Семенова А.В. Нелінійна організація керування написанням кваліфікаційних робіт студентами: синергетичний підхід

Семенова А. В.,
професор кафедри політології Одеського національного політехнічного університету, доктор педагогічних наук, доцент

Нелінійна організація керування написанням кваліфікаційних робіт студентами: синергетичний підхід

У статті пояснено особливості нелінійної організації керування написанням кваліфікаційних робіт студентами на ґрунті синергетичного підходу. Обґрунтовується теза про те, що взаємодія як сукупність відносин між суб’єктами педагогічної дії є, перш за все, цілісною емоційно-інтелектуальною. Доведено, що нелінійні емоційно-вольові інформаційні процеси у свідомості відіграють конструктивну роль не тільки у виборі траєкторії саморозвитку майбутнього фахівця, а також у процесах побудови складного еволюційного цілого – узагальнення особистісно-професійного досвіду становлення професіонала.

Ключові слова: педагогічна майстерність, педагогічна взаємодія, позитивні емоції, вольова активність, кваліфікаційна робота, синергетика.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими теоретичними чи практичними завданнями. Написання кваліфікаційних робіт у навчальних закладах є одним з найважливіших етапів професійної підготовки майбутніх фахівців. Це процес "узагальнення реальності", який уособлює перехід до нового рівня професійної підготовки – вибору та реалізації нових стратегій, творчого та наукового пошуку.

Якщо взагалі проаналізувати феномен розвитку як такий, що реалізується на основі трьох фундаментальних конструктів буття – зв’язку, руху, взаємодії, – можна стверджувати: відповідно до універсальної діалектичної схеми (теза→антитеза→синтез) будь-який розвиток проходить від зв’язку до руху, а від нього до взаємодії. При цьому компліментарність, взаємна доповнюваність інтелектуально-теоретичного та емоційно-практичного досвіду створює нову системну цілісність з новими сенсоутворювальними векторами. Як зазначав Б. Паскаль, "нехай не говорять, що я не сказав нічого нового: новою є сама диспозиція матеріалу…" [7].

Якщо ставлення наукового керівника до керування дипломними роботами студентів формальне – "головне – є "цеглина"; "п’ять хвилин ганьби – й ти фахівець", – студент не зможе перейти до нового щабля професійно-особистісного розвитку; у найкращому випадку залишиться на тому ж рівні, на якому він знаходився; чи, взагалі, розчарується у сенсі обраної професійної діяльності. Залучаючи студента до самостійної діяльності, педагог скеровує його до пізнання світу і себе в ньому, дозуючи допомогу, реалізуючи важливий принцип виховання: "Допоможи мені, щоб я зробив це сам" [6, с. 12]. У цьому контексті необхідне розуміння викладачами того, що студенти "проживають" процес професійної підготовки не тільки інтелектуально, а у всьому різноманітті емоційно-почуттєвих ціннісних характеристик людського існування. Отже, відсутність емоційного переживання/співпереживання досвіду майбутньої професійної діяльності, так само як і майбутнього результату, зводить нанівець навчальні дії викладача. Адже саме педагогічна майстерність – "комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі" [6, с. 25] – визначає ефективність процесу розвитку майбутніх фахівців, за рахунок "опочуттєвлення", "олюднення" професійних знань і вмінь саме завдяки діям педагога – того, хто, як казали стародавні греки, "веде за руку".

На жаль, викладачі як керівники кваліфікаційних робіт не завжди розуміють головну мету педагогічної взаємодії зі студентами в організації керування цими роботами, звертаючи увагу переважно тільки на деякі її етапи (формулювання теми, постановка завдань, добір матеріалу, вимоги щодо оформлення списку використаних джерел тощо). У такому разі студент, стикаючись із величезною кількістю інформації з проблеми дослідження, губиться у просторах Інтернету чи друкованих джерел. Адже він ще неспроможний самостійно визначитись із методологією власного дослідження, уявити у всьому розмаїтті та цілісності власне процес наукового дослідження та його кінцевий результат.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття. Кількість наукових робіт, присвячених питанням організації наукових досліджень, значна як на загальнонауковому рівні (В. Шейко, Н. Кушнаренко та ін. [10]), так і на частково наукових рівнях конкретних галузей (С. Гончаренко, М. Пилипчук, Д. Стеченко та ін. [2]). Окрім того, кожний вищий навчальний заклад намагається (що розглядаємо як позитив) розробити власні методичні вказівки чи поради (Т. Ківалова та ін. [3]) щодо написання, оформлення та порядку захисту кваліфікаційних робіт. Аналіз цих джерел свідчить, що їх зміст більшою мірою спрямовано на пояснення основних положень наукової методології, загальних і спеціальних методів досліджень, вимог щодо змісту, структури та оформлення наукових робіт.

Однак, природа, зміст і межі доцільної педагогічної взаємодії у керуванні викладачем написанням кваліфікаційних робіт студентами мають розглядатися як специфічна відкрита комунікативна система зі всіма її функціональними механізмами, яка має, разом з тим, низку характерних властивостей комунікативного плану [5].

Комунікативні особливості освітнього простору пояснюють специфіку багаторівневих суспільних відносин, у центрі яких – людина. Адже проблеми в підготовці майбутнього фахівця, як і ті, що постають перед людиною в реальності, мають комунікативну природу та потребують вивчення взаємозв’язків між суб’єктами педагогічної дії. Тому вирішення таких проблем пов’язане з виявленням ролі комунікативних процесів, визначенням специфіки інноваційних комунікативних процесів і способів прогнозування та корекції їх небажаних наслідків саме в керуванні науково-дослідною роботою студентів. Але, на жаль, саме ці питання залишаються поза увагою викладачів вищої школи.

Формування цілей статті (постановка завдання). Мета статті – пояснення особливостей нелінійної організації керування написанням кваліфікаційних робіт студентами на ґрунті синергетичного підходу.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Вивчення комунікативних особливостей і механізмів педагогічної взаємодії у керуванні кваліфікаційними роботами студентів має бути спрямоване на їх ефективне використання в контексті професійної підготовки майбутніх фахівців. При цьому викладачі навчального закладу мають бути головними суб’єктами підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців.

Взаємодія (сукупність відносин) між суб’єктами педагогічної дії є, перш за все, емоційно-інтелектуальною, спрямованою на досягнення духовних результатів як керівників-викладачів, так і тих, хто навчається; при цьому бажання творити "духовний продукт" [4] як результат особистої діяльності того, хто навчається, має забезпечується, перш за все, керівниками-викладачами.

На нашу думку, для збереження цілісності професійної підготовки необхідно, щоб педагогічна суб’єкт-суб’єктна взаємодія мала превентивний характер, забезпечувала гнучкість, варіативність зв’язків між елементами, зберігала певну міру їх свободи. У відкритій системі нові бар’єри, що виникають спонтанно, загрожують системі зв’язків, що склалася, потребують свого місця в цій системі, уторгуються в неї, порушуючи її єдність.

Освітня діяльність приваблює людей, адже подолання великих труднощів може принести відчуття успіху. А такі відчуття є радощами найвищого порядку – радощами подолання, відкриття, творчості. Ці властивості образного, візуального мислення, є значною мірою більш  суб’єктивними, ніж операції зі словами і символами. Вони послужили психологічною підставою того, що наука йде від позиції зовнішнього неупередженого спостерігача картини світу, включаючи в цю картину "діяльність спостерігача", тобто суб’єкта спостереження – дослідника-експериментатора.

"Абстрактного світогляду, який об’єднував би мету і сенс життя, не існує… Таким шляхом ми здобуваємо з’єднання абстрактної голови і безголового серця," – писав О. Бєлий [1]. Якщо спробувати виразити ці тенденції одним словом, то науку все більше приваблює "живе знання", що виражається, зокрема, в тому, що воно все частіше користується живими метафорами, образами, починаючи переходити від "схемного бачення" (Р. Декарт) до "живописного міркування" (М. Гоголь). Іншими словами, воно розвиває (або повертається) до образного, візуального мислення, що є прекрасним засобом породження нових образів, нових візуальних форм, що несуть смислове навантаження і роблять значення (поняття) очевидним. Така закономірність у найвищому ступені симптоматична, що пояснюється тим, що ХХІ століття – час ще не баченої в історії людства інформаційно-комунікаційної революції, стрибкового переходу від застосування лінійних класичних підходів у викладанні до нелінійних (розгалужених).

Застосування синегретичних принципів розвитку нелінійного цілого в сучасній освіті, безперечно, має переваги над традиційними. Взагалі кажучи, синергетичні уявлення про структури-аттрактори – цілі еволюційних процесів –  взаємозв’язані з синергетичними принципами побудови еволюційного цілого з частин як "цілого у цілому", тобто складних структур із простих. Запитання "куди спрямовуються освітні процеси?" ставиться паралельно з іншими – "як будується складне еволюційне ціле – відбувається процес професійної підготовки майбутнього фахівця, здібного до саморозвитку, конкурентоздатного і т. д.?", "які закони нелінійного синтезу при цьому ураховуються?".

Спробуємо це пояснити на прикладі взаємодії викладача зі студентом у написанні останнім кваліфікаційної роботи. За умов організації такої роботи педагог має майстерно поєднати всі три складові успішної діяльності: позитивні емоції, вольову та пізнавально-інтелектуальну активність студента.

Почнемо з позитивних емоцій. Велику роль на початку взаємодії відіграють свідома/підсвідома готовність студента. Уже на першій консультації керівник має створити налаштування на позитивний настрій, на успішне написання та захист роботи студентом. Для цього доречними є різноманітні вербальні методи непрямого впливу (пояснення того, що кожний студент, який прагне успіху в майбутній професійній діяльності, спроможний написати кваліфікаційну роботу, а керівник завжди допоможе); гумористична розповідь про "Лева та Зайця" – "виконуй із задоволенням усі рекомендації керівника якісно та у відповідний термін" тощо. При цьому викладачеві необхідно пам’ятати, що існує великий, але обмежений набір способів об’єднання, способів побудови структури складного еволюційного цілого.

Створюючи позитивний настрій щодо роботи, викладач також звертає увагу на вольову самостійну активність студента, упереджаючи, розповідає про можливі труднощі, а також про те, як їх долати, пояснює переваги нелінійної організації самостійної праці, пропонуючи не тільки "полюбити" ще не написану власну працю, а також, перш за все, намагатися уявити її "у цілому". Розвиваючи пізнавально-інтелектуальну активність, викладач демонструє цілісну "матрицю" майбутньої роботи (табл. 1), пояснюючи горизонтальні та вертикальні взаємозв’язки, пропонує відповідну модель організації самостійної праці та роз’яснює її переваги.

Студент може уявити ще не написану роботу в її цілісності, а не тільки у вигляді лінійного плану наступних дій. Чинником об’єднання таких складних соціальних структур є певний аналог хаосу, флуктуацій, дисипацій – "море емоцій та інформації", що є доступними для студента в узагальненому сенсі цього слова. Хаос (обмінні інформаційно-емоційно-вольові процеси різного роду) таким чином, відіграє конструктивну роль не тільки у процесах вибору шляху саморозвитку майбутнього фахівця (написання ним кваліфікаційної роботи), але й у процесах побудови складного еволюційного цілого (оперування та узагальнення особистісно-професійного досвіду). Фігурально виражаючись, хаос відіграє роль того, що пов’язує частини в єдине ціле.

Таблиця 1

"Матриця" майбутньої кваліфікаційної роботи

Щоб виникла єдина складна цілісна структура, має бути певний ступінь перекриття простіших структур, що входять до неї; дотримані певна топологія, "архітектура" перекриття, певне "відчуття міри". Таке цілісне структуроване бачення кваліфікаційної роботи уможливлює перехід  майбутнього фахівця до нового рівня особистісно-професійного розвитку, надає впевненості у власних силах, формує бажання самовдосконалення. Студент самостійно спроможний усвідомити сильні та слабкі сторони своєї роботи.

У створенні топологічно правильної організації із простіших структур (за певного ступеня взаємодії структур і певної симетрії архітектури створюваної єдиної структури) здійснюється перехід до нового, вищого рівня ієрархічної організації, тобто робиться крок у напрямі до успішної самоорганізації. Тим самим прискорюється розвиток тієї структури, яка інтегрується у складну.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Занурення в синергетику і намір її використовувати як "позитивну евристику" пов’язані, перш за все, з емоційно-інтелектуальним розвитком особистості професіонала. Синергетично мисляча людина – це homo ludens, "людина, яка грає". Синергетика виступає в такому разі як певний тип "інтелектуальної йоги". Даючи рецепти оволодіння складним, вона руйнує сам "рецепт", сам колишній спосіб рецептотворення. Вона все робить гнучким, нежорстким, відкритим, багатозначним.

Синергетична педагогічна дія – це дія повільна, виходячи з власних форм освіти, власних сил, здібностей, потенцій. Це – стимулювальна дія педагога щодо гармонійного особистісно-професійного саморозвитку майбутнього фахівця. Синергетика взагалі нерозривно пов’язана з оптимізмом. У сучасній ситуації нестабільного світу синергетика має позитивне спрямування. Це – оптимістична спроба зрозуміти принципи еволюції і коеволюції складних систем, розкрити причини еволюційних криз, нестабільності й хаосу, опанувати методи нелінійного управління складними системами, що знаходяться у стані нестійкості.

Головна перспектива подальших розвідок полягає в тому, щоб визначити та конкретизувати методики того, як малою резонансною дією підштовхнути відкриту, нелінійну систему, що саморозвивається, до одного із власних і сприятливих для неї шляхів розвитку, як забезпечити самокерований і самопідтримувальний розвиток суб’єкта. Проблема бачиться також у тому, як "долати хаос, його не долаючи", а роблячи його творчим, матеріалізуючи його в поле, що народжує інновації у діяльності на ґрунті ціннісних структур свідомості майбутнього фахівця.

Список використаних джерел

1. Белый А. Ритм и действительность. Красная книга культуры / А. Белый. –  М. : Искусство. 1989. –  423 с.
2. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження  : методологічні поради молодим науковцям / С. У. Гончаренко. – К. ; Вінниця : Вінниця, 2008. – 308 с.
3. Кивалова Т. С. Дипломная (магистерская) работа по международному праву : методика написания, правила оформления, порядок защиты / Т. С. Кивалова, Т. Р. Короткий / Одесск. национальн. юридич. академия. – Одесса : Феникс, 2003. – 56 с.
4. Кузьмина Н. В. Творческий потенциал специалиста : акмеологические проблемы развития / Н. В. Кузьмина // Гуманизация образования : психол.-пед. межд. журнал. – 1995. – № 1. – С. 41–53.
5. Малашина Т. И. Образовательное пространство как система коммуникативных отношений : дис. … канд. филос. наук : 09.00.13 / Малашина Татьяна Ивановна. – М., 2006. – 157 с.
6. Педагогічна майстерність : підручник /  [І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.] ; за ред. І. А. Зязюна. – 3-є вид., допов. і переробл. – К. : Богданова А.М., 2008. – 349 с.
7. Паскаль Б. Мысли [Электронный ресурс] / Блез Паскаль // REFL-book. – 1994. – Режим доступа к ресурсу : http://www.gumer.info /bogoslov_Buks /Philos/pask/intro.php.
8. Пилипчук М. І. Основи наукових досліджень : підручник [для студентів спеціальності “Обладнання лісового комплексу”] / Пилипчук М. І., Григор’єв А. С., Шостак В. В. – К . : Знання, 2007. – 270 с.
9. Стеченко Д. М. Методологія наукових досліджень : підручник [для студентів, що навчаються за програмою магістрів, аспірантів економічних дисциплін та науковців] /  Д. М. Стеченко,  О.С. Чмир. – К . : Знання. 2005. – 309 с.
10. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – 4-те вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2004. – 307 с.

Семенова, А.В. Нелинейная организация руководства написанием квалификационных работ студентами: синергетический подход

В статье объяснены особенности нелинейной организации руководства написанием студентами квалификационных работ на основе синергетического подхода. Обоснован тезис о том, что взаимодействие как совокупность отношений между субъектами педагогического действия является, прежде всего, целостным эмоционально-интеллектуальным. Доказано, что нелинейные эмоционально-волевые информационные процессы в сознании играют конструктивную роль не только при выборе траектории саморазвития будущего специалиста, но также в процессах построения сложного эволюционного целого – обобщения личностно-профессионального опыта становления профессионала.

Ключевые слова: педагогическое мастерство, педагогическое взаимодействие, положительные эмоции, волевая активность, квалификационная работа, синергетика.

Semenova, A.V. Nonlinear Organization Management Students Writing Gualification Works: Synergetic Approach

The article explains the features of nonlinear organization management writing qualifying works of students on the basis of a synergistic approach. The thesis that the interaction as a set of relations between the subjects of pedagogical action, is, above all, a holistic emotional and intellectual. It is proved that the nonlinear emotional and volitional information processes in the mind play a constructive role, not only in the choice of the future path of self-development specialist, but also in the process of constructing a complex evolutionary whole-generalizations personal and professional experience of becoming a professional.

Key words: pedagogical skills, pedagogical interaction, positive emotions, volitional activity, qualification work, synergetic.