Чирва А. С. Інтернаціоналізація змісту освіти в університетах Канади

УДК 378.4.014.25 (71)

Чирва А. С.,

старший викладач кафедри іноземних мов Сумського національного аграрного університету, кандидат педагогічних наук

Інтернаціоналізація змісту освіти в університетах Канади

У статті здійснено аналіз сучасних наукових підходів до інтернаціоналізації змісту вищої освіти. Розкрито сутність інституційних стратегій ІЗВО в університетах Канади. Представлено виміри процесу інтернаціоналізації та задіяні суб’єкти. Визначено способи інтернаціоналізації навчальних планів. Систематизовано основні форми інтернаціоналізації навчальних програм.

Ключові слова: інтернаціоналізація змісту вищої освіти, виміри, форми, навчальні плани, програми.

Постановка проблеми. На початку ХХІ ст. набуває актуальності проблема інтеграції вітчизняної системи вищої освіти у світовий полікультурний освітній простір. Цей процес є одним з пріоритетних напрямів державної освітньої політики. У цьому контексті зростає потреба в інтернаціоналізації змісту вищої освіти України. Процесуальні засади інтернаціоналізації змісту вищої освіти окреслюють основні напрями й підходи до реалізації академічних цілей ІЗВО. Зважаючи на те, що основними засобами інтернаціоналізації вищої освіти України є використання позитивного зарубіжного досвіду в окремих аспектах інтернаціоналізації і що однією з найактивніших країн у процесі інтернаціоналізації вищої освіти є Канада, вважаємо за доцільне дослідити досвід інтернаціоналізації змісту вищої освіти цієї країни.

З’ясування процесуальних засад ІЗВО в університетах Канади представлено на основі вивчення праць канадських науковців, у яких систематизовано практичний досвід інтернаціоналізації освіти країни та розроблено його теоретичне узагальнення. Насамперед основні чинники, актуальні завдання, змістово-процесуальні засади інтернаціоналізації змісту освіти обґрунтовано в роботах Т. Веллі, Ш. Вільямс, Р. Калідін, Дж. Найт, К. Шейлер, С. Шурхольц-Лер та інших, роль окремих суб’єктів у досліджуваному процесі висвітлено у працях Ш. Бонд, К. Вертезі, Б. Мітчел, Б. Булмен-Флемінг та Е. Хо, Т. Одгерса, М. Оттена, Ю. Річардсон, С. Тарабан та інших. Значну роль у реалізації завдань дослідження має аналіз оригінальних програм інтернаціоналізації змісту освіти, розроблених університетами Канади.

Аналіз зазначеної теоретичної бази свідчить, що інтернаціоналізація змісту освіти в університетах Канади спрямована насамперед на забезпечення релевантності міжнародної освіти й підвищення престижу університетів на світовому ринку освітніх послуг. Канадські дослідники пояснюють пріоритетність інтернаціоналізації змісту вищої освіти як стратегічного орієнтиру країни необхідністю формування полікультурної компетентності молоді та надання глибоких економічних, культурних, соціальних, політичних інтернаціоналізованих знань.

Метою статті є аналіз сучасних наукових підходів до інтернаціоналізації змісту вищої освіти Канади та систематизація її сутнісних характеристик.

Важливим чинником інтернаціоналізації змісту освіти в університетах Канади є необхідність амортизації "культурного шоку" студентів, які потрапляють в іншомовне культурне середовище. У дослідженнях зарубіжних науковців термін "культурний шок" вживають для обґрунтування сутності психологічної дезорієнтації, яка виникає під час перебування в умовах іншої культури, відмінної від рідної. Дослідники порівнюють симптоми культурного шоку із симптомами психологічної депресії, основним засобом подолання якої вважають полікультурну компетентність.

Ключовою характеристикою інтернаціоналізації змісту освіти в Канаді є її зовнішня (інтер-) і внутрішня (інтра-) спрямованість, що зумовлює необхідність розроблення відповідних механізмів реалізації її основних завдань.

Зазначаємо, що протягом 2001-2008 рр. простежується посилення інституційної підтримки інтернаціоналізації змісту вищої освіти Канади, зростання інституційної відповідальності за ефективність досліджуваного процесу. Яскравим доказом цього факту є інституційні програми інтернаціоналізації змісту освіти (так звані "курикулярні стратегії"), аналіз яких дозволяє охарактеризувати досліджуване явище [5; 7; 8; 9; 10; 11].

Власне факт появи таких програм, розроблених на основі стратегічного планування, підтверджує інноваційність системи управління інтернаціоналізацією на рівні окремої організації.

У таблиці 1 представлено систематизовану автором характеристику інтернаціоналізації змісту освіти в межах інституційної підтримки на основі автентичних джерел [5; 7; 8; 9; 10; 11]. Отже, інтернаціоналізація змісту освіти реалізується в межах мезо-, макро-, мікровимірів. Мезовимір характеризує досліджуваний процес у контексті зовнішньої діяльності університетів, макрорівень – у контексті окремої організації, переважно згідно з академічним підходом (розроблення інтернаціоналізованих навчальних планів, академічних програм, критеріїв якості інтернаціоналізованої освіти, відкриття нових спеціальностей). Мікровимір є частиною інноваційних перетворень змісту, які ініційовані безпосередніми учасниками навчального процесу – викладачами і студентами (якісна модернізація змісту академічних дисциплін, міжнародний досвід, полікультурна компетентність, особистий розвиток). Зазначимо, що вперше поняття “макро-” і “мікровимір” інтернаціоналізованого змісту було введено С.Шурхольц-Лер та Дж. Ван Джин [6].

Вважаємо, що ефективність інтернаціоналізації змісту освіти, в першу чергу, визначає комплексний характер інституційних програм (стратегій), що передбачає відповідність її змісту поставленій меті, принципам багатовимірності, полісуб’єктності, урахування специфіки спрямування інтернаціоналізаційної діяльності університету. Ядром ІЗО є внутрішні академічні стратегії, спрямовані на збагачення міжнародним виміром навчальних планів і академічних програм, на розроблення критеріїв якості інтернаціоналізованої освіти. Проте безпосередня реалізація нової курикулярної стратегії відбувається на макрорівні, який є основою інтернаціоналізаційних змін змісту освіти.

Таблиця 1

Інституційна підтримка інтернаціоналізації змісту освіти в університетах Канади

У ході дослідження з’ясовано, що інтернаціоналізація змісту освіти в університетах Канади здійснюється відповідно до програмного та академічного підходів.

З’ясування специфіки академічних трансформацій змісту освіти здійснено на основі праць Ш.Бонд [3; 4]. У ході дослідження використано процесуальні характеристики інтернаціоналізації навчальних планів, насамперед етапність досліджуваного явища, встановлену авторкою. Конкретизація Ш.Бонд етапів доповнення базового навчального плану міжнародним змістом, систематизація впровадження збагаченого міжнародним виміром навчального плану та етапу трансформації супроводжується її висновками про "фундаментальність" етапу трансформації, у ході якого відбувається кардинальна зміна поглядів студентів і викладачів на світ та їхнє місце в ньому.

Таким чином, інтернаціоналізація навчальних планів не є спрощеним доповненням базових складових змісту міжнародними елементами. Цей процес фактично є освітньою реформою, яка спричиняє подальші трансформації навчальних планів і академічних програм. Виходячи з цих позицій, "інтернаціоналізований навчальний план має охоплювати реальні знання про соціально-культурні особливості інших культур, забезпечувати зміни в реакції особистості на культурні особливості, формувати міжкультурні поведінкові вмілості, здатність до збереження культурної ідентичності в умовах полікультурного суспільства" [4,  с. 23].

У процесі інтернаціоналізації навчальних планів в університетах Канади найбільш активно використовується залучення іноземних експертів та набуття навчального досвіду за кордоном; використання базових дисциплін, які є інтернаціональними за своєю природою; створення спільних програм із міжнародними партнерами, організація навчальних турів або роботи в міжнародних корпораціях, організаціях, дослідницьких центрах [1].

Канадська вчена Ш. Вільямс концентрує увагу на необхідності розроблення нових механізмів трансформації академічних програм і методики викладання в контексті інтернаціоналізації вищої освіти. Насамперед це стосується трансформації програм навчання за кордоном, курсів іноземних мов, розроблення нових інтердисциплінарних програм і курсів із міжнародним, міжкультурним, глобальним або порівняльним змістом [12]. Аналіз сучасних інституційних стратегій інтернаціоналізації змісту вищої освіти свідчить про зростання кількості академічних програм із міжнародним змістом. Так, у 2006 році в 61 університеті країни було запроваджено 356 академічних таких програм [2]. Найбільш представленими є програми із міжнародних стосунків, європейські студії, міжнародний бізнес, студії із міжнародного розвитку, азійські студії (рис. 1).

Рис. 1. Кількість програм з міжнародним змістом

Окрім того, 47 вищих навчальних закладів освіти Канади пропонували 355 академічних програм вивчення сучасних іноземних мов і літератури. Найбільш популярними є програми з вивчення іспанської, німецької, італійської, російської мов.

У ході дослідження встановлено основні форми надання навчальним програмам міжнародного виміру (табл. 2).

Таблиця 2

Форми інтернаціоналізації навчальних програм

До таких форм належать міжнародні курси, опанування яких відбувається за межами Канади (університет Брок), спецкурси міжнародного характеру, які викладаються в межах базових предметів (університет Роял Роадс), навчальні предмети з міжнародним виміром, що викладаються в межах навчальних планів наявних спеціальностей (бізнес адміністрування, public relations) (університет Маунт Роял), інтернаціоналізовані програми в межах здобуття інтернаціоналізованих спеціальностей ("Глобальне громадянство", "Макроекономіка", "Геополітика" тощо) (університет Альберта); віртуальні інтернаціональні навчальні програми (Віртуальний університет Канади). 

Висновки. На основі структурно-функціонального аналізу процесуальних засад інтернаціоналізації змісту вищої освіти встановлено, що ключовою характеристикою інтернаціоналізації вищої освіти є зовнішня  (інтер-) і внутрішня (інтра-) спрямованість, яка зумовлює необхідність розроблення відповідних механізмів реалізації її основних завдань. Аналіз курикулярних стратегій інтернаціоналізації дозволив встановити факт посилення інституційної підтримки та зростання інституційної відповідальності за ефективність досліджуваного процесу. Визначено, що інтернаціоналізація змісту освіти реалізується в межах макро- мезо-, мікровимірів. Аналіз академічних стратегій університетів Канади дозволив окреслити основні форми надання навчальним програмам міжнародного виміру: навчальні курси, опанування яких відбувається за межами країни (за програмами мобільності); спецкурси міжнародного характеру, що збагачують зміст базових навчальних предметів; навчальні предмети з міжнародним виміром, що викладаються в межах навчальних планів наявних спеціальностей; інтернаціоналізовані навчальні програми нових інтернаціоналізованих спеціальностей.

Список використаних джерел

1. AUCC : Internationalization of the curriculum [Electronic resource]. – August, 2007. – URL : http://www.aucc.ca/_pdf/english /publications/curriculum.
2. AUCC: Trends in higher education [Electronic resource]. – 2007. – Vol. 1 – URL : http://www.aucc.ca/_pdf /english/publications/trends_2007_vol1_e.pdf.
3. Bond, Sh. A new world of knowledge : Canadian Universities and Globalization / Sh. Bond, J.-P. Lemassen. – Ottawa, 1999. – 299 p.
4. Bond, Sh. Transforming the Culture of Learning : Evoking the International Dimension in Canadian University Curriculum [Electronic resource] // Papers from the York University Symposium on Internationalizing Canada’s Universities. – 2006. – URL : www.yorku.ca/yorkint/global /conference/canada/papers.htm.
5. Brock University strategic internationalization plan 2006-2010 [Electronic resource]. – 2007. – URL : http://www.brocku.ca/brockinternational/SIPFinalVersionFeb121.pdf.
6. Schuerholz-Lehr, S. Internationalizing Pedagogy or Applying Pedagogy to Internationalism [Electronic resource] / S. Schuerholz-Lehr, G. van Gyn // The Journey of a Professional Development Workshop. Papers from the York University Symposium on Internationalizing Canada’s Universities, 2006. – URL : www.yorku.ca/yorkint/global/conference/canada /papers.htm.
7. University of Alberta International Four-Year Strategic Business Plan 2002/2003 to 2005/2006 [Electronic resource]. – URL : http://www.uofaweb.ualberta.ca/uastatistics/pdfs/update_uplan_2003.pdf.
8. University of Victoria Strategic Plan for Furthering Internationalization. Making a World of Difference [Electronic resource]. – April, 2006. – URL : http://oia.uvic.ca/assets/documents/OIAStrategic_Plan.pdf.
9. University of Western Ontario – Strategic Plan for Internationalization, 2009-2012 [Electronic resource] / DRAFT, 2009. – URL : http://www.uwo.ca/research/docs/VPR&I/StrategicPlanIntnlMarch_2009.pdf.
10. UPEI Internationalization: Goals and Strategic Directions in Alignment with the Academic Plan [Electronic resource] // A Complementary Document to the Academic Plan. – November, 2005. – URL : http://www.upei.ca/internationalization/files/internationalization/International%20Strategy%202008–2009.pdf.
11. Whalen, M. A Strategy for Internationalization at MSVU [Electronic resource] / M. Whalen. – 2005. – 26 p. – URL : http://www.msvu.ca/avpinternational/MSVUInternationalizationPlan.pdf.
12. Williams, Sh. Internationalization of the Curriculum : A Remedy for International Students' Academic Adjustment Difficulties? [Electronic resource] / Sh. Williams. – URL : http://web.uvic.ca/~sherriw/images/ED% 206890%20Sherri%20 Williams%20Final%20Paper%20for%20website.pdf.

Чирва А. С. Интернационализация содержания высшего образования в университетах Канады

В статье произведен анализ современных научных подходов к интернационализации содержания высшего образования. Раскрыта сущность институционных стратегий ИСВО в университетах Канады. Представлены измерения процесса интернационализации и задействованные субъекты. Определены способы интернационализации учебных планов. Систематизированы основные формы интернационализации учебных программ.

Ключевые слова: интернационализация содержания высшего образования, измерения, формы, учебные планы, программы.

Chyrva, А.S. Higher Education Content Internationalization at Universities of Canada

The article is devoted to analysis of modern scientific research to higher education content internationalization. The essence of institutional internationalization strategies at Canadian universities has been revealed. Dimensions of internationalization process and involved subjects have been presented. Methods of curricular internationalization have been defined. Basic forms of academic program internationalization have been brought to system.

Key words: higher education content internationalization, dimensions, forms, curricular, academic programs.