Сухович Г.А.,

пошукувач ЦІППО

АПН України

 

Упровадження комплексної моделі моніторингу розвитку загальноосвітнього  навчального закладу на основі комп’ютерних технологій (методичні рекомендації)

 

У статті розкрито основні етапи проведення моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій. Подано методичні рекомендації щодо впровадження комплексної моделі моніторингу розвитку ЗНЗ.

Ключові слова: загальноосвітній навчальний заклад, розвиток ЗНЗ, освітній моніторинг, комп’ютерна модель, модуль адаптації, динаміка змін, прогноз розвитку.

 

В умовах реформування соціальної та економічної структур суспільства України суттєвого значення набуває проблема цілеспрямованих змін у загальній середній освіті як складовій соціокультурної частки діяльності людини.

Завдання педагогічної науки у цьому напрямі – розроблення і впровадження комплексної моделі моніторингу розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій.

Розробці зазначених питань приділяють увагу О.Ануфрієва (вимірювання  кінцевих результатів діяльності закладів освіти) [1], В.Бондар (управлінський аспект педагогічного аналізу) [2], Л.Даниленко (менеджмент інновацій в освіті) [3], Г.Дмитренко (цільове управління освітою) [4], Г.Єльникова (наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою) [5; 6], Л.Забродська, Є.Чернишова (інформаційно-комунікаційні технології управління ЗНЗ) [7], Т.Лукіна (теорія і практика моніторингу якості освіти) [8], В.Маслов (наукові основи процесу управління ЗНЗ) [9], В.Черепанов (експертні оцінки в педагогічних дослідженнях) [11].

Метою статті є подання методичних рекомендацій щодо впровадження комплексної моделі моніторингу розвитку закладу загальної середньої освіти.

Основними завданнями моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій є такі:

       комплексне спостереження за змінами показників діяльності учнів, учителів, керівників закладу освіти;

       отримання прогнозу розвитку ЗНЗ;

       поточне і періодичне коригування їх діяльності щодо спрогнозованого результату;

       досягнення сталого спрямованого розвитку закладу за рахунок підсилення критеріальності та цілеспрямованості управління;

       підвищення рівня здатності керівника приймати управлінські рішення в умовах невизначеності й мінливості.

Інструментарієм для впровадження комплексної моделі моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій є:

1.      Базові кваліметричні моделі:

       впливу батьків на навчання учня,

–       діяльності учня,

–       діяльності педагогічного працівника,

–       діяльності загальноосвітнього навчального закладу,

–       прогнозу розвитку ЗНЗ.

2.      Комп’ютерні варіанти цих моделей у табличному редакторі Excel, які автоматично обчислюють, проводять попередній аналіз отриманих даних і будують діаграми.

3.      Анкети для учасників освітнього процесу.

4.      Таблиці в Excel для обчислення коефіцієнтів вагомості факторів і критеріїв.

З метою оперативного аналізу та раціонального сприймання отриманої інформації створюється бланк реєстрації експертних даних, які заносяться у відповідні комп’ютерні програми (додаток 1).

Після визначення інструментарію розробляється алгоритм упровадження моделі моніторингу розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій (рис. 1).

 

Рис.1. Алгоритм впровадження моделі моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій 

 

Упровадження моделі моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій  вимагає підтримки гнучкого режиму функціонування ЗНЗ в межах узгоджених вимог громадян, суспільства, держави. Для досягнення цієї мети можна використати такі способи:

1.      Організація діяльності ЗНЗ в режимі взаємоузгодження з міським управлінням освіти і науки з одного боку, а з іншого – з громадськістю, соціумом.

2.      Прогнозування напрямів розвитку закладу.

3.      Організація висхідного і низхідного потоків управлінської інформації.

Висхідний потік інформації спрямовується на узгодження з відповідним органом управління загальною середньою освітою.

Низхідний потік узгодженої інформації спрямовується до використання шкільним модулем адаптації.

За підсумками обчислення реального вектора активності соціуму школи формуються періодичні висхідні потоки інформації. Періодично школа отримує низхідним потоком інформацію про підсумки аналізу експертизи діяльності учасників освітнього процесу та ЗНЗ, яку вона використовує у своїй роботі.

Способами забезпечення виконання основного завдання впровадження моніторингу в межах зазначених вище є такі:

1.     У межах першого способу:

1.1.  Адаптація моделі моніторингу розвитку ЗНЗ  до умов регіону.

1.2.  Визначення пріоритетів розвитку ЗНЗ і встановлення оптимальних, зважених коефіцієнтів вагомості факторів і критеріїв його діяльності.

1.3.  Взаємоузгодження факторів і критеріїв моделі розвитку ЗНЗ з пріоритетами розвитку освіти міста (району).

2.     У межах другого із зазначених способів такі:

2.1.  Включення коефіцієнтів вагомості у низхідний інформаційний потік для застосування у відповідних моделях діяльності.

2.2.  Періодичне визначення якості діяльності ЗНЗ та коригування відповідно з цим управлінських впливів.

3.     У межах третього способу  це:

3.1. Організація періодичного анкетування учасників навчально-виховного процесу щодо пріоритетів розвитку ЗНЗ та визначення на цій основі тенденцій розвитку закладу.

3.2. Узгодження вектора діяльнісної активності та нормативного вектора розвитку ЗНЗ і коригування відповідно до цього цільових функцій.

Як засоби вирішення завдань щодо впровадження комплексної моделі моніторингу розвитку ЗНЗ визначаємо такі:

1.      Створення комп’ютерної інформаційної мережі школи.

    Створення мережі автоматизуватиме процеси обчислення і передавання даних висхідним і низхідним потоками. Це сприятиме впровадженню закону економії часу в діяльність усіх суб’єктів управління загальноосвітнім навчальним закладом.

2.      Створення спеціального структурного підрозділу – модуля адаптації.

    Забезпечення діяльності цього підрозділу проводиться на основі комп’ютеризації робочих місць і призначення на посадові місця професійних працівників, які володіють комп’ютером і працюють з табличним редактором Excel.

Рекомендуємо створити базову підструктуру модуля адаптації у складі 5-8 осіб:

1.      Один керівник (бажано заступник директора з науково-методичної роботи), який керує роботою модуля, відповідає за таке:

–     аналіз нормативних і директивних документів, обчислення реальних векторів активності у розвитку ЗНЗ;

–     оперативне проведення оброблення коефіцієнтів вагомості;

–     якість навчання працівників модуля адаптації до користування моделями і методикою проведення моніторингу;

–     установлення конкретних термінів анкетування учасників навчально-виховного процесу і самомоніторингу ЗНЗ для визначення пріоритетів його розвитку;

–     конфіденційність отриманої інформації;

–     своєчасне доведення аналітичної інформації до відповідних учасників навчально-виховного процесу для включення її у відповідні потоки управлінської інформації;

–     матеріально-технічне забезпечення діяльності модуля адаптації (комп’ютерна база, бланки, канцтовари…).

2.      Три-шість експертів підрозділу модуля адаптації (залежноі від кількості учнів, які навчаються у досліджуваному ЗНЗ), які відповідають за:

–     толерантність проведення експертизи;

–     конфіденційність отриманої інформації;

–     відповідність проведення експертизи розробленій методиці;

–     своєчасність подавання результатів для занесення їх до банку даних.

3.      Один системний оператор (бажано вчитель інформатики чи лаборант), який відповідає за:

–     конфіденційність отриманої інформації;

–     якісну роботу комп’ютеризованих моделей;

–     своєчасне введення отриманих результатів до банку даних;

–     своєчасне надання керівнику модуля адаптації опрацьованих матеріалів.

Модуль адаптації виконує наступні завдання:

1.       Приведення тенденцій розвитку ЗНЗ у відповідність до нормативних вимог, що передбачає такі заходи:

1.1. Анкетування учасників навчально-виховного процесу щодо власних пріоритетів діяльності. На цій основі визначаються вектори їх активності.

1.2. Узгодження пріоритетів діяльності ЗНЗ з вимогами громадян, суспільства, держави. Обчислюються коефіцієнти вагомості факторів і критеріїв діяльності школи, які закладаються у відповідну базову кваліметричну модель.

1.3. Визначення тенденцій розвитку ЗНЗ та надання відповідних рекомендацій щодо раціональної корекції та самокорекції.

2.   Здійснення моніторингу розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі комп’ютерних технологій. Для цього двічі протягом навчального року проводяться спеціальні експертні заміри за всіма критеріями. Визначення коефіцієнта відповідності проводиться методом експертної оцінки (5; 6; 8; 11).

Періодичність вимірювання ступеня відповідності діяльності ЗНЗ визначається  на початку експерименту. Оптимальним є варіант, коли експертна оцінка проводиться двічі на навчальний рік: перший раз – в кінці вересня - на початку жовтня, а другий – в кінці квітня - на початку травня.

Оскільки технологія визначає алгоритм, методику і способи застосування моніторингу розвитку ЗНЗ на кожному із рівнів діяльності закладу: “батьки – учень – педагог – керівник – ЗНЗ“, то і кожний рівень має своє функціональне призначення щодо збирання, оброблення та руху інформації для забезпечення отримання об’єктивних даних. Для обчислення реального вектора активності на кожному рівні організується і проводиться соціологічне опитування громадськості, впливових структур, фахівців щодо власних пріоритетів діяльності всіх учасників навчального процесу. Норма-вектор задається базовою кваліметричною моделлю діяльності, а також обчислюється під час оброблення відповідної директивної та нормативної інформації, що враховується у процесі адаптації моделі до місцевих умов.

Відстеження здійснюється на підставі показників оцінки або самооцінки діяльності, які проставляються у відповідні бланки; при цьому процедура оцінювання повинна викликати довіру в учасників навчально-виховного процесу, тобто має бути зрозумілою для тих, кого вона стосуються. Аналіз оцінювання повинен наочно показувати, які кроки необхідно спланувати і здійснити, щоб змінити ситуацію на краще. Анкетування не повинно проводитись у категоричній формі, щоб не викликати неадекватну реакцію його учасників.

Виключно самоекспертиза є основою оцінювання рівня діяльності учня і впливу сім’ї на його навчання. Синтез самоекспертизи і незалежної експертизи є основою для оцінювання рівня діяльності педпрацівника та загальноосвітнього навчального закладу.

Аналіз проводиться за комп’ютеризованими кваліметричними моделями. Для цього заповнені бланки експертиз передаються у шкільні модулі адаптації, де отримані дані заносяться у відповідні файли.

У процесі проведення моніторингу розвитку ЗНЗ велика увага повинна приділятись залученню до співпраці учнів, їх батьків, педагогів, адміністрації шкіл. Тому на першому – підготовчому – етапі мають використовуватися лекційні, семінарські й практичні заняття, метою яких є навчання використанню базових кваліметричних моделей діяльності відповідної групи-учасника освітнього процесу для самокоригування і самоорганізації своєї роботи та вироблення мінімально необхідних навичок користування вказаними моделями.

Методи емпіричного дослідження – опитування, анкетування, тестування – використовуються для оперативного отримання первинної інформації про стан керованого об’єкта. Вивчення, аналіз та інтерпретація отриманих даних дадуть можливість не тільки проаналізувати отримані результати, а й адаптувати діяльність відповідних об’єктів дослідження до заданих умов діяльності. Проведення координаційних нарад, групових та індивідуальних консультацій, семінарів з обміну досвідом дозволять повною мірою, всебічно і максимально корисно використати отримані аналітичні результати  для розроблення рекомендацій усім групам учасників експерименту.

Отримана інформація сортується та аналізується за логічно виділеними потоками. По-перше, дані експертизи діяльності учнів розгалужуються за ступенями навчання – відповідно І-го (учні 4-х класів), ІІ-го (учні 9-х класів) і ІІІ-го (учні 11-х класів). По-друге, із загального потоку інформації про діяльність педагогічних працівників виокремлюються дані про діяльність директора закладу, що дає змогу зіставити і проаналізувати виділений результат із загальними підсумками діяльності ЗНЗ в цілому. По-третє, аналітична інформація про діяльність закладу освіти розглядається не тільки в цілому, а й пофакторно. Отже, до підсумкових протоколів та до програми прогнозу розвитку кожного загальноосвітнього навчального закладу надходять 16 потоків інформації, а саме:

1.      Загальний рівень діяльності учня школи І-го ступеня.

2.      Загальний рівень діяльності учня школи ІІ-го ступеня.

3.      Загальний рівень діяльності учня школи ІІІ-го ступеня.

4.      Загальний рівень впливу батьків на навчання учнів.

5.      Загальний рівень діяльності педагогічних працівників.

6.      Загальний рівень діяльності директора ЗНЗ.

7.      Загальний рівень діяльності загальноосвітнього навчального  закладу.

8.      Створення системи управління.

9.      Організація освітнього процесу.

10. Організація роботи з педагогічними кадрами.

11. Матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу.

12. Організація роботи у системі “ЗНЗ – сім'я – соціальне середовище”.

13. Соціальний захист, адаптація, збереження і зміцнення здоров'я учнів і працівників.

14. Стан загальноосвітньої підготовки випускників.

15. Стан соціальної адаптації учнів.

16. Вплив ЗНЗ на позитивний розвиток учнів, формування соціально зрілої особистості громадянина України.

              Для аналізу використовуємо файл “Прогноз розвитку ЗНЗ”. За наявності даних двох і більше експертиз раціонально вдатися до прогнозування тенденцій розвитку закладу освіти. Порівняльний аналіз об’єктивно отриманих даних з підсумками прогнозу дає можливість менеджеру освіти в умовах мінливості та нестабільності оперативно і аргументовано прийняти виважене, раціональне управлінське рішення (або цикл управлінських рішень) з вирішення проблем розвитку керованого ним закладу. Прийняті рішення повинні лягти в основу планування роботи закладу в цілому та за окремими напрямами зокрема.

Таким чином, результатом використання моніторингу розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій має стати відслідковування діяльності учасників навчально-виховного процесу, розвитку ЗНЗ  та створення механізму їх взаємодії з метою поточного і періодичного коригування діяльності на заданий результат – спрямований розвиток закладу, а саме:

1) досягнення взаємоузгодженості дій на всіх рівнях управління ЗНЗ: учень – учитель; учитель – заступник директора; заступник директора – директор. Показниками взаємоузгодженості дій є ступінь взаємонаближення цілей виконавців і керівників, спрямованість колективних зусиль на досягнення спільної мети, наявність розподіленої і чітко визначеної відповідальності, підвищення ступеня самостійності кожного учасника навчально-виховного процесу щодо реалізації спільної мети, визнання значущості кожного виконавця, сприяння розвитку індивідуальності кожного у процесі досягнення спільної мети, відкритість взаємодії;

2) поява і розвиток процесів самоорганізації, що передбачає збільшення:

–    активності й ініціативи “знизу”;

–    кількості питань, що вирішуються самостійно на місцях;

–    кількості педагогічних працівників, які продовжують навчання в магістратурі та аспірантурі, підвищують категорію за результатами позачергової атестації і отримують педагогічні звання;

–    кількості педагогічних працівників, які беруть участь і перемагають у професійних конкурсах, педагогічних ярмарках;

–    кількості учнів, переможців предметних олімпіад та конкурсів;

–    кількості учнів, учасників МАН;

–    кількості випускників, які успішно адаптуються на ринку праці;

3) позитивна динаміка діяльності та сталий спрямований розвиток загальноосвітнього навчального закладу за рахунок підсилення критеріальності і цілеспрямованості управління;

4) підвищення здатності керівника загальноосвітнього закладу приймати рішення в умовах невизначеності й мінливості;

5) створення системи адаптивного управління в ЗНЗ, показниками якої є наявність в управлінському циклі реалістичної мети, придатних до корекції критеріальних кваліметричних моделей вимірювання результату діяльності всіх учасників освітнього процесу, кооперації дій керівників і виконавців у проміжному партнерстві, самомоніторингу процесу та зовнішнього моніторингу результату за моделлю “вхід - вихід”, виявлення невикористаних резервів, “автоматичне” внесення їх у критеріальну модель (наявність прогностичного регулювання) і узгодження реального й нормативного векторів активності учасників здійснення та розвитку загальноосвітнього навчального закладу;

6) інтегративним результатом є позитивна динаміка задоволеності учнів, батьків, учителів, громадськості, органів державного управління загальною середньою освітою, процесом і результатом діяльності школи.

 

 

Список використаної літератури

1. Ануфрієва О.Л. Вимірювання кінцевих результатів діяльності закладів освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2007. – № 4. – С. 56-60.

2. Бондар В.І. Теоретичні основи і технологія педагогічного аналізу: управлінський аспект: Навч. посібник. – К.: УДПУ, 1996. – 67 с.

3. Даниленко Л.І. Менеджмент інновацій в освіті. – К.: Шкільний світ, 2007. – 120 с.

4. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1996. – 140 с.

5. Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні: Монографія. – К.: ДАККО, 1999. – 303 с.

6. Єльникова Г.В. Новий погляд на управління загальною середньою освітою // Імідж сучасного педагога: Науково-практичний освітньо-популярний часопис № 3-4 (14-15). – Полтава: ПДПУ та ПОІППО, 2001. – С. 28-29.

7. Забродська Л., Чернишова Є. Інформаційно-комунікаційні технології управління сучасним закладом освіти // Освіта і управління. – 2002. – № 2. – Т. 5. – С. 19-28.

8. Лукіна Т.О. Моніторинг якості освіти: теорія і практика. – К.: Шкільний світ, 2006. – 128 с.  

9. Маслов В.І. Наукові основи та функції процесу управління загальноосвітніми навчальними закладами: Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2007. – 150 с.

10. Сухович Г.А. Прогноз розвитку ЗНЗ на основі комп’ютерних технологій //  Комп’ютер в сім’ї і школі. – 2008. – №3. – С. 32-37.

11. Черепанов В.С. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. – М.: Педагогика, 1989. – 152 с.

 

 

Сухович Г. Внедрение комплексной модели мониторинга развития общеобразовательного учреждения на основе компьютерных технологий  (методические рекомендации) 

В статье раскрыто основные этапы проведения мониторинга развития ОУЗ на основе компьютерных технологий. Поданы методические рекомендации относительно внедрения комплексной модели мониторинга развития ОУЗ.

Ключевые слова: общеобразовательное учебное заведение, развитие ОУЗ, образовательный мониторинг, компьютерная модель, модуль адаптации, динамика изменений, прогноз развития.

 

 

Suhovich Georgy. Implementation of complex model of development monitoring in a secondary school on the basis of computer technologies 

The article exposes the basic stages of conducting of development monitoring of a secondary school on the basis of computer technologies. Methodical recommendations are given in relation to introduction of complex model of monitoring of development of a secondary school.

Key words: general educational establishment, development of a secondary school, educational monitoring, computer model, module of adaptation, loud speaker of changes, prognosis of development.