УДК 373.51

Боднар О.С.,

доцент кафедри менеджменту освіти Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти

 

 

Управління аналітико-експертною діяльністю у загальноосвітніх   навчальних закладах за допомогою посадових сертифікатів

 

Обґрунтовано необхідність дослідження структури аналітико-експертної діяльності. Розкрито зміст інноваційних функцій адміністрації навчальних закладів системи загальної середньої освіти та алгоритм управління аналітико-експертною  діяльністю за допомогою  посадових сертифікатів.

 

Ключові слова: аналітико-експертна діяльність, посадові сертифікати, технологія управління аналітико-експертною діяльністю у навчальному закладі.

 

Постановка проблеми. Використання у сфері управління освітою інформаційних технологій, прагнення споживачів освітніх послуг отримувати повну та зрозумілу інформацію про стан функціонування навчальних закладів, налагодження процесів алгоритмізації управлінської діяльності спричинили активне дослідження інтегрованих функцій управління, серед яких – аналітико-експертна. Включення аналітичного та експертного компонента у контрольно-оцінну діяльність викликане також демократизацією процедур і зростаючою вимогою суб’єктів управління навчальним закладом до ефективності управлінських рішень на основі об’єктивних аналітичних даних та професійних експертних оцінок.

Оскільки за видом діяльності педагогічні працівники загальноосвітнього навчального закладу здійснюють аналітико-експертну діяльність, постає потреба регулювати її зміст і структуру. Визначення змісту аналітико-експертної діяльності можливе за допомогою посадових сертифікатів чи інструкцій, які є важливим атрибутом лінійно-функціонального типу управління, що превалює у навчальних закладах системи загальної середньої освіти регіону.

Отже, вивчення механізмів управління аналітико-експертною діяльністю в навчальних закладах, мотивоване посиленням активності учасників освітнього середовища, сприятиме підтримці балансу між процесами функціонування і розвитку навчальних закладів та підвищення ефективності управлінських рішень на рівні навчального закладу.

Метою статті є дослідження змісту і структури аналітико-експертної діяльності на прикладі елементів посадових сертифікатів адміністрації навчального закладу, розроблення алгоритму управління такою діяльністю.

Результати теоретичного аналізу проблеми. Збагачення і приріст управлінського потенціалу педагогічного колективу навчального закладу залежать від інтенсифікації аналітико-експертної діяльності на всіх ієрархічних рівнях управління.

У структуру внутрішкільного управління функції аналізу та експертизи інтегрують переважно практично. Кожний керівник освітнього закладу не може дати оцінку педагогічному явищу чи процесу без об’єктивного аналізу, і, водночас, суб’єкти управління навчального закладу не можуть готувати аналітичні матеріали без включення експертних оцінних суджень. Неможливість розділення цих двох видів діяльності в управлінсько-педагогічній практиці підтверджує позиція С.Ф. Клепка, який наголошує, що в "українському освітньому просторі  експертизу проводять ті ж, хто й вносить на розгляд свої пропозиції" [4, с. 102].

Представники сучасного освітнього менеджменту розглядають аналіз та експертизу як окремі процеси; функції аналізу віддають перевагу такі вчені, як В.І. Бондар, Б.А. Гаєвський, Н.А. Грищенко, Л.І. Даниленко, Ю.К. Конаржевський, О.І. Мармаза, М.М. Мартиненко, Є.М. Павлютенков, В.С. Пікельна, а функції оцінювання – В.І.Маслов, Д.Адаїр, В.В.Крижко. Але недооцінка функції оцінювання, на думку В.І.Маслова, знижує ефективність управління в загальноосвітньому навчальному закладі в цілому, бо загрожує звуженням інформації щодо об’єкта управління [7].

Аналітико-експертна діяльність нині розглядається в аспекті внутрішкільного контролю, який, за твердженням Ю.К. Конаржевського, "обов’язково вступає у взаємодію з педагогічним аналізом" [5, c. 8]. У трактуваннях контролю як управлінської функції наявні такі ключові поняття: "аналіз" і "контроль" (Ю.К. Конаржевський [5]), "оцінно-коригувальний підсумковий аналіз" та "корекція" (В.І. Маслов [7]), "оцінка", "аналіз", "перевірка" та "облік" (О.І. Мармаза [6]), "упорядкування інформації", "аналіз" та "оцінка" (В.П. Симонов [9]). Як бачимо, більшість авторів контрольно-оцінну діяльність розглядають насамперед як аналіз та оцінку, що підтверджує значення аналітико-експертної  діяльності у реалізації функції контролю.

Експертна діяльність у сучасному освітньому менеджменті розглядається як професійна оцінна діяльність з використанням відповідних технологій і критеріїв оцінки, на що вказано у працях вітчизняних учених Г.В.Єльникової, А.М.Єрмоли, С.Ф.Клепка, С.Б.Кримського, Л.П.Одерія, В.Ф.Паламарчук, І.П.Підласого, В.С.Пікельної, А.В.Фурмана, Ю.М.Швалба, а також дослідників ближнього зарубіжжя С.Д.Бешелєва, Ф.Г.Гурвича, С.Л.Братченка, Я.Г.Плінера, В.І.Звєрєвої, Ю.А.Конаржевського, В.М.Полонського, М.М.Поташника, М.М.Скаткіна, В.С.Черепанова, В.А.Ясвина та інших.

Ю.А. Конаржевський обґрунтував необхідність керування аналітичною діяльністю для забезпечення ефективного наукового управління навчальними закладами і вказав на такі характерні риси аналітичної діяльності, як структурну специфічність, функціональну інтегративність, наскрізний характер, системний зміст діяльності [5].

Отже, аналітична  та експертна діяльність у теоретичному аспекті не повністю інтегровані. За змістом аналітико-експертна діяльність близька до таких типів діяльності, як інформаційно-аналітична, контрольно-аналітична, контрольно-оцінна, експертно-діагностична та інші.

На ефективність структуризації змісту аналітико-експертних функцій педагогічних працівників указує Г.В.Єльникова: "Якщо контроль і прогнозування проводить керівник, то він на себе бере відповідальність за якість виконаних дій…. Якщо контроль і прогнозування проводить виконавець, він сам відповідає за якість своєї роботи, переходить від механічних дій до усвідомлених, тому що зацікавлений у їх продуктивності" [3, c. 184].

Крім цього, теорія  і практика підтверджують, що експертна оцінка і контроль потребують великих витрат, а отже вони повинні бути організовані досить ефективно [8], що вказує на необхідність технологізації цих процесів.

Виклад основного матеріалу. Оновлення класичної сутності контролю як управлінської функції, розвиток освітньої аналітики та експертизи стимулював появу інтегрованої аналітико-експертної діяльності, яка, вважаємо, може сприйматись як процес моделювання і організації науково-обґрунтованих та практико-орієнтованих аналітико-експертних досліджень, спрямованих на пізнання та професійну об’єктивну вичерпну оцінку складних педагогічних об’єктів.

Управлінська практика в освіті пропонує такий аналог посадової інструкції, як сертифікат, який розуміємо так: це документ, що регламентує діяльність  кожного педагогічного працівника і містить дані про кваліфікаційні вимоги, функції, права, відповідальність, взаємозв’язки з органами самоуправління навчального закладу та всіма працівниками.

Оскільки діяльність суб’єктів управління у навчальному закладі є багатофункціональною, педагогічні працівники можуть мати кілька посадових сертифікатів. Наприклад, заступник директора навчального закладу з навчально-виховної роботи отримує посадовий сертифікат заступника директора, вчителя навчального предмета (для прикладу, вчителя хімії) та чергового адміністратора.

Періодичне уточнення змісту посадових сертифікатів (інструкцій) педагогічних працівників забезпечуватиме раціональний розподіл праці під час виконання нових завдань та обов’язків, наділення працівників необхідними правами, підвищення відповідальності педагогів у навчально-виховному процесі.

У табл. 1 відображено зміст функцій директора загальноосвітнього навчального закладу, заступників директора з навчально-виховної та науково-методичної роботи у структурі аналітико-експертної діяльності у навчальному закладі, прописані у посадових сертифікатах [1].


 

Таблиця 1

Зміст функцій суб’єктів управління у структурі аналітико-експертної діяльності навчального закладу

 

Суб’єкти

Функції  суб’єктів управління
Аналізує Здійснює експертну оцінку Прогнозує
Директор

освітню політику навчального закладу;

оплати і стимулювання праці, системи матеріальної і моральної зацікавленості;

міжособистісні стосунки між працівниками; адміністрацією і громадськими організаціями;

лояльність до працівників у разі прорахунків і невдач адміністрації навчального закладу та громадського контролю;

забезпечення реалізації бажань, потреб та інтересів працівників щодо змісту праці, умов праці, виду зайнятості, можливостей професійно-кваліфікаційного і посадового просування тощо;

планування навчально-виховного процесу;

рівня мотивації працівників, міри врахування їхніх інтересів

навчання кадрів: моральне, комунікативне, професійне;

недоліки виховання в родині, класі, навчальному закладі

стратегічного, перспективного, річного та календарного планування у навчальному закладі;  ефективність їх моделювання та результативність реалізації;

прийнятих індивідуальних, колегіальних та колективних рішень;

поурочних планів педагогів;

формування кількісного і якісного складу кадрів (системи комплектації, розташування);

кадрової політики (взаємозв’язку із зовнішнім і внутрішнім ринком праці, вивільнення, перерозподілу і перепідготовки кадрів);

адаптації новопризначених працівників;

якості і ґрунтовності педагогічного аналізу уроків у навчальному закладі;

оцінки діяльності і атестації кадрів, орієнтації на заохочення і просування за результатами праці і вартості працівника;

системи розвитку кадрів (підготовки і перепідготовки), підвищення гнучкості у використанні, забезпечення професійно-кваліфікаційного зростання на основі планування трудової кар’єри;

ефективності та результативності семінарів, "круглих столів" інших форм роботи з проблем методики викладання окремих предметів

можливості підвищення конкурентноздатності організації в ринкових умовах;

можливості постійної діяльності працівника у навчальному закладі, формування стабільного колективу як умови зростання іміджу навчального закладу;

зростання рівня гуманізації праці педагогічних працівників та обслуговуючого персоналу;

поєднанні раціональності організації праці із задоволенням працівника своєю діяльністю;

потреби в кадрах з урахуванням стратегії розвитку організації;

участь працівників в управлінні навчальним закладом;

створення умов для розширення знань, підвищення кваліфікації, безперервного самовдосконалення педагогічних працівників;

гнучке і адаптивне використання людських ресурсів навчального закладу, підвищення творчої та організаторської активності педагогічного й обслуговуючого персоналу, формування організаційної культури навчального закладу

Заступник директора з навчально-виховної роботи

  якість засвоєння програмового матеріалу з навчальних предметів;

  дидактичні, психологічні, валеологічні, організаційні, ергономічні параметри уроку та дотримання правил безпеки роботи у навчальних кабінетах та охорону праці учнів;

   ефективність та результативність навчальних занять;

доцільність упровадження інноваційних технологій навчання;

   результати навчальної діяльності учнів та їх динаміку; формування мотивів навчальної діяльності учнів, старанного і відповідального ставлення до навчання, готовності до практичного застосування знань, вмінь;

   елементарну предметну і функціональну грамотність учнів: володіння певними правилами й алгоритмами, знаннями про цінності, вміння  вирішувати проблеми у процесі навчальної діяльності, стандартні життєві проблеми, проблеми орієнтації в системі суспільних цінностей;

ефективність роботи з обдарованими учнями;

   результати педагогічної діяльності вчителів;

врахування самооцінок під час контрольно-оцінної діяльності та розвиток рефлексії у педагогів та учнів;

процес проведення атестації педагогічних кадрів;

результати перевірки ведення облікової й планової документації

   стану викладання навчальних предметів відповідно до заданих параметрів;

   ефективність використання традиційних та інноваційних форм і методів навчання та виховання під час урочної та позаурочної навчально-виховної діяльності;

урахування під час занять реальних навчальних можливостей учнів різного віку, класів, рівня їхньої готовності до сприймання навчального матеріалу; рівня сформованості класного колективу, врахування інтересів, схильностей, здібностей, потреб і запитів учнів;

забезпечення практичної, політехнічної і професійної спрямованості навчального процесу;

   використання вчителем методів формування в учнів усвідомленого й активного ставлення до власної навчальної діяльності; розвиток рефлексивних здібностей учнів;

процес гуманізації взаємодії вчителя та учня,  рівня становлення паритетних стосунків;

конструювання роботи вчителя над методичною проблемою та її реалізації в ході занять;

формування оцінних компетенцій учителя на основі механізмів самоаналізу та самоекспертизи уроку;

реєстрації рівня використання педагогічних інновацій учителем під час занять та їх оцінку щодо ефективності впливу на позитивну динаміку результативності навчальних досягнень учнів;

   прийняття оперативних рішень на уроці;

розвиток інтелектуального потенціалу учнів

   розподіл педагогічного навантаження;

   наповненість класів та контингент учнів;

   динаміку навчальних досягнень учнів;

   професійні потреби педагогічних працівників;

   кризові ситуації у навчально-виховній діяльності;

   управлінські рішення щодо навчально-виховного процесу;

   відхилення у засвоєнні базового освітнього стандарту;

вибір методів діяльності для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу;

   розвиток аналітико-експертних компетенцій вчителів;

   ризики у впровадженні інновацій у навчально-виховний процес;

рівень адаптації новопризначених та молодих педагогів, необхідність надання  їм консультативної допомоги;

   засоби стимулювання педагогічного та учнівського колективів;

  методи налагодження толерантних стосунків між усіма суб’єктами освітнього середовища, створення на робочих місцях клімату взаємної поваги, довіри і підтримки;

   можливості залучення батьківського колективу та громадськості до участі у навчально-виховному процесі

Заступник директора з науково-методичної роботи

   нормативно-правове забезпечення науково-методичної діяльності;

   рівень реалізації державних та освітніх програм;

   відповідність пріоритетів методичної діяльності стратегії розвитку навчального закладу;

   ефективність та результативність роботи методоб’єднань;

проблеми та результати науково-методичної роботи;

якість дослідження реального рівня професійної майстерності, потреб та інтересів як усього колективу, так і кожного педагога;

   наявність і перспективні можливості ЗНЗ у сфері науково-методичної роботи;

якість інновацій, які впроваджуються у навчально-виховний процес та його науково-методичний супровід;

прийоми формування критичного мислення учнів;

   досвід із впровадження методичної теми;

інноваційну діяльність вчителів в організації навчально-виховного процесу;

творчу дослідницьку діяльність вчителів та учнів;

способи впровадження комп'ютерних технологій в навчально-виховний процес;

  вклад учителів у розроблення науково-педагогічної проблеми навчального закладу та  методичних проблем, над якими працюють учителі

  інноваційної політики навчального закладу;

  якості методичних заходів;

  інноваційних форм методичного сервісу;

результативності роботи педагогічного колективу над науково-педагогічною проблемою закладу;

формування інтелектуально-пізнавальних здібностей учнів;

  ефективності роботи методоб’єднань;

методичних компетенцій учителів, які атестуються;

якості посібників та підручників, які видають педагоги;

  результативності педагогічних інновацій, які впроваджують педагоги;

результативності роботи педагогів щодо  методичної проблеми;

  наукової діяльності учителів та учнів;

  ефективності експериментальної роботи;

  якості педагогічних проектів;

виступів педагогів на конкурсах педмайстерності;

  педагогічного досвіду;

ефективності навчальної діяльності учнів, зокрема і  в позаурочній та позакласній роботі;

планування, організації, керування та контролю науково-дослідної роботи;

нового програмового і методичного забезпечення;

профілактичних заходів щодо подолання супротиву проти нововведень у науково-методичну роботу;

  інноваційних педагогічних проектів;

ефективності роботи науково-методичної ради

використання сучасних технологій управління методичною службою навчального закладу;

тенденції розвитку методичного сервісу навчального закладу;

розвиток структури науково-методичної роботи;

стратегічні пріоритети методичного консультування;

очікувані результати запланованої науково-методичної роботи;

моделі науково-методичних компетенцій педагогів;

  потреби педагогів у методичній допомозі;

ефективність та дієвість інноваційних освітніх технологій та їх вплив на рівень розвитку школярів;

володіння педагогічними працівниками методикою реалізації проблеми, над якою працюють;

забезпечення і стимулювання саморозвитку та самореалізації особистості;

  кар’єрне  зростання педагогів;

удосконалення навчально-методичної бази викладання предметів у контексті впровадження інноваційних технологій;

засоби стимулювання педагогічної ініціативи;

   форми і методи підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

  засоби підтримки мікроклімату


 

Технологію управління аналітико-експертною діяльністю за допомогою посадових сертифікатів можна здійснювати на основі алгоритмізації таких процедурних етапів:

1. Визначення рівнів управління, на яких буде здійснюватись аналітико-експертна діяльність (громадський, адміністративний, педагогічний, учнівський).

2. Ідентифікації об’єктів аналітико-експертного споглядання.

3. Визначення інформаційного поля управлінських та педагогічних об’єктів освітнього середовища.

4. Розподілу вертикальних і горизонтальних каналів циркулювання аналітико-експертної інформації.

5. Означення місця накопичення аналітико-експертної інформації.

6. Структурування специфіки функцій суб’єктів, залучених до аналітико-експертної діяльності.

7. Експертизи доцільності та детермінації повноважень суб’єктів аналітико-експертної діяльності.

8. Встановлення аналітико-експертних функцій у порядку діяльності та обов’язків у посадових сертифікатах.

9. Громадської та професійної експертизи валідності аналітико-експертних функцій.

10. Ознайомлення з функціями педагогічних працівників.

11. Формування Положення про аналітико-експертну діяльність у навчальному закладі.

12. Розроблення циклограми контролю за виконанням аналітико-експертних функцій управлінським та педагогічним колективом.

13. Укладання алгоритмів аналітико-експертної діяльності.

14. Регулювання субординаційної взаємодії та координації аналітико-експертної діяльності за допомогою посадових сертифікатів.

15. Збирання аналітико-експертної інформації, оцінки її щільності та адекватності меті.

16. Розроблення критеріїв ефективності та результативності аналітико-експертної діяльності на основі посадових сертифікатів.

17. Використання посадових сертифікатів для планування змісту аналітико-експертної діяльності та стимулювання професійної активності педагогічного колективу.

Висновки. В освітньому менеджменті спостерігається інтеграція управлінських функцій, серед яких наявна аналітико-експертна. Необхідність управління аналітико-експертною діяльністю зумовлена включенням в цю роботу всіх педагогічних працівників. Пріоритет лінійно-функціонального управління в загальноосвітніх навчальних закладах забезпечує введення  посадових сертифікатів, у яких прописані функції педагогічних працівників. Планування діяльності педагогів в аспекті аналітико-експертної діяльності та контроль за їх реалізацією можливий на основі застосування відповідного алгоритму.

Однак подальшого дослідження потребують питання методологічного супроводу аналітико-експертної діяльності, структурування цілей у цій системі діяльності, розроблення технологічних аспектів її здійснення, вдосконалення способів ефективності прийняття рішень на основі аналітико-експертної інформації у загальноосвітньому навчальному закладі.

 

Список  використаних джерел

1. Боднар О.С. Посадові сертифікати педагогічних працівників загальноосвітнього навчального закладу / О.С. Боднар. – Тернопіль : СМП "Тайп", 2011. – 276 с.

2. Бондар В.І. Повний цикл педагогічного аналізу [Електронний ресурс] / В.І.Бондар / Режим доступу : http://www.pld.org.ua/index.php?go=Page&in=view&id=1426

3. Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні : монографія / Г.В.Єльникова.  – К. : ДАККО, 1999. – 303 с.

4. Клепко С.Ф. Філософія освіти в європейському контексті / С.Ф.Клепко. – Полтава : ПОІППО, 2006. – 328 с.

5. Конаржевський Ю.А. Педагогический анализ учебно-воспитательного процесса и управление школой / Ю.А.Конаржевський – М. : Педагог, 1986. – 144 с.

6. Мармаза О.І. Менеджмент в освіті : дорожня карта керівника / О.І. Мармаза. – Харків : Основа, 2007. –  448 с.

7. Маслов В.І. Наукові основи та функції процесу управління загальноосвітніми навчальними закладами : навчальний посібник / В.І.Маслов. – Тернопіль : Астон, 2007. – 134 с.

8. Матвієнко П.І. Комплексна оцінка дидактичного процессу : монографія / П.І. Матвієнко. – Полтава : Довкілля, 2005. – 216 с.

9. Симонов В.П. Педагогический менеджмент : 50 НОУ-ХАУ в области управления образовательным процессом : учебное пособие / В.П. Симонов. – М., 1997.– 264 с.

 

Боднар О.С. Управление аналитико-экспертной деятельностью  в общеобразовательных учреждениях с помощью должностных сертификатов

Обоснована необходимость исследования структуры аналитико-экспертной деятельности. Раскрыто содержание инновационных функций администрации учебных заведений сферы общего образования и алгоритм  управления аналитико-экспертной деятельностью с помощью должностных сертификатов.

 

Ключевые слова: аналитико-экспертная деятельность, должностные сертификаты, технология управления аналитико-экспертной деятельностью в учебном заведении.

 

Bodnar, О. Office of the activities of the analysis and expertise in  secondary schools of through functionaries Certificates

Research based upon the need structure of analysts-peer activities is grounded. The content of innovative function administration education in secondary schools, the technology of analytical assessments by officials certificates is described.

 

Keywords: activities of the analysis and expertise, officials certificates, algorithm of administration activities of the analysis and expertise in  secondary schools.