Биркун Л.В.,

професор кафедри комунікації та лінгвокраїнознавства  Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

 

Розуміння змісту сучасних програм з іноземних мов як передумова удосконалення конструктивно-планувальної функції вчителів та викладачів

 

            У статті розглядається питання розуміння змістових категорій сучасних програм з іноземних мов як критеріїв їх аналізу та оцінювання та як важливу складову конструктивно-планувальної функції вчителів/викладачів, що сприяє виробленню вмінь і навичок розроблення мовних програм і матеріалів.

           

Ключові слова: сучасна програма з іноземних мов, критерії аналізу та оцінювання, конструктивно-планувальна функція, розроблення мовних програм і матеріалів, змістові категорії.

           

Актуальність розглядуваної проблеми. Уміння розуміти мовні програми в умовах постійного реформування середньої та вищої школи є знаряддям опосередкованого і безпосереднього удосконалення навчального процесу, а також перспективною здатністю викладача і вчителя дієво впливати на процес створення програм, їх впровадження та оцінювання, самостійно вибирати і модифікувати навчальні матеріали, узгоджувати чинні програми з рекомендованою навчальною літературою на основі річного, піврічного, тематичного і поурочного планування, критично аналізувати існуючі мовні програми і матеріали, вносити пропозиції щодо  зміни їх змісту чи структури, адаптувати їх до відповідних умов та створювати авторські програми і матеріали.

            Питання формування конструктивно-планувальних умінь  учителів і викладачів іноземних мов,  а також слухачів курсів ПК інститутів післядипломної педагогічної освіти  досліджувалоcя впродовж останніх десятиліть. Переважно розглядалися такі   проблеми:

– розуміння і використання системи методичних завдань для планування фрагментів уроків [12] як основної складової конструктивно-планувальної компетенції;

– планування окремих уроків на різних етапах навчання [10];

– планування і творче конструювання навчально-виховного процесу в цілому і процесу вивчення конкретного матеріалу з урахуванням особливостей ступеня навчання з іноземної мови, планування навчально-комунікативної діяльності учнів на уроці та в позакласній роботі, послідовне планування в межах усього курсу навчання, циклу уроків та окремого уроку [4];

– аналіз, оцінювання, відбір і доповнення змісту  підручників та посібників [1];

– розширення знань, вмінь і навичок викладачів/вчителів за рахунок формування здатності дизайнування навчальних програм і навчальних курсів [15];

– оцінювання матеріалів, їх адаптація і власне розроблення [14].

Це лише побіжний перелік, але він свідчить про стійку тенденцію до розширення змісту конструктивно-планувальної функції в напрямі від рецептивно-репродуктивного її характеру до продуктивного і творчого і до ускладнення конструктивно-планувальних завдань (від планування фрагменту уроку до уроку, від серії уроків до цілого курсу і програми),  і тому дослідницька думка відповідно має рухатися до збагачення змісту цієї функції в контексті останніх тенденцій. 

Формування конструктивно-планувальної функції з акцентом на розумінні сучасних вимог до програм з іноземних мов для грамотного їх впровадження і розвитку вміння розроблення власних програм з іноземних мов самими викладачами/вчителями як для власної практики викладання, так і для висунення ідей покращення чинних програм як шкільного чи інститутського або університетського, так і національного рівня поки що не стало предметом постійного дослідження і навіть обговорення на сторінках фахових журналів та газет.

Ця проблема є нагальною ще і тому, що  переважна більшість робочих навчальних програм з іноземних мов (особливо – університетських, де із запізненням вводиться кредитно-модульне навчання) складається за застарілими зразками, в них, зазвичай, не зазначаються методи навчання і система оцінювання, не визначаються критерії оцінювання навчальних досягнень, відсутні спроби надання кожному критерію відповідної оцінної ваги тощо. Що ж до чинної програми з іноземних мов для загальноосвітніх середніх шкіл [8; 9], то останній раз вона  була надрукована у 2005 році і з тих пір жоден компонент її змісту не переглядався. Тому проблему розширення змісту конструктивно-планувальної функції  як однієї із основних потенційно впливових функцій вчителя і викладача іноземних мов вважаємо нагальною. Отже, метою статті є розгляд можливості  розширення змісту цієї функції за допомогою покращення  розуміння сучасних вимог до змісту програм з іноземних мов.

            Передумовою розуміння і успішної інтерпретації програм з іноземних мов є здатність їх аналізувати  за визначеними наперед критеріями.   Сучасні мовні  програми включають не лише переліки мовних одиниць,  мовленнєвих зразків, функцій, вимоги до комунікативної компетенції, але і передбачають доцільність створення нових програм (актуальність, новизна) та окреслюють підходи, методи, принципи опанування мовним і мовленнєвим інструментарієм, систему оцінювання і контролю. Сучасні програми з іноземних мов складаються з багатьох змістових категорій. Пропонуємо використовувати основні змістові категорії в якості критеріїв аналізу змісту програми з іноземних мов для удосконалення процесу їх розуміння.

Аналіз сучасних шкільних та університетських концепцій навчання і розвитку освіти і мовних програм з іноземних мов для викладачів, вчителів і слухачів курсів підвищення кваліфікації [2; 6; 7; 8; 9; 13; 14], а також методичної літератури [1; 5; 15; 16; 18] допоміг визначити  і узагальнити їх основні змістові категорії. До основних змістових категорій сучасної програми з іноземних мов належать такі: 1) обґрунтування актуальності програми з іноземних мов в конкретному соціально-освітньому контексті,  визначення потреб її користувачів;  2) принципи побудови програми з іноземних мов;  3) мета і цілі програми з іноземних мов, курсу; 4) вимоги до рівня підготовки: зазначення, що студенти здатні будуть розуміти, знати, вміти, коли програма з іноземних мов буде впроваджена, тобто після завершення вивчення курсу; 5) основні закономірності організації змісту програми з іноземних мов, курсу, 6)  методика опанування матеріалом програми з іноземних мов, курсу; 7) обсяг годин для  виконання поставлених мети і завдань програми з іноземних мов; 8) система контролю та оцінювання результатів навчання; 9) основні стратегії для вибору і використання навчальних матеріалів програми з іноземних мов; 10)  зміст програми з іноземних мов за роками навчання (особливості, цілі, прогнозовані навчальні досягнення студентів/учнів, учителів, зміст тем, функцій, умінь і навичок, методики, контролю, оцінювання, можливі зразки); 11) різноманітні додатки, обумовлені специфікою програми з іноземних мов, курсу (наприклад, рівні навчальних досягнень, розроблені і рекомендовані Радою Європи для уніфікації вимог).

Зазначення актуальності створення нової програми з іноземних мов є першочерговою складовою її змісту. Актуальність виникає завдяки новим потребам користувачів у зв’язку зі зміною соціального контексту, із виникненням нових теорій і методів вивчення і викладання іноземних мов, зі зміною  мовної політики і чинних документів іншомовної освіти. Зазначення актуальності у програмі з іноземних мов допомагає користувачам зрозуміти, які основні причини освітньої ситуації спонукали до її виникнення, а  отже – краще зрозуміти сутність такої програми.

Новий соціальний контекст, нові потреби, нові теорії і методи, нова мовна політика, нові чинні документи спричиняють появу удосконалених з точки зору соціального замовлення мовних програм, актуальних для нової освітньої ситуації. Новизна таких програм полягає у новому змісті і новій структурі порівняно з попередніми.  Зазначення новизни у програмі з іноземних мов допомагає користувачам зрозуміти, чим відрізняється нова програма від попередньої, а також у чому полягала  необхідність її створення.

Потреби користувачів програм з іноземних мов зазначаються за допомогою врахування вікових особливостей, освітньої спеціалізації (магістри, спеціалісти, бакалаври, профільне навчання [2; 11] і освітньої ситуації (загальноосвітня середня школа/спеціалізована середня школа з поглибленим вивченням іноземної мови), рівнів мовленнєвих досягнень (запропонованих, наприклад, в РРЄ) на початку користування програми з іноземних мов  та ймовірних/передбачуваних рівнів навчальних досягнень, які будуть забезпечені  як результат засвоєння програми.

Важливою змістовою одиницею сучасної програми з іноземних мов є декларація принципів її побудови і реалізації.

Одним із найважливіших принципів розроблення програми з іноземних мов є  обґрунтування її важливості як для суспільства, так і для кожного користувача, тобто обґрунтування її релевантності [13] до вимог і потреб суспільства та користувача. У програмі з іноземних мов має бути зазначено, чи її результати відповідатимуть потребам суспільства (наприклад, професійна кваліфікація студентів), і вказано, чи забезпечить вона відповідний мовленнєвий, особистісний та інтелектуальний розвиток учня/студента/курсанта/слухача, а також чи готує вона до самовдосконалення упродовж усього життя знань, вмінь і навичок, що будуть отримані у процесі засвоєння відповідного курсу.

Іншим, не менш важливим принципом розроблення  програми з іноземних мов є узгодження прав і обов’язків її користувачів – вчителів/викладачів та учнів/студентів.  Закономірним буде запитання про те, чи передбачається, що учні/студенти/слухачі курсу будуть активними учасниками навчального процесу і чи встановлюється взаємна відповідальність як вчителів/викладачів, так і учнів/студентів/слухачів за освітній і професійний розвиток за визначеною програмою.

У змісті програми з іноземних мов  мають ураховуватися особливості курсів, що передують і слідують за курсом, що базується на певній програмі,  тобто важливим, на нашу думку, є також принцип зовнішньої контекстуалізації програми у навчальному плані, згідно якого її зміст  може скорочуватися, модифікуватися чи розширюватися для того, щоб розвиток певних умінь і навичок не дублювався або щоб уникнути значних змістових прогалин у серії гуманітарно-мовних предметів. Принцип зовнішньої контекстуалізації доповнюється принципом внутрішньої контекстуалізації як взаємопов’язаності і взаємозумовленості всіх компонентів програми з іноземних мов.

            Визначальною змістовою одиницею програми з іноземних мов є формулювання цілей та завдань. У сучасній програмі з іноземних мов виділяють такі цілі: 1) практичну (формування мовної, мовленнєвої, лінгвосоціокультурної та стратегічної компетенцій); 2) когнітивну (формування навчальної компетенції); 3) освітню (розвиток впевненості, світогляду, самооцінювання, навичок міжособистісного спілкування); 4) професійну; 5) виховну (забезпечувати позитивне, конструктивне ставлення до засвоєння курсу,  усвідомлення відповідальності за навчальні результати тощо) [13, 17]. Цілі, зазвичай, формулюються без зазначення міри відповідальності того, хто навчає, і того, хто навчається, і навіть без вказівки на те, який основний освітній результат очікується. Міра відповідальності і очікуваний освітній результат – два питання, які потребують вирішення.

            Зміст цілей розкривають завдання, які формулюються в конкретизованих очікуваних навчальних досягненнях; у них фіксується те, що студенти/учні здатні будуть (зможуть) розуміти, знати, вміти, використовувати, застосовувати, реалізовувати, демонструвати та вдосконалювати після опрацювання програми. Чіткість формулювання завдань приводить до можливості використання цих завдань як основи для розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень за тією чи іншою програмою, що, у свою чергу, веде до прозорості і об’єктивності системи оцінювання і контролю.

Зазначення принципів відбору змісту і закономірностей його організації є фундаментальною змістово-структурною одиницею сучасної програми з іноземних мов.

Принципи відбору змісту визначають наскрізний підхід до змісту програми з іноземних мов. До принципів відбору змісту програми з іноземних мов  відносять принцип формування позитивної мотивації навчання як принцип надання пріоритету темам, що викликають безпосередню зацікавленість користувачів програми, а також принцип професійної орієнтації, завдяки якому в програмі враховується профільність навчання і  професійно-педагогічний розвиток учнів/студентів/курсантів/слухачів. До цих принципів також відносять  фактори, що впливають на вибір структури програми і структури  відповідного курсу.

Основні закономірності організації змісту програми з іноземних мов і відповідних курсів полягають у визначенні основних змістових одиниць (сфера спілкування, теми/топіки, структура, поняття, функції, функціональні показники, фонетика та граматика, соціокультурний, соціолінгвістичний і загальнонавчальний аспекти, або ж чотири компоненти комунікативної компетенції) та в окресленні їх послідовності і особливостей.

            Традиційно у зміст програми з іноземних мов методи викладання  не включалися. У  методичній літературі все більше поширюється погляд на методику викладання і вивчення відповідного змістового наповнення як важливу змістову одиницю програми з іноземних мов, оскільки вже недостатньою є ситуація простої констатації змісту. Очевидною є потреба забезпечення програми з іноземних мов засобами її реалізації, інструментарієм досягнення задекларованих цілей і завдань.  В методику викладання і вивчення мовного змісту і опанування навичками та вміннями, визначеними у програмі з іноземних мов, як змістові одиниці  входять такі: 1) характеристика методичного підходу до навчання; 2) принципи відбору типів навчальних завдань; 3) принципи навчання основним компетенціям, ВМД та лексики, граматики, фонетики, а також 4) особливості методики навчання на різних етапах [13].  Від обсягу годин для  виконання поставлених мети і завдань  залежить, наскільки розгорненими, методично забезпеченими і результативними будуть програми з іноземних мов.

            Опис системи розгорненого контролю та оцінювання у програмі з іноземних мов також є характерною сучасною тенденцію її розроблення. Об’єкти контролю – це комунікативні компетенції; типи і види контролю – культуровідповідні та інтегративні. Так, для контролю та оцінювання виносяться соціолінгвістична компетенція, соціокультурні знання та інтеркультурні вміння і навички [13], незважаючи на те, що ця категорія знань, навичок та вмінь вважається проблематичною для об’єктивного визначення рівнів навчальних досягнень. Використання проектів, виконання яких базується на  інтенсивній взаємодії видів мовленнєвої діяльності, є  інтегративним типом сучасного контролю та оцінювання.

            Заохочення до використання розмаїття навчальних ресурсів, спонукання до вибору і використання різноманітних навчальних матеріалів, програм, стандартів, рекомендацій, тобто прагнення до всебічного забезпечення освітніми, навчальним та автентичними матеріалами є необхідною змістовою складовою програми з іноземних мов. Комунікативно орієнтований підхід до навчання за програмами з іноземних мов  впливає  на розширення основних стратегій  вибору і використання навчальних матеріалів. Поряд з випробуваними стратегіями, такими, як  використання опублікованих матеріалів, перелік рекомендованої літератури до основних тем курсу та рекомендації типів ресурсних матеріалів, у сучасній програмі з іноземних мов пропонуються стратегії, що вимагають від вчителя/викладача значних конструктивно-планувальних зусиль – стратегії адаптації існуючих навчальних матеріалів [14] до конкретної вікової категорії і психолого-педагогічних умов уроку чи практичного заняття, а також стратегії творчого розроблення власних навчальних матеріалів, уроків, серій уроків, посібників тощо і стратегії врахування методичних рекомендацій сучасних впливових освітніх документів (різноманітні додатки, обумовлені специфікою курсу чи року навчання, для прикладу, рівні навчальних досягнень, розроблені і рекомендовані Радою Європи для уніфікації вимог).

Інтегративною складовою змісту сучасної програми з іноземних мов є деталізація змісту за рівнями навчальних досягнень і за роками навчання. Чим детальніше окреслено зміст за  рівнями навчальних досягнень [1] і  за роками навчання (особливості, цілі, прогнозовані навчальні досягнення, зміст тем, функцій, умінь і навичок, методики, контролю, оцінювання, можливі зразки), тим більш  прогнозованими  будуть результати впровадження програми.  

Висновки. Розуміння змістових категорій сучасних програм з іноземних мов як критеріїв їх аналізу та оцінювання може розглядатися як основна передумова вдосконалення конструктивно-планувальної функції вчителів/викладачів, а отже – як засіб для організації оптимального навчально-методичного забезпечення чинних програм, а також для активної участі в оцінюванні та створенні програм, які  відповідатимуть потребам безпосередніх користувачів. Розуміння змісту програм, що використовується, допомагає вчителю/викладачу щоденно на уроках/практичних заняттях адаптувати програмовий зміст до нагальних потреб учнів/студентів і власного стилю викладання. У майбутніх дослідженнях необхідно обґрунтувати систему навчальних завдань, які, на основі розуміння змісту програм з іноземних мов, сприятимуть формуванню в учителів/викладачів умінь і навичок розроблення програмових документів.

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. видання докт. пед. наук, проф. С.Ю.Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 2003.

2. Концепція профільного навчання  в старшій школі // Інформ. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2003. – № 24..

3. Концепція   загальної середньої освіти (12-річна школа) [Електронний ресурс]. –  Режим доступу : www.mon.gov.ua.

4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах : підручник / кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К. : Левінт, 2002.

5. Методика интенсивного обучения иностранным языкам / под. ред. В.А.Бухбиндера, Г.А.Китайгородской. – К. : Вища школа, 1998.

6. Навчальні програми для старшої профільної 12-річної школи. Іноземна мова. 10-12 класи. Рівень стандарту [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/education/average/prog12/in_m_st.doc.

7. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті / Указ Президента України від 17 квітня 2002 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.mon.gov.ua/laws/Ukaz_Pr_347.doc.

8. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. – К.; Ірпінь : Перун, 2005.

9. Програма з іноземних мов для загальноосвітніх шкіл. 5-12 класи // Іноземні мови  в навчальних закладах. – К.; Ірпінь : Перун,  2005.

10. Рогова Г.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г.В.Рогова, Ф.М.Рабинович, Т.Е.Сахарова. – М. : Просвещение, 1991.

11. Щукин А.Н.Обучение иностранным языкам. Теория и практика : учебное пособие для преподавателей и студентов / А.Н. Щукин. 3-е изд. – М. : Филоматис, 2007.

12. Языкова Н.В. Сборник задач и заданий по методике преподавания иностранных языков / Н.В. Языкова.Л. : Просвещение, 1977.

13. Curriculum for English Language Development in Universities and Institutes (Draft 2). – Kyiv, 2001. – The British Council  Ukraine and The Ministry of Education and Science of Ukraine / колектив авторів під кер. С.Ю.Ніколаєвої та М.І.Соловя. – К., 2001.

14. One-Month In-Service Course For English Language Teachers. Trainer”s Guide (Pilot Version). Ministry of Education of Ukraine. The British Council. Kyiv, 1999.

15. Fraida Dubin and Elite Olshtain. Course Design. Developing programs and materials for language learning. CUP, 1991.

16. Harmer J. How to Teach English / J.Harmer. – England : Addison Wesley Longman Limited, 1998.

17. Mager Robert F. Preparing Instructional Оbjectives. Belmont,California. – David S. Lake Publishers. 1984.

18. Nunan D. The learner centred curriculum : A study in the second language learning / D.Nunan. – Cambridge : Cambridge University Press, 1988. 

 

 

Быркун Л.В. Понимание содержания современных программ иностранных языков как основа для улучшения конструктивно-планирующей функции учителей и преподавателей      

 В статье рассматривается вопрос понимания содержательных категорий программ иностранных языков как критериев их анализа и оценивания и как важную составляющую конструктивно-планирующей функции учителей/преподавателей, что способствует выработке навычек и умений разработки языковых программ и материалов.

      

Ключевые слова: современная программа по иностранному языку, критерии анализа и оценивания, конструктивно-планирующая функция, понимание и разработка языковых программ и материалов, содержательные категории.

   

 

 

   Byrkun L.V. Understanding of modern foreign language programmes content as a prerequisite for improving a design and planning function of secondary school and university teachers

    This articles deals with the question of understanding the modern foreign language programmes content categories as criteria of their analysis and evaluation and as an important constituent of a design and planning function of secondary school and university teachers. It is stated that such understanding leads to elaboration of skills of language programmes and materials development.

    

  Key words: a modern foreign language programme, analysis and evaluation criteria, a design and planning function, understanding and development of language programme and materials, content categories.