Гриценко Н.А.,

учитель географії, заступник директора з науково-методичної роботи Переяслав-Хмельницького ліцею-інтернату

 

 

Написання учнями науково-дослідних робіт як спосіб формування і розвитку творчих нахилів (з досвіду вчителя географії)

 

Розкрито роль і значення написання учнями науково-дослідних робіт для розвитку їхнього творчого потенціалу, формування здібностей і нахилів.

 

Ключові слова: процес пізнання, шкільна географічна освіта, здібності учнів, розвиток творчої особистості, науково-дослідні роботи, МАН України.

 

Географія як науковий напрям і шкільний предмет є невід’ємною частиною не лише загального навчального процесу, але й необхідною складовою систематичного навчання і виховання учнів, розвитку їхнього світогляду. З іншого боку, викладання шкільного курсу географії стало дуже ускладненим навіть для загального орієнтування та пізнання життя у глобальному вимірі, зважаючи на великі об’єми інформації.

Тому сучасний зміст шкільної географічної освіти повинен бути переорієнтований на формування в учнів можливостей самостійно оволодівати знаннями, користуючись різними джерелами інформації. А участь учнів у роботі Малої академії наук України є їхнім першим кроком у вивченні методичних основ процесу пізнання, формуванні навичок дослідника, розвитку себе як творчої особистості.

Здібні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його основою, вони завжди впливали і впливають на розвиток і характер суспільства. Саме їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, результати їхньої діяльності використовують усі.

Перетворення, які відбулися в сучасній системі освіти за останнє десятиліття, її переорієнтація на гуманістичні цінності, особистісний підхід у навчанні, упровадження розвивальних освітніх технологій змінили ставлення до учнів із творчими задатками і здібностями. Зокрема це виявляється і у формах та підходах до організації навчального процесу, які реалізуються в гімназіях та ліцеях, орієнтованих на реалізацію профільного навчання і розвиток обдарованих дітей.

Методичний зміст роботи, спрямованої на виявлення здібних і талановитих, полягає у розкритті нахилів дітей, забезпеченні їхнього розвитку, що виявлятиметься як у конкретних навичках і здібностях, так і в структурі мислення загалом, здатності генералізувати та узагальнювати, виявляти окремі закономірності, виявляти сутність предметів, глибоко аналізувати сутність явищ і процесів, виявляти взаємозв’язки між ними.

Тому обдарованість розглядаємо як сукупність природних задатків і здібностей особистості, поєднаних із працелюбністю та наполегливістю, що дозволяє досягти високого рівня знань та розуміння у визначеній галузі знання.

Зокрема, на думку окремих психологів, реалізація закладених у дитині розумових здібностей залежить від особливої якості – "розуму почуттів", тобто від уміння володіти своїми емоціями та спрямовувати їх у потрібному напрямі. На думку Н. Лейтес, обдарованість – це працелюбство, наявність здібностей, здатність до видатних досягнень у будь-якій соціально значущій сфері людської діяльності [8].

Головне завдання вчителя на уроках – це вміння створити атмосферу взаєморозуміння, позитиву, творчості, дати можливість кожному учню розвиватися у своєму темпі, відповідно до своїх природних можливостей, створити основу для розвитку і майбутньої самореалізації дитини. При цьому зауважуємо, що обдарованість не завжди означає найкращі оцінки з усіх без винятку предметів шкільної програми. Навпаки, потрібно усвідомити, що яскрава обдарованість в одному напрямі може поєднуватися з абсолютним відставанням в іншому. Окрім того, на кожному уроці неможливо використовувати і розв’язувати завдання лише творчого характеру. Але створити психологічний клімат, за якого діти не бояться висловлювати будь-які припущення чи судження, давати відповіді, навіть помилкові, на поставлені питання, є принципово важливим завданням для вчителя. Лише такий підхід, за якою є місце розумінню і заохоченню дітей, дасть очікуваний як психологічно-емоційний, так і методичний результат.

Таланти та надзвичайні  здібності дітей самі собою виявляються рідко. Їх потрібно вчасно помітити або виявити і забезпечити належний розвиток. Саме тому важливим  є не лише засвоєння на уроці конкретної суми знань, але й увага вчителя до того, хто і як із учнів сприймає і засвоює знання. Вчитель повинен добре знати і враховувати вікові психологічні особливості учнів, їхні індивідуальні якості, постійно спостерігати, аналізувати, робити висновки. Різні види завдань, індивідуальна робота, методично різні прийоми є тією основою, що сприяє розвитку творчих здібностей учнів. Так, у творчого вчителя навіть у різних класах однієї паралелі уроки відрізняються один від одного. Окрім цього, важливо передбачити і форми самостійного здобуття знань учнями. Наприклад, з географії це можуть бути робота в зошиті з друкованою основою (де містяться різні за складністю завдання), завдання на основі тематичних карт та роздавального табличного матеріалу, практичні завдання і т.д.

Працюючи тривалий час у школі, доходиш висновку, що одним із найважливіших завдань сучасної шкільної освіти є її переорієнтація на формування і розвиток можливостей для самостійного оволодіння знаннями. Саме з цією метою у Переяслав-Хмельницькому ліцеї-інтернаті було започатковано проект "Дослідник та обдарованість", головним завданням якого стало виявлення обдарованих і талановитих учнів, розкриття їхніх задатків і здібностей, а також природи та психологічних особливостей творчих дітей. Адже усвідомлюючи, що кожна обдарована дитина – це індивідуальність, яка потребує особливого підходу, маємо не тільки навчити, але і підготувати учня до самостійної роботи, наприклад, до написання науково-дослідних робіт. Оскільки написання таких робіт передбачає як від учнів, так і від учителя роботу з позапрограмовим матеріалом, особливо важливим є інтерес і прагнення до пошуку як учня, так і його наставника.

Досвід показує, що вагома роль у процесі написання науково-дослідних робіт належить науковому керівнику, який повинен ознайомити дитину з основами наукового дослідження, особливостями наукового пошуку, його організацією,  технологією написання науково-дослідних робіт, допомогти оволодіти найпростішими методами ведення наукового дослідження, навчити робити перші наукові висновки, узагальнення, висловлювати припущення про сутність процесів тощо, тобто навчити досліджувати.

Аналіз представлених на конкурс-захист робіт свідчить, що більшість учнів, які працювали над такими роботами, можуть проводити дослідження, працювати з науковими джерелами, вибирати найбільш ефективні методи дослідження, описувати дослідницький процес, визначати і вирішувати конкретні завдання у його ході відповідно до поставленої мети, робити аргументовані висновки.

Практика засвідчує, що учні, які писали роботи не один рік, досягали кращих результатів, а рівень обґрунтованості їх висновків, загальний рівень робіт та підготовки дітей зростали. При цьому, незалежно від досягненого результату, у дитини розвивається сукупність здібностей, що дозволяють їй інакше – більш глибоко і осмислено – сприймати як процес навчання та свою роль у ньому, так і місце у суспільстві.

 

 

Список використаних джерел

1. Бабенко В.Л. Розвиток творчого потенціалу школярів / В.Л.Бабенко // Обдарована дитина. – 2009. – № 9. – С.19-21.

2. Борисов О. Плекати обдарованих / О.Борисов // Завуч. – 2003. – №17-18 (167-168). – С. 24-25.

3. Віват, науко молода! : вісник Київського обласного територіального відділення МАН України / упор. Заболотний О.В. .; за заг. ред. Клокар Н.І.  – Біла Церква : КОІПОПК, 2003. – 124 с.

4. Гриценко Н.А. Формування творчої еліти – проблема сьогодення / Н.А.Гриценко // Таїна обдарованості : практико-зорієнтований збірник на допомогу тим, хто працює з обдарованими дітьми / укл.  Заболотний О.В.; за заг. ред. Клокар Н.І. – Біла Церква : КОІПОПК, 2005. – С.54-56.

5. Калошин В.Ф. Проблемне навчання – перспективний напрям формування творчих здібностей учнів  / В.Ф.Калошин // Географія. – 2008. – №18 (118). – С. 2-4.

6. Мала академія наук, 2008 : тези наукових робіт учнів-членів Київського обласного територіального відділення МАН України. – Біла Церква : КОІПОПК, 2008. – 168 с.

7. Павлович В. Чи можна навчати творчості / В.Павлович // Завуч. – 2003. – №17-18 (167-168). – С. 20.

8. Таїна обдарованості : практико-зорієнтований збірник на допомогу тим, хто працює з обдарованими дітьми / укл.  Заболотний О.В.; за заг. ред. Клокар Н.І. – Біла Церква : КОІПОПК, 2005. – С.54-56.

 

 

Гриценко Н.А. Написание учениками научно-исследовательских работ МАН как способ формирования и развития творческих наклонностей (из опыта учителя географии)

Раскрыты роль и значение написания учениками научно-исследовательских работ в развитии их творческого потенциала, формирования способностей и наклонностей.

           

   Ключевые слова:  процесс познания, школьное географическое образование, способности учеников, развитие творческой личности, научно-исследовательские работы, МАН Украины.

 

 

 

Gricenko N.A. Writing of the Research by Students as a Way of Creative Bents Formation and Development (from Geography Teacher Experience)

The role and significance of the pupils’ research writing for their creative potential development, talents and gifts cultivation is revealed.

  

Key words: process of cognition, school geographic education, students’ abilities, creative potential development, students’ research projects, Student Academy of Science of Ukraine.