Чикалова М.М.,
старший викладач кафедри практики англійської мови Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, кандидат педагогічних. наук
Рецензент: Левченко Л.С.,
директор Інституту педагогіки та психології Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, кандидат педагогічних наук, доцент
Педагогічні умови перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для сфери туризму (з урахуванням досвіду Туреччини)
У статті розглядаються педагогічні умови перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для індустрії гостинності в сучасних умовах. Особлива увага приділена концепції навчання впродовж життя. Розкрито досвід провідних університетів Туреччини щодо організації та підтримки освітньої політики неперервного навчання.
Ключові слова: перепідготовка кадрів, підвищення кваліфікації, неперервне навчання, туристська освіта.
Постановка проблеми. Індустрія туризму вважається однією із перспективних і динамічних галузей світової економіки, яка сприяє багатогранному розвитку суспільного життя, є важливим чинником задоволення потреб мільйонів людей. Зважаючи на те, що навколишній світ не є застиглою субстанцією, а постійно розвивається, змінюється та вдосконалюється, знання, зокрема й здобуті у вищому навчальному закладі, швидко застарівають та з часом утрачають актуальність. Сучасний світовий ринок праці веде постійну боротьбу за інтелектуальний ресурс, кадровий потенціал та доступ до джерел його формування. Таким джерелом були й залишаються вищі навчальні заклади різних форм власності й різних рівнів акредитації, які мають забезпечувати високий рівень підготовки випускників, їх стійку затребуваність на ринку туристичних послуг. Систематичне вдосконалення здобутих знань і набутих навичок, самоосвіта та самоаналіз, підвищення кваліфікації й перепідготовка безумовно сприятимуть ефективній роботі фахівців сфери туризму зокрема та успішному розвитку індустрії гостинності в цілому.
Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Аналіз наукових джерел свідчить, що на сучасному етапі розвитку суспільства проблемі підготовки фахівців для сфери туризму приділяється значна увага вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема питання необхідності створення нової та перегляду наявної системи туристської освіти розглядаються у працях B. Ледньова, Л. Тернавської, В. Федорченка (концепція неперервної освіти), Л. Кнодель, Н. Фоменко, І. Солодухіна; висвітлення багатьох питань професійної освіти в туризмі знаходимо в наукових працях І. Зоріна, В. Квартальнова; результати аналізу досвіду підготовки фахівців для сфери туризму в країнах ближнього та далекого зарубіжжя викладені в наукових роботах В. Зоца (освітні ресурси у країнах ближнього зарубіжжя), Л. Кнодель (підготовка туристських кадрів у країнах, членах ВТО, зокрема в Німеччині, Угорщині, Франції), Л. Чорної (особливості практичної підготовки фахівців туристичної галузі в університетах США) та інших; наукові дослідження з розвитку туристської освіти в Туреччині представлені у працях турецьких та інших зарубіжних науковців У. Башуста (Ünal Başusta), М. Еряман (Mustafa Yunus Eryaman), С. Кюсе (Sava Küce), Д. Леслі (Leslie David), М. Озеллі (Özelli, M. Tunç), С. Тархан (Cem Tarhan), Б. Тезкан (Berna Tezcan), О. Шевкі (Özgener Şevki) та інших. Проте, незважаючи на активність досліджень, ця тема не втрачає актуальності, оскільки належить до проблем, що перебувають у стані перманентного розвитку, адже з року в рік з’являються інноваційні підходи, системи, традиції, які залежать від безлічі факторів економічного, політичного та суспільного розвитку держави.
Метою статті є розкриття педагогічних умов перепідготовки й підвищення кваліфікації туристських кадрів та способи їх подальшого ефективного використання в навчальному процесі. Відповідно до мети були поставлені завдання статті: проаналізувати досвід провідних університетів Туреччини щодо підготовки кадрів для сфери туризму на основі концепції навчання впродовж життя; виявити організаційно-педагогічні умови формування готовності фахівців сфери туризму до практичного застосування здобутих знань і набутих навичок під час короткотермінового постуніверситетського навчання.
Виклад основного матеріалу. Звернення до досвіду Туреччини зумовлене низкою чинників, а саме: наявністю міжурядових програм, ділових і дружніх зв’язків, територіальною близькістю, значним досвідом освітніх закладів із підготовки кваліфікованих кадрів для туристичної галузі країни тощо. Приклад Туреччини як туристичної країни досить актуальний, оскільки ця країна лише протягом кількох останніх десятиліть пройшла значний шлях розвитку, перетворившись у відомий у світі туристичний регіон. Більшість вищих навчальних закладів цієї країни підтримує політику неперервного навчання на основі створення та функціонування на базі університетів спеціальних центрів, які надають послуги з підвищення кваліфікації, перепідготовки, корпоративного навчання тощо. Одним із першочергових завдань сьогодення у сфері освіти та підготовки висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців є перегляд підходів до визначення чинних освітніх стандартів і приведення їх обсягів, напрямів та якості у відповідність до потреб роботодавців. Ці підходи повинні відображати нове бачення суспільного ідеалу освіченості, суспільні вимоги до освіти як основи соціокультурного становлення молодої людини, сприяти збереженню єдиного освітнього простору в державі, відігравати стабілізуючу та регламентуючу роль. Інакше випускники вищих навчальних закладів, дипломовані спеціалісти із значним багажем застарілих знань, не будуть затребувані виробництвом.
Підготовка кадрів для сфери туризму у вищих навчальних закладах повинна враховувати всі напрями туристичної діяльності, її особливості та зміни в епоху глобалізації, а також підтримувати концепцію неперервної освіти. Навчання впродовж життя стає значущо необхідною складовою сучасної освітньої системи. У теорії педагогіки активно використовуються такі поняття, як "неформальна освіта", "інформальна освіта" та "формальна освіта". Головна відмінність між цими видами навчання полягає у сертифікації: лише формальна освіта офіційно надає право на подальшу фахову діяльність і підтверджена загальновизнаними дипломами, свідоцтвами, сертифікатами тощо. Як неформальне (курси, тренінги, короткотермінові освітні та кар’єрні програми), так і інформальне навчання відбувається поза програмами навчальних закладів; різняться вони тим, що неформальна освіта є системною, цілеспрямованою (визначено мету, результат, тривалість), а інформальна вважається спонтанною, незапрограмованою (проходить у повсякденному житті, на робочому місці, у колі сім’ї, друзів, у вільний від роботи чи навчання час) і значною мірою залежить від активності та бажання того, хто навчається (читання літератури, відвідування театрів, музеїв, виставкових залів тощо).
Успіх підготовки фахівця сфери туризму тісно пов'язаний із сучасними світовими тенденціями в системі освіти та з урахуванням політичної, економічної, суспільної ситуації та діалогу культур.
Ключове значення у становленні туризму в Туреччині відіграє система туристської освіти як спосіб підготовки висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців, здатних зберегти культурну та історичну спадщину країни та утримувати авторитет своєї держави на належному рівні.
Підготовку кадрів для сфери туризму в Туреччині здійснює мережа вищих навчальних закладів як державної, так і приватної форм власності. Навчання туристичного менеджменту в Туреччині – запорука успішної кар’єри особистості, її самореалізації в майбутньому.
Аналіз провідних університетів Туреччини дозволив виявити особливості підготовки фахівців до роботи у сфері індустрії гостинності. Так, при Босфорському університеті [4] створено центр "Навчання протягом життя" (Boğaziçi University Lifelong Learning Center) для підтримки освітньої політики неперервного навчання. Центр пропонує навчання для категорій споживачів освітніх послуг за такими програмами:
- програми для випускників середніх шкіл (програма складається щонайменше з 4 курсів; здійснюється підготовка за робітничими професіями для роботи в певній галузі; успішне навчання підтверджується сертифікатом);
- програми за конкретною спеціалізацією для випускників вищих навчальних закладів (програма містить не менше 4 додаткових курсів, що складає 96-120 годин; підготовка кваліфікованих фахівців для певної галузі; успішне навчання підтверджується сертифікатом. Підготовка проводиться за напрямами: "Освітні технології", "Людські ресурси", "Комунікативні навички для менеджерів", "Управління послугами", "Фінанси для менеджерів", "Інформаційні системи для менеджерів", "Навички управління для менеджерів", "Маркетинг для менеджерів");
- корпоративні програми інших закладів та організацій:
а) навчальні консультації (послуги надаються спільними зусиллями професорсько-викладацького складу університету та експертів відповідного сектора, завдяки чому спочатку проводиться аналіз потреб із подальшим визначенням у двосторонньому порядку методів, форм і програми навчання),
б) корпоративні програми (розроблення та впровадження центром різноманітних освітніх програм з метою задоволення потреб державних закладів і приватного сектора. Ці програми узгоджуються із відповідними закладами, проводяться на будь-якій території за бажанням замовника та сприяють особистісному чи корпоративному розвитку в процесі неперервної освіти з урахуванням потреб відповідної організації-замовника).
Центр пропонує також участь у міжнародних програмах та у програмі відкриття власного бізнесу в Туреччині.
Підготовка майбутніх спеціалістів спрямована насамперед на формування в них професійної компетентності; їх обов’язками є не лише ефективна організація певного виду діяльності, але й володіння загальноприйнятими моральними цінностями. Це зумовлено специфікою професії у сфері туризму – перебуванням у постійному комунікативному контакті з представниками різних націй, народностей, культур тощо. Індустрія туризму потребує від фахівця високого рівня кваліфікації та, водночас, вияву комунікабельності, впевненості, терплячості, швидкої реакції на зміну ситуації, кмітливості, вміння знаходити оптимальний вихід із найскладніших ситуацій.
Класична система навчання спрямована на передавання комплексу знань, вмінь, навичок і досвіду від покоління до покоління. Природно, що за таких умов значна увага саморозвитку та самовдосконаленню, креативності мислення та сприйняття певних догм не приділяється. Завдання сучасної педагогіки – переорієнтація на людину та забезпечення її всебічного розвитку, реалізація ефективних інноваційних підходів до навчального процесу.
Визначення пріоритетних напрямів підготовки кадрів для сфери туризму в нових соціально-економічних умовах безпосередньо пов’язане з упровадженням у навчальний процес та подальшим дотриманням певних організаційно-педагогічних умов, тобто таких суб’єктивних та об’єктивних факторів, які конкретизують зміст і порядок діяльності людини в певних константних умовах існування системи, яка об’єднує сукупність людей для подальших спільних дій.
Прискорений темп сучасного життя спричинив виникнення низки закладів фахової освіти з періодом підготовки 1-2 роки. Окрім того, роботодавці дають конкретні замовлення на підготовку потрібних для компанії спеціалістів. Проте актуальною є й академічна система вищої освіти: при багатьох університетах створюються так звані бізнес-школи, які розробляють та впроваджують програми інтенсивної фахової підготовки.
Професійна перепідготовка – це зручний і швидкий спосіб отримання сучасних знань суміжних професій або другої спеціальності.
Програми перепідготовки Академії туризму в Анталії (Туреччина) [3] надають освітні послуги за двома програмами:
1) 6-місячна програма (14 навчальних тижнів) – 240 акад. год;
2) річна програма (28 навчальних тижнів) – 384 акад. год.
Випускники, які навчалися за такими програмами перепідготовки, отримують сертифікат про спеціалізацію Освітнього інституту Асоціації готелів США (Educational Institute of the American Hotel & Lodging Association (EI–AH & LA). Сертифікат є міжнародним і не потребує підтвердження кваліфікації в жодній країні світу. Випускники річної програми разом із сертифікатом отримують диплом Міжнародного коледжу туризму (Турецька Республіка).
Організаційно-педагогічні умови таких короткотермінових шкіл, курсів тощо передбачають індивідуальний підхід до кожного слухача, що виявляється у використанні дистанційного навчання, семінарів з діловими іграми, наданні аудіо- та відеолекційного матеріалу, організації on-line-консультацій, проведенні окремих видів занять безпосередньо на виробництві і сприяє оптимальній адаптації до тих виробничих функцій, які виконує певний працівник відповідно до своїх службових обов’язків.
Доцільно звернути увагу й на таку особливість у роботі турецьких керівників, як чітка ієрархія у структурі організації, яка визначає підпорядкованість працівників керівникам, вміння працювати в команді, лідерство. Педагогічні засади яскраво простежуються у принципі опікунства: турецькі менеджери виявляють опікунське ставлення до своїх підлеглих. У повній мірі це відчутно під час організації виробничої практики для студентів вищих навчальних закладів у готельних комплексах Туреччини, які протягом усього періоду стажування перебувають під постійним наглядом та піклуванням менеджерів середньої та вищої ланки (допомога, консультування, контроль, вимогливість).
Відчутні результати дає і впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів туристичного профілю навчально-психологічного тренінгу, здатного ефективно спрямувати процес навчання на майбутню професійну діяльність.
Роль тренінгу полягає не лише в навчанні, а й у змінах у свідомості людини – у ставленні, формуванні налаштувань тощо, тобто в особистісному та професійному вдосконаленні.
Такий вид фахової підготовки кадрів для сфери туризму зумовлює вимоги й до особистісних і професійних якостей тренера: він повинен бути енергійним, дотепним, харизматичним, переконливим, експресивним, артистичним, ерудованим у педагогіці та психології, а також у проблемах менеджменту та безпосередньої професійної діяльності в індустрії гостинності.
На базі вищих навчальних закладів створюються інформаційно-консультативні центри на зразок "Швидка економічна (правова, туристична, іншомовна тощо) допомога" для населення, де посади консультантів займають студенти під керуванням практикуючих фахівців.
Висновки. Отже, специфіка туристської освіти полягає в її багатогранності та постійному вдосконаленні, потребі постійного навчання й набуття практичного досвіду, упровадженні інноваційних програм підготовки та перепідготовки кадрів. Принципово важливим є те, щоб фахівець будь-якого рівня та віку не припиняв навчатися після отримання вищої університетської освіти. Концепція "Lifelong Learning" повинна стати невід’ємною частиною професійної діяльності у сфері туризму.
Таким чином, у статті проаналізовано завдання та педагогічні умови перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для сфери туризму на досвіді провідних ВНЗ Туреччини та визначено можливості розвитку фахівців у нашій країні в системі освіти дорослих – в інститутах підвищення кваліфікації (інститутах післядипломної освіти), центрах зайнятості.
Список використаних джерел
1. Зязюн І.А. Непрерывное профессиональное образование : философия, педагогические парадигмы, прогноз / І. А. Зязюн. – К., 2003.– 204 с.
2. Кнодель Л.В. Підвищення кваліфікації й перепідготовка кадрів для сфери туризму у Франції / Л.В. Кнодель // Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. – 2011. – №14 (225). – Ч. І. – С. 178-191. – (Серія : Педагогічні науки).
3. Academy of Tourism in Antalya [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.antcol.com/.
4. Bogazici University [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.boun.edu.tr.
Чикалова, М.Н. Педагогические условия переподготовки и повышения квалификации кадров для сферы туризма (с учетом опыта Турции)
В статье рассматриваются педагогические условия переподготовки и повышения квалификации кадров для индустрии гостеприимства в современных условиях. Особое внимание уделено концепции обучения в течение жизни. Раскрыт опыт ведущих университетов Турции относительно организации и поддержки образовательной политики непрерывного обучения.
Ключевые слова: переподготовка кадров, повышение квалификации, непрерывное обучение, туристское образование.
Chykalova, M. M. Pedagogical conditions of Stuff Retraining and Advanced Training for the Tourism Industry (based on the experience of Turkey)
Pedagogical conditions of stuff retraining and advanced training for the hospitality industry in modern conditions are discussed in the article. Special attention is paid to the concept of lifelong learning. The experience of the leading universities in Turkey in terms of lifelong educational policy organization and support is shown.
Key words: stuff retraining, training, lifelong learning, tourist education.