УДК 378.14

Ордановська О.І.,

доцент кафедри методики фізики та мультимедійних засобів навчання

ДЗ "Південноукраїнський  національний університет ім. К.Д. Ушинського", кандидат педагогічних наук

 

Концепція підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін профільної школи

 

У статті представлено концепцію підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі на засадах технолого-орієнтованого підходу.

 

Ключові слова: профільна школа, професійна підготовка майбутніх учителів.

 

Постановка проблеми. Суттєві зміни, що відбулися у системі середньої загальноосвітньої школи останнім часом, спричинили декларування низки вимог до вчителів і системи підготовки педагогічних кадрів як основних суб’єктів реалізації цих змін. Так, у Концепції профільного навчання у старшій школі (Наказ МОН від 11.09.09 № 854) зазначено, що вирішальною умовою реалізації Концепції є комплексне розв'язання питань, пов'язаних, зокрема, з кадровим забезпеченням профільної школи, оскільки нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. У зв'язку з цим вказується на необхідність передбачити підготовку педагогічних кадрів у педагогічних вищих навчальних закладах з урахуванням потреб профільної школи та внести відповідні зміни до Державного стандарту вищої педагогічної освіти для спеціалістів та магістрів; планувати необхідну спеціалізацію студентів і магістерські програми із профільного навчання старшокласників; забезпечити одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими Державним стандартом загальної середньої освіти [1].

Профільне навчання – це індивідуальна програма, у якій має враховуватися не тільки компонент здобуття учнями спеціальних знань за обраним профілем, але й психологічний компонент, що зумовив це обрання. Водночас на практиці особливості викладання предмета за різними профілями проявляється лише у різній кількості годин та матеріалу, що вивчається, хоча використання однакових методик викладання для класів різних профілів за умови різної організації навчального процесу є не тільки неефективним, але й недопустимим, оскільки будь-яка диференціація вимагає індивідуального підходу. Окрім цього, останнім часом діяльність учителів у профільній школі спрямована насамперед не на розвиток особистості учнів, а на підсилення підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання; при цьому основні аспекти профільного навчання не враховуються, оскільки зміст оцінювання єдиний для всіх. Результати навчання учнів профільної школи за таких умов є прогнозованими: мають вияв такі  негативні явища, як, для прикладу, низький рівень обов’язкових знань предметів природничо-математичного циклу в учнів класів гуманітарного профілю, що аргументується незначною кількістю годин на вивчення цих предметів та низькою вмотивованістю учнів вивчати дисципліни, що не входять до переліку основних (профілеутворювальних). Як інший приклад наводимо такий: у класах природничо-математичних профілів в учнів навіть з достатнім рівнем знань без певної гуманітарної підготовки, яка є обмеженою за часом і змістом, спостерігається формалізація знань і, як наслідок, їх збідніння, поверховість.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Проблеми впровадження профільного навчання в сучасний освітній процесу системі загальної середньої освіти, зокрема під час вивчення природничо-математичних і технологічних дисциплін, створення моделей профільного навчання у школі, програм вивчення окремих дисциплін у старшій профільній школі, визначення критеріїв відбору змісту вищої педагогічної та післядипломної освіти, умов формування готовності вчителя до роботи у профільній школі досліджувались Г.Баллом, Н.Бібік, М.Бурдою, О.Бугайовим, В.Гриньовою, М.Жалдаком, І.Зязуном, І.Козловською, А.Літвіним, М.Пайкуш, П.Перепелицею, А.Пінським, О.Савченко, А.Самодріним, С.Сисоєвою, О.Сухомлинською, Л.Хомич, А.Хуторським та іншими.

Разом з тим на основі теоретичного аналізу проблеми та вивчення стану підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до викладання у профільній школі, власного викладацького і наукового досвіду автора доходимо висновку про те, що науково обґрунтовані теоретичні аспекти організації профільної школи не знайшли належного впровадження у навчально-виховному процесі педагогічних вищих навчальних закладів. Очевидно, проблема полягає у нерозробленості методологічної основи порушеного питання і пояснюється відсутністю єдиної концепції підготовки вчителів профільної школи, яку необхідно було розробити одночасно із Концепцію профільного навчання в старшій школі, оскільки реалізація всіх аспектів останньої можлива тільки за участю педагогів, методистів.

Виклад основного матеріалу. Зважаючи на вищезазначене, на основі технолого-орієнтованого підходу було розроблено Концепцію підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін профільної школи. Концепція базується на вихідних положеннях законів України "Про вищу освіту", "Про загальну середню освіту", Концепції вищої освіти в Болонському процесі і Концепції профільного навчання в старшій школі, відповідає галузевому стандарту вищої освіти щодо освітньо-професійної програми підготовки бакалавра – спеціаліста – магістра педагогічної освіти, вчителя фізики середньої загальноосвітньої школи другого і третього ступенів (спеціальності 6.010100, 7.010103, 8.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика, напрям підготовки 0101 Педагогічна освіта).

Отже, представляємо Концепцію підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін профільної школи.

І. Сутність, мета і завдання підготовки майбутніх учителів до роботи у профільній школі. Підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі – це завершальний етап загальної професійної підготовки майбутніх учителів зі спеціальностей "фізика-математика", "фізика-інформатика" під час навчання у вищому педагогічному закладі, згідно якої створюються педагогічні умови для навчання студентів відповідно до їхнього професійного розвитку, вдосконалення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, структурі та змісті навчального процесу.

Мета підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі – забезпечення умов якісної професійної підготовки майбутніх учителів для виконання цілей і завдань профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах у подальшій професійній діяльності.

Основними завданнями підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі є такі:

1) створення педагогічних умов, які сприяють відображенню профільного навчання у змісті навчальних предметів циклів природничо-математичної та професійно-орієнтованої підготовки в навчально-виховному процесі педагогічного ВНЗ, а саме:

узгодження і систематизація навчальних курсів природничо-математичного циклу і методики їх викладання з позицій профільного навчання;

– формування у студентів спеціальних знань міжпредметного змісту;

– створення спеціальних курсів з підготовки студентів до роботи у профільній школі;

2) створення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін на засадах технолого-орієнтованого підходу як сукупності теоретико-методологічних положень, що забезпечує розуміння практичної діяльності вчителя із впровадження відповідних педагогічних технологій для успішного та якісного досягнення цілей навчання;

3) упровадження у навчальний процес підготовки майбутніх учителів педагогічних технологій, які спонукають їх до усвідомлення цілей, змісту і засобів профільного навчання;

4) формування у студентів навичок власного розроблення технологій, спрямованих на якісне викладання фізико-математичних дисциплін у профільній школі, що сприяє розвитку конвергентного мислення, творчого відношення до професійної діяльності, посиленню в майбутніх педагогів налаштувань використовувати педагогічні технології у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

ІІ. Методологічні аспекти і принципи організації підготовки майбутніх учителів до роботи у профільній школі. Навчальний процес підготовки майбутніх учителів до роботи у профільній школі методологічно повинен розглядатися і як цілісна система, і як індивідуальний розвиток майбутнього вчителя як особистості, отже, має ґрунтуватися на поєднанні системного (зокрема, технологічного) і особистісного підходів. Основні категорії – ціле чи окреме – перехрещуються, тобто спостерігається методологічний категоріальний "дуалізм" під час врахування дії чинників, що впливають на загальний процес професійної підготовки майбутніх учителів (методи викладання й учіння, активність особистості, педагогічні здібності та педагогічна спрямованість, рівень знань, успішність професійної діяльності та задоволеність нею, властивості нервової системи тощо). Взаємодія цих чинників набагато складніша, ніж просто сумарний вплив, оскільки під час об’єднання системного та особистісного підходу треба враховувати так званий мультиплікативний ефект: взаємодія зазначених показників в окремих випадках значною мірою підвищує амплітуду, інколи – суттєво знижує, а одержаний результат не збігається із загальноприйнятим. Таким чином, професійну підготовку майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі вважаємо за потрібне розглядати на засадах об’єднаного  технолого-орієнтованого підходу, який відповідає концепції мультиплікативної дії у площині функціонування системи вищої освіти (З.Курлянд) [2].

На теоретичному рівні в основу цього підходу покладено мультиплікативну множину системного та особистісного підходів та їх різновидів (цілісного, синергетичного, компетентнісного, технологічного, аксіологічного, акмеологічного тощо). На технологічному рівні за цим підходом підготовка студентів – майбутніх учителів профільної школи – спрямована на формування в них умінь застосування теоретичних і практичних знань у різних умовах на різних рівнях. Це реалізується за єдиним загальним вектором підготовки; разом з тим кожен студент, ураховуючи власні індивідуальні особливості, пройде власний шлях розвитку за своєю навчальною траєкторією, опорними точками якої є такі:

аналіз наявних методичних рекомендацій і розробок;

творче перероблення і корекція наявних методичних розробок за заданими умовами;

створення власних методичних проектів [3] .

Підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі на засадах технолого-орієнтованого підходу ґрунтується на таких принципах:

варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);

наступності та неперервності (між базовою складовою вищої педагогічної освіти та професійною підготовкою за кваліфікаційними рівнями бакалавра – спеціаліста – магістра);

гнучкості, свободи вибору (вибір змісту і форм організації підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін, зокрема й за дистанційною формою навчання);

діяльності і проникнення у середовище (упровадження педагогічних технологій під час навчання, використання цих технологій у подальшій професійній діяльності);

діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей і схильностей майбутніх учителів з метою регуляції їхньої підготовки у певному напрямі за власною навчальною траєкторією);

зворотного зв’язку (контроль і корекція процесу підготовки за допомогою розвинення системи прийомів зворотного зв’язку);

ідеальності чи високого ККД (максимальне використання здібностей, знань, інтересів студентів з метою підвищення результативності і зменшення затрат у процесі навчання).

ІІІ. Структура підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі. Професійна підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін здійснюється у педагогічних вищих закладах ІV рівня акредитації напряму підготовки 0101 Педагогічна освіта за освітньо-кваліфікаційними рівнями:

бакалавр педагогічної освіти, вчитель фізики середньої загальноосвітньої школи другого ступеня за спеціальністю 6.010100 Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика;

спеціаліст педагогічної освіти, вчитель фізики середньої загальноосвітньої школи третього ступеня за спеціальністю 7.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика;

магістр педагогічної освіти, викладач фізики за спеціальністю 8.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика.

Під час підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями "спеціаліст" і (чи) "магістр" додається спеціалізація, наприклад, "математика" чи "інформатика", тобто додатково здійснюється підготовка за спеціальностями 7.010103 і (чи) 8.010103. Педагогіка і методика середньої освіти. Математика (Інформатика) тощо. Отже, під час навчання за цими рівнями здійснюється підготовка не лише майбутніх учителів фізики, а фізико-математичних дисциплін.

Підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін складається з таких циклів:

циклу гуманітарної і соціально-економічної підготовки;

циклу природничо-математичної підготовки;

циклу професійної та практичної (професійно-орієнтованої) підготовки.

Кожен цикл містить нормативну частину курсів і варіативну (вибіркову), яка, у свою чергу, складається з дисциплін, що встановлює навчальний заклад, і дисциплін за вибором. Остання частина розробляється, узгоджується і регламентується педагогічним вищим навчальним закладом.

Змісти курсів відповідають галузевому стандарту вищої освіти щодо освітньо-професійної програми підготовки бакалавра – спеціаліста – магістра педагогічної освіти, вчителя фізики і математики (інформатики) середньої загальноосвітньої школи другого і третього ступенів.

Під час підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр педагогічної освіти" здійснюється підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи в загальноосвітній школі другого ступеня (основна школа, 5-9 класи), яка є базовою для подальшої підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст педагогічної освіти" і (чи) "магістр педагогічної освіти" до роботи в загальноосвітній школі третього ступеня (профільна школа, 10-11 класи).

Реалізація цієї підготовки відображається у змісті курсів:

А. Нормативна частина циклу професійно-орієнтованої підготовки:

"Методика навчання шкільного курсу фізики";

Б. Варіативна частина циклу професійно-орієнтованої підготовки:

спеціальні курси (наприклад, "Міжпредметні зв’язки під час вивчення шкільного курсу фізики"; "Технології навчання фізики у профільній школі", "Методика створення курсів за вибором з фізики" тощо).

ІV. Модель підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі. Підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі здійснюється в межах моделі цієї підготовки, в основі якої лежить відокремлення певних складових навчально-виховного процесу (рис. 1).

V. Форми організації підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі. Пропонована концепція підготовки майбутніх учителів до роботи у профільній школі ґрунтується на різноманітті форм її реалізації за допомогою курсів за вибором (спеціальних, факультативних, елективних курсів тощо), дистанційних курсів, екстернату  і т. ін. Таким чином, можна виділити декілька моделей організації підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі.

 

Рис. 1. Модель підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі

 

1) Модель внутрішньо-спеціалізованої підготовки. Вищий навчальний заклад здійснює професійну підготовку майбутніх учителів за двома спеціальностями, отже, створюються організаційні умови щодо підготовки до роботи у профільній школі; розширюється зміст курсів варіативної (вибіркової) частини професійної і практичної підготовки за рахунок значного збільшення кількості курсів за вибором спеціального призначення, що дозволяє студентам  повною мірою здійснювати власні освітні програми (рис. 2).

 

Рис. 2. Модель внутрішньо-спеціалізованої підготовки

2) Модель мережевої організації підготовки. За такою моделлю професійна підготовка майбутніх учителів до роботи у профільній школі здійснюється за рахунок цілеспрямованого й організованого залучення освітніх ресурсів інших освітніх закладів. Тут є можливими кілька варіантів.

Модель "Педагогічний ВНЗ « педагогічний ВНЗ". За цією моделлю залучаються ресурси іншого вищого педагогічного навчального закладу для:

одержання додаткової спеціалізації (дистанційна освіта, екстернат);

дистанційного вивчення окремих елективних курсів (курсів за вибором), спрямованих на розширення знань в області професійної підготовки вчителів до роботи у профільній школі;

проходження педагогічної практики у навчальних закладах різних типів (спеціалізована школа, колегіум, профільна школа інтернатного типу, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, освітній округ тощо), що забезпечується іншим вищим педагогічним закладом (рис. 3).

Рис. 3. Мережева організація підготовки. Модель "Педагогічний ВНЗ « педагогічний ВНЗ"

 

 

Модель "Педагогічний ВНЗ ® навчальні заклади інших напрямків підготовки". У межах цієї моделі відбувається залучення ресурсів інших навчальних закладів (зокрема, I-II та III-IV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти) різних напрямів підготовки для організації  дистанційного вивчення окремих елективних курсів (курсів за вибором), які розширюють у майбутніх учителів змістові знання міжпредметного характеру (рис. 4).

 

Рис. 4. Мережева організація підготовки. Модель "Педагогічний ВНЗ ® навчальні заклади інших напрямків підготовки"

 

VІ. Умови реалізації Концепції. Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне розв’язання питань, пов’язаних із фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим та організаційним забезпеченням професійної підготовки майбутніх учителів до роботи у профільній школі.

1. За вимогами Концепції профільного навчання в старшій школі нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Таким чином, вищі навчальні заклади мають передбачити підготовку педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи та внести відповідні зміни до Державний стандарту вищої педагогічної освіти для бакалаврів, спеціалістів та магістрів; планувати необхідну спеціалізацію студентів і магістерські програми із профільного навчання старшокласників; забезпечити одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими Державним стандартом загальної середньої освіти [1].

З цією метою необхідним є створення нормативно-правової бази розвитку професійної підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі, спрямованої на вирішення таких основних питань:

узгодження і систематизації навчальних курсів природничо-математичного циклу і методики їх викладання з позицій профільного навчання;

створення спеціальних курсів із підготовки студентів до роботи у профільній школі з метою формування спеціальних знань міжпредметного змісту;

упровадження у навчальний процес підготовки майбутніх учителів педагогічних технологій, які спонукають їх до усвідомлення цілей, змісту і засобів профільного навчання, а також навчання використання цих технологій під час їхньої подальшої професійної діяльності;

збільшення годин варіативної (вибіркової) частини циклу професійно-орієнтованої підготовки;

організації проходження майбутніми вчителями педагогічної практики у профільній школі навчальних закладів різних типів;

створення умов для мережевої підготовки майбутніх учителів із залученням ресурсів інших навчальних закладів.

2. Навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі передбачає:

розроблення нових програм курсів "Методика навчання фізики в основній школі", "Методика навчання фізики у профільній школі"; програм курсів за вибором, зокрема, "Технології навчання фізики у профільній школі", "Міжпредметні зв’язки фізики з іншими навчальними предметами", "Методика створення елективних курсів з фізики" тощо;

забезпечення відповідними підручниками, навчально-методичними посібниками, засобами навчання;

створення інформаційно-комунікаційного середовища для реалізації дистанційної освіти, мережевої організації професійної підготовки тощо.

3. Науковий супровід підготовки майбутніх учителів до роботи у профільній школі передбачає залучення студентів до науково-дослідної роботи, реалізацію завдань дослідницького характеру, наприклад, розроблення  студентом технологій, спрямованих на викладання фізико-математичних дисциплін у профільній школі.

4. Педагогічна практика студентів – це практичне застосування отриманих у педагогічному вищому навчальному закладі знань із педагогіки, психології, методики навчання фізики на різних ступенях у навчальних закладах різних типів, класах різних профілів.

Під час проходження педагогічної практики з викладання фізики студенти повинні виконати всі види роботи, які здійснює вчитель фізики у школі. Педагогічна практика студентів у профільній школі додатково має включати:

викладання фізики на уроках у класах різних профілів навчання;

підготовку і проведення фізичних експериментів і дослідів з урахуванням рівня і профілю навчання;

практичне використання знань міжпредметного змісту;

підготовку і проведення інтегрованих уроків, бінарних уроків, позакласних і позашкільних заходів профільного напрямку;

відпрацювання навичок упровадження педагогічних технологій, спрямованих на розвиток особистості дитини у межах обраного нею профілю навчання.

5. Підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до роботи у профільній школі має супроводжуватися психологічним моніторингом  з метою своєчасної корекції дії чинників, що впливають на загальний процес професійної підготовки майбутніх учителів (рівень знань, педагогічні здібності та педагогічна спрямованість, успішність професійної діяльності та задоволеність нею, здібності до розвитку творчого потенціалу, властивості нервової системи, конвергентне і дивергентне мислення, активність особистості, формування позитивної мотивації до навчання, формування професійної мобільності, корекція проявів педагогічної інертності, формування позитивної "Я"-концепції тощо).

 

Список використаних джерел

1. Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі / Наказ МОН України від 11.09.09 № 854 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/pro-ministerstvo/normativno-pravova-baza/normativno-pravova-baza-diyalnosti-ministerstva/nakazi/4918-nakaz-mon-n854-v%D1%96d-1092009-r

2. Курлянд З.Н. Концепція мультиплікативного функціонування вищої школи як шлях до трансформації сучасного виміру системи вищої освіти України /            З.Н.Курлянд // Науковий вісник / Одеса : ПНПУ ім. К.Д.Ушинського. – 2010. – № 11-12.– С.194-200.

3. Єфремова О.І. Професійна підготовка майбутніх учителів до роботи у профільній школі / О.І.Єфремова // Творча особистість учителя : проблеми теорії і практики : збірник наук. праць / Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія 16. – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011.– – Вип. 14 (24). – С. 304-308.

 

Ордановская А.И. Концепция подготовки будущих учителей физико-математических дисциплин профильной школы

В статье представлена концепция подготовки будущих учителей физико-математических дисциплин к работе в профильной школе на основе технолого-ориентированного подхода

 

Ключевые слова: профильная школа, профессиональная подготовка учителей

 

Ordanovska, O.I. The Conception of the Training Teachers of Physics and Mathematics in the Type Secondary School

 The article includes the conception of the training teachers of physics and mathematics in the type secondary school.

 

Key words: type school, teachers' training.