УДК: 378.013.+001+004           

Яновський А.О.,

 аспірант кафедри педагогіки, викладач кафедри соціальної педагогіки, психології та інноваційних технологій Південноукраїнського національного  педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського

 

 

Модель організації пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ

 

У статті розглядається модель організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням ІКТ.

 

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, пошуково-дослідницька діяльність.

 

Модернізація сучасної вищої освіти, пов'язана із залученням України до Болонського процесу, передбачає принципово новий підхід до підготовки майбутніх фахівців, особливо вчителів, які в подальшому повинні вміти сформувати в учнів такі компетенції, як інформативність і технологічність, зокрема навчити школярів використовувати інформаційно-комунікаційні технології під час здійснення пошуку, аналізу, редагування, представлення, зберігання інформації тощо. Очевидно, що для виконання такої роботи учитель також повинен мати відповідні здатності, творчо мислити і займатися науково-дослідницькою діяльністю. Залучатися до такої діяльності майбутній учитель повинен ще під час навчання у вищому навчальному закладі: саме це дозволить йому ввійти у професійну діяльність з оптимальними вміннями до самовдосконалення, сприятиме оптимальній професійній адаптації.

Отже, розглянемо сутність  поняття науково-дослідницької діяльності, зокрема – і з використанням засобів ІКТ. Питання наукового дослідження було предметом розгляду В.І.Андрєєва, А.М.Воробйова, О.А.Іващенко, В.Н.Попова, Ф.А.Орєхова, І.І.Ільясова, В.І.Стрельської, І.В.Усачова та інших. Інформаційно-комунікаційні технології вивчали А.А.Андрєєв, І.М.Богданова, В.М.Галузяк, Р.С.Гурін, М.І.Жалдак, Т.І.Койчева, А.С.Нісімчук, О.С.Падалка, І.П.Підласий, М.І.Сметанський, О.Т.Шпак, В.І.Шахов та інші.

Варто зазначити, що поняття "пошуково-дослідницька діяльність" –  досить нове; воно розглядалося незначною кількістю науковців, зокрема І.Б.Карнауховою та О.П.Павленко.

Аналіз наукових праць, пов’язаних з досліджуваною проблемою, дозволив виявити низку наявних суперечностей між таким:

підвищенням вимог до вчителя як до дослідника, який творчо виконує свої обов’язки, і недостатньою його підготовкою до такої діяльності;

відсутністю спеціальних досліджень, недостатністю теоретичних і методичних розробок із зазначеної проблеми і водночас необхідністю забезпечення високого рівня підготовки майбутніх учителів;

необхідністю залучення студентів до такої роботи і недостатнім рівнем володіння студентами гуманітарного профілю вміннями використовувати інформаційно-комунікаційні технології, що зумовило вибір теми статті.

Метою статті є розкриття змісту моделі організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням інформаційно-комунікаційних засобів, а саме – студентів гуманітарних спеціальностей, – оскільки вони мають менше годин на засвоєння інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання, однак у професійній діяльності майбутнім фахівцям гуманітарних спеціальностей такі вміння будуть необхідні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій сприяв визначенню сутності поняття "пошуково-дослідницька діяльність", яке в межах нашого дослідження розглядаємо як діяльність, що забезпечує формування наукового світогляду у студентів, розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей (активність у самостійному пошуку, ініціативність тощо), формування навичок самостійної дослідницької діяльності, застосування теоретичних знань у своїй практичній діяльності, розширення наукової ерудиції,  формування в них процедур творчого пізнавального пошуку – нових форм, методів, засобів пізнання дійсності.

Організацію пошуково-дослідницької діяльності розуміємо як процес залучення студентів гуманітарного профілю до засвоєння ними методів і засобів наукового дослідження; планування дослідження (висунення гіпотез, розроблення плану дослідження визначення його об’єкта і предмета); використання теоретичних та емпіричних методів, вивчення та здійснення різноманітних варіантів пошуку інформації, коли всі дії спрямовані на розроблення дидактичних матеріалів, які можуть застосовуватися у майбутній професійні діяльності [3; 4].

Варто відзначити також дидактичний потенціал інформаційно-комунікаційних технологій, що необхідно реалізувати в навчально-виховному процесі, який полягає в емоційній привабливості застосування можливостей аудіовізуалізації, мультимедійних програмних засобів, спрямованих на підвищення ефекту наочності, що робить її привабливою і зрозумілою та підвищує інтерес до матеріалу, який вивчається.

Нові інформаційно-комунікаційні технології,  засновані на використанні комп’ютерних технологій і телекомунікаційних засобів, передбачають одержання нової інформації, нового знання; саме тому їх використання у пошуково-дослідницькій діяльності є необхідним. Пошуково-дослідницька діяльність спрямована на роботу з інформацією, її пошук, аналіз, структурування, трансформування у дидактичний продукт. Саме інформаційно-комунікаційні технології автоматизують більшість із цих процесів, полегшують і збільшують ефективність пошуково-дослідницької діяльності, можуть допомогти наочно і яскраво представити результати дослідження, втілити їх у безліч навчально-дидактичних програм тощо [1; 2].

Вивчивши реальний стан організації пошуково-дослідницької діяльності та застосування інформаційно-комунікаційних технології у цьому процесі студентами гуманітарного профілю, нами було створено модель організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (рис. 1).

Рис. 1.  Модель організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

 

У моделі відображено процес формування готовності майбутніх учителів до пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ. Готовність майбутніх учителів гуманітарного профілю до пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ розуміємо як  їхню здатність формулювати цілі, обирати способи їх досягнення,  здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій і прогнозувати способи підвищення продуктивності своєї пошуково-дослідницької діяльності, а також наявність у студентів таких особистих якостей, як бажання займатися такою діяльністю,  позитивне ставлення до дослідницької діяльності і використання ІКТ у процесі її здійснення, саморегуляція дій, дисциплінованість, самостійність. Водночас така здатність студента передбачає володіння ним знаннями, вміннями і навичками, необхідними для здійснення дослідницької діяльності та роботи з ІКТ.

Складовими організації пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ є такі:

– теоретичне навчання, у процесі якого засвоюються теоретичні знання про структуру пошуково-дослідницької діяльності та інформаційно-комунікаційні технології як засіб, що дозволяє підвищити ефективність дослідження;

– лабораторно-практичне навчання, у ході якого студенти набувають навичок практичного застосування знань під час створення дидактичного матеріалу;

– самостійна  пошуково-дослідницька діяльність, під час якої студенти формують уміння пошуку, аналізу, редагування, подавання інформації, а також використання ІКТ для роботи з нею.

На основі аналізу наукової літератури з проблеми організації пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ у студентів гуманітарного профілю визначаємо педагогічні умови, які  оптимально забезпечують якість організації розглядуваного процесу, а саме:

– створення емоційної привабливості пошуково-дослідницької діяльності за допомогою проблемного методу та інтерактивних технологій навчання;

– залучення майбутніх учителів до використання інформаційно-комунікаційних технології у пошуково-дослідницькій діяльності у процесі розвитку творчого мислення;

– забезпечення розвитку рефлексії діяльності майбутнього вчителя на основі аналізу власних здобутків під час дослідницької діяльності.

Для ефективного формування вмінь пошуково-дослідницької діяльності і використання ІКТ у цій діяльності, що сприяє підвищенню її якості, було розроблено спецкурс "Організація пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ", який складався з такого:

– лекційних занять, на яких студенти здобували знання, необхідні для здійснення пошуково-дослідницької діяльності і роботи з ІКТ; 

– семінарських занять, на яких перевірялося засвоєння теоретичних знань;

– лабораторно-практичні заняття, на яких набувалися вміння і навички пошуково-дослідницької діяльності, використання ІКТ під час її здійснення. Це досягалося завдяки розробленню дидактичних матеріалів, в яких використовувалися самостійно віднайдені, проаналізовані, структуровані матеріали засобами ІКТ;

самостійна робота, що дозволяло сформувати необхідні вміння пошуково-дослідницької діяльності на основі отриманих знань і набутих навичок.

Мета навчального курсу полягала в підвищенні готовності майбутніх учителів до ефективного здійснення пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ. Для досягнення мети вирішувалися такі завдання: сформувати у студентів поняття про пошуково-дослідницьку діяльність, сформувати поняття про інформаційно-комунікаційні технології, ознайомити  з можливостями збільшення ефективності від застосування ІКТ у дослідницькій діяльності, розвинути пошуково-дослідницькі навички та навички роботи з ІКТ за допомогою індивідуальних творчих завдань, дидактичних ігор та інтерактивних технологій навчання.

Студенти повинні були знати таке: сутність, зміст, завдання і структуру наукової та пошуково-дослідницької діяльності; сутність, напрями, класифікацію, можливості, основні завдання інформаційно-комунікаційних технологій, які необхідні для досягнення найбільш ефективного здійснення пошуково-дослідницької діяльності, методи поєднання ІКТ із пошуково-дослідницькою діяльністю.

Студенти повинні були вміти: здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність із використанням ІКТ у професійній діяльності; самостійно знаходити інформацію у мережі Інтернет, здійснювати її оброблення; розробляти навчально-дидактичні матеріали на основі власних досліджень із використанням ІКТ.

Процес навчання у будь-якому навчальному закладі має таку складову, як семінарські та лабораторно-практичні заняття, спрямовані на поглиблення вивчення матеріалу. Саме у ході таких занять студенти набували практичних вмінь і навичок, які їм будуть необхідні в майбутній професійній діяльності. Тому після здобуття необхідних знань майбутніми педагогами на лекційних заняттях, практичні вміння у них формувалися на семінарських і лабораторно-практичних заняттях за визначених педагогічних умов. Варто зазначити, що реалізація всіх педагогічних умов у нашому спецкурсі взаємопов’язана. Семінари були більшою мірою спрямовані на підготовку майбутніх учителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у пошуково-дослідницькій діяльності у процесі розвитку творчого мислення, але під час їх проведення реалізувалися елементи, що сприяли забезпеченню емоційної привабливості дослідження. Впровадження було поетапним: спочатку студенти займалися пошуково-дослідницькою діяльністю. Це передбачало повільне входження у процес досліджень з метою уникнення емоційного перевантаження, що, у свою чергу, зумовило виникнення більш стійкого інтересу до пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ. Потім незначною мірою використовувалися ІКТ у здійснені дослідження. Після цього пошуково-дослідницька діяльність вже повністю поєднувалася із застосуванням ІКТ.

Наступна умова, яка впроваджувалася упродовж усіх семінарських і лабораторно-практичних занять, це – формування емоційної привабливості пошуково-дослідницької діяльності за допомогою застосування проблемного методу та інтерактивних технологій навчання, оскільки емоційна складова є досить важливим елементом мотивування і самого процесу дослідження. На кожному занятті використовувалися такі завдання, які збуджували інтерес до пошуково-дослідницької діяльності, а також інтерактивні технології, що викликало емоційне піднесення. Особливо це помітно на лабораторно-практичних заняттях, у ході яких студенти повинні були створювати нові продукти, які потім розміщалися в мережі Інтернет, тобто ставали частиною всесвітньої мережі.

Педагогічна умова – забезпечення розвитку рефлексії діяльності майбутнього вчителя на основі аналізу власних здобутків під час дослідницької діяльності – впроваджувалася більшою мірою у процесі лабораторно-практичних занять. Студенти мали можливість оцінити свою працю: це відбувалося під час ігор, конкурсів, ділових ігор, рецензування тощо, але поточна рефлексія мала місце і під час семінарських занять. Також наприкінці кожного заняття студенти презентували свої розробки, і кожен міг бачити власні недоліки і досягнення, що давало можливість самовдосконалюватися. Переглядалися і аналогічні проекти в Інтернет-мережі, тому кожен зі студентів мав над чим працювати завдяки широкому обговоренню розробок, постійному пошуку нових можливостей для їх покращення.

Висновки. Вважаємо, що реалізація представленої моделі організації пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ дозволить студентам здобути необхідні знання, набути вмінь і навичок для здійснення повноцінної науково-дослідницької діяльності.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у розробленні навчально-методичного посібника для підтримки розробленої моделі.

 

Список використаної літератури

1. Андреев А.А. Дистанционное обучение: сущность, технология, организация / А.А.Андреев, В.И.Солдаткин. – М. : Издательство МЭСИ, 1999. – 196 с.

2. Богданова І.М. Прикладана педагогіка: дидактичні можливості інформаційно-модульної технології : методичні рекомендації / І.М.Богданова. – Одеса, 2001. – 79 с.

3. Карнаухова И.Б. Поисково-исследовательская деятельность как средство развития творческой самостоятельности студентов в процессе профессиональной подготовки : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Ирина Борисовна Карнаухова. – М., 2003 – 158 c.

4. Павленко О.П. Формування творчої особистості гімназиста у пошуково-дослідницькій діяльності : автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.09 "Теорія навчання" / О.П. Павленко. – Луцьк, 2005. – 21 с.

 

 

Яновский А.А. Модель организации поисково-исследовательской деятельности будущих учителей гуманитарного профиля с использованием ИКТ

В статье рассматривается модель организации поисково-исследовательской деятельности будущих учителей гуманитарного профиля с использованием информационно-коммуникационных технологий.

 

Ключевые слова: поисково-исследовательская деятельность, информационно-коммуникационные технологии.

 

Yanovskiy A. The model of organize quest-research activity of the future teachers humanities specialization with usage ICT

In the article the model of organize quest-research activity of the future teachers humanities specialization with usage information and communications technology are examined.

 

Key words: research activity, quest-research activity, Information and Communications Technology.