Літікова О.І.,
доцент кафедри англійської мови в судновій енергетиці Херсонської державної морської академії, кандидат педагогічних наук, доцент
Професійна компетентність майбутніх фахівців з обліку та аудиту в умовах запровадження МСФЗ
У статті здійснено теоретичний аналіз педагогічних наукових джерел з метою конкретизації сутності поняття "професійна компетентність майбутніх фахівців з обліку та аудиту, які працюватимуть за МСФЗ". Визначено зміст ключових, базових і спеціальних компетентностей як складових професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку та аудиту з МСФЗ.
Ключові слова: професійна компетентність, ключові компетентності, базові компетентності, спеціальні компетентності.
Постановка проблеми. В умовах глобалізації економіки і переходу до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) у сфері бухгалтерського обліку та аудиту проблема підготовки конкурентоспроможного персоналу набуває міжнародного значення. Вона є вирішальною в діяльності ЮНЕСКО, Європейського фонду освіти та Європейського центру розвитку професійної освіти і навчання CEDEFOP [13].
Останні дослідження та публікації, виділення невирішених частин загальної проблеми. Підготовку фахівців у вищій школі досліджували В.Андрущенко, В.Майборода, В.Манько, М.Степко та інші. Професійну компетентність як інтегровану якість особистості вивчали О. Дубасенюк, В. Лозовецька, А. Хуторський. Спеціальна професійна підготовка бакалаврів із фінансів і кредиту розглядалася І.Яблочніковою, аудиторів – Т. Федченко, фахівців з бухгалтерського обліку – М.Левочко, А.Тупчієм.
Водночас аналіз теоретичних напрацювань науковців свідчить, що питання професійної компетентності майбутніх фахівців із обліку та аудиту в умовах імплементації МСФЗ ще не було предметом спеціального дослідження.
Окрім того, у системі професійної підготовки фахівців з обліку та аудиту до роботи за МСФЗ існують суперечності між:
- потребою у теоретичному обґрунтуванні професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку та аудиту до роботи в умовах імплементації МСФЗ і недостатньою розробленістю зазначеної проблеми;
- замовленням суспільства стосовно компетентних фахівців з обліку та аудиту у сфері МСФЗ і низькою результативністю їхньої професійної компетентності після закінчення навчання у ВНЗ.
Недостатнє вивчення порушеної проблеми, її актуальність, а також зазначені суперечності зумовили вибір теми цієї статті.
Формулювання мети статті та завдань. Мета публікації полягає у конкретизації змісту поняття "професійна компетентність майбутніх фахівців з обліку та аудиту в умовах запровадження МСФЗ", а завданнями, спрямованими на її реалізацію, вважаємо такі: теоретичний аналіз відповідних педагогічних наукових джерел і порівняльний аналіз різних підходів до розроблення цієї проблеми.
Виклад основного матеріалу. Сьогодні спрямованість системи освіти на переважне засвоєння системи знань не відповідає сучасному соціальному замовленню, яке потребує виховання самостійних, ініціативних, відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти в розв’язанні соціальних, виробничих та економічних завдань.
Економічні, соціальні та інші чинники розвитку цивілізації посилили зацікавленість суспільства в результатах освіти і призвели до появи поряд із традиційними (певними ступенями освіти) нових, більш важливих індикаторів цих результатів – компетентностей [16].
Міжнародні організації (комісія Ради Європи, ЮНЕСКО, Міжнародний департамент стандартів для навчання, досягнення та освіти) розглядають компетентності як здатність застосовувати знання й вміння, що забезпечує активне застосування навчальних досягнень у нових ситуаціях [8].
У зарубіжних наукових джерелах поняття "компетентність" трактується як сукупність знань, навичок, якостей, поведінки, ставлення і застосування їх у практиці професійної діяльності [14]. Російські дослідники В. Кальней та С.Шишов вважають компетентність здатністю і досвідом самостійної діяльності на основі здобутих універсальних знань [8].
У низці вітчизняних досліджень зустрічаємо різнопланові трактування терміна "компетентність":
- здатність є найбільш уживаним та ключовим словом для розуміння і визначення компетентностей (В. Луговий) [9];
- готовність фахівця включитися в певну діяльність (А. Аронов) [2];
- володіння компетенцією, синтез когнітивного, предметно-практичного й особистісного досвіду людини [14].
Більшість українських педагогів трактують термін "компетенція" як коло повноважень будь-якої організації, установи або особи. У межах своєї компетенції особа може бути компетентною або некомпетентною в певних питаннях, тобто мати або набути компетентність у певній сфері діяльності.
Теоретичний аналіз педагогічних наукових джерел свідчить про неспівпадання поглядів науковців щодо визначення поняття "професійна компетентність", саме:
- характеристика якості підготовки спеціаліста, певний потенціал ефективності трудової діяльності (В.Пугачов) [4];
- певний рівень освіченості спеціаліста (Б.Гершунський) [4];
- інтегральна характеристика, яка визначає здатність особистості вирішувати професійні проблеми і типові завдання з використанням знань і здібностей (П.Лернер) [4];
- конгломерат компонентів: спеціального (володіння професійною діяльністю на високому рівні), соціального (здатність співпрацювати, спілкуватися, усвідомлювати соціальну відповідальність), особистісного (володіння прийомами особистісного самовираження та саморозвитку), індивідуального (готовність до професійного зростання) (Т. Хлєбнікова) [17];
- сукупність ключових, базових та спеціальних компетентностей, які є ієрархічними рівнями-щаблями і виявляються в усіх компонентах структури професійної компетентності фахівця: професійно-діяльнісному, комунікативному й особистісному (А. Хуторський) [18].
Ключовими компетентностями, на думку О. Пометун [15], вважаються ті, що мають властивості надпредметності (міжпредметності), поліфункціональності, поліпредметності, культуродоцільності. Окрім цього, до структури професійної компетентності науковцем включено загальногалузеві й предметні.
В. Вишпольська [3] до базових компетентностей відносить ті, що відображають специфіку певної професійної діяльності на певному етапі розвитку суспільства, а до спеціальних – ті, що відображають реалізацію ключових і базових компетентностей у конкретній сфері діяльності.
Повний зміст базових компетентностей майбутніх фахівців з обліку та аудиту у ВНЗ представлено в ОКХ [10], де перелічено типові види їхньої професійної діяльності:
- формування організаційних документів щодо об’єктів організації бухгалтерського обліку;
- планування розвитку системи бухгалтерського обліку, господарсько-фінансової діяльності та її фінансових показників;
- здійснення контролю за дотриманням вимог організаційних документів з метою забезпечення раціонального функціонування бухгалтерського обліку;
- оцінка стану організації бухгалтерського обліку;
- складання програми внутрішньогосподарського контролю та програми аналізу господарської діяльності, плану документообігу і заходів щодо вдосконалення обліково-економічної роботи на підприємствах;
- аналіз основних показників господарсько-фінансової роботи суб’єкта підприємницької діяльності та документальна перевірка здійснених ним господарських операцій;
- визначення цін, доходів, витрат і фінансових результатів, матеріальних і трудових ресурсів та ефективності їх використання, ефективності технічних нововведень та елементів інфраструктури підприємств;
- організація фінансово-господарської діяльності підприємства, бухгалтерського обліку і звітності, зовнішньоекономічних відносин;
- дотримання законів України та інших нормативних актів, що регулюють господарську діяльність підприємств;
- ведення синтетичного й аналітичного обліку;
- контроль за збереженням і ефективним використанням ресурсів підприємства;
- аудиторська та ревізорська діяльність.
Актуальність якісної підготовки фахівців, які володіють професійними знаннями, пов’язана також зі Стратегією застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, схваленою розпорядженням КМУ № 911-р від 24 жовтня 2007 року з метою вдосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, законодавства Європейського Союзу та вимог участі України у СОТ [5].
Наразі у зв’язку з інтеграційними процесами у вітчизняній економіці постала потреба визначення спеціальних компетентностей майбутніх фахівців з обліку та аудиту у сфері МСФЗ, здатних зводити до мінімуму розбіжності в оцінці результатів господарсько-економічної діяльності у процесі використання міжнародних стандартів.
Тож вдамося до аналізу самого явища МСФЗ, що становлять Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS), Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS), Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним Комітетом з інтерпретації (SIC).
Мета введення цих стандартів – забезпечити порівнянність і зрозумілість для міжнародних інвесторів звітів суб’єктів господарської діяльності різних країн світу. Стандарти певною мірою є гнучкими, що дозволяє враховувати особливості національних економік. Зазначаємо також, що лідери ринку, а також компанії, які працюють із зовнішніми інвесторами, виходять на іноземні біржі або просто цінують свою ділову репутацію, вже досить давно складають звітність відповідно до МСФЗ.
Міністерство стандартів України регулярно вносить зміни до національних стандартів, наближуючи їх до міжнародних, скорочуючи розрив між вітчизняною системою обліку та загальноприйнятою світовою практикою. Незважаючи на те, що в Україні поки що застосовуються як МСФЗ, так і національні Положення бухгалтерського обліку (стандарти ПСБО), публічні і акціонерні товариства, банки, страхові компанії складали звітність за 2012 рік відповідно до МСФЗ; за 2013 рік – усі компанії видів діяльності з надання фінансових послуг і недержавного пенсійного забезпечення, а за 2014 рік – будуть складати компанії, які надають допоміжні послуги у сфері фінансового посередництва та страхування.
Найбільш суттєва відмінність МСФЗ від ПСБО – увага до деталей. Крім форм фінансової звітності, практично ідентичних вітчизняним, МСФЗ передбачає велику кількість приміток, що детально розкривають сутність операцій. Наприклад, у ПСБО відсутній звіт, що розкриває інформацію в розрізі сегментів бізнесу, немає вимог про розкриття інформації про суми невикористаних кредитних коштів, про виділення сум, що відносяться до часток участі у спільній діяльності; МСФЗ містять більш докладні вимоги до розкриття інформації про облікову політику тощо.
Крім того, МСФЗ орієнтовані на відображення об’єктивної інформації про поточний фінансовий стан компанії: в їх основі лежать дані про реальну ринкову вартість активів і зобов’язань. Оцінювати можна різними способами – цей процес віддається "на відкуп" суб’єкта господарської діяльності. Тому формування політики оцінки активів і пасивів за МСФЗ є найбільш трудомістким завданням під час переходу до міжнародних стандартів.
Для підготовки балансу на початок періоду необхідно таке: 1) вилучити всі активи та зобов’язання, що не відповідають МСФЗ; 2) переоцінити всі визнані статті за вимогами МСФЗ; 3) включити до балансу всі активи й зобов’язання, що відповідають критеріям визнання МСФЗ.
Перевагами використання фінансових звітів, складених за МСФЗ, є такі чинники: 1) об’єктивність, співставність та відповідність потребам користувачів фінзвітності; 2) задоволення потреб користувачів фінзвітності завдяки активному підходу РМСБО; 3) полегшення процесу гармонізації стандартів і підвищення таким чином співставності й прозорості незалежно від країни або галузі; 4) сприяння підвищенню довіри та зрозумілості іноземних користувачів; 5) доступ до міжнародних ринків капіталу.
Системність спеціальної підготовки до облікової роботи за МСФЗ зумовлюється всім контекстом навчання, коли кожна дисципліна розглядається як засіб формування професійної компетентності майбутнього фахівця. Засвоєння компетенцій відбувається як у процесі вивчення окремих навчальних дисциплін, циклів, модулів, так і тих дидактичних одиниць, які інтегруються в загально-професійні і спеціальні дисципліни [1].
Виходячи з нормативного змісту ОПП, спеціальна підготовка фахівця напряму 0501 – "Економіка і підприємництво" спеціальності "Облік і аудит" [12] передбачає вивчення дисциплін: "Фінансовий облік", "Управлінський облік", "Організація і методика аудиту", "Облік у зарубіжних країнах", "Фінансове право", "Інформаційні системи і технології в обліку", "Організація обліку", "Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті", "Звітність підприємства", "Фінансовий аналіз", "Облік зовнішньоекономічної діяльності", "Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті", "Фінансовий менеджмент", "Міжнародний менеджмент" тощо, що має забезпечити якісну професійну підготовку майбутніх фахівців обліку та аудиту до роботи за МСФЗ.
Як передбачено у змісті ОПП, сучасному фахівцю з обліку та аудиту треба вміти налагоджувати та якісно здійснювати як господарський, так і управлінський облік на підприємствах у напрямках, де він безпосередньо бере участь, мати широкий світогляд, загальну ерудицію, володіти вмінням економічного мислення, ділового спілкування.
У результаті здійсненого аналізу специфіки професійної діяльності у сфері МСФЗ і складових спеціальної підготовки майбутніх бухгалтерів у ВНЗ до роботи за МСФЗ [7] визначаємо такі спеціальні компетентності, необхідні їм для забезпечення якісної професійної компетентності:
- здатність зводити до мінімуму розбіжності в оцінці результатів господарсько-економічної діяльності у процесі використання міжнародних стандартів;
- здатність забезпечити прозору співпрацю і зрозумілість із зовнішніми інвесторами, вихід на іноземні біржі;
- здатність цінувати свою ділову репутацію, довіру партнерів;
- уміння бути уважним до деталей, великої кількості приміток, що детально розкривають сутність операцій;
- здатність до виконання трудомістких видів діяльності, пов’язаних із переоцінкою всіх визнаних статей за вимогами МСФЗ;
- оперування спеціальними знаннями і вміннями (системи оподаткування, методики визначення сум податків до сплати в бюджети різних рівнів, до державних цільових фондів, порядку складання податкових декларацій).
Випускник ВНЗ, який пройшов відповідний курс навчання (у нашому випадку – з обліку та аудиту) згідно із кваліфікаційними характеристиками професій працівників, зазначених у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників [6], затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 583 від 29 жовтня 2007 року, може займати посади керівників та працювати на інших ділянках за фахом облікової, фінансово-економічної, організаційної, контрольно-аналітичної роботи тощо, якщо володітиме необхідними багатовимірними поліфункціональними, надпредметними та міждисциплінарними ключовими компетентностями.
Дослідник О. Овчарук [8] ключові компетентності конкурентоспроможного фахівця розділяє на три групи: 1) соціальні (пов’язані з оточенням, життям у суспільстві, соціальною діяльністю), 2) мотиваційні (пов’язані з внутрішньою мотивацією, інтересами, індивідуальним вибором особистості), 3) функціональні (пов’язані зі сферою знань, вмінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом).
Посилаючись на вищезазначену класифікацію, пропонуємо ключові компетентності майбутніх фахівців з обліку та аудиту, які працюватимуть за МСФЗ, розглядати як такі вміння і здатності спеціаліста:
1. Соціальна компетентність
- уміння розв’язувати проблеми в різних професійних ситуаціях;
- здатність застосовувати здобуті здібності, знання, досвід;
- здатність до міжнародного співробітництва;
- соціальні громадянські цінності й уміння;
- уміння брати на себе соціальну відповідальність.
2. Мотиваційна компетентність
- здатність до позитивного мислення у професійному середовищі;
- здатність виявляти професіоналізм;
- здатність до навчання.
3. Функціональна компетентність
- уміння використовувати персональний комп’ютер (здатність обслуговувати комп’ютерні програми для оброблення інформації облікового напряму);
- здатність до роботи з деталями знаково-цифрової інформації.
Висновки та перспективи подальших розвідок у цьому напрямку. Проведений нами теоретичний аналіз педагогічних наукових джерел і порівняння різних підходів до розроблення досліджуваної проблеми дозволив конкретизувати зміст поняття "професійна компетентність майбутніх фахівців з бухгалтерського обліку та аудиту у сфері МСФЗ" як інтегровану систему її складових, а саме: ключових, базових і спеціальних компетентностей, необхідних для забезпечення якісної роботи з МСФЗ. Нами розкрито зміст ключових, базових і спеціальних компетентностей як умінь і здатностей, поєднання яких надасть майбутнім фахівцям бухобліку та аудиту впевненості й досвіду в інтеграції й застосуванні знань в умовах роботи за МСФЗ, сприятиме досягненню ними професійного успіху.
Як напрями подальших досліджень розглядаємо такі питання: 1) Чи можна кожну із професійних компетентностей формувати окремо, чи вони є взаємозалежними і можуть набуватись тільки в певному комплексі? 2) Які політичні, економічні, соціальні й культурні чинники впливають на визначення й відбір складових професійної компетентності інших фахівців економічної галузі?
Список використаних джерел
1. Байденко В. И. Выявление состава компетенций выпускников вузов как необходимый этап проектирования ГОС ВПО нового поколения : метод. пособ. / В. И. Байденко – М. : Исслед. центр пробл. к-ства подгот. спец., 2006. – 72 с.
2. Бермус А.Г. Проблемы и перспективы реализации компетентностного похода в образовании [Электронный ресурс] / А.Г.Бермус // Интернет-журнал "Эйдос". – 2005. – 10 сентября. – Режим доступа : http://www.eidos.ru.
3. Вишпольська В.Ф. Функціональний компонент базової компетентності фахівця з міжнародних економічних відносин [Електронний ресурс] / В. Ф. Вишпольська. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com /11._NPRT_2007 /Pedagogica/21998.doc.htm.
4. Герлянд Т. Сучасні аспекти формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників / Т. Герлянд // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2010. – № 1-2. – С. 37–43.
5. Гладких Т. В. Шляхи покращення підготовки конкурентоспроможних фахівців з обліку та аудиту / Т. В. Гладких, В. О. Подольська // Міжнар. навч.-метод. конф. : збірник тез доп. ; 10-11 грудня 2009 р. / Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України". – Суми, 2010. – № 1. – С. 18–22.
6. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП) [Електронний ресурс] : Випуск 1, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 336від 29 грудня 2004 року. – Режим доступу : http://document.ua/dovidnik-kvalifikaciinih-harakteristik-profesii-pracivnikiv–nor13660.html.
7. Кизилова Л. О. Проблеми зв’язку змісту економічної освіти і функціональної дієздатності випускників спеціальності "Облік і аудит" / Л. О. Кизилова // Научно-технический сборник. – 2004. – № 56. – С. 234–239.
8. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О.В.Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.
9. Луговий В.І. Освіта, навчання, інформація, компетентність: канонізація понять (теоретико-методологічний дискурс) / В.І.Луговий // Модернізація вищої освіти в Україні і світі : десять років наукового пошуку : колективна Монографія. – К., 2009. – С. 178–210.
10. Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста зі спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" з напряму 0501 – "Економіка і підприємництво" / [В. С. Ярмола та ін.] ; гол. роб. групи В. С. Ярмола. – Сімферополь : ПФ НУБіП України КАТУ, 2009. – (Стандарт вищої освіти. Варіативна частина).
11. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра напряму 0501 – "Економіка і підприємництво" / [А. М. Береза та ін.] / Міністерство освіти і науки України. – Офіц. вид. – [Чинний від 2003-06-06]. – К., 2002. – (Галузеві стандарти вищої освіти).
12. Пальчук О. Проблеми підвищення конкурентоспроможності випускників з обліку та аудиту / О. Пальчук // Нова педагогічна думка. – 2011. – № 1. – С. 149– 151.
13. Педагогіка вищої школи : словник-довідник / [упор. О.О.Фунтікова]. – Запоріжжя : ГУ "ЗІДМУ", 2007. – 404 с.
14. Пометун О.І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : Світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О.В.Овчарук. – К. : К.І.С. – 112 с. – (Бібліотека з освітньої політики).
15. Пометун О.І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О. І. Пометун // Рідна школа. – 2005. – №1. – С. 65–69.
16. Professional Competence (Adopted 1996, amended 2005 and 2010) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.aapa.org/uploadedFiles/content/Common/Files/14 ProfCompetence.pdf.
17. Хлєбнікова Т. М. Діагностика професійної компетентності вчителя [Електронний ресурс] / Т. М. Хлєбнікова. – Режим доступу : http://tme.umo.edu.ua/docs/2/09khltpc.pdf.
18. Хуторськой А. Ключові освітні компетентності [Електронний ресурс] / А. Хуторськой. – Режим доступу : http://osvita.ua/school/theory/2340/.
Литикова А.И. Профессиональная компетентность будущих специалистов по учёту и аудиту в условиях введения МСФО
В статье проведён теоретический анализ педагогических научных источников с целью конкретизации сути понятия "профессиональная компетентность будущих специалистов бухучёта и аудита, которым предстоит работать с МСФО". Раскрыто содержание ключевых, базовых и специальных компетентностей, составляющих профессиональную компетентность будущих специалистов бухучёта и аудита по МСФО.
Ключевые слова: профессиональная компетентность, ключевые компетентности, базовые компетентности, специальные компетентности.
Litikova, A.I. Professional Competence of Future Specialists in Accountancy in Conditions of ISFR Implementation
The article is devoted to theoretical analysis of pedagogical scientific sources and clarifying of future accountants, aimed to work with the ISFR, professional competence. Here revealed the content of key, basic and special competences as parts of future accountants, aimed to work with the ISFR, professional competence.
Key words: professional competence, key competences, basic competences, special competences.