Чирва Г.М.,
завідувач відділу аспірантури і докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
Зміст та методика перевірки ефективності підготовки майбутніх учителів технологій у процесі професійно орієнтованого навчання інформатичних дисциплін
Розглянуто проблему професійно орієнтованого навчання інформатичних дисциплін майбутніх учителів технологій. Описано експериментальну перевірку ефективності розробленої автором методичної системи. Охарактеризовано зміст критеріїв, що розкривають рівні сформованості інформатичної компетентності майбутніх учителів технологій, а саме: когнітивного, мотиваційного, діяльнісного та особистісно-рефлексивного.
На основі проведеного дослідження зроблено висновок про ефективність запропонованої методики.
Ключові слова: професійно орієнтоване навчання, підготовка майбутніх учителів технологій, навчання інформатичних дисциплін.
Постановка проблеми. Проблема вдосконалення методичної системи професійно орієнтованого навчання інформатичних дисциплін майбутніх учителів технологій є актуальною для сучасної педагогічної теорії та практики. За таких обставин нагальною є потреба системного дослідження мети, завдань, змісту, форм, методів і засобів навчання у процесі вивчення інформатичних дисциплін майбутніми вчителями технологій. Проведені нами дослідження є спробою вирішення низки окреслених викликів, результати яких дають можливість нам стверджувати про ефективність запропонованих змістових та методичних розробок.
З огляду на зазначене вище, метою статті є обґрунтування експериментальної процедури та характеристика експериментальних даних, які є показниками ефективності запропонованих розробок.
Наші дослідження ґрунтувалися на фундаментальних і прикладних розробках В. Бecпaлька, М. Жaлдaка, Ю. Мaшбиця, Н. Мopзe, O. Cпipiна, Є. Cмиpнoвої-Тpибульcької, I. Poбepта тa iнші [1-3; 5 та ін.].
Виклад основного матеріалу. Метою дослідно-експериментальної роботи було експериментальне підтвердження ефективності впровадження розробленої нами методики професійно орієнтованого навчання інформатичних дисциплін майбутніх учителів технологій у системі професійної підготовки студентів, які навчаються за напрямом «Технологічна освіта».
Відповідно до завдань дослідження проведено перевірку ефективності практичної реалізації розробленої методики, яка містить зміст і засоби професійно-орієнтованого навчання інформатичних дисциплін майбутніх учителів технологій з урахуванням нових професійних компетенцій у галузі інформаційних технологій і внутрішньопрофесійної диференціації, характерної для означеної педагогічної спеціальності; визначено їх вплив на рівень готовності до інноваційної діяльності, розвиток самостійності і творчої активності; у реальних педагогічних умовах школи під керуванням автора здійснено апробацію практичних матеріалів, розроблених студентами з використанням засобів інформаційних технологій.
Для діагностування ефективності методики професійно орієнтованого навчання інформатичних дисциплін майбутніх учителів технологій визначено такі критерії: умотивованість професійних дій; рівень оволодіння професійними знаннями і вміннями; ступінь готовності до інноваційної діяльності і прояв самостійності та творчої активності.
Методична робота на кожному з етапів експериментальної роботи була спрямована на формування мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного, особистісно-рефлексивного компонентів інформатичної компетентності майбутніх учителів технологій. Для кожного з етапів визначались мета й завдання, обирались форми й методи, освітні технології реалізації, форми контролю та результати.
Зміст впровадження методики з формування інформатичної компетентності у процесі професійної підготовки передбачав усвідомлення студентами важливості викладання інформатичних дисциплін на засадах соціотехнічності, перспектив використання здобутих знань у майбутній професійній діяльності та інформатичному середовищі; застосування активних та інтерактивних форм, методів, навчальних технологій організації професійно орієнтованого навчання, спрямованого на відпрацювання вмінь та розвиток професійно значущих (інтелектуальних, комунікативних, рефлексивних) здатностей студентів; формування у майбутніх фахівців технологій досвіду майбутньої професійної діяльності у процесі проходження педагогічної практики.
Кінцевою метою експерименту було підвищення рівня сформованості інформатичної компетентності майбутніх учителів технологій, з’ясування цього. Для цього нами конкретизовано критерії інформатичної компетентності майбутніх учителів технологій відповідно до структури досліджуваної якості.
Охарактеризуємо зміст критеріїв, що розкривають рівні сформованості інформатичної компетентності майбутніх учителів технологій: когнітивного, мотиваційного, діяльнісного та особистісно-рефлексивного. Сформованість інформатичної компетентності за мотиваційним критерієм визначає потреби, налаштування, інтереси, ідеали, переконання та світогляд майбутнього вчителя технологій, що проявляються в умовах технологічного середовища. Таким чином, показниками цього критерію визначено такі: налаштування особистості студента до морально-етичних цінностей сучасного суспільства, до майбутньої поведінки й активності, що передбачає пізнавальну, емоційну та вольову спрямованість до толерантної, безконфліктної, конструктивної взаємодії в навчально-виховному процесі.
Сформованість інформатичної компетентності за когнітивним критерієм (теоретична готовність до здійснення професійної діяльності) передбачає свідоме засвоєння та вільне оперування науковими поняттями, які допомагають оволодіти знаннями з інформатичних дисциплін. Інформатичну грамотність студентів забезпечує комплекс знань, що передбачає оволодіння системою функціональних умінь і навичок. Динаміка цього критерію виявляється в ускладненні та структуруванні знань (від одиничних уявлень до системно-структурованих знань як орієнтовної основи діяльності) щодо сучасних підходів і методів навчання технологій в умовах високотехнологічного середовища. Водночас теоретична готовність майбутнього вчителя технологій до здійснення професійної діяльності виявляється в освоєнні передового педагогічного досвіду навчання й виховання.
Сформованість інформатичної компетентності за діяльнісним критерієм майбутнього вчителя технологій передбачає його творчу самореалізацію в галузі інформатичних дисциплін, спрямовану на освоєння, створення й передавання знань на засадах політехнічності. Сформованість цієї компетентності студентів залежить від набуття ними комплексу вмінь, що забезпечить їхню професійну діяльність та поведінку в інформаційному соціумі. Володіння такими вміннями надасть можливість студентам набути досвіду аналізу суперечливих питань з історії розвитку ІКТ, розв’язання нестандартних завдань, пов’язаних із взаємодією людини й техніки; здійснення майбутньої професійної діяльності.
Сформованість інформатичної компетентності за діяльнісним критерієм передбачає формування готовності до самореалізації та варіативного розв’язання завдань, досягнення високого рівня компетентності на основі апробування себе як професіонала в реальних професійних умовах під час практики; оволодіння вміннями, навичками та прийомами взаємодії і спілкування під час теоретичного і практичного навчання. Динаміка цього критерію виражається в ускладненні професійних дій, а також у зміні джерела спонукальних до діяльності сил – від ініціювання діяльності ззовні до вияву особистої ініціативи й усвідомленої самостійності.
Особистісно-рефлексивний критерій сформованості інформатичної компетентності майбутнього вчителя технологій передбачає високий ступінь самостійності діяльності студента, його здатність регулювати власну поведінку та здійснювати рефлексію відповідно до вимог професії в контексті вивчення інформатичних дисциплін. Цей критерій також передбачає національну, соціокультурну, професійну самоідентифікацію особистості майбутнього педагога.
Таким чином, на основі викладеного можна зробити висновок, що якісні характеристики за критеріями сформованості інформатичної компетентності в умовах професійно орієнтованого навчання майбутніх учителів технологій набувають змістового наповнення і дозволяють визначити вихідний рівень сформованості означеної якості студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
Відповідно до розроблених критеріїв та показників сформованості інформатичної компетентності нами використано методику педагогічної діагностики рівнів її розвитку у студентів. Методика експериментального дослідження включала комплекс методів, а саме: опитування, бесіди, педагогічне спостереження, анкетування, опрацювання документації та особистих даних студентів, експертні оцінки. Застосування цих емпіричних методів здійснювалося безпосередньо на заняттях та в позааудиторний час, що дозволяло отримати "включене спостереження" та виявити якісні параметри інформаційної компетентності майбутніх учителів технологій.
Для визначення рівня сформованості інформаційної компетентності майбутніх учителів технології за когнітивним критерієм нами розроблена рейтингова система виконання завдань. До індивідуальних завдань, результатом виконання яких є дидактичні й методичні матеріали для проведення уроків, було розроблено такі критерії оцінювання: можливість використовувати в навчальному процесі, логічність викладу, виклад матеріалу, відповідність завданням, ступінь самостійності у виконанні завдання, якість оформлення.
Завдання, пов’язані зі збиранням інформації, відомостей із певної теми, оцінювалися за такими критеріями: повнота наданої інформації, логічність викладу, виклад матеріалу, відповідність завданням, ступінь самостійності у виконанні завдання, якість оформлення.
Виступи на семінарах також оцінювалися за критеріями: повнота наданої інформації, логічність викладу, представлення матеріалу, відповідність завданням, ступінь самостійності у виконанні завдання, ораторська майстерність (артистичність, емоційність виступу).
Оцінювання здійснював не тільки викладач, а і студенти. Було використано кілька способів залучення студентів до оцінювання своїх робіт:
- до кожного заняття серед студентів обирався експерт, який водночас із викладачем оцінював роботи однокурсників;
- студенти, перш ніж здати роботу викладачеві, виставляли собі оцінку за визначеними критеріями;
- студенти обмінювалися роботами та оцінювали їх. Цей прийом дозволяє підвищити якість виконання завдань за рахунок того, що студент від початку орієнтований до результату із заданими параметрами, які вказуються в умові.
Для діагностики стану сформованості за мотиваційним критерієм використовувалися ті ж методики. Із метою визначення рівня ставлення студентів вищих навчальних закладів до спеціальних дисциплін було запропоновано відповісти на запитання розробленої нами анкети. На підставі отриманих даних зроблено висновок, що засвоєння майбутніми вчителями змісту інформаційних дисциплін та формування мотивів, які це забезпечують, відбувалися значно швидше у студентів експериментальної групи, насамперед завдяки соціально та емоційно усвідомлених професійних позицій. Вочевидь, такі високі показники студентів експериментальної групи пов’язані з правильною оцінкою студентами потенціалу інформаційних дисциплін та методики їх навчання.
Високий рівень сформованості діяльнісного критерію, зокрема умінь студентів вирішувати професійні завдання на практиці, було забезпечено на основі такого:
- можливостей фахових дисциплін у формуванні інформатичної компетентності майбутніх учителів технологічної освіти;
- забезпечення міждисциплінарного підходу, наближення змісту гуманітарних і професійно-педагогічних дисциплін до специфіки майбутньої педагогічної діяльності на засадах політехнічності;
- формування суб’єкт-суб’єктної взаємодії в навчальному процесі на основі толерантності;
- педагогічної корекції і зворотного зв’язку у процесі розвитку й саморозвитку студентів за допомогою контролю та діагностики, орієнтованих на компоненти, критерії та показники інформатичної компетентності;
- формування власного досвіду професійно-педагогічної діяльності на засадах політехнічності.
Для оцінювання рівня сформованості особистісно-рефлексивного критерію майбутніх педагогів використали розроблені проектні завдання, у процесі виконання яких студенти набували навичок співробітництва як у межах студентської академічної групи, так і поза нею, здійснюючи продуктивну взаємодію із місцевими товариствами, культурними центрами, краєзнавчими організаціями, представниками музейної справи.
Захист студентських проектів відбувався на семінарських заняттях. Оптимальними для формування інформатичної компетентності виявились соціальні проекти, тобто такі, результати яких мають значення для місцевої громади. Не менш цікавими й цінними були пошуково-дослідні проекти, спрямовані на формування особистісної відповідальності за охорону і збереження природи.
Успішне виконання студентами проектних завдань сприяло розвиткові творчих, аналітичних, комунікативних, рефлексивних якостей, актуалізувало духовно-національну, соціальну, професійну самоідентифікацію майбутнього фахівця освітньої галузі "Технології".
Упровадження проектних технологій у межах експериментально-дослідної роботи мало роль комплексного способу навчання студентів, що активізувало формування когнітивного, мотиваційно-ціннісного, діяльнісного та особистісно-рефлексивного компонентів інформатичної компетентності майбутніх учителів технологічної освіти.
Результати проведеного нами дослідження підтвердили наявність високого рівня сформованості інформатичної компетентності майбутніх учителів технологій за когнітивним, мотиваційним, діяльнісним, особистісно-рефлексивним критеріями в експериментальній та контрольній групах та значну різницю показників між ними. Різниця за когнітивним критерієм в експериментальній і контрольній групах складає 14,8%, мотиваційним − 16,4%, діяльнісним – 14,4%, особистісно-рефлексивним – 14,2%. Отже, між рівнями сформованості інформатичної компетентності майбутніх учителів технологій за когнітивним, мотиваційним, діяльнісним та особистісно-рефлексивним критеріями у студентів, із якими проводилася цілеспрямована робота (експериментальна група), та тими, які навчалися традиційно (контрольна група), наявна значна відмінність. У цілому було встановлено, що майбутні вчителі технологій за когнітивним, мотиваційним, діяльнісним, особистісно-рефлексивним критеріями в експериментальній групі мають високий рівень сформованості інформатичної компетентності, а контрольній групі – середній.
Порівняльний аналіз одержаних результатів констатувального та формувального етапів експериментальної роботи показав зміну рівнів інформатичної компетентності студентів експериментальної групи із низького до високого, контрольної – із низького до середнього.
Висновок. Результати експерименту вказують на ефективність запропонованої методики професійно орієнтованого навчання інформатичних дисциплін майбутніх учителів технологій, на позитивні зміни у рівнях сформованості їх інформатичної компетентності в експериментальній групі.
Список використаних джерел
- Жалдак М. І. Модель системи соціально-професійних компетентностей вчителя інформатики / Жалдак М. І., Рамський Ю. С., Рафальська М. В. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова.– 2009. – № 7. – (Серія 2. "Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання"). – С. 3–18.
- Машбиц Е. И. Компьютеризация обучения : проблемы и перспективы / Е. И. Машбиц. – М. : Знание, 1986. – 80 с.
- Морзе Н. В. Система методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики в педагогічних університетах : дис. … доктора пед. наук : 13.00.02 / Морзе Наталія Вікторівна. – К., 2003. – 605 с.
- Основи наукових досліджень : [навчальний посібник] / В.С. Марцин, Н.Г. Міценко, О.А. Даниленко та ін. – Львів : Ромус-Поліграф, 2002. – 128 c.
- Роберт И. В. Современные информационные технологии в образовании : дидактические проблемы, перспективы использования / Роберт И. В. – М. : Школа-Пресс, 1994. – 205 с.
- Романчиков В.І. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / В.І.Романчиков. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 254 с.
- Семеріков С. О. Фундаменталізація навчання інформатичних дисциплін у вищій школі : монографія / за ред. М. І. Жалдака. – Кривий Ріг : Мінерал ; К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – 340 с.
- Cмирнова-Трибульская Е. Н. Основы формирования информатических компетентностей учителей в области дистанционного обучения : монография / Е. Н. Cмирнова-Трибульская. – Харьков : Айлант, 2007. – 704 с.
- Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні та інформатичні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики [Електронний ресурс] / О. М. Спірін // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2009. – № 5. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/e-journals/ITZN/em13/emg.html.
- Спірін О. М. Методична система базової підготовки вчителя інформатики за кредитно-модульною технологією : монографія / О. М. Спірін. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. – 182 с.
- Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень : навчальний посібник / Г.С.Цехмістрова. – К. : Слово, 2003. – 240 c.
- Яшанов С. М. Теоретико-методичні засади системи інформатичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04 / Яшанов Сергій Микитович. – К., 2010. – 529 с.
Чирва Г.Н. Содержание и методика проверки эффективности подготовки будущих учителей технологий в процессе профессионально ориентированного обучения информатическим дисциплинам
Рассмотрена проблема профессионально ориентированного обучения информатическим дисциплинам будущих учителей технологий. Описана экспериментальная проверка эффективности авторской методической системы. Приведена характеристика содержания критериев, которые раскрывают уровни сформированности информатической компетентности будущих учителей: когнитивного, мотивационного, деятельностного, личностно-рефлексивного.
На основе проведенного исследования сделан вывод об эффективности предлагаемой методики.
Ключевые слова: профессионально ориентированное обучение, подготовка будущих учителей технологий, обучение информативным дисциплинам.
Chyrva, Halyna. Content and Methodology of Effectiveness Evaluation of Future Technology Teachers’ Trainings in the Process of Profession Oriented Learning of ICT Subjects
The problem of profession oriented education of future Information Communication Technologies teachers is described in this article. The goals and objectives developed by the author and learning methods of profession oriented education are described in the article. The content of criteria is defined (motivation of professional activities, the level of professional knowledge and skills, the level of readiness for innovation and expression of independence and creativity) that reveal the levels of development of future Information Communication Technologies teachers competence in the process of profession oriented studies (cognitive, motivational, active, personal and reflexive).
The results of experimental effectiveness evaluation of the profession oriented methods in the process of future Information Communication Technologies teachers’ studies and the results of the proposed system were described.
Key words: profession oriented education, trainings of future Information Communication Technologies teachers, Information Communication Technologies studies.