Print this Сторінка

Гаргай В.Б. До питання про вдосконалення педагогічної освіти в Росії

Гаргай В.Б.,

 професор кафедри психології, педагогіки вищої школи, теорії і методики професійної освіти Недержавної освітньої установи вищої професійної освіти "Сибірський незалежний інститут", доктор педагогічних наук, доцент

 

До питання про вдосконалення педагогічної освіти в Росії

 

У статті розглянуто організаційно-педагогічні аспекти сучасного стану педагогічної освіти в Росії в умовах переходу російських педагогічних ВНЗ на нові стандарти вищої освіти. Охарактеризовано деякі перспективи подальшого розвитку національної системи підготовки педагогічних кадрів.

Ключові слова: педагогічна освіта, педагогічний університет, стандарти вищої педагогічної освіти, дистанційна освіта, рейтинг ВНЗ.

 

Постановка проблеми. В умовах переходу російських педагогічних ВНЗ на нові стандарти вищої педагогічної освіти актуалізується проблема її інноваційної організації, пошуку нового інструментарію і технологій для підготовки вчителя за програмами бакалавра і магістра.

Педагоги-теоретики, як і педагоги-практики все частіше задаються питаннями: "Як співвідноситься рівень підготовки вчителя-бакалавра з рівнями загальної освіти – початковою, основною і старшою школою? Якими знаннями і навичками повинен володіти магістр педагогіки і психології, щоб успішно працювати у старшій школі? За якими критеріями повинна визначатися його готовність до викладацької діяльності?".

Виклад основного матеріалу. Серед російської педагогічної громадськості активно обговорюється проблема ролі педагогічних ВНЗ і класичних університетів у підготовці вчителів.  Актуальності набуло питання: майбутніх педагогів потрібно готувати у класичних університетах чи педагогічних ВНЗ?

Пов'язано це, перш за все, з тим, що роль педагогічних університетів у Росії за останні роки істотно знижена. Якщо раніше педагогічні ВНЗ готували основний загал учителів, то нині – близько половини; інших майбутніх педагогів готують у класичних університетах, технічних, сільськогосподарських ВНЗ, багато з яких є недержавними.

Зрозуміло, що здобуваючи якісну професійну освіту не в педагогічному вищому навчальному закладі, а в класичному університеті, випускник не готовий до вчительської діяльності, оскільки він не отримує необхідних знань із психології, педагогіки, методики.  Проте, як показує практика, здобувши освіту в магістратурі з напряму "Психологія і педагогіка" в педагогічному ВНЗ, випускники класичних і технічних університетів успішно працюють учителями старшої школи.

Як наслідок, останнім часом спостерігається тенденція співпраці і взаємодії педагогічних і класичних ВНЗ. Зокрема, розробляються спільні магістерські програми для студентів, які мають намір у майбутньому  працювати у загальноосвітньому навчальному закладі. Введення нових освітніх стандартів російської початкової і середньої загальної освіти актуалізують питання про те, якими якостями повинен володіти сучасний учитель?

Нещодавно проведене в Сибірському регіоні анкетне дослідження (2012 рік) дало такі результати:

  • на думку 68% респондентів, педагог повинен мати соціальну відповідальність (відповідальність за знання, життя, майбутнє дітей);
  • 56% респондентів наголошують, що важливим показником педагогічної діяльності є натхнення;
  • 53% респондентів вважають, що вчитель повинен володіти здатністю до інноваційної діяльності і майстерністю;
  • 26% опитаних як важливий показник діяльності сучасного педагога розглядають інформаційну культуру;
  • 17% респондентів серед пріоритетних для вчителя якостей обрали адаптивність до соціального середовища.

У ході дослідження його учасникам ставилося запитання "З якими адаптаційними труднощами ви стикаєтеся в умовах переходу на нові стандарти?". Як з'ясувалося, вчителів насамперед турбують проблеми комп'ютерної грамотності, організації виховної роботи з дітьми на основі сучасних інтерактивних і проектних технологій, робота з сім'ями учнів. Відповідно, ці теми потребують більшої уваги розробників магістерських програм.

Як і раніше, актуальною темою для російської вищої педагогічної освіти залишається питання: чи можна студента навчити творчому підходу до організації  освітнього процесу за роки навчання у ВНЗ чи такі здатності набуваються з досвідом?

Більшість російських експертів вважають, що під час навчання у студентів є потужна стимул-реакція для розвитку творчого потенціалу майбутнього вчителя – науково-дослідна діяльність у межах університету (робота в студентських наукових суспільствах, створення проектних робіт, участь у виставках і студентських конкурсах, діяльність з метою здобуття різних грантів тощо).

Як показує практика, наслідком реформ останніх років (хоча це і відбувається повільно) є підвищення суспільного престижу професії педагога в Росії. Про це свідчить конкурсний відбір абітурієнтів у педагогічні ВНЗ, що не знижується, а також досить високий середній бал ЕГЕ вступників до зазначених навчальних закладів.

Останніми роками прийнято низку потужних програм розвитку освіти, програм з інноваційної діяльності. Діяльність загальноосвітніх навчальних закладів була схвалена Президентом країни, керівниками уряду. В державі реалізується президентська програма "Наша нова школа", висунуто принципово нові вимоги суспільства до якості загальної середньої освіти та до професійної діяльності вчителя.

Підвищення рівня заробітної плати вчителів (до рівня середньої зарплати в кожному регіоні) також стали чинником підвищення інтересу молоді до педагогічних професій. 

Успіх сучасної школи значною мірою залежить від того, наскільки грамотно буде вибудовано взаємодію між школою і суспільством. Отже, постає питання про правильну організацію такої взаємодії, розподіл ролей у процесі навчання і виховання дітей.

Як відзначають експерти, вагомою є демонополізація сфери державних послуг, поступовий, але неминучий відхід від надмірної монополії держави в освіті.

Управління освітою в найближчій короткостроковій перспективі повинно стати суспільно-державним. З часом сім'я, батьки, громадські організації відіграватимуть все більшу роль у функціонуванні і розвитку загальноосвітнього навчального закладу, кожної дитини.  Натепер у багатьох російських школах все більше з'являється рад, які керують або впливають як на зміст освіти, підбір педагогічних кадрів, так і на фінансові питання.

На основі аналізу наукової літератури з питань російської педагогічної освіти стверджуємо, що в перспективі в різних регіонах країни можуть з'явитися міжвузівські інформаційні центри для постійного мережевого спілкування і обміну досвідом роботи.

Хорошим прикладом такої роботи може служити дистанційний освітній проект "Knowledge Stream", ініційований 2011 року Центром нових технологій і технологічного підприємництва "Digital October" спільно з телекомунікаційною компанією "Ростелеком".

Проект якісно відрізняється від інших освітніх програм, представлених нині в Росії. Його завдання – познайомити російську аудиторію з останніми технологічними інноваціями і досягненнями світової науки, що мають практичне застосування. У проекті беруть участь учені, лектори –  фахівці з різних країн світу,  зокрема – з MIT, National University of Singapore, Hasso Plattner Institutе та інших великих компаній і університетів. Лектори виступають перед російською аудиторією в режимі оn-line за допомогою телемостів, які транслюються в залі "Digital October" і на сайті проекту в hd-якості. За технічними параметрами такі виступи близькі до телеприсутності: лектори і аудиторія, що знаходяться за тисячі кілометрів один від одного, можуть без перешкод спілкуватися і підтримувати дискусію.

Інтерактивні відеоконференції продовжуються за допомогою панельних дискусій (публічних дебатів з визначеної теми) за участю російських фахівців, що знаходяться в залі "Digital October". На кожен захід запрошується профільна аудиторія: експерти галузевих компаній, підприємці, венчурні інвестори, дослідники – фахівці, які зацікавлені в предметі обговорення та володіють досвідом, який може бути корисний іншим учасникам.

Програма "Knowledge Stream" складається з декількох тематичних циклів; у кожен з них входить від трьох до п'яти лекцій. У числі вже розроблених циклів – "Енергетика майбутнього", "Телекомунікації нового покоління", "Спортивні технології", "Венчурний капітал", "Майбутнє біо- і нанотехнологій", цикл лекцій з нобелівськими лауреатами, "Економіка щастя" та інші.

 У найближчій перспективі російські експерти чекають також взаємодії вищої професійної і додаткової професійної педагогічної освіти на основі принципів мережевої взаємодії, персоніфікації освітніх послуг, поглиблення інтеграції з класичними і технічними університетами, з одного боку, та із загальноосвітньою школою – з іншою.

Не дивлячись на позитивні результати розвитку російської педагогічної вищої освіти, поки жоден педагогічний ВНЗ, як, утім, і більшість інших російських університетів, поки не зайняв провідної позиції у рейтингах кращих університетів планети. І хоча попадання в міжнародні рейтинги, як вважають багато вітчизняних експертів, не є значним критерієм оцінювання ефективності діяльності ВНЗ з точки зору державних інтересів, проте зміцнення міжнародних позицій російських вищих навчальних закладів, зокрема і педагогічних, побічно служить зміцненню позицій Росії на міжнародній арені.

Міністерство освіти і науки Російської Федерації послідовно приймає заходи щодо  стимулювання діяльності педагогічних ВНЗ в аспекті зростання їх позицій у міжнародних рейтингах. Для цього існують спеціальні цільові індикатори реалізації програм розвитку вищих навчальних закладів; також нині здійснюється моніторинг ефективності функціонування ВНЗ за відповідними критерії оцінювання.

Зіставляючи російську і прийняту на Заході методологію складання рейтингу, варто відзначити, що перша акцентує увагу на підвищенні якості підготовленості випускників ВНЗ, тоді як друга першочерговою вважає ідею оцінювання якості самого процесу підготовки фахівця.

Як представляється, ці підходи до оцінювання діяльності педагогічних ВНЗ зовсім не виключають, а  доповнюють один одного. У недалекій перспективі вони можуть стати корисними для формування універсального аналітичного механізму, який забезпечить системне всебічне оцінювання якості педагогічної освіти на основі інтеграції критеріїв оцінювання  освіти як  процесу  та освіти як результату.

Висновки. Підбиваючи підсумки аналізу стану справ у російській системі підготовки педагогічних кадрів, можемо зробити загальний висновок про те, що розглянута модель, що склалася, оперативно реагує на виклики часу, перманентно розвиваючись насамперед з урахуванням національного досвіду і накопичених традиції та, водночас, міжнародних освітніх стандартів.

Як наслідок, російська система педагогічної освіти все більшою мірою забезпечує розвиток професіоналізму педагогічних кадрів з високим рівнем розвитку соціально-політичних, інформаційно-комунікативних, дослідницьких компетенцій, фахівців, здатних професійно і відповідально брати участь у модернізації національної школи.

 

Список використаних джерел

  1. Гаргай, В.Б. Актуальные проблемы инновационного образования в России и на Западе на современном этапе : монография [Текст] / Гаргай В.Б.,  Кипа К.А., Метёлкин Д.А. – Новосибирск : Изд. НГПУ, 2011. – 209 c.
  2. Гаргай, В.Б. Механизмы формирования "технопаркового" мышления в условиях устойчивого развития региона [Текст] / Гаргай В.Б., Захаров М.Н., Баланов С.А. // Сибирский педагогический журнал. – 2010. – № 12. – С. 145- 153.
  3. Гаргай, В.Б. К вопросу о научно-методическом сопровождении инновационных процессов в образовании / [Гаргай В.Б., Захаров М.Н., Степенов С.А., Кипа К.А., Мельникова И.Ю.] // Сибирский педагогический журнал. – 2009. – № 12. – С. 305- 315.

 

Гаргай, В.Б.  К вопросу о совершенствовании педагогического образования в России

В статье рассматриваются организационно-педагогические аспекты современного состояния педагогического образования в России в условиях перехода российских педагогических ВНЗ на новые стандарты высшего образования. Охарактеризованы некоторые перспективы дальнейшего развития национальной системы подготовки педагогических кадров.

Ключевые слова:  педагогическое образование, педагогический университет, стандарты высшего педагогического образования, дистанционное образование, рейтинг ВНЗ.

 

Gargay, V. B. To the Issue on the Improvement of Pedagogical Education in Russia

The article highlights some organizational and pedagogical issues of teachers’ pre-service education in Russia in the light of transition to new standards of higher education. Some perspectives of further development of pedagogical education in Russia are discussed.

Key words: pedagogical education, teachers’ training college, standards of teachers’ pre-service education, remote education, higher educational establishments rating.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=1216