Шахненко В.І.,

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна

 

 

Незапроектовані можливості шкільного предмета «Основи здоров’я»

 

 

На основі співставлення законів України про освіту, положень основних документів про освіту і чинної програми "Основи здоров’я" автором проаналізовано питання реалізації функцій предмета "Основи здоров’я" щодо ознайомлення учнів зі складовими здоров’я, підготовкою школярів до ведення здорового способу життя, а також здійснення моніторингу здоров’я дітей і підлітків.

 

Ключові слова: здоров’я, складові здоров’я, соціальне, духовне, психічне та фізичне здоров’я, здоровий спосіб життя, моніторинг здоров’я.

 

 

Вступ. Процес виродження української нації, що розпочався у 70-і роки минулого століття, в умовах соціальної, екологічної та економічної кризи набув масштабного характеру. У різних регіонах України смертність у 2-4 рази перевищує народжуваність. Щороку у державі населення зменшується на 0,4 млн. людей. ООН віднесла Україну до вимираючих країн світу.

Як свідчать статистичні дані, процес виродження нації починається в сім'ї і школі. Так, початкову школу закінчує 20 відсотків здорових дітей, а середню – лише 5-7. Однією з причин цього, на наш погляд, є низький рівень культури здоров'я, валеологічна безграмотність, невміння зберігати і зміцнювати здоров'я. У родинах сучасних учнів загальноосвітньої школи поширене куріння, вживання алкоголю, а в деяких – і наркотиків. Для прикладу, серед дорослого населення палить половина чоловіків і 20 відсотків жінок. Від алкоголізму страждає 84,4, а від алкогольних психозів – 18,9 людей на 100 тисяч населення. За іншими даними, в Україні – 6 відсотків алкоголіків. Причому на кожні 8 алкоголіків припадає 1 жінка. В такому оточенні виховуються діти в родинах.

Школа є часткою суспільства, його віддзеркаленням. Третина учнів середніх загальноосвітніх шкіл курить, а кожен 10-й учень вживає наркотики. Сьогодні Україна займає перше місце в Європі за швидкістю розповсюдження ВІЛ-інфекції, що створює загрозу для генофонду нації [20]. Особливо непокоїть те, що останнім часом ці негативні явища мають місце серед жіночої частини учнів та дорослого населення, яким самою природою призначено дарувати життя і здоров'я новим поколінням.

На підставі викладеного можна зробити висновки, що між низьким станом здоров'я учнів загальноосвітньої школи і їх неготовністю до ведення здорового способу життя існує прямий зв’язок.

Однією з причин такого становища, на нашу думку, є те, що школа недостатньо готує учнів до ведення здорового способу життя. До того ж у школярів на це не вистачає часу через перевантаженість навчальними заняттями. Як було зазначено в доповіді В.Г.Кременя на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти, перевантаження учнів шкідливо позначається на стані їхнього здоров’я: 50 відсотків дітей і підлітків мають незадовільну фізичну підготовку, серед них зросла кількість серцево-судинних та інших захворювань [9].

У сучасності картина не покращилась. Як зазначено в "Тезах доповіді Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2007 року", згідно статистичних даних останніх років зберігається тенденція до погіршення здоров’я і фізичної підготовленості дітей та учнівської молоді. Результати щорічних медичних обстежень показали, що за останні 15 років (з 1998 по 2006 рік) кількість дітей віком до 14 років з серцево-судинними недугами зросла з 14,5 до 28,2%; хворобами опорно-рухового апарату – з 31,9 до 67,1%; з надмірною масою – з 7,0 до 8,9 відсотків [20]. Якщо порівняти робочий день дорослої людини і учня, то учень працює півтори зміни.

Важливість розгляду проблеми збереження здоров’я учнів полягає ще й у тому, що, як відомо, 75 відсотків хвороб дорослих є наслідком умов життя у дитячому і підлітковому віці. Тобто майбутнє здоров’я нації закладається в сучасній сім’ї і школі. Саме тому, напевне, існують прогнози, що нинішні 14-15-річні підлітки не доживуть до пенсійного віку.

І оскільки здоров’я людини за розрахунками зарубіжних і вітчизняних вчених на 18-20 відсотків залежить від спадковості, на 18-20 – від соціально-економічних та екологічних умов, на 8-9 – від системи охорони здоров’я та медицини і на 51-53 – від способу життя, розглянемо, як у загальноосвітніх навчальних закладах готують учнів до ведення здорового способу життя.

Способи розв’язання проблеми. У ст. 5 Закону України "Про загальну середню освіту" серед завдань освіти вказано на необхідність виховання свідомого ставлення до здоров’я, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів. На реалізацію цих завдань відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" у 2000 році було розроблено "Державний стандарт початкової загальної освіти" [3], в якому вказано, що "Освітня галузь "Здоров’я і фізична культура" забезпечує свідоме ставлення учнів до свого здоров’я, сприяє фізичному розвитку, формує основи здорового способу життя. Все це мало здійснюватися на уроках фізичної культури. Проте, вважаємо, це питання у практиці роботи школи себе не виправдало, тому було розроблено доповнений варіант.

У "Державному стандарті початкової загальної освіти (зі змінами ...)" 2005 року [4] було вказано, що головною метою галузі є розвиток фізичних, соціальних, психічних і духовних якостей особистості. Галузь "Здоров’я і фізична культура" містить змістові лінії: "Здоров’я людини"; "Фізична складова здоров’я", "Соціальна складова здоров’я" і "Психічна та духовна складові здоров’я". Цей зміст є достатнім для початкової школи. Проте Державний стандарт не передбачає моніторингу здоров’я учнів.

"Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти" [5] є продовженням попереднього і містить ті ж змістові лінії. У ньому вказано на необхідність будувати навчання учнів на основі правових положень державного і міжнародного законодавства з охорони здоров’я, врахування вікових особливостей учнів; розкрито складові здоров’я; він спрямований на підготовку учнів до ведення здорового способу життя; у його змісті передбачено засвоєння учнями правил гігієни і профілактики захворювань на ВІЛ та ІПСШ, а також участь учителів, лікарів і батьків у проведенні моніторингу здоров’я учнів.

На основі цих державних стандартів розроблено навчальні програми "Основи здоров’я" для початкової школи – перший варіант [1; 16; 18] і другий варіант [2; 17] – після доповненого Державного стандарту базової і повної загальної початкової освіти.

Навчальна програма початкової школи "Основи здоров’я" [2;17] ставить за мету формування в учнів уявлення про здоров’я, мотивування позитивного ставлення до збереження і зміцнення здоров’я, формування основних життєвих навичок щодо здорового способу життя. Програма включає фізичну складову як фізичний (тілесний) стан і фізичний розвиток; соціальну складову як узгоджену взаємодію дитини з природним і соціальним середовищем; психічну складову як розвиток основних функцій психіки, досягнення психічного благополуччя за оптимального пристосування до змін середовища і духовну складову здоров’я, тобто поєднання бачення прекрасного в оточенні і самій людині, вироблення певних правил поведінки, зокрема – і відповідального ставлення до здоров’я. Здоровий спосіб життя розглядається як спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров’я на довгі роки [16].

Проте у програмі не розкрито складових здорового способу життя. Як видно з таблиці 1, у програмі проходять складові здоров’я, а поняття "здоровий спосіб життя" засвоюється лише у 3-у класі (тема "Людина та її здоров’я"),  складові здоров’я – у 4-у класі. Що ж до визначення індивідуального рівня здоров’я, то у програму включено поняття "ознаки здоров’я" у 1-у класі, але не названо їх і запропоновано учням порівнювати самопочуття здорової і хворої людини [16]; у 2-у класі учні повинні вимірювати свій зріст і вагу [17]; у 3-у класі називати показники свого здоров’я [2], проте не вказано, які саме; у 4-у класі розглядаються показники фізичного розвитку дитини [2], проте не вказано які.

Метою інтегрованого предмета "Основи здоров’я" у 5-9-х класах є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної поведінки щодо життя і здоров’я [13]. Завданнями предмета є формування в учнів мотивації дбайливого ставлення до життя і здоров’я, стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, соціального, психічного і духовного потенціалу людини.

Навчальна програма "Основи здоров’я" побудована на основі складових частин здоров’я: фізичного, соціального, психічного і духовного. Оскільки немає можливості і потреби викладати зміст програми, зазначимо, що змістові лінії і розділи побудовані на цій основі та майже повністю відображають відповідний зміст. Разом з тим зазначаємо, таке розміщення складових частин є порушенням логіки. У природі і суспільстві існує інша послідовність: соціальна складова здоров'я як умова життя в суспільстві і формування духовності, духовне здоров’я, психічна і фізична складові здоров’я.

 Навчальні програми "Основи здоров’я" (1-9-х класів) розглянемо з точки зору ознайомлення учнів зі складовими здоров’я, їх підготовки до ведення здорового способу життя і моніторингу здоров’я.

Насамперед зазначимо, що в навчальній програмі запропоновано учням 5-го і 9-го класів спостерігати за своїм здоров’ям [13], визначати рівень свого фізичного розвитку у 5-у, 6-у, 7-у і 9-у класах [13], але в не представлено механізми його вимірювання. Структуру шкільного навчального предмета "Основи здоров’я" в цілому розглянемо за допомогою таблиці 1.

 

Таблиця 1

Структура шкільного предмета "Основи здоров’я" (1-9 класи)

з/п

Основні складові здоров’я (за навчальною програмою) Класи
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1.

Соціальна складова здоров’я (вміщено окремі аспекти, розкрито сутність)

+ + + + + + + + +
2.

Духовна складова здоров’я (вміщено окремі аспекти, розкрито сутність)

+ + + +       + +
3.

Психічна складова здоров’я (вміщено окремі аспекти,  розкрито сутність)

+ + + + + + + +  
4.

Фізична складова здоров’я (вміщено окремі аспекти,  розкрито сутність)

+ + + + ++ ++      
5.

Здоровий спосіб життя (вміщено окремі аспекти, розкрито сутність)

    +   +   + + +
6.

Моніторинг здоров’я (визначення індивідуальних показників, моніторинг, механізми)

        +   + + +

 

 

Висновки. Навчальна програма "Основи здоров’я" забезпечує таке:

підводить учнів до висновку про цінність і неповторність життя;

дає багато знань про здоров’я і знайомить школярів зі складовими здоров’я;

сприяє формуванню в учнів мотиваційної установки на збереження, зміцнення, формування і відтворення здоров’я, потребу вести здоровий спосіб життя;

пропонує дітям і підліткам 1-9-х класів замислитись над станом свого здоров’я та навчає їх цьому.

Разом із тим зазначаємо: після того, як було підготовлено "Державний стандарт базової і повної середньої освіти" і навчальну програму інтегрованого предмета "Основи здоров’я", вітчизняна валеологія значно розвинулась, і саме з цих позицій робимо спробу вказати на такі недоліки і упущення:

складові частини здоров’я (фізичне, соціальне, психічне та духовне) [13] і відповідні розділи викладено з порушенням логіки. У природі і суспільстві існує така послідовність і взаємовплив: соціальна складова здоров'я як умова життя в суспільстві і формування духовності; духовне здоров’я; психічна і фізична складові здоров’я;

у процесі вивчення предмета пропонується знайомити учнів зі складовими, умовами, компонентами, правилами, виробленням навичок здорового способу життя, проте не розкривається їх сутність, тобто пропонується робити те, що не розкрито;

у навчальній програмі учням 5-го і 9-го класів запропоновано спостерігати за своїм здоров’ям [13], визначати рівень свого фізичного розвитку у 5-у, 6-у, 7-у і 9-у класах [13], але не дано механізмів його вимірювання;

у Державному стандарті базової і повної середньої освіти передбачено проведення моніторингу здоров’я учнів на уроках "Основ здоров’я" [5], проте у змісті навчальної програми моніторинг відсутній;

у Державному стандарті вказано на необхідність формування в учнів уявлень про значення шлюбу і сім’ї для народження і виховання дитини та знання щодо функцій сім’ї в аспекті збереження та зміцнення здоров’я, попередження шкідливих звичок тощо, але це не відображено у програмі. Навчальний предмет "Основи здоров’я" не готує учнів до створення сім’ї і виховання дітей;

у курсі предмета недостатнє відображення знайшли фундаментальні знання загальної гігієни, гігієни одягу, особливо дівчат, що є натепер актуальним питанням;

навчальним предметом не передбачено визначення індивідуального рівня здоров’я школяра іа його врахування у виборі професії;

у процесі вивчення предмета учні не навчаються, як зберегти своє здоров’я у постчорнобильський період;

на уроках  з "Основ здоров’я" учні не одержують знань про вплив космосу на фізичний і психічний стан людини, про біоритми людини та їх врахування у розробленні режиму дня;

визначальним у формуванні психічного і фізичного здоров’я є духовність, духовне здоров’я. Проте такого підходу у розробленні навчальної програми не простежується, як і в розробках державних програм, зокрема –  програми ВООЗ «Здоров’я – 21» [8], яка вміщує 21 завдання поліпшення здоров’я, серед яких немає жодного завдання щодо духовного здоров’я дитини;

вивчення цього предмета припиняється у 9-му класі.

До зазначеного варто додати ще й таке: за період, коли у школах України викладався предмет "Основи здоров’я", валеологія як наука значно розвинулась, що не знайшло відображення у змісті навчальної програми "Основи здоров’я" і вказані до неї недоліки є наслідком і цього явища.

Завдання підготовки учнів ЗНЗ до ведення здорового способу життя. Підсумовуючи аналіз державних документів, особливо навчальних програм "Основи здоров’я", та враховуючи певні зміни в суспільстві, можна зробити такі загальні висновки.

1. Процес виродження нації в Україні не призупинено. Як визнав Міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко, зберігається тенденція до погіршення здоров’я і фізичної підготовленості дітей та учнівської молоді. Виходячи з цього, формування здорового способу життя за допомогою освіти виокремлено як один з пріоритетних напрямів державної політики й розвитку освіти [20]. Отже, виникла потреба в кардинальних змінах до вирішення зазначеного питання у державі в цілому і в системі загальної середньої освіти зокрема.

2. Зі зміною вимог щодо вищої освіти у процесі переходу на європейські стандарти, можливо, виникла потреба у перебудові змісту освіти і в загальноосвітній школі. І оскільки процес виродження нації в Україні не зупинено, а здоров’я учнів залишається вкрай незадовільним, загальноосвітню школу закінчує лише 5-7 відсотків здорових учнів, то, напевне, разом з перебудовою вищої ланки освіти, а, можливо, і змісту освіти середньої загальноосвітньої школи, повинна покращитися підготовка учнів до ведення здорового способу життя. У процесі його здійснення потрібно було розв’язати низку проблем, а саме:

         не втрачаючи основ рис національної системи освіти і виховання, дещо зменшити тижневе навантаження учнів, скоротивши кількість уроків і обсяг навчального матеріалу;

         крім трьох уроків фізичної культури продовжити вивчення курсу "Основи здоров’я" до 12-о класу з такими доповненнями:

·         розглядати взаємозв’язок і взаємовплив складових здоров’я людини у курсі "Основи здоров’я" у послідовності: соціальне середовище, духовність, психічна і фізична складові здоров’я;

·         визначальною у змісті програми "Основи здоров’я" повинна бути духовна складова здоров’я;

·         до навчальної програми предмета "Основи здоров’я" доцільно ввести навчальний матеріал, який сприятиме  підготовці учнів до вибору професії залежно від стану їхнього здоров’я;

·         доповнити зміст розглядуваної програми питаннями підготовки учнів до створення сім’ї і виховання дітей або ввести окремий предмет "Моя сім’я";

·         навчальну програму варто доопрацювати з розрахунку на включення учнів у практичну діяльність, оскільки існує нагальна потреба у формуванні практичних навичок ведення здорового способу життя у дітей та учнівської молоді [20].

Розв’язання цих завдань, на наш погляд, сприяло б підвищенню рівня підготовки учнів до ведення здорового способу життя, покращанню їхнього здоров’я, підвищенню рівня працездатності і збільшенню тривалості життя, а в цілому – призупиненню процесу виродження нації.

 

 

Список використаної літератури

1. Бібік Н. Інтегрований курс "Основи здоров’я". Програма. 3-4 класи       [Бібік Н., Бойченко Т., Коваль Н., Манюк О.] // Початкова школа. – 2003. – № 2. – С. 43-49.

2. Бібік Н. Основи здоров’я. Навчальна програма. 3-4 кл. // Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 кл. / Н.Бібік, Т.Бойченко, Н. Коваль – К. : Початкова школа, 2006. – С. 187-195.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта України. – 2000. – № 50.– С. 1-32 (Вкладка).

4. Державний стандарт початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України від 20.10.2005 "Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання") // Початкова школа. – 2006. – № 2. – С. 2-44 (Вкладка).

5. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – № 1-2. – С. 30-65.

6. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту". – К. : Ґенеза, 1996. – 36 с.

7. Закон України "Про загальну середню освіту" // Урядовий кур’єр. – 1999. – №125-126. – С. 5-8.

8. Здоровье – 21. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ. – Копенгаген: Всемирная организация здравоохранения. Европейское региональное бюро, 1999. – 310 с.

9. Кремень В. Освіта в Україні. Доповідь Міністра освіти і науки України на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти / В.Кремень // ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти 7-9 жовтня 2001. – К., 2002. – 232 с.

10. Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України № 620/563 від 15.08.2006 "Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах".

11. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / [укл. М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, К.М.Левківський, Ю.В.Сухарніков]. – К. : МОН України, 2004. – 60 с.

12. Шахненко В. Моніторинг здоров’я: навчальна програма спецкурсу для студентів спеціальностей "Дошкільне виховання", "Початкове навчання", "Біологія", "Фізкультура", "Психологія", "Соціальна педагогіка" та "Дефектологія" педагогічних ВНЗ України (освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр) / укл. В. Шахненко, Є. Цуканова, С. Страшко. – Харків : ФОП "Петрова І.В.", 2006. – 24 с.

13. Основи здоров’я. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. – К. ; Ірпінь, 2005. – 41 с.

14. Постанова Кабінету Міністрів України № 1719 "Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра" від 13 грудня 2006 р.

15. Савченко О.Я. Програма інтегрованого курсу "Основи здоров’я". 2 клас / О.Я.Савченко, Т.Є. Бойченко, О.І. Манюк // Початкова школа. – 2001. –     № 10. – С. 26-27.

16. Савченко О.Я. Основи здоров’я. Навчальна програма. 1-2 кл. / О. Савченко, Т. Бойченко, Н. Коваль  // Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 кл. – К. : Початкова школа, 2006. – С. 187-195.

17. Інтегрований курс "Основи здоров’я". Програма. 1 клас / [О.Савченко, Т.Бойченко, А.Царенко, Н.Колотій] // Початкова школа. – 2001. – № 7. – С. 22-25.

18. Максимова Н.Ю. Формування навичок здорового способу життя в дітей і підлітків / Н.Ю. Максимова та ін. – К. : Ніко-центр, 2001. – 264 с.

19. Шахненко В.І. Програма "Здоровий спосіб життя" / В.І. Шахненко // Управління освітою. – 2004. – № 8. – С. 5-8.

20. Якісна освіта – запорука самореалізації особистості: тези доповіді Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2007 року // Освіта України. Спецвипуск. – 2007.– 10 серпня (№59). – С. 1-34.

 

Шахненко В.И. Незапроектированные возможности школьного предмета «Основы здоровья»

На основании сопоставления законов независимой Украины об образовании, положений основных документов об образовании и действующей программы "Основы здоровья" автором проанализирован вопрос реализации функций предмета "Основы здоровья" относительно ознакомления учащихся с составными здоровья, подготовкой школьников к ведению здорового образа жизни, а также осуществление мониторинга здоровья детей и подростков.

 

Ключевые слова: здоровье, составляющие здоровья, социальное, духовное, психическое и физическое здоровье, здоровый образ жизни, мониторинг здоровья.

 

Shakhnenko V.I. Non-projected possibilities of the «Basis of health»school subject

The questions of realization of functions of  «Basic of health» school subject|foundation| in relation to|concerning| the students’ awareness of  health constituents, preparation of schoolchildren to|by| leading|support| of healthy|on-grade| lifestyle, and also realization of monitoring of children|kids| and teenagers’ health on the basis of comparison of Ukraine laws about education|formation|, principles|rule| of basic|main| documents|paper| about education|formation| and "Basic|foundation| of health" operating program are analysed by the author.

 

Key words: health, constituents of health, social, spiritual, psychological and physical health, healthy lifestyle, health monitoring.