Ревуцька Н.М.,
студентка магістратури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, методист кабінету моніторингу освіти Комунального навчального закладу Київської обласної ради "Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів"
Оцінювання якості знань студентів педагогічних спеціальностей засобами тестового контролю
У статті розкрито теоретичні питання педагогічного контролю у вищих навчальних закладах, проаналізовано мету, завдання та особливості тестового контролю досягнень студентів, порівняно традиційні методи контролю й оцінювання із тестовою діагностикою.
Ключові слова: педагогічний контроль, тестова діагностика, тест, інструмент тестової діагностики, метод тестування, вимоги до укладання тесту.
Постановка проблеми. В умовах динамічних процесів модернізації системи освіти в Україні зростають суспільні вимоги до педагога, способів його діяльності, що передбачає формування в нього здатності до конструювання ефективної педагогічної взаємодії. Це спонукає педагогічні вищі навчальні заклади до вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів. Однією із важливих складових професійної підготовки майбутніх фахівців є формування компетентності щодо контролю й оцінювання навчальних досягнень особистості.
У сучасності формальні‚ спрощені методи діагностики знань змінюються інтенсивними комплексними системами‚ які водночас забезпечують об’єктивність оцінювання навчальних досягнень студентів‚ мотивацію до роботи впродовж усього періоду навчання. Традиційна система контролю недостатньо враховує індивідуально-психологічні особливості майбутнього фахівця, відповідно, – не відповідає сучасним вимогам‚ не задовольняє потреб систематичного діагностування успішності студентів педагогічних спеціальностей.
Саме тому особливої уваги набуває питання тестового контролю досягнень того, хто навчається, з огляду на валідність і надійність результатів, можливостей оцінити різні компетенції і компетентності особистості, охопити контролем необхідні до засвоєння теми, ключові поняття тощо.
Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Проблема ефективного контролю й оцінювання навчальних досягнень розглядається в численних працях таких учених, як А. Алексюка‚ С. Вітвицької‚ В. Давидова‚ В. Євдокимова‚ М. Сорокіна‚ Н. Тализіної та інших.
Комплексні дослідження тестування як методу педагогічної діагностики висвітлені в розвідках зарубіжних учених (В. Аванесов‚ Т. Аджер‚ А. Анастазі‚ В. Беспалько‚ Л. Бурлачук‚ П. Клайн‚ О. Майоров‚ В. Переверзєв‚ Дж. Стенлі‚ М. Чєлишкова), а також українських дослідників (Я. Болюбаш‚ І. Булах‚ Л. Гриневич‚ А. Єріна‚ Л. Коваленко‚ О. Локшина‚ М. Мруга‚ О. Ляшенко‚ Л. Паращенко‚ В. Сергієнко та ін.).
Мета статті полягає в аналізі і вдосконаленні наявних інструментів тестового оцінювання навчальних результатів студентів педагогічних спеціальностей вищого навчального закладу з предмета "Загальна психологія".
Виклад основного матеріалу. Різноманітні методи й види педагогічного контролю стимулюють навчання й поведінку студентів. Це підтверджує як практика, так і численні наукові дослідження. Спроби повністю або частково вилучити педагогічний контроль з навчального процесу знижують якість навчання, дають інші негативні результати.
Виходячи з того, що обсяг навчальних матеріалів, яким необхідно оволодіти студентам, є значним, більшу частину матеріалу пропонується вивчати самостійно. Отже, провідною складовою навчального процесу стає самостійна робота студента, яка повинна мати конкретні змістові характеристики, контролюватися, перевірятися й оцінюватися. Тому важливою складовою навчальної діяльності була й залишається система контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів.
У дидактиці вищої школи "контроль слід розуміти як педагогічний супровід, спостереження і перевірку успішності навчально-пізнавальної діяльності студентів" [16, с. 58]. Педагогічний контроль трактується як єдина дидактична й методична система‚ що відбувається за керування й організації викладача, спрямована на оцінювання результатів учбового процесу [8]. За допомогою контролю можна оцінити навчальні досягнення та виявити прогалини у знаннях студентів.
Раціонально організований контроль максимально сприяє підвищенню якості навчання в цілому та може бути засобом модернізації процесу навчання, виховання й розвитку в оволодінні будь-якою освітньою дисципліною. Контроль сприяє активізації навчального процесу, суттєво підвищує його ефективність, дозволяє здійснювати необхідну корекцію в організації викладання та, у цілому, впливати на керування ходом навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається. За допомогою контролю встановлюється взаємозв’язок між запланованим і досягнутим рівнями навчання, оцінюються навчальні досягнення студентів і виявляються прогалини в їхніх знаннях, виявляються досягнення й недоліки методів навчання, що застосовувалися, аналізується робота різних викладачів. Навчання не може бути повноцінним без регулярної та об’єктивної інформації про те, як студенти засвоюють матеріал, як вони застосовують отримані знання для вирішення практичних завдань. На основі результатів контролю приймаються управлінські рішення й вносяться відповідні корективи в організацію навчального процесу.
Т. Туркота [8] зауважує‚ що в ході здійснення контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів викладач спрямовує свої зусилля на вирішення таких завдань:
- визначити якість засвоєння навчального матеріалу, ступеня відповідності отриманих умінь і навичок цілям і завданням навчальної дисципліни;
- означити труднощі, які виникли у студентів під час навчання, типові помилки з метою їх корекції та усунення;
- визначити ефективність методів, прийомів і засобів навчання;
- спрогнозувати готовність студентів до сприйняття нового матеріалу
У ході здійснення контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів важливим для викладача є вирішення таких завдань: визначення якості засвоєння навчального матеріалу відповідно до цілей і завдань дисципліни; означення навчальних утруднень з метою їх корекції та усунення; добір ефективних методів, прийомів і засобів навчання; прогнозування готовності студентів до сприйняття нового матеріалу.
Розуміємо, що мета контролю визначає вибір відповідних засобів. При цьому потрібно враховувати, що лише комплексне їх застосування дає можливість регулярно та об’єктивно виявляти динаміку формування системи знань та вмінь студентів. "Методи контролю – це способи діяльності викладача і студентів, у ході яких виявляється засвоєння учбового матеріалу та оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками" [16, с. 8].
Основними методами контролю знань і навичок студентів прийнято вважати такі: усне опитування, письмова, графічна та практична перевірки. Найбільш поширеним методом контролю знань студентів є усне опитування, що дозволяє встановити контакт зі студентом і встановити особливості засвоєння студентами матеріалу. Застосування письмової перевірки дає можливість організувати роботу зі всією групою студентів, а також визначити напрямки для індивідуальної роботи з кожним з них.
Актуальною нині є графічна перевірка, спрямована на виявлення вмінь і навичок учнів у процесі виконання ними різних видів графічних робіт: побудови таблиць, схем, графіків, діаграм тощо. У ході організації практичної перевірки можна простежити формування й розвиток уміння застосовувати знання на практиці, сформувати практичні вміння і навички.
Залежно від дидактичної мети використовують різні види контролю за навчанням: діагностичний‚ поточний‚ повторний‚ тематичний‚ рубіжний підсумковий.
Напередодні вивчення теми викладач може застосувати діагностичний вид контролю. Він дозволяє перевірити й оцінити залишкові знання. Поточний контроль знань має на меті визначити недоліки у знаннях студентів і визначити способи їх усунення, стимулювати інтерес студентів до предмета та їх активність у пізнанні. Тематичний пов'язаний з перевіркою рівня знань‚ умінь і навичок в обсязі розділу чи теми конкретної навчальної дисципліни. Рубіжний (тематичний‚ модульний‚ блоковий) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів‚ тем і пов’язаних з цим пізнавальних‚ методичних‚ психологічних і організаційних якостей студентів. Він застосовується з метою оптимальної регуляції процесу навчання студентів. Підсумковий контроль має своїм завданням з’ясувати рівень засвоєння навчального матеріалу в кінці семестру або після завершення вивчення дисципліни.
Виходячи із зазначеного вище, викладач має володіти повним спектром різноманітних методів контролю й оцінювання навчальної діяльності студентів, оптимально та творчо підходити до їх використання залежно від дидактичної мети, змісту навчального матеріалу, рівня навченості студентів і їх інтелектуального розвитку. Разом із тим дослідження й використання альтернативних засобів навчально-контрольної діяльності дозволяє викладачеві оптимізувати освітній процес, формувати у студентів мотивацію аудиторного та самостійного навчання.
Історико-педагогічний аналіз використання тестів в освітній практиці доводить, що набутий світовий і вітчизняний досвід упровадження навчального тестування дає можливість підвищити об’єктивність оцінювання рівня знань і вмінь суб’єкта освіти, вимогливого до її якості на всіх етапах навчального процесу.
Установлено, що тестова форма контролю відрізняється від традиційних за такими показниками [8; 11]:
- Зміст тесту піддається чіткому плануванню. На стадії розроблення тесту проходить відбір змісту‚ який необхідно перевірити‚ планується форма завдань‚ їх кількість і розташування. Змістовий план тесту аналізується експертами.
- Форма завдань. У тестах форма завдань стандартизована – за формою запису відповідей.
- Наявність статичних характеристик тестових завдань. Заздалегідь відомо‚ яка складність пропонованого завдання‚ чи буде воно однаково виконуватися слабкими і сильними респондентами чи ні (здатність диференціювати).
- Наявність спеціальних шкал‚ які співвіднесені зі стандартизованими нормами‚ для підбиття результатів тестування.
- Наявність оцінок точності вимірювання (помилки вимірювання). За допомогою статистичних методів можна оцінити помилку вимірювання‚ а за результатами оцінки – прийняти або не прийняти результати тестування
Отже, на відміну від традиційних способів контролю тестування як метод діагностики (контролю й оцінювання) розглядаємо як більш ефективний та надійний порівняно з іншими.
Для визначення ефективності методу тестування як засобу педагогічного контролю якості знань студентів із предмета "Загальна психологія" було проведено експериментальне дослідження. У ньому брали участь студенти І курсу очної та заочної форм навчання зі спеціальності "Соціальна педагогіка". Тестові завдання розроблялися за трьома темами: "Увага"‚ "Пам’ять"‚ "Мислення" (модуль № 3 програми "Когнітивна сфера особистості").
Ураховуючи цілі нашого дослідження, критеріями оцінювання успішності засвоєння предмета "Загальна психологія" визначено такі: теоретична підготовка студента з предмета; здатність студента на практиці застосувати отримані знання з предмета.
У ході створення тестових завдань особлива увага зверталася на формулювання умови завдання. Відповідно до методичних рекомендацій: "умова – це стимул для відповіді, яка описує певну проблему і ставить завдання перед екзаменованим. Умова повинна допомогти екзаменованому чітко уявити поставлену перед ним проблему" [14, с. 14] – у більшості тестових завдань було використано умову-запитання.
Розроблення тестових завдань здійснювалося з урахуванням наявності таких їх форматів [14 та ін.]:
- завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей (тестове завдання цієї форми складається з двох частин: умови, яка описує певну проблему та ставить завдання перед екзаменованим; варіантів відповідей, серед яких, як мінімум, одна є правильною чи найкращою відповіддю, а решта – дистрактори – неправильні відповіді. Найкраще використовувати таку інструкцію: у завданнях оберіть одну правильну відповідь);
- завдання відкритої форми (у завданнях відкритої форми не даються готові відповіді, випробуваному потрібно вписати правильну відповідь у відведеному місці. Завдання відкритої форми потребують від тестованого самостійно сформулювати правильну відповідь на поставлене запитання та відповідно її оформити (записати одним словом, цифрою, буквою, словосполученням або підготувати розгорнену відповідь на кілька сторінок). До завдань відкритого типу належать завдання з пропусками, завдання на доповнення, завдання з короткою відповіддю, завдання з розгорненою відповіддю);
- завдання на встановлення відповідності (у завданнях цієї форми встановлюється відповідність між елементами одного стовпця та іншого. Цей формат належить до категорії логічних пар і називається ще "форматом розширеного вибору". Завдання цього типу складається з інструкції-завдання та двох колонок. Одна колонка (ліворуч) – це перелік вихідних умов (слів, словосполучень, речень, дат, формул, термінів тощо), до яких тестований має дібрати відповідь у другій колонці (праворуч), яку називають списком відповідей. Тобто потрібно порівняти матеріал лівої й правої колонок та утворити правильні логічні пари);
- завдання на встановлення правильної послідовності (у цьому тестовому завданні потрібно встановити правильну послідовність елементів, дій, подій, операцій тощо. Завдання четвертої форми застосовуються для реалізації обох функцій тестів – контролюючої та навчальної; призначені насамперед для перевірки сформованості алгоритмічного мислення та алгоритмічних знань і умінь, навичок пізнавальної діяльності).
Використовуючи завдання з вибором однієї правильної відповіді, ураховували такі їх переваги: умова формулювалась достатньо структуровано й чітко, відповіді студентів менше залежали від угадування, оцінювання результатів було швидким, легким. Однак у роботі з таким форматом завдань було виявлено й недоліки, а саме: складання завдань потребувало багато часу, важко було дібрати дистрактори.
Таким чином, робота над змістом тестових завдань, укладанням тесту, оцінюванням одержаних результатів потребує від викладача ґрунтовного знання основ педагогічного оцінювання, професійної вмотивованості, реалізації інноваційних підходів, творчості. З огляду на це важливим є врахування освітніх вимог, добирання базового навчального матеріалу, розуміння структури тестового завдання відповідного формату, знання правил добору дистракторів, правильного укладання тесту із банку тестових завдань тощо.
За результатами кількісно-відсоткового оброблення даних було проведено певні статистичні вимірювання, які демонструють процес автоматизованого вдосконалення змісту тесту як педагогічного інструмента.
У ході експериментального аналізу якості тестових завдань та тесту в цілому було передбачено такі кроки:
- Крок 1. Формування матриці результатів тесту.
- Крок 2. Підрахунок індивідуальних балів респондентів та кількість відповідей на кожне завдання тесту.
- Крок 3. Перетворення матриці результатів тесту.
- Крок 4. Упорядкування матриці результатів.
- Крок 5. Графічне представлення даних.
- Крок 6. Визначення вибіркових характеристик результатів.
Висновки. Перспективність тестового контролю обумовлена тим, що галузева професійна підготовка студентів значно впливає на розвиток і становлення особистості. У ході дослідження було здійснено аналіз різновидів педагогічного контролю, зокрема – в умовах навчання студентів педагогічних спеціальностей, а також приділено увагу питанням удосконалення наявних інструментів тестового оцінювання навчальних результатів студентів педагогічних спеціальностей вищого навчального закладу з предмета "Загальна психологія".
Більшість дослідників сходяться на тому, що тест – це інструмент вимірювання‚ який складається з кваліметрично вивіреної системи завдань‚ стандартизованої процедури проведення і заздалегідь спроектованої технології оброблення й аналізу результатів‚ призначених для прогнозування і розвитку певних властивостей особистості тестованого. Оскільки основна функція тесту – це контроль за рівнем навчальних досягнень із певних галузей знань, предметів і дисциплін, то тест як вимірювальний інструмент повинен бути адекватний щодо матеріалу, що перевіряється. Тобто зміст тесту має оптимально відповідати змісту навчальної дисципліни.
У ході аналізу було з’ясовано, що виняткова перевага тестового контролю в навчанні пов'язана з диференціацією студентів за рівнями підготовки і розширенням можливостей індивідуалізації навчання. Як передумова збереження єдиного освітнього простору, стандартизоване педагогічне тестування здатне виконувати не лише функції діагностики й контролю, але й використовуватися як повноцінна технологія навчання.
Показано, що система функцій педагогічного тестування як засобу контролю за якістю навчального процесу відрізняється високим ступенем диференціації, валідності, надійності.
Список використаних джерел
- Закон України "Про вищу освіту" [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР).– 2014. – № 37-38. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
- Аванесов B. C. Композиция тестовых заданий / В. С. Аванесов. – М. : Центр тестирования, 2002. – 240 с.
- Булах І.Є. Створюємо якісний тест : навч. посіб. / І. Є. Булах, М. Р. Мруга. – К. : Майстер-клас, 2006. – 160 с.
- Гуцало Е. У. Педагогічне тестування в системі контролю і оцінки якості навчання студентів (на базі дисципліни психолого-педагогічного циклу педагогічного університету) / Е. У. Гуцало. – Кіровоград : РВВ КДПУ імені Винниченка‚ 2011. – 61 с.
- Дем’яненко О. О. Про методи оцінювання навчальних досягнень школярів з літератури і тести навчального призначення [Електронний ресурс] / О. О. Дем’яненко // Народна освіта. – 2013. – Випуск 3 (21). – Режим доступу : http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-331EB9DAC35A0/list-9cbf2d9326.
- Ефремова Н. Ф. Тестовый контроль в образовании : учеб. пос. / Н. Ефремова . – М. : Логос, 2007. – 540 с.
- Загальна психологія : підручник / О. В. Скрипченко‚ Л. В. Долинська‚ З. В. Огороднійчук та ін. – К. : Либідь‚ 2005. – 464 с.
- Канівець Т. М. Основи педагогічного оцінювання : навч.-метод. посіб. / Т. М. Канівець. – Ніжин : Видавець П.П. Лисенко М. М.‚ 2012. – 102 с.
- Касярум Н. В. Тестування як провідний метод діагностики рівня навчальних досягнень студентів / Н. В. Касярум‚ О. П. Касярум // Вісник ЧНУ. – Випуск 189. – С. 111–121.
- Ковальчук Ю.О. Теорія освітніх вимірювань / Ю. О. Ковальчук. – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2012. – 200 с.
- Конструювання тестів. Курс лекцій : навч. пос. / Л. О. Кухар‚ В. П. Сергієнко. – Луцьк, 2010. – 182 с.
- Лукіна Т. Моніторинг якості освіти : теорія і практика / Т. Лукіна. – К. : Шкільний світ, 2006. – 64 с.
- Майоров А. Н. Мониторинг в образовании / А. Н. Майоров. – М. : Интеллект-Центр, 2005. – 424 с.
- Методичні рекомендації зі складання тестових завдань / В.П. Сергієнко, Л.О. Кухар. – К. : НПУ, 2011. – 41 с.
- Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи : навч. посібник / Т. І. Туркот. – К. : Кондор, 2011. – 628 с.
Ревуцкая Н.Н. Оценивание качества знаний студентов педагогических специальностей средствами тестового контроля
В статье раскрыты теоретические вопросы педагогического контроля в высших учебных заведениях, проанализировано цель, задания и особенности тестового контроля достижений студентов, уложено сравнительную характеристику традиционных методов контроля и оценивания с тестовой диагностикой, определено пошаговую последовательность экспериментального анализа качества тестовых заданий и теста.
Ключевые слова: педагогический контроль, тестовая диагностика, тест, инструмент тестовой диагностики, метод тестирования, требования к разработке теста.
Revutskaya, N. Evaluation of Knowledge Quality for the Pedagogical Faculties’ Students with the Help of Test Control
The theoretical aspects of pedagogical control for higher educational school are opened in the article. The goals, objectives and features of the students’ test control in comparison with traditional methods of evaluation are analyzed.
Key words: pedagogical control, diagnostic test, test, the tool of diagnostic test, testing method, requirements for the test preparation.