РџСЂРёР№РјР° РЎ.Рњ.,

докторант кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди,

кандидат педагогічних наук, доцент

 

 

Андрагогіка РІ системі наук РїСЂРѕ навчання С– освіту людини:  етапи становлення та перспективи розвитку

 

РЈ статті представлено РѕСЃРЅРѕРІРЅС– положення андрагогіки СЏРє науки РїСЂРѕ навчання Р№ освіту дорослих, С—С— роль С– потенціал Сѓ системі неперервної професійної освіти.  Р РѕР·РєСЂРёС‚Рѕ РѕСЃРЅРѕРІРЅС– етапи становлення андрагогіки, С—С— взаємозв’язок Р· СЂС–Р·РЅРёРјРё науками РїСЂРѕ навчання та освіту людини.

 

Ключові слова: неперервна  освіта, післядипломна освіта, педагогіка дорослих, освіта дорослих, андрагогіка, антропагогіка.

 

Постановка проблеми. Незважаючи РЅР° нинішню економічну РєСЂРёР·Сѓ Сѓ світі, рівень кваліфікації робочої сили має вирішальне значення для економічного розвитку Р±СѓРґСЊ-СЏРєРѕС— країни. Наявність економічної невизначеності змушує СѓСЂСЏРґ кожної країни світу передбачати найбільш необхідні кваліфікації для майбутніх потреб Сѓ довгостроковій перспективі. Звичайно, нинішній економічний спад внесе корективи Сѓ цей процес, проте натепер залишаються переконливими докази того, що РґРѕ 2020 СЂРѕРєСѓ Сѓ світі перелік робочих кваліфікацій значно розшириться, Р° Р·РјС–СЃС‚ С– структура цих кваліфікацій будуть дуже СЂС–Р·РЅРёРјРё. Більшість робочих місць передбачатиме середній С– РІРёСЃРѕРєРёР№ рівень професійної кваліфікації. Р’С–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ дослідження [1] установлено, що Сѓ 1996 році 31% необхідних робочих місць передбачали РЅРёР·СЊРєРёР№ рівень кваліфікації працівників або взагалі РЅРµ потребували С—С—. Проте Сѓ 2020 році існуватиме потреба Сѓ 31% працівників Р· РІРёСЃРѕРєРёРј рівнем кваліфікації С– 50% – С–Р· середнім. РџРѕРїРёС‚ РЅР° робітників Р· РЅРёР·СЊРєРёРј рівнем кваліфікації Сѓ 2020 році впаде РґРѕ 19%. РЎРІС–С‚, С– Європа зокрема, мають занадто багато некваліфікованих людей. Так, наприклад, Сѓ Європі близько 78 мільйонів населення – третина С—С— робочої сили –  РЅРµ мають взагалі або мають найнижчий рівень кваліфікації [1]. Наведені дані С” незаперечним свідченням того, що стратегія неперервної професійної підготовки стає першочерговою.

Освіта і неперервна професійна підготовка все частіше розглядаються як важливий інструмент зниження рівня негативних наслідків нинішньої глобальної кризи. На основі досліджень зроблено висновки про необхідність критичного аналізу наявної системи неперервної професійної освіти з метою підвищення її потенціалу для економічного росту, продуктивності праці та соціальної згуртованості.

Проте РЅР° СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– склалася парадоксальна ситуація: Р· РѕРґРЅРѕРіРѕ Р±РѕРєСѓ, РІСЃС– розуміють необхідність залучення населення РґРѕ неперервної освіти, Р· іншого – реалізація цієї стратегії характеризується інертністю. Так, наприклад, Сѓ        2007 році тільки 9,7% дорослого населення Європи Сѓ віці РІС–Рґ 25 РґРѕ 64 СЂРѕРєС–РІ брали участь Сѓ неперервній освіті. Р† хоча РЅРёРЅС– це значення збільшилося РґРѕ 12,5%, РІСЃРµ РѕРґРЅРѕ це С” надзвичайно РЅРёР·СЊРєРёР№ показник. Підприємства С– організації Європейського СЃРѕСЋР·Сѓ (близько 40% РІС–Рґ загальної кількості) РЅРµ вбачають Р·Р° необхідне підвищувати рівень кваліфікації СЃРІРѕС—С… працівників. Для задоволення СЃРІРѕС—С… потреб Сѓ кваліфікаціях, що РЅРµ РїРѕРІ'язані С–Р· професійною підготовкою виробництв, переважна більшість установ вербують працівників Р· необхідними навичками та компетенціями (54% РІ ЄС) [1]. РћСЃСЊ чому необхідність вирішення проблем неперервної професійної освіти, зокрема, педагогічної, С” актуальною С– своєчасною.

Аналіз останніх досліджень С– публікацій, РІ СЏРєРёС… започатковано СЂРѕР·РІ'язання розглядуваної проблеми. Проблеми неперервної освіти, зокрема, неперервної педагогічної освіти, розглядалися Сѓ дослідженнях багатьох вітчизняних С– зарубіжних учених. Так, роботи Рќ.Протасової [10] С– Рђ.РљСѓР·СЊРјС–РЅСЃСЊРєРѕРіРѕ [8] присвячені проблемам теорії С– практики післядипломної освіти педагогічних кадрів. Питання використання андрагогічного РїС–РґС…РѕРґСѓ РґРѕ професійної перепідготовки вчителів гуманітарного профілю  розкриті Сѓ праці Р’.Буренко [4]. РЈ дослідженні  РЎ.Р—РјС–Р№РѕРІР° [6] визначено РѕСЃРЅРѕРІРЅС– закономірності та етапи становлення андрагогіки СЏРє самостійної науки РїСЂРѕ освіту дорослих; сформульовано об’єкт, предмет, визначено структуру андрагогіки; розроблено РѕСЃРЅРѕРІРЅС– положення технології навчання дорослих.

Проте зазначені роботи хоча і є завершеними дослідженнями окремих аспектів неперервної педагогічної освіти, не дають цілісного уявлення про систему професійно-педагогічної підготовки в умовах неперервної освіти. Таким чином, наукове завдання представленої публікації полягає у розкритті ролі та потенціалу основних положень андрагогіки як науки про освіту дорослих у системі неперервної професійно-педагогічної освіти.

Виклад РѕСЃРЅРѕРІРЅРѕРіРѕ матеріалу дослідження.  РџСЂРѕРІС–РґРЅРѕСЋ концепцією організації С– розвитку освіти РґСЂСѓРіРѕС— половини XX століття стала концепція неперервної освіти. Концепція неперервної освіти (lifelong education – англ., education permanent – фр.) базується РЅР° ідеї навчання людини протягом РІСЃСЊРѕРіРѕ С—С— СЃРІС–РґРѕРјРѕРіРѕ життя. Соціально-економічне життя, науково-технічний прогрес створюють необхідність навчання для кожної особистості Р·Р° тією або іншою формою практично протягом РІСЃСЊРѕРіРѕ життя. Іншою причиною прагнення РґРѕ постійного навчання С”, СЏРє вважають психологи, властиве людині прагнення РґРѕ самовдосконалення, РґРѕ виявлення СЃРІРѕС—С… потенційних можливостей, РґРѕ досягнення нею визначених цілей, РїСЂРѕСЏРІСѓ своєї загальнолюдської Р№ особистісної сутності тощо.

Концепція неперервної освіти передбачає більш раціональний СЂРѕР·РїРѕРґС–Р» періодів навчання С– трудової діяльності людини протягом РІСЃСЊРѕРіРѕ С—С— життя; СЂРѕР·РїРѕРґС–Р» навчання РЅР° фази первісної (або базової) С– наступної (або післябазової) освіти; набуття особистістю необхідних СѓРјС–РЅСЊ, навичок, знань, компетентностей, якостей, ціннісних орієнтацій РІ РјС–СЂСѓ виникнення потреби РІ РЅРёС…. Таким чином, неперервна освіта – це СЃРїРѕСЃС–Р± життєдіяльності людини, процес здобуття нею необхідних знань, набуття  СѓРјС–РЅСЊ, навичок С– якостей Сѓ РјС–СЂСѓ виникнення потреби РІ РЅРёС…, що відбувається протягом РІСЃСЊРѕРіРѕ життя людини [6].

РЇРє першоджерела, РІ СЏРєРёС… розглядалося питання неперервної освіти особистості, деякі дослідники трактують праці Аристотеля, Сократа, Платона, Сенеки С– Конфуція. Попередником же сучасних уявлень РїСЂРѕ неперервну освіту вважається РЇ.Рђ.Коменський, СЏРєРёР№ відзначав, що кожний РІС–Рє людини підходить для навчання С– РІ людини РІ житті взагалі немає іншої мети, РѕРєСЂС–Рј навчання. Активне розроблення проблем неперервної освіти почалося РІ 60-С– СЂРѕРєРё РҐРҐ СЃС‚. РћРґРЅРёРј Р· перших цю проблему досліджував французький РґС–СЏС‡ Рџ. Р›РµРЅРіСЂР°РЅ. РЇРє зазначає дослідник Р›.Сігаєва, Сѓ теоретичному дослідженні вченого – монографії "Вступ РґРѕ неперервної освіти"  вЂ“  РїРѕРЅСЏС‚тя "неперервна освіта" відображене СЏРє явище, РІС–РґРјС–РЅРЅРµ РІС–Рґ навчання дорослих С– самоосвіти; Сѓ Р№РѕРіРѕ трактуванні зазначене поняття означає навчання С–РЅРґРёРІС–РґР°, що відбувається протягом СѓСЃСЊРѕРіРѕ життя. РџРѕР»РѕР¶РµРЅРЅСЏ, розроблені Рџ.Ленграном, стали РѕСЃРЅРѕРІРѕСЋ для здійснення подальших теоретичних досліджень Сѓ галузі неперервної освіти [12].

Багатогранність неперервної освіти зумовлює наявність багатьох РїС–РґС…РѕРґС–РІ РґРѕ визначення С—С— особливостей, зокрема визначення терміна "неперервна професійна освіта". Р›.Сігаєвою визначено, що натепер С–СЃРЅСѓС” близько 20 термінів, що розкривають поняття неперервної освіти: продовжена, перманентна, поновлена, компенсаторна, подальша, довічна, післядипломна, освіта дорослих та інші.  Р’ СЂС–Р·РЅРёС… країнах, продовжує дослідник, використовуються СЂС–Р·РЅС– терміни – продовжена  (continuing) – РІ Англії, поновлена – (remedial) – РІ Швеції, РІ РЎРЁРђ РІ РѕСЃРЅРѕРІРЅРѕРјСѓ використовується термін «довічна освіта» (lifelong education), РІ Україні – неперервна освіта [12]. Вважаємо Р·Р° необхідне висловити деякі зауваження Р· РїСЂРёРІРѕРґСѓ такого РїС–РґС…РѕРґСѓ РґРѕ трактування неперервної освіти. РџРѕ-перше, визначення "перманентна" С– "довічна", Р·Р° суттю, С” синонімами визначення  "неперервна". Натомість  "продовжена", "поновлена", "компенсаторна" С– "подальша" характеризують процесуальну сторону професійної підготовки С– С” синонімами, РЅР° нашу РґСѓРјРєСѓ, поняття "післядипломна" (освіта). РџСЂРё цьому освіта дорослих С” невід’ємною складовою системи неперервної освіти, Р° С—С— використання разом Р· іншими вищезазначеними визначеннями вказує РЅР° неправильний РІРёР±С–СЂ РѕСЃРЅРѕРІРё логічного поділу. Вважаємо, що такої помилки припускаються С– дослідники Р .Салімов С– Рћ.Савінов, СЏРєС– зазначають, що термін "післядипломна освіта", СЏРєРёР№ офіційно використовується для характеристики діяльності Р· освіти дорослих РІ Україні РЅРµ відповідає змісту самої діяльності. Спектр такої діяльності, вважають дослідники, РЅРµ обмежується критерієм наявності диплому, Р° стосується РІСЃС–С… дорослих (що вже мають освіту та (або) вже почали виробничу діяльність) С– забезпечує широкому колу РѕСЃС–Р± можливість адаптуватися РґРѕ Р·РјС–РЅ технологій С– СѓРјРѕРІ роботи, підтримати С—С… соціальний розвиток РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– доступу РґРѕ РЅРѕРІРёС… знань С– кваліфікацій [11]. Некоректним Сѓ використанні термінології Р· освіти дорослих інших країн, РЅР° нашу РґСѓРјРєСѓ, С” виділення дослідниками Р .Салімовим С– Рћ.Савіновим таких термінів, СЏРє "освіта через РІСЃРµ життя", "продовжена професійна освіта", "додаткова професійна освіта" [11]. Р†, зокрема, РґРёСЃРєСѓСЃС–Р№РЅРѕСЋ С” пропозиція вказаних дослідників запровадити замість терміна "післядипломна освіта" термін "продовжена професійна освіта" або "додаткова професійна освіта". Дійсно, термін "додаткова професійна освіта" використовується РІ Р РѕСЃС–С— СЏРє додаткова підготовка для тих, хто щонайменше має середню освіту та бажає покращити СЃРІРѕС— компетенції. Проте, РЅР° нашу РґСѓРјРєСѓ, ознака "додатковості", РїРѕ-перше, накладає деякий відтінок необов’язковості, Р° РїРѕ-РґСЂСѓРіРµ, РЅРµ дає явлення РїСЂРѕ те, що перепідготовка С– підвищення кваліфікації С” продовженням, Р° РЅРµ доповненням професійної освіти для того, хто вже Р·РґРѕР±СѓРІ диплом. Таким чином, Сѓ власному дослідженні використовуємо саме термін "післядипломна освіта", зокрема, "післядипломна педагогічна освіта", розглядаючи С—С— СЏРє складову системи неперервної професійно-педагогічної освіти.

Створення С– функціонування системи неперервної професійно-педагогічної освіти РѕР±'єктивно РїРѕРІ'язане Р· розвитком та ефективністю освіти дорослих, СЏРєСѓ РІ багатьох країнах світу РІ 60-70‑С– СЂСЂ. РҐРҐ СЃС‚. стали вважати СѓРјРѕРІРѕСЋ соціально-економічної стабільності та перспективою  розвитку суспільства РІ цілому Р№ особистості зокрема. Саме тоді Рџ.Ленгран висловив РґСѓРјРєСѓ, що "майбутнє освіти, якщо розглядати С—С— РІ цілому, С– С—С— здатність РґРѕ відновлення залежать РІС–Рґ розвитку освіти дорослих" [12]. Серед інших важливих РїРѕРґС–Р№, пов’язаних Р· освітою дорослих, РЅР° РґСѓРјРєСѓ РЎ.Болтівця С– Р›. РЎС–гаєвої, визначальною С” РґРѕРїРѕРІС–РґСЊ Міжнародної РєРѕРјС–СЃС–С— Р· розвитку освіти, очолюваної Р•.Фором, "Учитися бути: освіта Сѓ світі СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– С– завтра" (1972 СЂС–Рє) С– рекомендація ЮНЕСКО "РџСЂРѕ розвиток освіти дорослих" (1976 СЂС–Рє), Сѓ СЏРєРёС… розкрито значення освіти дорослих "СЏРє невід’ємної частини загальної системи неперервної освіти С– навчання" [3, СЃ.160-161]. РќР° V Міжнародній конференції Р· освіти дорослих 14-18 Р»РёРїРЅСЏ 1997 СЂРѕРєСѓ РІ Гамбурзі освіту дорослих названо "ключем РґРѕ XXI століття". Учасники Гамбурзької конференції відзначили, що РІ сучасному світі освіта дорослих зазнала істотних Р·РјС–РЅ, Р° С—С— масштаби значно розширилися.

Проте, як зазначає дослідник С.Змійов, на сьогодні склалося явне протиріччя між практикою навчання дорослих, яка набула поширення в усьому світі у другій половині XX ст., у якій на емпіричному рівні використовувалися інші, ніж у навчанні недорослих, підходи до організації навчання, і теоретичним осмисленням та обґрунтуванням цих підходів. У науці та практиці навчання дорослих набула нагальності необхідність створення і розвитку основ наукової системи, у якій би формулювалися основні закономірності, основні принципи навчання дорослих і їх відмінності від навчання недорослих і яка б дозволила значно підвищити ефективність практичного навчання дорослих [6].

Приєднуємося РґРѕ РґСѓРјРєРё дослідника РЎ. Р—РјС–Р№РѕРІР°, СЏРєРёР№ вважає, що дорослі люди РЅРµ можуть ефективно навчатися РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– тих методів, СЃРїРѕСЃРѕР±С–РІ С– РїСЂРёР№РѕРјС–РІ навчання, СЏРєС– застосовуються Сѓ навчанні дітей С– підлітків [6]. Натепер особливо гостро відчувається необхідність РЅРѕРІРёС… РїС–РґС…РѕРґС–РІ РґРѕ організації процесу навчання дорослих людей. Варто зазначити, що питання розроблення таких РїС–РґС…РѕРґС–РІ С” давнім, РІРѕРЅРѕ досліджувалося практично РІС–Рґ часу започаткування освіти дорослих, тобто хронологічно раніше, РЅС–Р¶ освіта дітей. Тобто перші принципи навчання формувалися РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– навчання дорослих. Однак лише Р· середини XX СЃС‚. стала відчуватися суспільна потреба РІ розвитку освіти дорослих С– створенні спеціальної науки, СЏРєР° Р± обґрунтувала РЅРѕРІС–, специфічні РїС–РґС…РѕРґРё РґРѕ організації навчання дорослих. РўРѕРґС– почала формуватися РЅРѕРІР° наукова дисципліна Сѓ сфері освіти – андрагогіка [6].

Андрагогіка, Р·Р° влучним РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРЅСЏРј дослідника РЎ.Р—РјС–Р№РѕРІР°, С” дороговказною ниткою Аріадни сучасної людини, СЏРєР° прагне розв’язати наявні сучасні проблеми Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ навчання [5]. РќР° СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– розроблень педагогічної науки, РІ СЏРєС–Р№ досліджено процес навчання особистості РґРѕ періоду юності, стало РЅРµ вистачати для осмислення, вивчення С– вироблення практичних рекомендацій Р· ефективної організації навчання людей іншого РІС–РєСѓ, іншого соціального С– професійного статусу, Р· іншими психофізіологічними Р№ соціально-психологічними особливостями. РўРѕРјСѓ цілком закономірно почали виникати РЅРѕРІС– галузі наук РїСЂРѕ освіту, СЏРєРёРј притаманні СЃРїСЂРѕР±Рё осмислити зазначені вище РЅРѕРІС– явища РІ освітній сфері РЅР° базі вироблених Сѓ зазначених теоріях положень С– розробити інші РїС–РґС…РѕРґРё РґРѕ організації процесу навчання (РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р· традиційною педагогікою)  [7].

Термін "андрагогіка", утворений Р·Р° аналогією РґРѕ терміна "педагогіка" (РІС–Рґ грецьк.. anРѕr, andros – дорослий чоловік, доросла людина та ago – веду), Р±СѓРІ вперше використаний німецьким вчителем Рћ.Каппом Сѓ 1833 році для позначення особливого розділу педагогіки, РІ СЏРєРѕРјСѓ досліджуються проблеми навчання та освіти дорослих. Однак лише Р· середини XX століття РІС–РЅ набув широкого вжитку РІ науковій практиці РЅР° позначення самостійної галузі знань. РЈ цей період Сѓ  роботах югославських учених Р”.Савичевича, Рњ.Огризовича та Р‘.Самоловчева, німецького вченого Р¤.Пеггелера, швейцарського теоретика Р“.Хансельмана, польських учених Рњ. РЎРµРјРµРЅСЃРєС– та Р›. РўСѓСЂРѕСЃР°  обґрунтовувалася необхідність РїРѕ-іншому, РЅС–Р¶ Сѓ педагогіці, підходити РґРѕ навчання С– освіти дорослих [6].

Початок формуванню теоретичних РѕСЃРЅРѕРІ андрагогіки СЏРє самостійної науки було покладено РІ 70-80-С– СЂРѕРєРё РҐРҐ СЃС‚. Сѓ роботах видатного американського андрагога, теоретика С– практика освіти дорослих Рњ.Ноулза, англійця Рџ.Джарвіса, американця Р .Сміта С– РіСЂСѓРїРё англійських учених Р· Ноттингемського університету, РІ СЏРєРёС… визначалися деякі РІРёС…С–РґРЅС– посилки андрагогічного РїС–РґС…РѕРґСѓ РґРѕ навчання С– пропонувалися андрагогічні моделі навчання [6]. Андрагогічні дослідження РЅР° початку 80-С… СЂРѕРєС–РІ активізували вчені Китаю, Р° Р· 90-С… СЂРѕРєС–РІ   РҐРҐ СЃС‚. РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅС– наукові СЂРѕР·РІС–РґРєРё активно проводяться науковцями РЎРЁРђ, Великої Британії, Угорщини, Польщі, Р РѕСЃС–С—, Чехії, Фінляндії.

Найбільш ґрунтовним дослідженням становлення С– розвитку андрагогіки, РЅР° нашу РґСѓРјРєСѓ, С” дослідження югославського вченого Р”.Савичевича [2]. РЇРє вважає Р”.Савичевич, ідеї Сократа, Платона, Аристотеля С– софістів відображають РґСѓРјРєРё РїСЂРѕ потребу навчання протягом життя, РїСЂРѕ особливості С– манери здобуття знань Сѓ СЂС–Р·РЅС– періоди життя. РџРѕРґС–Р±РЅС– подання можна віднайти Сѓ Древньому Р РёРјС–, Сѓ працях періоду гуманізму С– Ренесансу. Це спонукало мислителів XIX СЃС‚. РґРѕ переконання, що андрагогіка С” дисципліною, СЏРєР° досліджує навчання С– освіту дорослих. Але, СЏРє зазначає дослідник Р”.Савичевич,  Р·Р°С†С–кавленість РґРѕ питання навчання дорослих можна відзначити набагато раніше – Сѓ XVII столітті Сѓ працях РЇ.Рђ.Коменського. Науковець вважає, що концептуальна спадщина РЇ.Рђ.Коменського дає підстави для оцінки Р№РѕРіРѕ СЏРє засновника андрагогіки, хоча сам великий педагог цей термін РЅРµ використовував.

Подальший розвиток андрагогіки Р”.Савичевич пов’язує Р· періодом кінця XVIII СЃС‚. – початку XIX СЃС‚.: Сѓ Великій Британії було створено інститути механіки, коледжі робітників, заочні РєСѓСЂСЃРё, інтернати, що дозволяли дорослим отримувати освіту. Р’ інших країнах з’явилися освітні асоціації робітників, кореспондентські школи  С‚ощо.  Р¦С–кавим С” той факт, СЏРє зазначає дослідник Р”.Савичевич, що навчання дорослих має походження РІС–Рґ СЂСѓС…Сѓ робітників СЏРє економічного, політичного С– освітнього фактора XIX СЃС‚. та перших десятиліть XX СЃС‚. Зусилля багатьох дослідників того часу були спрямовані РЅР° виявлення більш РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёС… рішень для навчання дорослих С– вивчення відмінностей С—С…РЅСЊРѕРіРѕ навчання РІС–Рґ навчання дітей [2].

Андрагогічні ідеї у теорії навчання дорослих з’являлися і в інших країнах, насамперед у Польщі та Росії [2]. Вперше у російській періодиці термін "Андрагогіка" було використано професором Київського університету М.Олесницьким 1885 року. Вчений уживав цей термін у контексті розвитку освіти в межах періодів розвитку людини: дитинство, молодість, зрілість і старший (старий) вік. М.Олесницький мав оптимістичний підхід до людського розвитку і вважав, що особистість може навчатися протягом життя. У той час як фізична сила може зменшитися з віком, суворість інтелектуального життя у зрілому і старшому віці може порівнюватися з енергією молоді. У кожному періоді в житті людини наявні особливості та освітні потреби засобів [9].

РЈ  РїРµСЂС€С– РґРІР° десятиліття РҐРҐ СЃС‚. освіта дорослих отримала СЃРІРѕС” осмислення РІ концепції позашкільної освіти, розробленій  РІРёРґР°С‚РЅРёРј СЂРѕСЃС–Р№СЃСЊРєРёРј ученим Р„.Мединським.  Виходячи Р· уявлення РїСЂРѕ позашкільну освіту СЏРє РїСЂРѕ складову неперервної освіти (Сѓ сучасному СЂРѕР·СѓРјС–РЅРЅС–), Р„.Мединський пропонував назвати науку РїСЂРѕ "виховання людини" протягом РІСЃСЊРѕРіРѕ С—С— життя антропагогікою (РІС–Рґ грецьк. antropos – людина + ago – веду). РџСЂРё цьому РІС–РЅ РЅРµ дав чіткого визначення С—С— співвідношення Р· педагогікою або іншими науками РїСЂРѕ людину. Проте уже РІ той час учений порушив питання розширення меж наук РїСЂРѕ освіту для дослідження процесів навчання людини РЅРµ тільки Сѓ шкільному віці [7].

У сучасних трактуваннях андрагогіки як науки про навчання і освіту дорослих єдності немає. Теза про те, що андрагогіка вийшла з педагогіки, суперечить науковим даним і фактам. Педагогіка започаткована від філософії. Її шлях становлення і розвитку був дедуктивним, тоді як головний шлях становлення андрагогіки був індуктивним і емпіричним. Педагогіка – нащадок німецької класичної філософії, тоді як андрагогіка – продукт ­руху робітників ­і освітніх асоціацій робітників кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. Історичні і порівняльні дослідження показують, що педагогіка була і лишається наукою про навчання дітей. Спроби розширити предмет педагогіки до дорослого учня, на нашу думку, є неправомірними. Проте така ситуація довгий час залишалася незмінною в Радянському Союзі та деяких інших країнах Східної Європи [2].

Взагалі РЅР° СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– С–СЃРЅСѓС” декілька РїС–РґС…РѕРґС–РІ РґРѕ визначення андрагогіки. Перший РїС–РґС…С–Рґ базується РЅР° спростуванні РІСЃС–С… підстав вважати андрагогіку самостійною наукою.  Захисники цієї позиції  вважають, що навчання С– освіта дорослих – галузь  дослідження, що належить наукам, СЏРєС– були сформовані раніше (соціологія,  психологія, антропологія, економіка тощо). Прихильники РґСЂСѓРіРѕРіРѕ РїС–РґС…РѕРґСѓ, насамперед американські дослідники,  вбачають РІ андрагогіці РІ РѕСЃРЅРѕРІРЅРѕРјСѓ прагматичне С– практичне значення, рецепти поводження дорослого учня С– викладача РїС–Рґ час навчання. Третій РїС–РґС…С–Рґ трактує андрагогіку СЏРє досить незалежну наукову дисципліну. Ця концепція одержала широку підтримку РІ центральній С– СЃС…С–РґРЅС–Р№ Європі. Прихильники четвертого РїС–РґС…РѕРґСѓ розглядають андрагогіку РЅРµ просто окремо РІС–Рґ педагогіки, Р°, СЏРє С– педагогіку, складовою частиною інтегральної науки РїСЂРѕ навчання С– освіту людини протягом РІСЃСЊРѕРіРѕ життя [2].

РЈ Радянському РЎРѕСЋР·С– домінуючою концепцією освіти дорослих була концепція педагогіки дорослих, що С” частиною педагогіки СЏРє всебічної науки РїСЂРѕ освіту. Протягом РґРѕРІРіРѕРіРѕ часу  СЂР°РґСЏРЅСЃСЊРєС– автори відмовлялися схвалити концепцію андрагогіки внаслідок ідеологічних упереджень, тому що концепція андрагогіки розвилася РІ протилежному ідеологічному таборі. Проте деякі радянських вчені виокремлювали дисципліну, предметом вивчення СЏРєРѕС— було дослідження навчання та освіти дорослих. Найбільш РІС–РґРѕРјРёРј Р· РЅРёС… Р±СѓРІ Рђ.Даринський. Р’С–РЅ вважав, що педагогіка дорослих була невід’ємною частиною педагогіки СЏРє інтегративної науки РїСЂРѕ освіту. Рђ.Даринський  вказав РЅР° специфіку ­педагогіки дорослих, СЏРєР° насамперед відображається РІ РѕР±'єкті освіти. Область дослідження педагогіки дорослих, РЅР° РґСѓРјРєСѓ Рђ.Даринського, набагато ширша, РЅС–Р¶ педагогіки.

Хоча радянські дослідники освіти дорослих розглядали педагогіку дорослих в межах загальної педагогіки, однак вони розвинули цілу низку розділів цієї науки. Деякі вчені уклали класифікацію розділів педагогіки дорослих наступним чином: соціологія навчання дорослих, психологія старіння і педагогічна психологія дорослих, дидактика дорослих, педагогіка вечірньої школи, педагогіки виробництва тощо. Не виходячи за межі загальної педагогіки, радянські автори значно розширили структуру науки про навчання та освіту дорослих. Найбільший внесок у становлення і розвиток андрагогіки як науки в Радянському Союзі зроблено Б.Ананьєвим і його ленінградською школою. На думку Д.Савичевича, вклад цього вченого в розвиток андрагогіки в радянському суспільстві можна порівняти з внеском Е.Торндайка в розвиток науки про освіту дорослих в США [2].

Приєднуємося РґРѕ зауваження дослідника РЎ.Р—РјС–Р№РѕРІР°, СЏРєРёР№ вважає, що сформульовані принципи навчання дорослих РЅРµ С” чимось Р·РѕРІСЃС–Рј протилежним дидактичним принципам педагогіки. Частково РІРѕРЅРё С—С… розвивають, частково корелюють С–Р· РЅРёРјРё. Однак С—С… РґС–СЏ РІ конкретних умовах навчання дорослих людей має СЃРІРѕСЋ специфіку. РќР° зазначених принципах РїРѕРІРёРЅРЅРѕ будуватися, С– РІ багатьох випадках так С– відбувається, навчання дорослих [5]. Таким чином, зазначаємо, що андрагогічна С– педагогічна моделі навчання РЅРµ протиставляються РѕРґРЅР° РѕРґРЅС–Р№, Р° доповнюють РѕРґРЅР° РѕРґРЅСѓ. Навчання людини РІ період недорослості продовжує успішно розробляти класична наука РїСЂРѕ навчання дітей – педагогіка. Особливості навчання особистості Сѓ період дорослості досліджує РЅРѕРІР° галузь наук РїСЂРѕ освіту – андрагогіка. Організація процесу навчання РѕСЃС–Р± літнього РІС–РєСѓ, масштаби СЏРєРѕРіРѕ РІ наші РґРЅС– стають СѓСЃРµ більшими, РЅР° жаль, РїРѕРєРё РЅРµ знаходить глибокого наукового дослідження Р№ обґрунтування. Деякі аспекти навчання РѕСЃС–Р± літнього РІС–РєСѓ проявляються РІ межах медичної науки – геронтології. Однак Сѓ СЂС–Р·РЅРёС… країнах, зокрема С– РІ Р РѕСЃС–С—, уже розпочато створення, наявний розвиток РЅРѕРІРѕС— галузі наук РїСЂРѕ освіту С– навчання РѕСЃС–Р± похилого РІС–РєСѓ – герогогіку або геронтагогіку.

Варто зазначити, що РІРёРјРѕРіРё, СЏРєС– ставить сучасне суспільство РґРѕ системи освіти, визначають необхідність інтеграції СЂС–Р·РЅРёС… наук РїСЂРѕ навчання С– освіту людини. Дослідник РЎ.Р—РјС–Р№РѕРІ визначає РІ якості такої інтеграційної науки едукологію (РІС–Рґ лат. educo – навчаю + logos – навчання, наука). Ця РЅРѕРІР° наука прагне осмислити закономірності функціонування С– розвитку сфери освіти РІ цілому. Більшість учених (австралійських, хорватських, СЂРѕСЃС–Р№СЃСЊРєРёС…) відводять едукології роль наукової дисципліни, що досліджує закономірності організації, функціонування С– розвитку всієї сфери освіти. РЈ цьому проявляється прагнення (С– це РѕР±'єктивна необхідність), Р·Р° влучним висловлюванням РЎ. Р—РјС–Р№РѕРІР°, РЅРµ розглядали навчання людини РІ безперервності процесу Р·Р° окремими частинами Сѓ СЂС–Р·РЅРёС… науках, Р° знайти певну інтеграційну науку, СЏРєР° Р± дозволила досліджувати процес навчання людини РІ цілісності протягом РІСЃСЊРѕРіРѕ С—С— життя, хоча Р№ Р· очевидними особливостями кожного життєвого періоду [7]. Приєднуємося РґРѕ твердження РЎ.Р—РјС–Р№РѕРІР°, що такою наукою могла Р± стати антропагогіка (РІС–Рґ грецьк. antropos – людина + ago – веду). Цей термін було запропоновано Сѓ 1920 році видатним СЂРѕСЃС–Р№СЃСЊРєРёРј ученим Р„.Мединським. РЇРє зауважує РЎ.Р—РјС–Р№РѕРІ, антропагогіка могла Р± стати наукою, що синтезує закономірності навчання людини РІ СЂС–Р·РЅС– періоди СЃРІРѕРіРѕ життя, СЏРєС– досліджують педагогіка, андрагогіка С– геронтагогіка [7].

Висновки дослідження і перспектива подальших розвідок у розглядуваному напрямі. Таким чином, у публікації показано можливість і необхідність реалізації андрагогічного підходу у неперервній професійно-педагогічній підготовці; розкрито потенціал основних положень освіти дорослих у концепції неперервної освіти. Звичайно, запропонований аналіз далеко не вичерпний. Поза увагою залишилися актуальні на сьогодні питання підготовки викладача-андрагога для системи неперервної професійної підготовки. Такі фахівці в подальшому можуть стати ефективним і надійним чинником реалізації андрагогічного підходу у процесі становлення і розвитку професійно-педагогічних кадрів.

 

 

Список використаної літератури

1. Continuity, consolidation and change // Towards a European era of vocational education and training. – Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2009. – VI. – 149 p.  – Режим доступу : http://www.cedefop.europa.eu /etv/Upload/Information_resources/Bookshop/528/3055_en.pdf

2. Savicevic, D. Modern conceptions of andragogy / D. Savicevic // A European framework. Studies in the Education of Adults. – 1991. –  Vol.23. –  N3. –  Р .209-231.

3. Болтівець РЎ., Сігаєва Р›. Пріоритетні напрями освіти дорослих РІ матеріалах ЮНЕСКО / РЎ. Р‘олтівець, Р›. РЎС–гаєва // РќРµРїРµСЂРµСЂРІРЅР° професійна освіта : теорія С– практика. – 2003. – Р’РёРїСѓСЃРє 3-4. – РЎ.160-164.

4. Буренко Р’.Рњ. РђРЅРґСЂР°РіРѕРіС–чний РїС–РґС…С–Рґ РґРѕ професійної перепідготовки вчителя гуманітарного профілю : Р°РІС‚ореф. РґРёСЃ. РЅР° здобуття наук. ступеня канд. РїРµРґ. РЅР°СѓРє : СЃРїРµС†. 13.00.04 "Теорія С– методика професійної освіти / Р’.Рњ. Р‘уренко . – Рљ., 2005. – 22 СЃ.

5. Змеёв РЎ.И. Наука РҐРҐI века: андрогогика / РЎ.И. Змеёв // Высшее образование РІ Р РѕСЃСЃРёРё . –  1998. –  в„– 2. – РЎ.76-79.

6. Змеёв РЎ.И. Становление андрагогики: развитие теории Рё технологии обучения взрослых : Р°РІС‚ореф. РґРёСЃ. РЅР° соискание  РЅР°СѓС‡. степени  РґРѕРєС‚РѕСЂР° пед. РЅР°СѓРє : СЃРїРµС†. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики Рё образования" / РЎ.И. Змеёв. – Рњ., 2000. – 44 СЃ.

7. Змеёв РЎ.И. Тенденции развития наук РѕР± образовании РІ XXI веке / РЎ.И. Р—меёв // Психологические Рё педагогические проблемы развития образования : вестник МГЛУ . –  2004. – Вып. 484. –  РЎ. 89-100.

8. РљСѓР·СЊРјС–РЅСЃСЊРєРёР№ Рђ.Р†. Теоретико-методологічні засади післядипломної педагогічної освіти РІ Україні : Р°РІС‚ореф. РґРёСЃ. РЅР° здобуття наук. ступеня доктора  РїРµРґ. РЅР°СѓРє : СЃРїРµС†. 13.00.04 "Теорія С– методика професійної освіти"  / Рђ.Р†. РљСѓР·СЊРјС–РЅСЃСЊРєРёР№. – Рљ., 2003. – 42 c.

9. Олесницкий Рњ. Полный РєСѓСЂСЃ педагогики: руководство для занимающихся воспитанием Рё обучением. Вып. 1: Теория воспитания / Рњ. РћР»РµСЃРЅРёС†РєРёР№. – 2-Рµ РёР·Рґ. – Рљ., 1885. – 341 СЃ.

10. Протасова Рќ.Р“. Теоретико-методичні РѕСЃРЅРѕРІРё функціонування післядипломної освіти педагогів РІ Україні : Р°РІС‚ореф. РґРёСЃ. РЅР° здобуття наук. ступеня доктора  РїРµРґ. РЅР°СѓРє : спец. 13.00.01 "Теорія та історія педагогіки" / Рќ.Р“. РџСЂРѕС‚асова. – Рљ., 1999. – 33 СЃ.

11. Салімов Р . Рњ. Погодження термінології РІ галузі післядипломної освіти СЏРє необхідний етап інтеграції РґРѕ європейської системи освіти  [Електронний ресурс] / Р . Рњ. РЎР°Р»С–РјРѕРІ, Рћ.Рњ.  РЎР°РІС–РЅРѕРІ. вЂ“ Р РµР¶РёРј доступу : http://ipn.nau.edu.ua/content/ view/199/94/lang,ua/. вЂ“ Р—аголовок Р· екрана.

12. Сігаєва Р›.Р„. Підвищення кваліфікації фахівців СЏРє складова неперервної професійної освіти / Р›.Р„.Сігаєва // Неперервна професійна освіта / Р·Р° ред. Р†.Рђ.Р—СЏР·СЋРЅР°. вЂ“ Рљ. : Р’С–РїРѕР», 2000. вЂ“ РЎ.319-363.

 

РџСЂРёР№РјР° РЎ.Рќ. Андрагогика РІ системе наук РѕР± обучении Рё образовании человека: СЌС‚апы становления Рё перспективы развития

Р’ статье представлены основные положения андрагогики как науки РѕР± обучении Рё образовании взрослых, её роль Рё потенциал РІ системе непрерывного профессионального образования.  Раскрыты основные этапы становления андрагогики, её взаимосвязь СЃ различными науками РѕР± обучении Рё образовании человека.

 

Ключевые слова: непрерывное образование, последипломное образование, педагогика взрослых, образование взрослых, андрагогика, антропагогика.

 

Priyma S.M. Andragogy in science education and educational rights: the stages of formation and development prospects

The publication presents the main provisions andragogСѓ as a science of learning and adult education, its role and capacity in the system of continuing professional education. We show the main stages of formation andragogСѓ, its relationship with various sciences of learning and education rights.

 

Key words: continuous education, postgraduate education, adult education, adult education, andragogСѓ, antropagogСѓ.