський К. Основні напрями виховної роботи у вищих навчальних закладах [Електронний ресурс] / К.Левківський. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/education/basic

 

Москалёва Л.Ю. Влияние профессиональной подготовки будущих учителей на воспитание морально-этической культуры: статистический анализ

В статье представлен статистический анализ данных анкетного опроса студентов относительно определения наиболее важного, на их взгляд, задания профессиональной деятельности педагога, профессиональных умений лучшего педагога.  Предложено оценку полученных данных суждений и установок современных студентов относительно их будущей профессиональной деятельности, раскрыто их ценности, личное мнение о собственной готовности к воспитанию учеников.

Ключевые слова: мораль, этика, культура, будущий учитель, профессиональная подготовка.

 

Moskaleva L.Y. Influence of professional development of future teachers on education of moral-ethical culture: statistical analysis

In the article author is presented in relation to determination most essential, to them mind, task professional activity of teacher, professional abilities of the best teacher, estimation of judgments and settings, related to future professional activity. suggests to familiarize with findings which touch the values of modern students, their personal opinion of own readiness to education of students.

Key words: moral, ethics, culture, future teacher, professional preparation.