Print this Сторінка

Мірошник С.І. Послідовність організації та категоріальний апарат учнівського наукового дослідження (на прикладі досліджень у філології та мистецтвознавстві)

Мірошник С.І.,
завідувач кафедри педагогіки і психології Комунального навчального закладу Київської обласної ради "Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів", кандидат педагогічних наук

 

Послідовність організації та категоріальний апарат  учнівського наукового дослідження (на прикладі досліджень у філології та мистецтвознавстві)

 

У статті розкрито послідовність здійснення учнівського наукового дослідження, сутність основних категорій наукової роботи, проілюстровано їх прикладами із науково-дослідницьких робіт відділень "Літературознавство, фольклористика та мистецтвознавство", "Мовознавство". Автор вважає, що правильна логіка організації наукового дослідження, усвідомлення та визначення основних категорій науково-дослідницької роботи забезпечують якість та результативність наукового пізнання й досліджень учнів, їх особистісний інтелектуальний розвиток та набуття досвіду практичної наукової діяльності.   

Ключові слова: наукове пізнання, наукова діяльність, наукове дослідження, науково-дослідницька робота, логіка наукового дослідження, категорія, учні, розвиток особистості.

 

Постановка проблеми. У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти  визначено, що "у   державних    вимогах    до    рівня загальноосвітньої  підготовки  учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел,  засвоювати,  поповнювати та оцінювати її,  застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності" [4]. Важливе значення в цьому контексті має організація навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка передбачає пошук інформації, уміння з нею працювати – аналізувати, синтезувати, визначати головне і вагоме, відкидати хибні чи некоректні твердження, робити висновки, узагальнення, укладати умовиводи, підбивати підсумки, оцінювати результат, створювати новий творчий продукт на основі власних досліджень тощо. Вважаємо, що зазначені здатності можливо оптимально сформувати у школярів на основі застосування активних методів навчання, зокрема й у науковій дослідницькій діяльності. При цьому варто зазначити, що розвинути інтерес до наукового пізнання, до зацікавленої дослідницької, аналітичної та творчої навчальної діяльності можливо лише за умови обізнаності учнів з основами (сутністю наукових понять, методологією) наукового пізнання та логікою організації наукового дослідження.  

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У працях сучасних науковців (Г. Артемчук, О. Баскаков, В. Ковальчук, О.Крушельницька, І. П'ятницька-Позднякова, С.Ференік, В.Шейко, Н. Кушнаренко та інших [1-2; 6-7; 10; 13-14]) розкрито питання сутності знань, пізнання, науки, наукової діяльності, зміст поняттєвого апарата науки, її функції; основні положення наукової методології; розрізнено форми і результати наукових досліджень; систематизовано правила оформлення результатів наукових досліджень у вигляді наукових робіт, що здійснюються у вищій навчальній школі.

У контексті порушеної проблеми важливою вважаємо розробку О.Ісаєвої – методичні рекомендації щодо підготовки і написання наукових досліджень із літератури в системі Малої академії наук України [5], у якій автором розкрито значну кількість питань із методики наукових досліджень учнів – мети і завдань наукових досліджень учнів, їх видів, обов’язків наукового керівника дослідження, підготовки до здійснення наукового дослідження, визначення основних категорій дослідження тощо. Заслуговує на увагу праця К. Плівачук [12], у якій  представлено методику написання наукових доповідей, рефератів, курсових робіт, основні вимоги до учнівської науково-дослідницької роботи, особливості  збирання й оброблення матеріалу для досліджень, його аналізу й систематизації, оформлення наукової роботи.

Метою статті є розкриття логіки та категоріального апарата учнівського наукового дослідження (на прикладі досліджень у філології та мистецтвознавстві).

Виклад основного матеріалу. Наукова діяльність трактується вченими як  інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань [7]; як специфічна діяльність, спрямована на отримання нових теоретичних і прикладних знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення [6; 11]; як інтелектуальна праця, спрямована на набуття знань, умінь і навичок [14].

Основною формою здійснення і розвитку сучасної науки є наукове дослідження цілеспрямоване пізнання – вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різноманіт­них чинників, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень із максимальним ефектом.

Наукові дослідження здійснюються у межах науково-дослідницької діяльності; вони передбачають одержання наукового результату – нового знання, одержаного у процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксованого на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо [3].

Тому наукові дослідження учнів розглядаємо як вид науково-дослідницької діяльності, що передбачає наукове цілеспрямоване пізнання ще не вивчених аспектів певного суб'єкта на основі наукових методів пізнання з метою отримання нового знання. Результати такої діяльності узагальнюються та представляються в учнівській науково-дослідницькій роботі  [9, c. 14]. Отже, наукове дослідження учня – це процес і результат наукового вивчення дійсності, представлений у формі науково-дослідницької роботи. Наукове дослідження здійснюється та оформляється відповідно до усталених вимог. 

З тим, щоб учнівське наукове дослідження було здійснено ефективно та правильно, потрібно дотримуватися певної послідовності (логіки) його організації, правильно визначити категоріальний апарат, що представляється у вступі наукової роботи. Вважаємо, що у процесі наукового пізнання послідовність (логіка) наукового дослідження має бути такою: вибір об'єкта і предме­та дослідження – формулювання теми – визначення мети і завдань дослідження – вибір методів наукового пізнання – виявлення і відбір джерел із теми, їх усебічне вивчення, аналіз – складання попе­реднього плану науково-дослідницької роботи – здійснення наукового пізнання визначеного об'єкта та предмета дослідження – виклад основного матеріалу дослідження – формулювання висновків – укладення списку використаних джерел та додатків – перегляд та остаточне узгодження категоріального поля роботи, установлення новизни дослідження, його теоретичного і практичного значення (остаточне укладення вступу роботи) – доопрацювання змісту розділів, списку використаних джерел та додатків. Потім здійснюється мовне й техніч­не оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту і захист науково-дослідницької роботи.

У вступі наукового дослідження має бути представлене його категоріальне поле (поняттєвий апарат) – обґрунтовано актуальність, визначено тему, мету, об’єкт і предмет дослідження, його джерела, методи наукового пізнання, новизну дослідження, теоретичне і практичне значення. Розглянемо сутність зазначених понять.

 Якщо об'єктом наукового пізнання є весь матеріальний світ і форми його відображення у свідомості людей, то об'єктом наукового дослідження є певна частина дійсності – досить конкретний предмет або явище, на яке спрямована пізнавальна діяльність дослідника з метою пізнання його сутності, закономірностей розвитку, ознак, якостей тощо і можливостей наступного використання у практичній діяльності [7].

Об'єкт дослідження є необхідною складовою кожного наукового дослідження, його поняттєво-категоріального апарата та передбачає визначення предмета дослідження як певного недослідженого аспекту (аспектів) об'єкта.

Процес вибору об'єкта дослідження є складною і трудомісткою частиною дослідження, оскільки має суттєвий вплив на цілеспрямованість та результативність наукового дослідження. Виокремимо три особливості об'єктів дослідження, які безпосередньо впливають на організацію та ефективність наукового дослідження учнів.

  1. Обов'язковість наявності непізнаних якостей об'єкта, які будуть досліджуватися.
  2. Подільність об'єкта дослідження. Будь-яке науково-дослідницьке завдання, відповідно до наявності багатьох властивостей об'єкта, може бу­ти розділене на окремі, порівняно самостійні, завдання, що вирішуються тими чи іншими методами і засобами дослідження в певному порядку, тобто за певними стадіями та етапами.
  3. Наступність об'єктів дослідження. Дослідник не обмежується описом вивчених об'єктів, а формулює нові проблеми (питання для подальшого дослідження), які є наслідком виконаного дослідження.

Предметом наукового дослідження можуть бути причини виникнення  процесу або явища (об'єкта), закономірності його розвитку, особливості – різноманітні ознаки, властивості, функції, якості, елементи, взаємозв'язки тощо.

На думку науковців В. Шейка, В. Кушнаренко, "визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Разом з тим предмет визначає аспект роз­гляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення" [14, с. 128].

О. Ісаєва визначає об’єкт як "процес чи явище, що породжує проблемну ситуацію, яку і обрано для вивчення у ході пошукової діяльності" [5, с. 43], а предмет – як “те, що перебуває в межах об’єкта  дослідження в певному аспекті розгляду. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове” [5, с. 43].

Таким чином, об'єктом дослі­дження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації, а його предметом – тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в певній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт; можемо сказати, що предмет дослідження – це те, що вивчаємо у визначеному об’єкті.

Отже, об'єкт дослідження учнівської науково-дослідницької роботи – це частина об'єктивної реальності, яка на певному етапі стає предметом практичного і теоретичного дослідження учня (суб'єкта), а предмет дослідження є елементом (елементами) об'єкта, який безпосередньо пізнається школярем у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

У визначенні об'єкта, предмета та теми і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними наявні системні логічні зв'язки. Правильне визначення об'єкта і предмета дослідження уможливлює правильне формулювання теми, а потім і мети учнівської науково-дослідницької роботи. Якщо тема дослідження сформульована правильно, зокрема – і в аспекті науковості, то відповідно до теми  можна визначити об'єкт і предмет. Для прикладу, у дослідженні з теми "Символічні образи тематичної збірки Василя Стуса "Палімпсести" (секція "Українська література") об'єктом дослідження є образи-символи, створені автором збірки, а предметом – домінуючі мотиви, мотиви-константи збірки Василя Стуса "Палімпсести", символічне значення наявних найбільш повторюваних і виразних образів-символів, їх виражальні можливості щодо провідних мотивів поетичних творів, художні та стилістичні засоби творення символічних образів, новаторство митця в образотворенні символів (порівняно з іншими творами автора та щодо наявних у фольклорі, в українській і світовій літературі); у науковій роботі  з теми "Історизм роману Л. Костенко "Берестечко" об’єктом дослідження є художній історизм соціально-психологічного історичного роману у віршах Л.Костенко "Берестечко" (секція "Українська література"), а його предметом – особливості художнього відтворення історичних подій у романі, творення образів-персонажів, представлення географічних місць як символічних в історії нації  в контексті порушених у творі проблем; у науково-дослідницькій роботі "Українське кобзарство: сучасний стан" (секція "Фольклористика") об'єкт дослідження – кобзарство в Україні на сучасному етапі розвитку, а предмет дослідження –  сутність кобзарського мистецтва в Україні як феномена української традиційної культури та історії, особливості розвитку цього мистецтва в сучасності, його поширення і популяризація; у дослідженні "Українська мова на телебаченні: проблеми сьогодення" (секція "Українська мова") об’єктом  дослідження є українська мова в передачах провідних каналів України – новинах, науково-пізнавальних, розважальних і політичних,  – а предметом – сучасні тенденції в оновленні мас-медійної лексики, неологізми, їх види, специфіка функціонування; типові граматичні, лексичні, орфоепічні деструкції, викликані впливом певних соціальних, культурних і мовних чинників, інакше кажучи, особливості функціонування української мови на українському телебаченні сьогодення; у науково-дослідницькій роботі "Особливості  висвітлення парламентських виборів в Україні 2014 року українськими політологами в Інтернет-виданнях" об’єктом дослідження є особливості  висвітлення парламентських виборів в Україні 2014 року політологами в Інтернет-виданнях, а його предметом – жанрова специфіка, тематика, наявні тенденції у змісті публікацій українських політологів про позачергові вибори до Верховної Ради України 2014 року, вплив цих публікацій на формування політичної культури суспільства.

Типовими помилками у формулюванні теми бувають такі:

  1.  формулювання теми передбачає дослідження дуже великого об’єму матеріалу, що, зазвичай, є неможливим для пізнання в одному учнівському дослідженні, наприклад, "Творчість … (письменника)" або "Збірка Марії Матіос "Кулінарні фіґлі", "Поетична збірка Ліни Костенко "Річка Геракліта", "Народний одяг українців", "Поетична спадщина І. Еренбурга" тощо. Зі сформульованих таким чином тем неможливо визначити предмет дослідження, що передбачає вивчення творчості письменника або художнього твору (певного мистецького явища) в цілому, в усіх аспектах, що є неприйнятним для дослідження, зокрема й  учнівського;
  2.  тема сформульована таким чином, що передбачає дослідження незначного за обсягом матеріалу, для прикладу – "Історична основа повісті У.Самчука "Марія", що, у свою чергу, призводить до того, що в дослідженні розглядаються також питання, які фактично не є пов’язаними з його темою та предметом дослідження;
  3.  тема сформульована таким чином, що це не передбачає вивчення нових, ще не з’ясованих аспектів певного предмета дослідження. Порівняймо: "Календарно-обрядові свята українців" та "Календарно-обрядові свята весняного циклу Чернігівщини: сутність, специфіка, традиції і сучасність" або "Українська обрядовість: свято  Івана Купала" та "Свято Івана Купала – традиційний і сучасний аспекти (на прикладі регіону Київщини)". Другі із наведених тем передбачають дослідження нового, ще не вивченого раніше, а отже, таке наукове пізнання буде не узагальненням та систематизацією вже розкритого в науці, а передбачатиме наукову новизну, відкриття нового знання;
  4.  тема дослідження є неактуальною, тобто дослідження немає значущості для суспільного розвитку;
  5.  тема дослідження сформульована ненауково, що вже є помилковим та унеможливлює усвідомлення й визначення об'єкта і предмета дослідження, для прикладу, "Поетичний світ Лесі Павлів", "Ворзельські стежки Леоніда Закордонця", "Вітрильник моєї душі", "Народ скаже, як зав'яже" тощо.

Отже, тема науково-дослідницької роботи повин­на бути актуальною, передбачати пізнання нового (новизна роботи), спрямування на пошук ще не вирішених сучасною наукою проблем. Актуальність дослідження передбачає необхідність і своєчасність визначення, вивчення і розв'язання наукових проблем для подальшого розвитку теорії і практики тієї чи іншої науки. Якщо говорити про філологічні науки, то актуальність, наприклад, полягає у висвітленні й переосмисленні проблем розвитку літературного процесу як в Україні, так і поза межами держави, розкритті сучасних тенденцій і особливостей літературного (мовного) процесу в українській державі (наприклад, неологізми у мовленні …; семантико-функціональне навантаження авторських новотворів у творчості певного письменника) тощо.

Так, у дослідженні "Історизм роману Л. Костенко "Берестечко" його актуальність обґрунтовано таким чином: "Познайомившись зі змістом твору, зробили висновок, що у творі художньо осмислюється одна з найдраматичніших подій у житті українського народу і доля одного з найвидатніших історичних діячів – Богдана Хмельницького – з тим,  щоб нам, сучасникам, нічого не розгубити, ідучи дорогою третього тисячоліття. Окрім цього, цей твір, на нашу думку, проаналізовано літературознавцями лише в певних аспектах (особливості творення письменницею провідних образів-персонажів) та не встановлено всебічно особливостей його художнього історизму – значимості образів-персонажів у контексті порушених митцем проблем, специфіки відтворення в романі історичних подій та географії України в аспекті символічності в історії нації зображених місць тощо. У цьому й полягає актуальність дослідження, це і зумовило його тему – "Історизм роману Л. Костенко "Берестечко".

У науково-дослідницькій роботі "Українське кобзарство: сучасний стан" її актуальність визначено так: "…Кобзарство – це цілісна, довершена ланка українських культурних традицій. Воно доречно асоціюється зі стилем побуту українського народу і завжди було символом справжнього українства. Тому нині так важливо знати стан розвитку та особливості українського кобзарства в сучасності, його значимість і цінність як унікальної складової історії, культури, світосприйняття і традицій нашої нації, що і в сучасності формує образ українства у світовій спільноті. У цьому,  на нашу думку, полягає актуальність дослідження, це спричинило вибір теми"Українське кобзарство: сучасний стан".

У науковій роботі з теми "Українська мова на телебаченні: проблеми сьогодення" обґрунтування актуальності та вибору теми дослідження є таким: "Функціонування української мови в нашому суспільстві, зокрема – і в сучасному українському  телепросторі – питання актуальне, таке, яке розкриває ступінь зрілості й духовності нації, адже засоби масової інформації, насамперед телебачення, є  одним із елементів громадського життя, який активно реагує на суспільні процеси й віддзеркалює їх. Вплив ЗМІ на громадську свідомість дуже великий. Здатність швидко й майже тотально охоплювати найширші аудиторії дає їм змогу формувати суспільну думку, визначати духовні цінності. Окрім цього, сучасний телепростір значною мірою формує культуру українців, особливо молоді, та є показником мовного розвитку, проблем і викликів, наявних у кожній країні світу.

Мова українських ЗМІ початку ХХІ століття, зокрема – і  телебачення, зазнала істотних змін, які потребують ретельного і всебічного вивчення з метою виявлення основних її закономірностей. Останнім часом мовні проблеми на телебаченні досліджують та обговорюють не лише журналісти, письменники, громадські діячі, а й науковці.

Так, за минуле десятиліття українські мовознавці досліджували різні питання урегулювання й нормування національного соціологічного лінгвістичного простору (Л.Мацько, С.Єрмоленко, О.Сербенська та ін.). У статтях Л.Мацько "Українська мова в кінці ХХ ст.: зміни в лексиці" та Б.Ажнюка "Наслідки глобалізації (лінгвістичний аспект)" досліджується вплив анг­лійської мови на мовленнєву діяль­ність, мовну свідомість та на систему української мови. У праці С.Єрмоленко "Нові комунікативні технології і мовна культура журналіста" висвітлено лінгвістичний аспект усної мовної культури. М.Кочерган у статті "Мова як символ соціальної солідарності" проаналізовано соціальний символізм мови в різних соціальних групах – від сім’ї до етносу. Найпотужнішим засобом вираження соціального й національного символізму автор вважає лексику, залишаючи іншим рівням мови функціональне значення.

Однак ґрунтовного системного дослідження особливостей української мови сучасного телебачення немає, цим і зумовлена актуальність роботи та її тема"Українська мова на телебаченні: проблеми сьогодення". Аналіз інноваційних мовних процесів сучасних телепередач дозволить простежити основні особливості функціонування мови,  тенденції її оновлення, здійснити аналіз новацій іншомовного походження, з’ясувати сфери їх поширення і дати їм оцінку; здійснити аналіз грамотності мови і мовлення (відносно стандартів літературної мови) та, сподіваємось, приверне увагу  до значної проблеми, яка наявна на телебаченні".

У дослідженні з теми "Мовностильова специфіка світоглядної публіцистики Ліни Костенко" (секція "Мовознавство") наявне таке обґрунтування актуальності наукового дослідження: "Творча спадщина Ліни Костенко, зокрема художня, досліджена мовознавцями та літературознавцями. Аналіз публіцистичних текстів письменниці в мовознавчому аспекті відсутній; нині наявні лише аналітичні праці щодо змістового наповнення, провідних ідей публіцистики письменниці (І.Дзюба, Н.Кирян, Л.Голота). Водночас лінгвістичні розвідки публіцистичних творів письменниці можуть дати цінні відомості про жанри публіцистичного стилю, його мовностильову систему, зокрема про індивідуальний стиль письменниці як публіциста. Дослідження й вивчення мови статей, промов – виступів, доповідей, лекцій – Л.Костенко поглиблює знання з історії літературної мови, розвитку її стилів, українознавства.

Отже, актуальність теми роботи пояснюється малодослідженістю питань письменницької публіцистики загалом та Ліни Костенко зокрема. Це зумовило тему нашого дослідження"Мовностильова специфіка світоглядної публіцистики Ліни Костенко".

Мету дослідження потрібно формулювати як усебічне достовірне вивчення визначеного конкретного об'єкта і його структури, характеристик тощо (предмета) з метою отримання і впровадження у практику корис­них для людини результатів. Мета формулюється лаконічно за допомогою іменника дієслівного походження. Для прикладу, метою наукової роботи з теми "Українська мова на телебаченні: проблеми сьогодення" є "аналіз інноваційних мовних явищ у телепередачах сучасного українського телебачення на лексичному рівні – відстеження тенденцій оновлення словника, характеристика "якості" мови телебачення, визначення найголовніших порушень літературних норм"; наукового дослідження з теми  "Символічні образи тематичної збірки Василя Стуса "Палімпсести" – "усебічний аналіз найбільш повторюваних і виразних образів-символів у творах збірки Василя Стуса "Палімпсести"; науково-дослідницької роботи "Особливості  висвітлення парламентських виборів в Україні 2014 року українськими політологами в Інтернет-виданнях" – "аналіз специфіки висвітлення виборів до Верховної Ради України 2014 року українськими політологами в різних інформаційних ресурсах (виданнях) мережі Інтернет, їх впливу на політичну культуру суспільства".

Мета у процесі дослідження може розвиватися, збагачуватися, але її сутність залишається тією самою, доки визначена проблема (об’єкт дослідження, представлений у темі) не буде всебічно досліджена.

Визначення об'єкта, предмета, теми і мети дослідження, проведений аналіз наукових та інших джерел з проблеми дослідження сприяє форму­люванню завдань дослідження. Завдання дослідження – це питання, які дослідник повинен вирішити для розв’язання проблеми, реалізації мети наукової роботи. У завданнях конкретизується мета, тобто завдання – це те, що потрібно зробити для досягнення мети; завдання формулюються за допомогою дієслів-інфінітивів. Так, у науковому дослідженні з теми "Українська мова на телебаченні: проблеми сьогодення " завданнями визначено такі:

"Досягнення поставленої мети передбачало розв’язання таких завдань:

  • охарактеризувати  стан мови українського телепростору  кінця ХХ – початку ХХІ ст.;
  •   виявити й проаналізувати основні сучасні тенденції оновлення словника;
  • здійснити семантичний аналіз інноваційної іншомовної лексики, схарактеризувати сфери її поширення та джерела;
  • проаналізувати фонетичні інтерференції та орфоепічні деструкції, наявні в мовленні вітчизняного телебачення;
  • установити основні типові мовні порушення, здійснити їх класифікацію".

У науковій роботі з теми "Українське кобзарство: сучасний стан"  завданнями дослідження є такі:

  • "з'ясувати сутність  кобзарства як історико-культурного явища в Україні, становлення кобзарської творчості як фактора епічної та історичної свідомості українського народу, світоглядний потенціал кобзарського епосу;
  • проаналізувати сучасний стан розвитку кобзарського мистецтва в Україні, його особливості (порівняно з історичною традицією);
  • простежити  рівень поширення і популяризації розглядуваного історико-культурного феномена в нашій країні в сучасності;
  • розкрити значення кобзарства як важливого чинника відродження духовності та культури в сучасній Україні".

У науково-дослідницькій роботі "Поезія І.Еренбурга в контексті російської поезії першої половини ХХ ст." (секція "Світова література") об'єкт дослідження визначено як "особливості поезії І. Еренбурга 1909–1967 рр. у контексті російської поезії першої половини ХХ ст."; предмет дослідження – "характер взаємодії поезії І. Еренбурга з літературними течіями, які виникали й розвивалися в російській літературі першої половини ХХ ст."; його мета –  "визначення своєрідності поезії І. Еренбурга в контексті особливостей  російської поезії першої половини ХХ ст.", а завдання наукового пізнання сформульовано так:

"Для досягнення мети дослідження сформульовано такі завдання:

  • окреслити закономірності розвитку російської поезії 1910–1960 рр.;
  • дати загальну характеристику поетичної спадщини І. Еренбурга як складової його різнопланового літературного доробку;
  • проаналізувати специфіку поезії митця "учнівського" періоду в контексті естетичних традицій російського символізму й акмеїзму;
  • охарактеризувати поезію І. Еренбурга періоду "вільного вірша" в аспекті її пов’язаності з російським авангардом;
  • виявити своєрідність віршів письменника "класичного" періоду;
  • з'ясувати місце й роль зрілої поезії І. Еренбурга в контексті радянської поезії 1939–1966 рр.".

В учнівському дослідженні з теми "Вишивка в народному одязі українських Карпат  ХХ століття (художні особливості)" (секція "Мистецтвознавство") об’єктом дослідження є вишиті композиційні системи в народному одязі українських горян Карпатського регіону України ХХ століття, предметом дослідження – технічний та композиційний аспекти творення вишивок, їх художні особливості та локальні відмінності, метою роботи – установлення художніх особливостей вишивок народного одягу українських горян Карпатського регіону України ХХ століття – і, відповідно, завданнями визначено такі:

 

"Для досягнення мети ставились такі завдання:

  • охарактеризувати основні типи композиційних структур вишивок, їх розміщення на одягових компонентах у народному одязі  населення українських Карпат;
  • з’ясувати принципи синтезу засобів вишивання і художньо-емоційних виразників у технічному та композиційному аспектах творення вишивок;
  • простежити графічну образність домінантних мотивів, їх колористичне вирішення;
  • здійснити порівняльний аналіз художніх особливостей вишивок на народному одязі гуцулів, бойків, лемків;
  • визначити вплив матеріалів, технік вишивання на художньо-емоційну виразність вишивок;
  • ввести в науковий обіг досі невідомі зразки вишивок локальних осередків Карпатського регіону".

 Отже, об’єкт, предмет, тема, мета і завдання  дослідження – взаємопов’язані, від правильності їх формулювання залежить хід і результат дослідження.

Важливе значення для здійснення наукового дослідження мають наукові методи дослідження, які є засадничою основою наукового пізнання та мають бути представлені у вступі дослідження.

Рух думки від незнання до знання – процес пізнання –  як основа будь-якого наукового дослідження, є складним і потребує концептуального підходу на основі певної ме­тодології. Термін "методологія" походить від грецьких слів methoges – пізнання і logos – вчення. Методологія наукового пізнання – це "вчення про принципи, форми і способи науково-дослідницької діяльності" [14, с. 15]; система принципів і засобів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності [6, с. 7]; вчення про методи дослідження, про правила мислення у створенні теорії науки [7; 11]; концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпе­чують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища [13].

Отже, вітчизняні науковці розглядають методологію наукового пізнання як наукові принципи, на яких базується наукове дослідження,  та методи пізнання (способи і прийоми науково-дослідницької діяльності), за допомогою яких здійснюється дослідження.

Складовою методології є методи дослідження, тобто способи застосування старого знання для здобуття нового знання [14]; “сукупність прийомів та організацій практичного і теоретичного засвоєння дійсності” [6, с. 7]; спосіб отримання наукових фактів [13].

У довідниковій та науковій літературі поняття "метод" трактується як "спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя" [3, c. 522]; як  “(гр. methodos) спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання” [14, c. 74]; система розумових і (або) практичних операцій (процедур), які спрямовані на розв’язання пев­них пізнавальних завдань з урахуванням певної пізнавальної мети [6].

У найбільш загальному розумінні метод – це спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження. Він відповідає на запитання: як пізнавати? Отже, метод – це спосіб, певним чином упорядкована діяльність і своєрідний інструмент для досягнення конкретної мети.

Успіх наукового дослідження значною мірою залежить від уміння дослідника правильно обрати методи дослі­дження, оскільки саме це уможливлює досягнення мети, поставленої в науково-дослідницькій роботі.

Методи наукового пізнання поділяють на загальні й спеціальні – загальнонаукові, конкретно-наукові та спеціальні.

Більшість соціальних проблем конкретних наук і навіть окремі етапи їх дослідження передбачають застосування спеціальних методів вирішення. Вони мають специфічний характер і вивчаються, розробляються та вдосконалюються в конкрет­них, спеціальних науках. Вони ніколи не бувають довільними, оскільки визначаються характером досліджуваного об'єкта [1; 2; 7; 14 та ін.].

Загальні методи наукового пізнання, на відміну від спеціальних, використовуються в дослідницькому процесі в різноманітних науках.

Загальнонаукові методи, у свою чергу, поділяються на такі:

  • методи емпіричного дослідження (спостереження, анкетування, вимірювання, експеримент тощо);
  • методи теоретичного дослідження (сходження від абстрагованого до конкретного, системний, структурно-діяльнісний підхід);     
  • методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівні дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, моделювання).

О. Ісаєва пропонує таку класифікацію методів дослідження з літератури: "теоретичні: критичний аналіз, узагальнення, систематизація досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел; емпіричні: діагностичні – анкетування, опитування, інтерв’ю, бесіди; прогностичні – експертні оцінки, моделювання; праксиметричні – аналіз ефективності результатів діяльності" [5, с. 44].

Як приклад, наводимо визначення використовуваних методів дослідження у науково-дослідницьких роботах учнів. Так, у дослідженні з теми "Роль поета і поезії в суспільстві (на прикладі збірки поезій Дмитра Павличка "Три строфи", художнього твору "Панахида за померлими з голоду")" для здійснення дослідження використано такі методи дослідження: "Для проведення дослідження було використано такі методи: метод цілеспрямованого спостереження за текстами поетичних творів Д.Павличка, літературознавчого аналізу поетичних творів, аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення, порівняння"; у роботі з теми "Українська мова у сучасному українському телепросторі: особливості функціонування" "для виконання завдань дослідження використовувалися такі наукові методи дослідження:

  • емпіричні – цілеспрямоване спостереження за використанням української мови як державної у сфері телебачення, відповідністю мови і мовлення літературним нормам під час телепередач;
  •  теоретичні – аналізу, порівняння, узагальнення, оцінювання".

У науково-дослідницькій роботі "Особливості  висвітлення парламентських виборів в Україні 2014 року українськими політологами в Інтернет-виданнях" (секція "Журналістика") як методи наукового пізнання обрано "аналіз праць із теорії політології, журналістики, політичної журналістики, інформаційно-довідникових видань для формування теоретичних основ роботи; метод цілеспрямованого спостереження за текстами публікацій українських політологів про парламентські вибори в Україні 2014 року в низці видань у мережі Інтернет та їх аналіз для встановлення особливостей – жанру, тематики, наявних у змісті тенденцій; методи синтезу, систематизації, узагальнення, оцінювання".

У науковій роботі варто вказати джерела дослідження, проаналізовані автором. Так, у дослідженні "Потреба гармонії взаємин людини і природи як ідея казки-повісті Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько" джерелами дослідження є "праці з теорії літератури, літературознавчі праці про творчість Г. Пагутяк, тексти інтерв'ю з письменницею, текст повісті-казки Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько"; у роботі "Мовностильова специфіка світоглядної публіцистики Ліни Костенко" "основними джерелами дослідження послужили мовознавчі праці з основ публіцистики; лінгвістичні розвідки публіцистичних творів М. Хвильового, О. Довженка, У. Самчука, І. Багряного, Олеся Гончара, В. Яворівського; аналітичні праці щодо змістового наповнення, провідних ідей публіцистики письменниці (І.Дзюба, Н.Кирян, Л.Голота); публіцистична стаття Л.Костенко "Геній в умовах заблокованої культури", опублікована в газеті "Літературна Україна 1991 року;  лекція "Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала", прочитана у Києво-Могилянській Академії 1999 року; доповідь поетеси "Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф", озвучена на П'ятому конгресі Міжнародної асоціації україністів 2002 року в м. Чернівці; виступи Ліни Костенко під час круглого столу "Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних" (організованого НаУКМА 18 березня 2005 року) та вечора-презентації роману у віршах "Берестечко", виданого видавництвом "Либідь" (ці виступи представлені у книзі "Вона як хліб")"; в учнівському дослідженні з теми "Особливості  висвітлення парламентських виборів в Україні 2014 року українськими політологами в Інтернет-виданнях" "джерелами дослідження були праці з теорії політології, журналістики, політичної журналістики, інформаційно-довідникові видання, публікації українських політологів про парламентські вибори в Україні 2014 року за період кінця серпня – початку листопада 2014 року в низці видань – різноманітних інформаційних ресурсах у мережі Інтернет –  "Оглядач", "Politiko", "INTV.ua. Головне", "Експесо TV", "ForUm", "Вigmir)net", "Новий час", "Zik.ua", "РБК Україна", "Мій дім Україна", "Коло", "Neusline", "Главком", "Громадське радіо" та інших".

 Отже, оформлення вступу передбачає повне обґрунтування  в ньому категоріального апарата дослідження. Обов'язковими складовими вступу є такі: обґрунтування актуальності теми дослідження (питання, яке вивчається); розкриття об'єкта, предмета, мети і завдань дослідження, а також методів, за допомогою яких воно проводилось, джерел дослідження; визначення новизни роботи, її теоретичного і практичного значення (значущості).

Як уже зазначалося, остаточне оформлення вступу науково-дослідницької роботи здійснюється після того, як опрацьовано джерела, написана основна частина науково-дослідної роботи. Однак, зважаючи на основні категорії, що мають бути представлені у вступі учнівського наукового дослідження, розглянемо також сутність низки понять – "новизна дослідження", "теоретичне значення дослідження", "практичне значення дослідження".

Кожне дослідження повинне характеризуватися новизною – тим новим у певній науці чи її галузі, що було відкрито дослідником (учнем). У тлумачному словнику поняття "новизна" трактується як усе нове, що недавно пізнали, усвідомили, відчули тощо, що було невідомим непізнанним [3]. Без наукової новизни здійснене дослідження варто розглядати як реферативне, а не як наукове.

У визначенні наукової новизни вказуються нові наукові положення, запропоновані автором роботи особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (уперше одержано, установлено, визначено, набуло подальшого розвитку питання тощо). Наприклад, науковою новизною дослідження з теми "Українська мова на телебаченні: проблеми сьогодення" визначено "установлення особливостей функціонування української мови у сфері сучасного телебачення в Україні". У роботі "Українське кобзарство: сучасний стан" наукову новизну дослідження представлено так: "у роботі вперше установлено особливості розвитку, поширення кобзарського мистецтва в Україні в сучасності, з'ясовано, що воно і натепер зорієнтовано на вивірені світоглядові цінності, дотримання традиційних морально-етичних норм, оригінальний засіб реалізації своїх переконань за допомогою кобзарської співогри, а отже – і нині активно впливає на формування світогляду, духовності і ментальності сучасних українців; поглиблено теорію фольклористики щодо специфіки розвитку кобзарства". 

У науково-дослідницькій роботі з теми "Потреба гармонії взаємин людини і природи як ідея казки-повісті Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько", на думку автора, "наукова новизна роботи полягає в тому, що уперше проаналізовано повість-казку Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько" щодо вираження головної ідеї твору в контексті філософсько-естетичних уявлень письменниці, визначено елементи художнього твору – теми, образи-персонажі, у яких утілено похідні ідеї, емоційний настрій твору, – які сприяють утіленню ідеї твору; поглиблено теорію української літератури щодо специфіки вираження ідеї твору", а в дослідженні з теми "Мовностильова специфіка світоглядної публіцистики Ліни Костенко" "новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше проаналізовано особливості мови публіцистики Л.Костенко, визначено її мовностильову специфіку й співвіднесено її зі світобаченням та громадянською позицією письменниці; з’ясовано, що публіцистика Ліни Костенко художня та громадянська одночасно, має філософсько-громадянський контекст і є своєрідним синтезом наукового та художнього мовних стилів".

  Наукове дослідження, зокрема і науково-дослідницька робота учня, повинне мати соціальну значущість, тобто – теоретичне і практичне значення. Тому після проведеного дослідження, укладаючи вступ роботи, потрібно вказати теоретичне і практичне значення роботи – визначити, у чому полягає теоретична цінність дослідження та як його результати можна застосувати практично. Для прикладу, у роботі "Українська мова на телебаченні: проблеми сьогодення" визначено, що "теоретичне значення роботи полягає в аналізі та узагальненні проблем функціонування української мови в сучасному українському телепросторі, приверненні уваги до цих проблем, а практичне значення – в тому, що матеріали дослідження можуть бути використані вчителями у процесі підготовки до уроків української мови, зокрема, коли обговорюються питання культури мовлення, а також журналістами та іншими працівниками засобів масової інформації для підвищення рівня культури мовлення". В аналізованому дослідженні "Потреба гармонії взаємин людини і природи як ідея казки-повісті Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько" теоретичне і практичне значення роботи потрактовано таким чином: "Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому поглиблено теорію літературознавства щодо вираження ідеї твору як виявлення філософсько-естетичного світобачення письменниці. 

Практичне значення роботи полягає в можливості застосування його результатів у процесі вивчення сучасного літературного процесу в Україні на уроках української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах, зокрема під час вивчення  повісті-казки Г. Пагутяк "Лялечка і Мацько" на уроках позакласного читання, у позаурочній роботі з предмета, а також у вивченні українського літературного процесу на філологічних факультетах вищих навчальних закладів".   

У науково-дослідницькій роботі з теми "Особливості  висвітлення парламентських виборів в Україні 2014 року українськими політологами в Інтернет-виданнях" указано: "Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому поглиблено теорію журналістики та політології  щодо впливу політологів на розвиток суспільно-політичного процесу, їх ролі у формуванні культури політичної думки в  суспільстві. 

Практичне значення роботи полягає в можливості застосування його результатів у позаурочній та позашкільній факультативній і гуртковій роботі із журналістики, у вивченні теорії і практики політології, журналістики на відповідних факультетах вищих навчальних закладів".

Висновки. Отже, наукове дослідження учня – це процес і результат наукового пізнання дійсності, представлений у формі науково-дослідницької роботи. У науковій діяльності важливими є як власне процес дослідження, так і результат – науково-дослідницька робота, її представлення, а також, насамперед,  особистісний інтелектуальний розвиток учня, формування й удосконалення в нього низки компетентностей, забезпечення ситуації успіху, виникнення бажання науково пізнавати й надалі, емоційне задоволення.  Якість та ефективність зазначеного значною мірою залежать від усвідомлення школярем сутності наукового дослідження, його категорій та правильної організації наукової діяльності.

 

Список використаних джерел

  1. Артемчук Г.І. Методика організації науково-дослідної роботи : навч. посібник [для студентів та викладачів вищ. навч. закладів] / Артемчук Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. – К. : Форум, 2000. – 271 с.
  2. Баскаков А.Я. Методология научного исследования : учеб. пособие / А.Я.Баскаков, Н.В.Туленков. – К. : МАУП, 2002. –  216 с.
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. І. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2001. – 1440 с.
  4.  Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти / затверджений Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1392 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/ua/often-requested/state-standards/.
  5. Ісаєва О. Методичні рекомендації щодо підготовки і написання наукових досліджень із літератури в системі Малої Академії наук України / О. О. Ісаєва // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. – № 10. – С. 41–46.
  6. Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / В. В. Ковальчук, Л. М. Моїсеєв. – 3-е вид., перероб. і доповн. – К. : ВД "Професіонал", 2005. – 240 с.
  7. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень : навчальний посібник / О. В. Крушельницька. – К. : Кондор, 2003. – 192 с.
  8. Лемман И. И. Наука как социальный институт / И. И. Лемман. – Л. : Наука, 1965. – 177 с.
  9. Мірошник С. І. Основи наукових досліджень учнів (Філологія. Мистецтвознавство) : навчально-методичний посібник / С. І. Мірошник. – Біла Церква : КОІПОПК, 2013. – 158 с.
  10. П’ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі : навчальний посібник / І. С. П’ятницька-Позднякова. – К. : ЦНЛ, 2003. – 116 с.
  11. Пілюшенко, В.Л. Наукове дослідження :  організація, методологія, інформаційне забезпечення : навчальний посібник / Пілюшенко В. Л., Шкрабак І. В., Славенко Е. І. – К. : Лібра, 2004. – 344 с.
  12. Плівачук К. В. Науково-дослідницька робота старшокласників : навчальний посібник / К.В. Плівачук. – Сквира : Берегиня, 2011. – 82 с.
  13. Ференік С. А. Логіка і методологія наукового дослідження / С.А.Ференік. – К. : НОРА-ПРІНТ, 2000. – 284 с.
  14. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник / В.М.Шейко, Н.М.Кушнаренко. – 4-те вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2004. – 307 с.

 

Мирошник С. И. Последовательность организации и категориальный аппарат научного исследования школьников (на примере исследований в филологии и искусствоведении)  

В статье раскрыто последовательность выполнения  научного исследования школьниками, сущность основных категорий научной работы, проиллюстрировано их примерами из научно-исследовательских работ отделений "Литературоведение, фольклористика, искусствоведение", "Языкознание". Как считает автор, правильная логика организации научного  исследования,  понимание и определение основных категорий научно-исследовательской работы обеспечивают качество и результативность научного познания школьников, их личностное интеллектуальное развитие и приобретение опыта практической научной деятельности.

Ключевые слова: научное познание, научная деятельность, научное исследование, научно-исследовательская работа, логика научного исследования, категория, школьники, развитие личности.

 

Miroshnyk, S.I. Sequence of Organization and Categories of the Student's scientific research (as the example, studies in Philology and Arts)

The article describes the sequencing of student research, the essence of the main categories of a research work, illustrates them with examples of scientific research work in the spheres "Literature, Folklore and Art", "Linguistics".

Key words: scientific knowledge, scientific research, the logic of scientific research, category, students, personality development.

Permanent link to this article: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=2775